Рішення

від 28.11.2008 по справі 22/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/198

28.11.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Транс Лок»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка»

про                  стягнення боргу та пені           

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      Осикін В.О. (довіреність від 25.11.2008р.);

від відповідача:  не з'явились;

В судовому засіданні 28.11.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Транс Лок»(надалі ТОВ НВП «Транс Лок», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка»(надалі ТОВ «Енка», відповідач) суми коштів в розмірі 139 360, 82 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані  зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних № Р2-0001120 від 25.01.2007р., № Р2-0000161 від 25.02.2008р., № Р2-0000258 від 31.03.2008р., № Р2-0000276 від 04.04.2008р.. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 134 326, 58 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку разом із сумою нарахованої неустойки в розмірі 5 034, 24 грн..

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 20.11.2008р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу купівлі-продажу фанери, ТОВ НВП «Транс Лок»на користь ТОВ «Енка»було передано товару вартістю 190 938, 08 грн..  

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними №Р2-0001120 від 25.10.2007р. на суму 3 743, 95 грн., № Р2-0000161 від 25.02.2008р. на суму 59 409, 38 грн., № Р2-0000258 від 31.03.2008р. на суму 105 819, 59 грн., № Р2-0000276 від 04.04.2008р. на суму 21 965, 16 грн., товар відповідачем отримано по довіреностях серії ЯОЖ № 138029 від 25.10.2007р., серії ЯОЖ  № 138457 від 25.02.2008р., № ЯПВ № 377051 від 26.03.2008р., про що зазначено у видаткових накладних, а копії довіреностей залучені до матеріалів справи.

В рахунок сплати за переданий товар відповідачем сплачено на користь позивача 50000 грн. (банківська виписка від 15.08.2008р. залучена до матеріалів справи), сплата коштів в розмірі 6 611, 50 грн. позивачем не заперечується, заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 134 326, 58 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. 79 від 09.09.2008р.) у якій просив виконати зобовязання щодо сплати грошових коштів у сумі 134 326, 58 грн. (поштова квитанція № 3855 від 09.09.2008р. з описом-вкладенням до цінного листа у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи). Строк виконання зобов'язань по оплаті переданого товару (фанери)  згідно видаткових накладних №Р2-0001120 від 25.10.2007р., № Р2-0000161 від 25.02.2008р., № Р2-0000258 від 31.03.2008р., № Р2-0000276 від 04.04.2008р. настав 16.09.2008р., розрахунок за отриманий товар відповідачем здійснено частково, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача складає 134 326, 58 грн. та станом на час розгляду справи не погашена.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, доказів перерахування коштів за передану продукцію в розмірі 134 326, 58 грн., обов'язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої претензії, на вимоги ухвали суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення боргу у вказаній сумі визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення неустойки у вигляді пені в сумі 5 034, 24 грн. обчисленої позивачем виходячи з суми прострочення виконання зобов'язання в розмірі 134 326, 58 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов'язань за невиконання зобов'язань щодо оплати переданого товару позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність суду не представлено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача у сумі 1 511, 61 грн. (1 393, 61 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 456, 89 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська 2-А, р/р 2600457157 в РБ «Аваль», МФО 380805, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34295057)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Транс Лок»(04176, м. Київ, вул. Електриків 28, р/р 2600531443901 в філії АБ «Південний»м. Києва, МФО 320917, ідент. код 33549031) 134 326, 58 грн. (сто тридцять чотири тисячі триста двадцять шість гривень 58 копійок)  основного боргу за переданий товар.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська 2-А, р/р 2600457157 в РБ «Аваль», МФО 380805, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34295057)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Транс Лок»(04176, м. Київ, вул. Електриків 28, р/р 2600531443901 в філії АБ «Південний»м. Києва, МФО 320917, ідент. код 33549031) 1 456, 89 грн. (одну тисячу чотириста п'ятдесят шість гривень 89 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                         Р.І. Самсін

                                                                                      дата підписання рішення  01.12.2008