cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2012 р. Справа № 25/228
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: позивачаНадьожа В.В. -довіреність від 24.02.2012 р. відповідачаБорух С.В. -довіреність від 26.09.2012 р.; Крачек О.В. -директор, наказ № 12 від 01.12.2004р. Байбарза В.В. -учасник/засновник розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр впровадження сучасних технологій" на ухвалувід 01.08.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 25/228 господарського суду м. Києва за позовомСпоживчого товариства "Діамед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр впровадження сучасних технологій" простягнення 24 000,00 грн. В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.02.2012 р. (суддя Морозов С.М.) задоволено позов, стягнуто з ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій" на користь Споживчого товариства "Діамед" 24 000,00 грн. заборгованості.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. апеляційна скарга ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій" на рішення суду першої інстанції від 07.02.2012 р. повернута без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, з підстав не подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. (судді: Кропивна Л.В., Тищенко О.В., Пашкіна С.А.) повторно подану апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 р. повернуто ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій" на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Мотивуючи ухвалу суд апеляційної інстанції зазначив, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, наведених ним у клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції та недоведеність посилань заявника про неналежне його повідомлення про розгляд справи судом першої інстанції.
ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій" подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.08.2012 р. скасувати, а справу повернути на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги залишенням апеляційним судом поза увагою доводів товариства про поважність пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції, через неповідомлення позивачем суду фактичної адреси відповідача, а відтак і не отримання останнім судової поштової кореспонденції щодо розгляду справи.
У відзиві на касаційну скаргу СТ "Діамед" просило відмовити у її задоволенні посилаючись, зокрема, на положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, у судовому засіданні 07.02.2012 р. місцевим господарським судом було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення у даній справі, а повний текст у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України оформлено і підписано суддею господарського суду 08.02.2012 р.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що визначений законом десятиденний строк на оскарження рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 р. у даній справі закінчився 20.02.2012 р., адже 18.02.2012 р. та 19.02.2012 р. -вихідні дні.
Апеляційна скарга ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій", згідно відмітки канцелярії місцевого господарського суду, подана 17.07.2012 р., тобто із пропуском встановленого частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження судового рішення у даній справі.
Частиною 2 статті 93 вказаного Кодексу встановлено, зокрема, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою та обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду від 07.02.2012 р. ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій" посилалось на те, що про існування рішення суду дізналось 12.06.2012 р. через повідомлення з банку про накладення арешту на рахунок, а неповідомлення позивачем суду адреси відповідача для листування призвело до неотримання товариством виклику до суду і позбавило можливості участі у справі.
Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Тобто, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання (п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, судова кореспонденція направлялася на адресу ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій", зазначену у позовній заяві та у наданій господарському суду Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.55-57): 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 42.
Згідно інформації Державного підприємства "Інформаційно -ресурсний центр", залученої до матеріалів справи судом 17.01.2012 р., місцезнаходженням "Центр впровадження сучасних технологій" (ТОВ "ЦВСТ") зазначено: 02094, вул. Магнітогорська, 1, к. 42, місто Київ, Україна, а керівником є Крачек О.В. (а.с. 44-45).
Крім того, як вбачається із заяви ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій" до господарського суду м. Києва про надання копії судового рішення та ознайомитися з матеріалами справи, датованої 12.06.2012 р. та підписаної директором товариства ТОВ "Центр впровадження сучасних технологій" Крачеком О.В., зазначено адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, оф. 42 (а.с.80).
При цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано було зазначено, що у господарських судів відсутні повноваження щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи мають надсилатися господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, якщо учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.
За приписами чинного законодавства поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно нездоланними і пов'язаними з дійсно існуючими труднощами для своєчасного здійснення процесуальних дій, а відтак, беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги без розгляду, а оскаржувану у справі ухвалу від 01.08.2012 р. вважає такою, що прийнята з урахуванням всіх обставин, з дотриманням норм процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться лише до непогодження з рішенням суду першої інстанції по суті справи, а касаційна скарга не містить посилань та обґрунтувань щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства.
Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р. у справі № 25/228 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2012 |
Оприлюднено | 03.10.2012 |
Номер документу | 26239979 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні