Постанова

від 04.12.2008 по справі 36/85

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/85

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2008 р.                                                                                    № 36/85  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за участю представників сторінпрокурора

позивачавідповідачатретіх осіб

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційне подання

касаційну скаргу

у справі

Савицька О.В.- прокурор відділу Генеральної прокуратури  України.не з'явились - повідомлені належним чиномБезносик А.О.- дов. від 18.11.08 рокуЛімонтова В.С.  - дов. від 12.03.08 року. Соболевський Ю.В.- дов. від 17.04.08 року

Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі державного комітету України із земельних ресурсівІнституту рибного господарства Української академії аграрних наук№36/85

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від19.06.2008 року

за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі державного комітету України із земельних ресурсів

доКиївської міської ради

третя особа, без самостійних вимог на стороні позивачаІнститут рибного господарства Української академії аграрних наук

треті особи, без самостійних вимог на стороні відповідача1.          Товариство з обмеженою відповідальність "ЛІТОРАЛЬ"2.          Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради     (Київська міська державна адміністрація)

провизнання недійсним рішення від 12.07.2007 року

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.11.2008 року до 04.12.2008 року.

Доповідач:Гоголь Т.Г.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах Державного агентства земельних ресурсів  України (правонаступник - Державний комітет України із земельних ресурсів) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 12.07.2007 року №1092/1753 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Літораль" земельних ділянок для благоустрою території з влаштуванням скверів, парків, зон

відпочинку та для будівництва, експлуатації, обслуговування об'єктів рекреаційного призначення біля оздоровчого табору "Світанок" у Святошинському районні міста Києва".

Господарський суд міста Києва рішенням від 15.05.2008 року (суддя: Трофименко Т.Ю.) в задоволенні позову відмовив,  пославшись на те, що надання земельної ділянки в оренду  ТОВ "ЛІТОРАЛЬ" здійснювалося у відповідності до вимог статей 20, 124, 125 Земельного кодексу України. Позовні вимоги визнані судом недоведеними та необґрунтованими.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 19.06.2008 року  (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2008 року залишив без змін, з тих самих підстав.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 19.06.2008 року, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням  статей 21, 91, 116, 142 Земельного кодексу України, статті 59 Закону України "Про землеустрій", статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти у справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга вмотивована порушеннями при ухваленні оскаржуваних судових актів судами попередніх інстанцій  статей 149,151,186 Земельного кодексу України, статей 1, 88, 89 Водного кодексу України. При цьому, на думку скаржника, попередні судові інстанції не в повному обсязі дослідили всі обставини справи, які мають значення для  вирішення спору.

         Відзиви на касаційну скаргу від учасників процесу до Вищого господарського суду України не надходили.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., присутніх у судовому засіданні прокурора та  представників відповідача і третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційне подання і касаційна скарга не  підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог частини  2 статті  1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Згідно зі статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх судових інстанцій було встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне. 12.07.2007 Київська міська рада прийняла рішення № 1092/1753 ”Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю ”ЛІТОРАЛЬ” земельних ділянок для благоустрою території з влаштуванням скверів, парків, зон відпочинку та для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення біля оздоровчого табору "Світанок" у Святошинському районі міста Києва. Цим рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю ”ЛІТОРАЛЬ” для благоустрою території з влаштуванням скверів, парків, зон відпочинку та для будівництва, експлуатації і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення біля оздоровчого табору "Світанок" у Святошинському районі м. Києва.

Цим же рішенням було віднесено частину лісових земель загальною площею 94,10 га в кварталах № 64, № 65, № 66, № 67, № 73 Комунального підприємства ”Святошинське лісопаркове господарство ” до земель запасу рекреаційного призначення з виключенням їх з категорії земель лісового фонду.

Пунктом 4 рішення № 1092/1753 від 12.07.2007 Київська міська рада передала Товариству з обмеженою відповідальністю ”ЛІТОРАЛЬ”, вказані земельні ділянки у довгострокову оренду строком на 15 років для благоустрою території з влаштуванням скверів, парків, зон відпочинку та для будівництва, експлуатації і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення біля оздоровчого табору “Світанок ” у Святошинському районі міста Києва, а саме ділянку № 1 площею 27,87 га; ділянку № 2 площею 26,56 га; ділянку № 3 площею 39,67 га.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, проект відведення земельної ділянки, переданої Товариству з обмеженою відповідальністю ”ЛІТОРАЛЬ” на підставі оспорюваного рішення, був погоджений Головним управлінням охорони культурної спадщини (лист № 4194 від 11.06.2007), Головним державним санітарним лікарем м. Києва ( висновок № 997 від 20.06.2007), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в місті Києві ( лист № 071/04-4-22/2965 від 25.06.2007), Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради ( Висновок № 06-03-4/1341 від 06.07.2007), Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (лист № 09-6720 від 09.07.2007, висновок № 19-5398 від 06.06.2007), Київським обласним управлінням лісового господарства ( лист № 01-04/1179 від 11.06.2007), Дочірнім підприємством ”Інститут генерального плану міста Києва ” ( лист № 1881 від 15.06.2007).

Поданий на державну експертизу проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю ”ЛІТОРАЛЬ” для благоустрою території з влаштуванням скверів, парків, зон відпочинку та для благоустрою території з влаштуванням скверів, парків, зон відпочинку та для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення біля оздоровчого табору "Світанок" для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення біля оздоровчого табору "Світанок" отримав позитивний  висновок державної землевпорядної експертизи (висновок № 358-07 від 25.06.2007). На підставі спірного рішення між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літораль"  укладені договори оренди земельних ділянок .

Отже, як встановили місцевий та апеляційний господарські суди, рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу  земельних ділянок в довгострокову оренду строком на 15 років № 1092/1753 від 12.07.2007 Київська міська рада прийняла за результатами  усіх  здійснених погоджень, що передбачені законодавством, та за наявності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно  на  пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно зі статтею 9 Земельного кодексу України виключними повноваженнями щодо розпорядження землями в межах міста Києва, крім земель, переданих у приватну власність, наділена Київська міська рада. Відповідно до пункту 12  Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади. Отже, зазначеною нормою розмежована компетенція відповідних рад та виконавчих органів  у сфері земельних відносин та чітко встановлено, що органи виконавчої влади мають право розпоряджатися землею, яка знаходиться поза межами населених пунктів. Спірні земельні ділянки, як встановлено при розгляді справи, знаходяться в межах міста.

    Згідно з  частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Згідно з частиною 6 вказаної норми , проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Частина 2 цієї ж норми передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як передбачено частиною 4 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 57 Лісового кодексу України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України, при чому така зміна здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Приписами статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, зокрема, якщо він суперечить актам цивільного законодавства. Отже, в розумінні зазначеної норми, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства чи визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

В процесі розгляду справи попередніми судовими інстанціями було встановлено, що розпорядження спірними земельними ділянками та прийняття рішення щодо них  віднесено до компетенції Київської міської ради; рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу  земельних ділянок в довгострокову оренду Київська міська рада прийняла за наявності усіх  здійснених погоджень, що передбачені земельним законодавством та за наявності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України  визнає що фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх інстанцій  на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про додаткову перевірку доказів, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, 1115 , 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий  господарський суд  України

ПОСТАНОВИВ:

   Постанову Київського апеляційного господарського суду від  19.06.2008  року у справі № 36/85 залишити без змін. Касаційне подання Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі державного комітету України із земельних ресурсів і касаційну скаргу Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук залишити без задоволення.

Головуючий        суддя                                                            Т. Добролюбова

Судді                                                                                Т.Гоголь

                                                                                          В.Швець