Рішення

від 18.12.2008 по справі 43/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/119

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.12.08 р.                                                                                                       Справа № 43/119                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк

про стягнення 34875 грн. – суми основного боргу за виконані у березні 2008р. монтажні роботи; 484,42 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. – 16.09.2008р.; 1583,34 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 16.09.2008р.; всього – 36942,76 грн.

За участю представників:

від позивача: Дирда Г.О. за дов. б/н від 15.09.2008р.

від відповідача: представник не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 16.10.2008р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 17.12. по 18.12.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк про стягнення 34875 грн. – суми основного боргу за виконані у березні 2008р. монтажні роботи; 484,42 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. – 16.09.2008р.; 1583,34 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 16.09.2008р.; всього – 36942,76 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог б/н від 16.10.2008р. позивач просив стягнути з відповідача 34875 грн. – суми основного боргу за виконані у березні 2008р. монтажні роботи; 553,22 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. – 10.10.2008р.; 2427,18 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 10.10.2008р.; 4108,56 грн. – пені відповідно до п.7.3. договору №2007/03-27 від 26.03.2007р. за період 01.04.2008р. – 01.10.2008р.; всього – 41963,96 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог б/н від 25.11.2008р. позивач просив стягнути з відповідача 34875 грн. – суми основного боргу за виконані у березні 2008р. монтажні роботи; 670,75 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 3286,41 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 4108,56 грн. – пені відповідно до п.7.3. договору №2007/03-27 від 26.03.2007р. за період 01.04.2008р. – 01.10.2008р.; всього – 42940,72 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заяви приймаються судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №2007/03-27 від 26.03.2007р., в частині сплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави - посилається на ст.ст.526, 530, 625 ЦК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №2007/03-27 від 26.03.2007р. з додатком, банківська виписка від 30.05.2007р., акт прийомки виконаних підрядних робіт за березень 2008р., претензія №3 від 10.06.2008р. з доказом направлення відповідачу, лист №01-01/316 від 03.07.2008р., акт звірки станом на 01.12.2008р., правоустановчі документи.

Разом з тим, заявою б/н від 16.12.2008р. позивач просив суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами справи, як передбачено ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні, у відзиві б/н від 17.12.2008р. пояснив, що заборгованість в сумі 34875 грн. за виконанні у березні 2008р. монтажні роботи на підставі акту прийому-передачі підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами. Водночас, в зв'язку з тим, що позивачем сума інфляційної складової розрахована неправильно, відповідач просив суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення інфляції з відповідача.

Згідно із ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За клопотаннями б/н від 04.11.2008р., від 10.12.2008р. представникам сторін надана можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Перед початком розгляду справи по суті позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу та відповідачу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

16.12.2008р. позивач заявив клопотання про фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Судом клопотання задоволено.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “SDS” (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд” (виконавцем), був укладений договір №2007/03-27 /арк.спр. 7-9/.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи із свого устаткування та матеріалів з монтажу котельної, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 90. Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх на умовах даного договору (пункти 1.1., 1.2. договору).

Виконавець приступає до виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1. даного договору після надходження на розрахунковий рахунок виконавця суми передплати згідно з пунктом 3.2. договору. Виконавець повинен виконати роботи з монтажу котельної протягом 3 місяців з моменту настання події, вказаної у пункті 2.1. даного договору. За домовленістю сторін строки виконання договірних зобов'язань можуть бути змінені, продовжені, що фіксується у письмовій формі (пункти 2.1., 2.2., 2.3. договору).

Вартість робіт, передбачених пунктом 1.1. даного договору, визначається на підставі кошторису договірної вартості робіт (додаток №1) /арк. спр. 10-11/, яка є невід'ємною частиною даного договору та складає суму – 28786,80 грн., у т.ч. ПДВ – 4797,80грн. (пункт 3.1. договору).

Згідно з пунктами 3.2., 3.3. договору замовник перераховує виконавцю на розрахунковий рахунок передплату в розмірі 100% вартості устаткування та матеріалів, 50% вартості монтажних робіт в розмірі 22954,20 грн., у т.ч. ПДВ – 3825,70 грн. на підставі виставленого рахунку протягом трьох банківських днів з моменту його виставлення. У подальшому розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця поетапно, по мірі виконання робіт та монтажу устаткування згідно актам виконаних робіт ф. КБ-2в.

У випадку зміни об'єму робіт, що можливо спричинить зміни суми договору в зв'язку з уточненням кількості встановленого устаткування та витрачених матеріалів, кінцевий розрахунок здійснюється згідно з останнім актом виконаних робіт ф. КБ-2в, але не пізніше останнього числа місяця, в якому був підписаний акт (пункт 3.4. договору).

При цьому, відповідно до пункту 10.1. договору, договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

За згодою сторін, оформленою у письмовій формі, договір може бути змінений, продовжений або доповнений (пункт 10.2. договору).

Як встановлено судом, означені договір та договірна ціна підписані уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Представлені докази свідчать про те, що на виконання умов договору відповідачем 31.05.2007р. перераховано позивачу аванс у розмірі 22954,20грн., що підтверджено банківською випискою від 31.05.2007р., де призначення платежу: “Передплата згідно договору №2007/03-27 від 26.03.2007р.” /арк. спр. 12/.

В свою чергу, позивач виконав підрядні роботи у загальній сумі 57829,20 грн., а відповідач прийняв обумовлені роботи.

Фактичне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, згідно договору №2007/03-27 від 26.03.2007р., підтверджується наданим до матеріалів справи актом прийомки виконаних підрядних робіт за березень 2008р. /арк.спр.29-43/, підписаного уповноваженими особами обох сторін та засвідченого фірмовими печатками юридичних осіб, 28.03.2008р.

Враховуючи перераховану відповідачем передплату у сумі 22954,20грн., сума до сплати за договором №2007/03-27 від 26.03.2007р. (пункт 3.4. договору), згідно з актом прийомки виконаних підрядних робіт за березень 2008р., у строк до 31.03.2008р. - становить 34875 грн.

Як свідчать матеріали справи, грошові кошти за договором №2007/03-27 від 26.03.2007р. у розмірі 34875 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачені.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивачем 10.06.2008р. направлено на адресу відповідача претензію №3 з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 38420,61 грн. (з урахуванням 3% річних, інфляційної складової) /арк. спр. 16-17/.

У листі №01-01/316 від 03.07.2008р. відповідачем визнано факт наявності грошового зобов'язання за договором №2007/03-27 від 26.03.2007р. та прострочення строку його виконання /арк. спр. 19/.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2008р. сума у розмірі 34875 грн. визнана відповідачем, як його заборгованість перед позивачем /арк. спр. 74/. Означений акт звірки підписаний сторонами та засвідчений фірмовими печатками юридичних осіб.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт виконання монтажних робіт підтверджується актом прийомки виконаних підрядних робіт за березень 2008р.

Як вбачається з тексту позовної заяви та матеріалів справи, зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача не поступало, однак розрахунки в повному обсязі не здійснені.

Отже, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати грошових коштів за одержані послуги відповідач, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, не виконав, внаслідок чого на момент подачі позову заборгованість складає 34875 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Згідно до ст.1 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 7.3. договору, у разі прострочки платежу у відповідності з розділом 3 даного договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період порушення, від несплаченої в строк суми, за кожен день прострочки.

Пеня згідно з розрахунком позивача складає 4108,56 грн.

При цьому, оскільки, частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, на підставі ст.625 ЦК України пред'явлено до стягнення інфляційну складову з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 20.11.2008р. у розмірі 3286,41 грн. та 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. до 20.11.2008р. у розмірі 670,75 грн.

Відповідач у судовому засіданні, у відзиві б/н від 17.12.2008р. пояснив, що заборгованість в сумі 34875 грн. за виконанні у березні 2008р. монтажні роботи на підставі акту прийому-передачі підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами. Водночас, в зв'язку з тим, що позивачем сума інфляційної складової розрахована невірно, відповідач просив суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення інфляції з відповідача.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

Відповідно до п.п.1, 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних, індексу інфляції та пені від простроченої суми.

Разом з тим, суд приймає до уваги заперечення відповідача стосовно стягнення інфляційної складової.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних, інфляційної складової, пені. Перевіривши розрахунок суд вважає, що розмір 3%, який є арифметично вірним складає 668,91 грн., інфляційної складової – 3211,36 грн., пені – 4101,15 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк про стягнення 34875 грн. – суми основного боргу за виконані у березні 2008р. монтажні роботи; 670,75 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 3286,41 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 4108,56 грн. – пені відповідно до п.7.3. договору №2007/03-27 від 26.03.2007р. за період 01.04.2008р. – 01.10.2008р.; всього – 42940,72 грн., підлягають задоволенню частково у сумі 42856,42 грн.

Судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторін згідно зі ст.ст.22,49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.1 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, п. 5 ст. 78, ст.ст. 81-1, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS”, м. Донецьк про стягнення 34875 грн. – суми основного боргу за виконані у березні 2008р. монтажні роботи; 670,75 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 3286,41 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 4108,56 грн. – пені відповідно до п.7.3. договору №2007/03-27 від 26.03.2007р. за період 01.04.2008р. – 01.10.2008р.; всього – 42940,72 грн.,  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS” (83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ідентифікаційний код 30600440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марк Трейд” (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80/308, ідентифікаційний код 24313882) 34875 грн. – суми основного боргу за виконані у березні 2008р. монтажні роботи; 668,91 грн. – 3% річних від простроченої суми за період прострочки 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 3211,36 грн. – інфляційної складової з простроченої суми за час прострочення 01.04.2008р. – 20.11.2008р.; 4101,15 грн. – пені відповідно до п.7.3. договору №2007/03-27 від 26.03.2007р. за період 01.04.2008р. – 01.10.2008р, витрати по сплаті державного мита в сумі 407 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,77 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “SDS” (83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ідентифікаційний код 30600440) на користь державного бюджету України (р/р 31111095700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001) державне мито в сумі 21,56 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 4 прим.

позивачу –2,

відповідачу-1,

у справу-1.