Рішення

від 25.11.2008 по справі 33/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/392

25.11.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр

                             «Світ оболонок »

до                            приватного підприємства «МПЗ Білакі МІЕ»

про                           стягнення 2 129,31 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:       Зімін С.В.– представник за довіреністю б-н. від 01.01.2008 року;

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Світ оболонок»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «МПЗ Білакі МІЕ»про стягнення заборгованості в сумі 2 129,31 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, відповідач придбав у позивача товар, відповідно до видаткової накладної № РН-0000378 від 23.05.2007 р на суму 3 129,31 грн. згідно рахунку-фактури № СФ-0000303 від 22.05.2007 р. Товар отримав представник відповідача за довіреністю ЯНС № 432842 від 22.05.2007 р.

01.04.2008 року відповідачу був направлений лист-вимога № 20 з проханням оплатити вартість придбаного товару у семиденний термін.

Після отримання листа-вимоги відповідач частково розрахувався за отриманий товар у сумі 1000 грн., у зв'язку з цим заборгованість становить 2 129,31 грн.

Також, між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав, що станом на 31.12.2007 року сума заборгованості позивачу становить 2 129,31 грн.

У судове засідання 10.11.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/392 від 21.10.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив. Представник позивача в судове засідання з'явився та частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/392 від 21.10.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 25.11.2008 р.

25.11.2008 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача в судове засідання з'явився та подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/392 від 21.10.2008 року, надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 129,31 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач придбав у позивача товар на загальну суму 3 129,31 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000378 від 23.05.2007 р, згідно рахунку-фактури № СФ-0000303 від 22.05.2007 р., яка підписана сторонами та скріплена печатками. Товар отримав представник відповідача за довіреністю ЯНС № 432842 від 22.05.2007 р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи те, що  позивач передав, а відповідач отримав товар на підставі  видаткової накладної  № РН-0000378 від 23.05.2007 р. на загальну суму 3 129,31 грн.,  то суд вважає, що сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 статті 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за вищезазначеною видатковою накладною на суму 1 000 грн., що підтверджується банківською випискою, яка знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

01.04.2008 року відповідачу був направлений лист-вимога № 20 з проханням оплатити вартість придбаного товару у семиденний термін.

Також, між сторонами був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав, що станом на 31.12.2007 року сума заборгованості позивачу становить 2 129,31 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 2 129,31 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «МПЗ Білакі МІЕ»(01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 2, кв. 40; р/р 2600240104 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, код ЄДРПОУ 34478847) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Світ оболонок»(04073, м. Київ, пр. Московський, 8; р/р 26007012225679 в філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 380333, код ЄДРПОУ 32379461 ) суму основного боргу 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 31 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий