Рішення

від 24.11.2008 по справі 53/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  53/28

24.11.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємства «АТІЛОС»

до Колективного підприємства «МОНТЕКС»

про стягнення 47 606,66 грн.

                                                                                  Суддя Грєхова О.А.

                    Представники:

Від позивача Тараненко Є.В. –директор

Від відповідача Ковалівська Г.О. –представник по довіреності № 19 від 28.02.2008

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Колективного підприємства «МОНТЕКС»47 606,66 грн. заборгованості, в тому числі: 44 808,00 грн. –основний борг,  2 128,38 грн. –інфляційні витрати, 670,28 грн. –3% річних за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «АТІЛОС»світлофори дорожні в асортименті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2008р. порушено провадження у справі № 53/28, розгляд справи призначено на 03.11.2008р.

Представник відповідача 03.11.2008р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.10.2008р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 24.11.2008р.

Позивач в судовому засіданні 24.11.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду запропонував позивачу врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Позивач не погодився на укладання мирової угоди.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засіданнь, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2008р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

22.12.2005р. на підставі рахунку –фактури № 138 позивач поставив відповідачу товар (світлофори дорожні в асортименті) на загальну суму 44 808,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткової накладної № 00000072 від 22.12.2005р. та податкової накладної № 103 від 22.12.2005р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

            У відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

            Враховуючи, що товар було прийнято відповідачем за довіреністю Серії ЯЛИ № 139263 від 22.12.2005р., саме з цього моменту у останнього виникають зобов'язання перед позивачем по оплаті такого товару.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач отриманий за спірною видатковою накладної товар не оплатив.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача товар мав оплатити його.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті придбаного товару, суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідач перед позивачем за спірною видатковою накладною становить 44 808,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 266 від 31.10.2008р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 44 808,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 44 808,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством  відповідальності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 670,28 грн. та збитків від інфляції в сумі 2 128,38 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Колективного підприємства  «МОНТЕКС»(04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, ідентифікаційний код 14350502 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «АТІЛОС»(14001, м. Чернігів, вул. Текстильників, 2, ідентифікаційний код 14228451) основний борг в сумі 44 808 (сорок чотири тисячі вісімсот вісім) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 670 (шістсот сімдесят) грн. 28 коп., збитки від інфляції в сумі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 38 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 07 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 25.11.2008р.