Постанова

від 17.02.2009 по справі 29/481

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/481

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.02.2009                                                                                           № 29/481

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 За участю представників:

  позивача - Баклан О. В. – юрист,

від відповідача:    Лисенко Т. М. - директор,

                            Мусієнко Д. Ю. – представник за довіреністю,

                            Лисенко О. С. – представник за довіреністю,     

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тір"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.12.2008

 у справі № 29/481 (Усатенко І.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "РДЦ "Ексмо-Україна"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Тір"

 про                                                   стягнення 277141,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2008 року у справі№ 29/481  позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РДЦ Ексмо - Україна» (надалі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР» (надалі – Відповідач) про стягнення реальних збитків в сумі 277 141,14 грн., було задоволено повністю, а саме: стягнуто з ТОВ «ТІР»  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РДЦ Ексмо – Україна» збитки у розмірі 277141,14 грн., а також, 2771,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2008р. у справі № 29/481 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, також, судом першої інстанції було  порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема: не взято до уваги Положення «Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів» від 19.05.1956р., що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема, скаржник зазначає, що  сума вартості втраченого майна не може бути стягнута як з експедитора ТОВ «ТІР», так і з перевізника, оскільки згідно п.2 ст. 17 Конвенції «Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів» від 19 травня 1956 року Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу сталася внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідкам яких не міг запобігати. Зазначеним положенням Конвенції не протирічать також положення Українського законодавства, норми матеріального права якого суд повинен був застосувати при вирішенні спору, але не застосував.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погодився з доводами та вимогами Позивача, викладеними ним в апеляційній скарзі і просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив.

10.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІР» (експедитор - повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РДЦ Ексмо –Україна» (замовник - довіритель) укладено договір № а7 про транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньо українському сполученнях, згідно з умовами якого експедитор зобов'язується в інтересах, від імені, за дорученням та за рахунок замовника здійснити організацію доставки в міжнародному, регіональному та міському автомобільному сполученні відповідно до чинного законодавства України, вимогами міжнародних конвенцій та угод в галузі міжнародних перевезень.

Відповідно до п. 2 договору, експедитор зобов'язаний: представляти інтереси замовника в межах цього договору; укладати в інтересах, від імені, за дорученням та за рахунок замовника угоду з перевізником, предметом якої є перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом; організувати подачу рухомого состава під навантаження, відповідного вимогам згідно заявки замовника; організувати перевезення за допомогою транспортних та інформаційних служб, з дотриманням правил перевезення вантажу згідно з Міжнародною конвенцією Автомобільних перевозок вантажу і згідно з вимогами виробника з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі вантажу, при чому перевізник залучений експедитором для здійснення перевезення вантажу несе відповідальність за збереження вантажу, з моменту отримання вантажу від вантажовідправника до видачі вантажоотримувачу та у зв'язку з чим експедитор має право: зобов'язати перевізника (шляхом заключення з ним договору на транспортування вантажу) відшкодувати шкоду, яка виникла з його вини у вигляді трати; грошові кошти отримані від перевізника за спричинену ним шкоду перерахувати на рахунок замовника у день отримання коштів; організувати доставку вантажу в пункт призначення та видати його уповноваженій на його отримання особі.

На виконання умов договору Позивачем направлено Відповідачу 25.05.2008 заявку на транспортування вантажу у міжнародному сполученні, згідно з умовами якої: вантажовідправник - ТОВ «Іфсервіс» (Москва, Росія), адреса навантаження - м. Віднов, Белокамяне шосе, б. 1, дата подачі для навантаження - 26.05.2008 о 08.00 год.; вантажоотримувач ТОВ «РДЦ «Ексмо - Україна»; адреса доставки (розвантаження) - 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9. У вказаній заявці зазначено, що перевезення будуть здійснюватись автомобілем Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 XX, Водієм Музикою Володимиром Феодосійовичем.

Отримання товару та його декларування Перевізником - Осадчук В.Ю., автомобілем Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 XX підтверджується міжнародною товаро - транспортною накладною А№0416418 від 27.05.2008, згідно з якою відправник - ТОВ «Дип Покет», одержувач - ТОВ «РДЦ «Ексмо -Україна», місце розвантаження - м. Київ, місце завантаження - м. Віднов, документи, які додаються - Інвойс № 122,123 від 26.05.2008, вартість товару (книги) - 1338135,33 рос. руб.; вантажною декларацією № 10124020/270508/0005813, згідно з якою відправник - ТОВ «Дип Покет», одержувач - ТОВ «РДЦ «Ексмо -Україна», вартість товару (книги) -1338135,33 рос. руб.

Однак Позивач вантаж, на перевезення якого давав заяву 25.05.2008, не отримав, у зв'язку з чим направив на адресу Відповідача претензію від 30.05.2008 з вимогою перерахувати на рахунок Позивача вартість втраченого товару на загальну суму 275602,35 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію від 10.06.2008 № а-328/2, відповідно до якої повідомив про укладання ним договору на перевезення з СПД Артеменко О.О., який в свою чергу залучив до здійснення перевезення МПД Осадчук В.Ю., у якого вантаж Позивача викрали, що підтверджується відповідними документами.

Відповідачем направлена заявка № 328 від 22.05.2008 СПД Артеменко О.О.

СПД Артеменко направив запит СПД Осадук В.Ю про знаходження товару, який перевозився автомобілем   Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 XX.

СПД Осадчук листом від 03.06.2008 повідомив, що під час здійснення перевезення з м. Віднов, Московська обл. до м. Київ, 27.05.2008 транспортний засіб Renault, д.н. ВХ 1045АН, ВХ 3032 XX, був викрадений.

Слідчим м. Жіздра Калужської обл. Холодовим Є.А. по даному факту винесено постанову про відкриття кримінальної справи за № 14561.

На запит Відповідача, Начальником Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві надана довідка від 09.06.2008 № 59/13769-3 та фотокопії постанови про порушення кримінальної справи від 28.05.2008 за ознаками злочину, передбаченого п "б" ч. 4 ст. 162 КК РФ., відповідно до якої 27.05.2008 біля 23.30 год. група невстановлених осіб під видом працівників ДАІ зупинила автомобіль Renault, д.н.ВХ 1045АН, ВХ 3032 під керуванням водієм Мозикою В.Ф., з метою крадіжки чужого майна та з погрозою для життя та здоров'я, здійснила напад на Музику В.Ф., у ході якого незаконно заволоділи вказаним автомобілем а також вантажем, що належить підприємству «Ексмо», після чого зникли з місця злочину та відповіді старшого слідчого Холопова Є.А., згідно з якою, останній підтвердив про факт реєстрації розбійного нападу на вантажний автомобіль Renault, д.н. ВХ 1045АН, ВХ 3032 XX (Україна) та факт порушення кримінальної справи № 14561

Поставка товару здійснювалась на виконання умов договору № ВТ - 14 від 16.04.2007 укладеного між Позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дип Покет» (Росія) (продавець), відповідно до якого продавець зобов'язується передати покупцю у власність друковану книжкову продукцію по заявці покупця по ціні, в асортименті, кількості та у строки, передбачені вказаним договором, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його.

Розділом 6 даного договору визначено, що поставка здійснюється на умовах РСА, м. Віднов, Московська обл., тобто право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару покупцю або перевізнику (ІНКОТЕРМС 200 Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів)

Згідно Інвойсів від 26.05.2008 № 122, 123 загальна вартість товару за договором № ВТ- 14 складає 1338135,33 рос. рублів. Згідно  з  ст.   929  ЦК  України за договором                          транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно - експедиційну діяльність" від 01.07.2004 № 1955 експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем було порушено зобов»язанння, взяте за договором від 10.01.2008, а саме п. 2.7 згідно якого експедитор зобов'язаний організувати доставку вантажу в пункт призначення та видати його уповноваженій вантажоотримувачем (Позивач) особі, оскільки Відповідач не забезпечив доставку вантажу у пункт призначення - м. Київ, вул. Лугова,9 .

Крім того, в судовому засіданні Відповідач не заперечував проти того, що вантаж Позивачу не поставлено.

Також, твердження скаржника в апеляційній скарзі щодо звільнення від відповідальності Відповідача за повну або часткову втрату вантажу, якщо таке відбулось за обставинами, уникнення яких перевізник був не в змозі та наслідки яких він не міг запобігти, ці обставини носили характер дії непереборної сили, судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 6 договору, сторони погодились, що у випадку виникнення форсмажорних обставин (дія непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, військових дій, блокади, ембарго, режиму, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень або дій держав, що роблять неможливим виконання сторонами своїх обов'язків, а також інших випадків та обставин, що звичайно признаються такими, вони не будуть нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору.

Сторона, яка посилається на форс - мажорні обставини, зобов'язана не пізніше ніж за 3 дні направити телефаксом іншій стороні повідомлення про такі обставини.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про такі обставини не дає можливості посилатися на них, як на обставину, що звільняє від відповідальності.

Таким чином, судова колегія констатує, що умовами договору не передбачено, що під дією непереборних сил розуміється викрадення товару.

Крім того, Відповідач вважаючи викрадення товару форс - мажором, повинен був повідомити про це Позивача протягом 3 днів з дати виникнення останніх, що не було зроблено відповідачем.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання Відповідача на форс - мажорні обставини є таким, що не підтверджується нормативно та документально.

Також, судовою колегією не приймаються  доводи Відповідача про відсутність вини з боку останнього за невиконання зобов'язання по договору від 10.01.2008, з огляду на наступне.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Вина не є неодмінною умовою відповідальності за порушення зобов'язання: договором або законом може встановлюватись відповідальність боржника незалежно від його вини.

У цивільному праві діє презумпція вини: особа, яка порушила зобов'язання, вважається винною, поки не доведе відсутність своєї вини.

Оскільки, нормами Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору та нормами Закону України "Про транспортно - експедиційну діяльність" передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії., то Відповідач є винним у порушенні зобов'язання взятого за договором від 10.01.2008, поки не доведе відсутність своєї вини.

Так як посилання Відповідача на те, що втрата вантажу відбулась в наслідок дії непереборної сили судом визнані необгрунтованими, то судом встановлено, що відповідач не довів відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання, а саме п. 2.7. договору від 10.01.2008.

Відповідно до ст.934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки умовами договору № ВТ - 14 від 16.04.2007 передбачено, що право власності на товар переходить від продавця покупцю у момент передачі товару                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 , зокрема, перевізнику, а товар переданий перевізнику 26.05.2008, то товар на загальну суму 1338135,33 рос. руб. згідно Інвойсів від 26.05.2008 № 122,123, з 26.05.2008 належить Позивачу. Отже, Позивачу у зв'язку з невиконання Відповідачем умов договору від 10.01.2008 завдано збитки у вигляді вартості непоставленого товару, що за офіційним курсом НБУ (0,20711) станом на 03.07.2008 становить 277121,14 грн.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та  509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, судова колегія констатує, що Відповідач не виконав, взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару в пункт призначення м. Київ, вул. Лугова,9, в зв'язку з чим Позивачу завдано збитки на суму 277141,12 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ “Укрдистрибуція” до ТОВ «Гарант Прес» про розірвання договору від 08.01.2007р. є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в даному випадку, Відповідачем по справі, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2008р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги ТОВ “ТІР”, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2008р. у справі № 29/481 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІР” – без задоволення.

2.             Матеріали справи № 29/481 повернути до Господарського суду м. Києва

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.