Рішення

від 30.01.2012 по справі 2-6154/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-6154/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" січня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Гура А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому за уточненими вимогами просить визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_2.

Вимоги мотивує тим, відповідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією 13.04.1994 р., власниками квартири АДРЕСА_1 зазначені він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Після смерті останньої її 1\3 частку спірної квартири успадкували він та ОСОБА_3 у рівних долях. Його батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка є його колишньою дружиною з якою перебували у шлюбі з 11 березня 2004 р. Рішенням Дніпровського районного суду від 29.03.2011 р. шлюб був розірваний. Зазначеним рішенням встановлено, що він з ОСОБА_2 з 2010 р. разом не проживають. Речі відповідачки у спірній квартири відсутні, наміру проживати з ним ОСОБА_2 не має, за комунальні послуги остання не сплачує. Де на даний час мешкає відповідачка йому не відомо, з реєстраційного обліку в спірному житловому приміщенні вона не знялась, що створює йому додаткові труднощі у здійсненні права власності на житло, так як йому доводиться сплачувати додаткові комунальні послуги, зокрема оплату за користування холодною, гарячою водою та водовідведення, яка нараховується за кількістю зареєстрованих осіб у квартирі. В його квартирі відповідачка не проживає з 01 грудня 2010 р. (а.с. 2, 3, 21).

В судовому засіданні позивач підтримав позов з уточненими вимогами та обставини, викладені у заявах, додатково пояснив, що спірна квартира належала йому та його батькам, батьки померли, на даний час він єдиний власник квартири; відповідачка з ним не проживала ще до розлучення, залишила спірне житло 01.12.2010 р. добровільно, тоді ж забрала всі свої речі, куди йде жити не пояснювала, з того часу колишню дружину жодного разу не бачив, перешкод їй у проживання не чинив, будь-якого зв»язку з відповідачкою не має, телефону її не знає, місце проживання відповідачки йому не відомо.

Відповідачка в судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином згідно вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України за зазначеною позивачем адресою місця проживання, яка є місцем її реєстрації, про причини неявки не повідомила, у зв"язку з чим суд, з урахуванням думки позивача, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки та відповідно ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією від 13.04.1994 р., власниками квартири АДРЕСА_1 зазначені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях (а.с. 5).

Як вбачається з пояснень позивача та запису на зазначеному Свідоцтві про право власності на житло, після смерті ОСОБА_4 10-ю Київською державною нотаріальною конторою 12.04.2001 р. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1\3 частину вказаної квартири на ім»я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у рівних долях (а.с. 5 зв.).

Згідно Свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22).

Відповідачка є колишньою дружиною позивача, шлюб між сторонами був зареєстрований 11 березня 2004 р.

Рішенням Дніпровського районного суду від 29.03.2011 р. шлюб між позивачем та відповідачкою був розірваний (а.с. 6).

Відповідно довідки ЖРЕО № 409 від 02.11.2011 р., ОСОБА_2 зареєстрована у спірній квартирі (а.с. 13).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що відповідачка не проживає у квартирі АДРЕСА_2 без поважних причин з 01.12.2010 р., речі її там відсутні, залишила спірну квартиру добровільно, з того часу житлом не цікавиться, витрат по утриманню спірного житлового приміщення не несе.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Факт непроживання відповідачки у спірному житловому приміщенні з грудня 2010 року по даний час без поважних причин підтверджено показами свідків.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 засвідчила, що вона є сусідкою позивача, знає його 30 років. Відповідачка була дружиною ОСОБА_1, працювала вона на базарі, додому приходила лише переночувати, вдома нічого не робила, пішла від позивача вже більше року тому, з того часу ОСОБА_2 не бачила, перешкод у проживанні їй ніхто не чинив.

Свідок ОСОБА_7, яка є сусідкою позивача, в судовому засіданні пояснила, що відповідачка в грудні 2010 р. пішла зі спірної квартири, свої речі забрала, проживати там їй ніхто не заважав, за квартиру ОСОБА_2 не платила, адреса проживання відповідачки не відома.

Про непроживання відповідачки в спірній квартирі з грудня 2010 року по даний час без поважних причин, окрім показів свідків, також підтверджується актами від 01.03.2011 р., від 01.05.2011 р., від 01.06.2011 р., від 01.08.2011 р. та від 01.10.2011 р., затвердженими начальником та в.о. начальника ЖРЕО № 409 (а.с. 8-12).

Отже, за вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідачка більше року без поважних причин постійно не проживає у спірній квартирі, її майно там не знаходиться, будь-які домовленості між сторонами з приводу користування житловим приміщенням відсутні, витрат по утриманню житла відповідачка не несе, у зв»язку з чим позивачу, який є власником квартири АДРЕСА_2, відповідачка чинить перешкоди у користуванні спірним житловим приміщенням, позивач не може належним чином користуватися та розпоряджатися вищевказаною квартирою, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в сумі 94 грн. 10 коп.

Керуючись ст. ст. 319, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208, 215, 218, 224-226 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 94 (дев»яносто чотири) грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя