Рішення

від 11.12.2008 по справі 29/481

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/481

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  29/481

11.12.08

За позовом   Товариства  з обмеженою відповідальністю „РДЦ Ексмо - Україна”

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІР”

про                стягнення 277141,14 грн.

                                                                                                    Суддя Усатенко І.В.

Представники :

Від позивача:       Баклан О.В. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача:  Лисенко О.С. –представ. (дов. у справі);

                             Мусієнко Д.Ю. –представ. (дов. у справі);

                             Лисенко Т.М. _ директор

В судовому засіданні 11.12.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача   реальних збитків в сумі 277141,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про транспортне –експедиційне обслуговування по перевезення вантажів, згідно умов якого відповідач зобов»язаний був за рахунок та в інтересах позивача організувати доставку вантажів у міжнародному сполученні.

Згідно заявки на транспортування вантажу в міжнародному сполученні від 25.05.2008, відповідач зобов»язався організувати доставку  вантажу з м. Віднов, Росія до пункту призначення в м. Києві, вул. Лугова,9 та видати його вантажоотримувачу –позивачу.

26.05.2008 автомобіль Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 ХХ, отримав вантаж згідно міжнародної товаро –транспортної накладної ; 0416418 на загальну суму 1338135,33 рос. рублів і того ж дня виїхав до місця призначення –м. Київ.

Станом на день звернення до суду, позивач вантаж від відповідача не отримав, державний кордон товар не перетинав.

Таким чином, та керуючи ст. 526, ст. 932, ст. 623 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача реальні збитки у вигляді вартості  непоставленого товару у розмірі 277141,14 грн.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки вантаж, організацію перевезення якого здійснював відповідач був викрадений на території Росії, перевезення вантажу здійснював СПД ФО Осадчук В.Ю.,  а тому  відповідач не є винною стороною  у порушенні зобов»язання взятого за договором від 10.01.2008. Крім того, події, що мали місце та перешкодили виконанню зобов»язання носять характер дії непереборної сили, тобто надзвичайних, непередбачених та невідворотних обставин (неправомірні дії третіх осіб) за даних умов здійснення господарської діяльності.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва , -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТІР” (експедитор - повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю „РДЦ Ексмо -Україна” (замовник - довіритель) укладено договір № а7 про транспортно –експедиційне обслуговування по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньо українському сполученнях, згідно з умовами якого експедитор зобов»язується в інтересах, від імені, за дорученням  та за рахунок замовника здійснити організацію доставки в міжнародному, регіональному та міському автомобільному сполученні відповідно до чинного законодавства України, вимогами міжнародних конвенцій та угод в галузі міжнародних перевезень.

Відповідно до п. 2 договору, експедитор зобов»язаний: представляти інтереси замовника в межах цього договору; укладати в інтересах, від імені, за дорученням та за рахунок замовника угоду з перевізником, предметом якої є перевезення вантажів замовника автомобільними транспортом; організувати подачу рухомого состава під навантаження, відповідного вимогам згідно заявки замовника; організувати перевезення за допомогою транспортних та інформаційних служб, з дотриманням правил перевезення вантажу згідно з Міжнародною конвенцією Автомобільних перевозок вантажу і згідно з вимогами виробника з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі вантажу, при чому перевізник залучений експедитором для здійснення перевезення вантажу несе відповідальність за збереження вантажу, з моменту отримання вантажу від вантажовідправника до видачі вантажоотримувачу та у зв»язку з чим експедитор має право: зобов»язати перевізника (шляхом заключення з ним договору на транспортування вантажу) відшкодувати шкоду, яка виникла з його вини у вигляді трати; грошові кошти отримані від перевізника за спричинену ним шкоду перерахувати на рахунок замовника у день отримання коштів; організувати доставку вантажу в пункт призначення та видати його уповноваженій на його отримання особі.

На виконання умов договору позивачем направлено відповідачу 25.05.2008 заявку  на транспортування вантажу у міжнародному сполученні, згідно з умовами якої: вантажовідправник –ТОВ «Іфсервіс»(Москва, Росія),  адреса навантаження –м. Віднов, Белокам»яне шосе, б. 1% дата подачі для навантаження –26.05.2008 о 08.00 год.; вантажоотримувач ТОВ «РДЦ «Ексмо - Україна»; адреса доставки (розвантаження) –04074, м. Київ, вул. Лугова, 9. У вказаній заявці зазначено, що перевезення будуть здійснюватись автомобілем Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 ХХ, Водієм  Музикою Володимиром Феодосійовичем.

Отримання товару та його декларування Перевізником –Осадчук В.Ю., автомобілем Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 ХХ підтверджується міжнародною товаро –транспортною накладною  А№0416418 від 27.05.2008, згідно з якою відправник- ТОВ «Дип Покет», одержувач –ТОВ «РДЦ «Ексмо -Україна», місце розвантаження –м. Київ, місце завантаження –м. Віднов, документи, які додаються –Інвойс № 122,123 від 26.05.2008, вартість товару (книги) -  1338135,33 рос. рубл.; вантажною  декларацією № 10124020/270508/0005813, згідно з якою відправник- ТОВ «Дип Покет», одержувач –ТОВ «РДЦ «Ексмо -Україна», вартість товару (книги) -  1338135,33 рос. рубл.

Однак позивач вантаж, на перевезення якого давав заяву 25.05.2008 не отримав, у зв»язку з чим направив на адресу відповідача претензію від 30.05.2008 з вимогою перерахувати на рахунок позивача вартість втраченого товару на загальну суму 275602,35 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію від 10.06.2008 № а-328/2, відповідно до якої відповідач повідомив позивача про укладання ним договору на перевезення з СПД Артеменко О.О., який в свою чергу залучив до здійснення перевезення МПД Осадчук В.Ю., у якого вантаж позивача викрали, що підтверджується відповідними документами.

Відповідачем направлена  заявка № 328 від 22.05.2008 СПД Яртеменко О.О.

СПД Артеменко  направив запит СПД Осадук В.Ю про знаходження товару, який перевозився автомобілем   Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 ХХ.

СПД Осадчук листом від 03.06.2008 повідомив, що під час здійснення перевезення з м. Відноє Московська обл. до м. Київ, 27.05.2008 транспортний засіб Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 ХХ, був викрадений, слідчим м. Жіздра Калужської обл.. Холодовим Є.А. по даному факту винесено постанову про відкриття кримінальної справи за № 14561.

На запит відповідача, Начальником Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві надана довідка від 09.06.2008 № 59/13769-3  та фотокопії постанови про порушення кримінальної справи від 28.05.2008  за ознаками злочину, передбаченого п "б" ч. 4 ст. 162 КК РФ., відповідно до якої 27.05.2008 біля 23.30 год. група невстановлених осіб під видом працівників ДАІ зупинила автомобіль  Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 під керуванням водієм Мозикою В.Ф., з метою крадіжки чужого майна та з погрозою для життя та здоров'я, здійснила напад на Музику В.Ф., у ході якого незаконно заволоділи вказаним автомобілем а також вантажем, що належить підприємству "Ексмо", після чого зникли з місця злочину  та відповіді старшого слідчого Холопова Є.А., згідно з якою, останній підтвердив про факт реєстрації розбійного нападу на вантажний автомобіль Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 ХХ (Україна) та факт порушення кримінальної справи № 14561

Поставка товару здійснювалась на виконання умов договору № ВТ – 14 від 16.04.2007 укладеного між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дип Покет»(Росія) (продавець), відповідно до якого продавець зобов'язується передати покупцю власність друковану книжкову продукцію по заявці покупця по ціні, в асортименті, кількості та у строки, передбачені вказаним договором, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його.   

Розділом 6 даного договору визначено, що поставка здійснюється на умовах FCA, м. Віднов, Московська обл., тобто право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару покупцю або перевізнику (ІНКОТЕРМС 200 Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів)

Згідно Інвойсів від 26.05.2008 № 122, 123  загальна вартість товару за договором № ВТ –14 складає 1338135,33  рос. рублів.

Згідно з ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.  932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиційну діяльність" від 01.07.2004 № 1955 експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;   зміна умов зобов'язання;   сплата неустойки;  відшкодування збитків та моральної шкоди. (ст. 611 ЦК України )

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи вищевикладене,  судом встановлено, що відповідачем порушено зобов"язанння взяте за договором від 10.01.2008, а саме  п. 2.7 згідно якого експедитор зобов"язаний організувати доставку вантажу в пункт призначення та видати його уповноваженій вантажоотримувачем (позивач) особі, оскільки відповідач не забезпечив доставку вантажу у пункт призначення –м. Київ, вул. Лугова,9 .

Відповідач не заперечує проти того, що вантаж позивачу не поставлено.

Також, судом не приймаються доводи відповідача щодо звільнення від відповідальності відповідача за повну або часткову втрату вантажу якщо таке відбулось за обставинами уникунення яких перевізник був не взмозі та наслідки яких він не міг запобігти, ці обставини носили характер дії непереборної сили, з огляду на нищевикладене.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 6 договору, сторонни погодились, що у випадку виникнення форс –мажорних обставин (дія непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), а сааме: війни, військових дій, блокади, ембарго, режиму іних міжнародних санкцій, валютних обмежень або дій держав, що роблять неможливим виконання сторонами своїх обов"язків, а також інших випадків та обставин, що звичайно признаються таковими, вони небудуть нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору.

Сторона, яка посилається на форс –мажорні обставини, зобов"язана не пізніше ніж за 3 дні направити телефаксом іншій стороні повідомлення про такі обставини.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про такі обставини не дає можливості посилатися на них, як на обставину, що звільняє від відповідальності.

Таким чином, умовами договору  не передбачено, що під дією непереборних сил розуміється викрадення товару.

Крім того, відповідач вважаючи викрадення товару  форс –мажором, повинен був повідомити про це позивача протягом 3 днів з дати виникнення останніх, що не було зроблено відповідачем.

Таким чином, посилання відповідача на форс –мажорні обставини є таким, що не підтверджується нормативно та документально.  

Доводи відповідача про відсутність вини з боку останнього за невиконання зобов"язання  по договору від 10.01.2008, судом не приймається з наступних підстав:

Статтею 614 ЦК України передбачено, що  особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.  Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Вина не є неодмінною умовою відповідальності за порушення зобов"язання: договором або законом може встановлюватись  відповідальність боржника незалежно від його вини.

У цивільному праві діє презумпція вини: особа, яка порушила зобов"язання, вважається винною, поки не доведе відсутність своєї вини.

Оскільки, нормами Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору та нормами Закону України "Про транспортно –експедиційну діяльність" передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії., то відповідач є виним у порушенні зобов"язання взятого за договором від 10.01.2008, поки не доведе відсутність своєї вини.

Так як посилання відповідача на те, що втрата вантажу відбулась в наслідок дії непереборної сили судом визнані необгрунтованими, то  судом встановлено, що відповідач не довів відсутність своєї вини у порушенні зобов"язання, а саме п. 2.7. договору від 10.01.2008.

Відповідно до ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ст 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки умовами договору № ВТ –14 від 16.04.2007 передбачено, що право власності на товар переходить від продавця покупцю у момент передачи товар, зокрема, перевізнику, а товар переданий перевізнику 26.05.2008, то товар на загальну суму 1338135,33 рос. рубл. згідно Інвойсів від 26.05.2008 № 122,123, з 26.05.2008 належить позивачу. Отже позивачу у зв"язку з невиконання відповідачем умов договору від 10.01.2008 завдано  збитки у вигляді вартості непоставленого товару, що   за офіційним курсом НБУ (0,20711) станом на 03.07.2008 становить 277121,14 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ч. 1,2, 7 ст. 193 ГК України Суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не   допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Станом на день розгляду справи відповідач не виконав, взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару в пункт призначення м. Київ, вул. Лугова,9, в зв'язку з чим позивачу завдано збитки на суму 277141,12 грн.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми основного  боргу обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в 2771,41 розмірі  грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Державне мито у розмірі 3167,71 грн. сплачене позивачем платіжним дорученням від 08.08.2008 № 1365 підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІР” (03113, м. Київ, вул. М Шпака, 2, оф. 904, код 30971763  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РДЦ Ексмо - Україна” (04074, м. Київ, вул. Лугова,9, код 34809566 ) збитки у розмірі 277141 (двісті сімдесят сім тисяч сто сорок одна) грн. 14 коп..

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІР” (03113, м. Київ, вул. М Шпака, 2, оф. 904, код 30971763  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РДЦ Ексмо - Україна” (04074, м. Київ, вул. Лугова,9, код 34809566 ) 2771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 41 коп. державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РДЦ Ексмо - Україна” (04074, м. Київ, вул. Лугова,9, код 34809566) державне мито у розмірі 3167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн. 71 коп. сплаченого платіжним дорученням від 08.08.2008 № 1365.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           І.В. Усатенко

Дата підписання 12.12.2008