Ухвала

від 05.12.2011 по справі 2-6154/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-6154/11

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

05 грудня 2011 року

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа -Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення ідеальних часток у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26.10.1998 р. Дніпропетровським Вагоноремонтним заводом ім.. ОСОБА_3 згідно з розпорядженням від 26.10.1998 р. за № 1153, квартира АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1, відповідачці ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Згідно з зазначеним свідоцтвом про право власності на житло, нерухоме майно -квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК спільна власність двох або більше осіб без визначення частки кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Я зазначено в позовній заяві 29 вересня 2008 року померла ОСОБА_4 актовий запис № 1890.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається з її частки у квартирі АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_4, померлої 29.09.2008 р. позивачка ОСОБА_1, донька померлої, прийняла спадщину у вигляді частки на зазначену квартиру.

Та як зазначає позивачка вона, як спадкоємець першої черги за законом звернулася для оформлення своїх спадкових прав до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що згідно з п. 224 Інструкції затвердженої наказом МЮ України 03.03.2004 р. № 20/5, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Оскільки, договір про поділ нерухомого майна -квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачці ОСОБА_1, відповідачці ОСОБА_2 та ОСОБА_4В, яка померла 29.09.2008 року, на праві спільної сумісної власності, між ними, як співвласниками, за життя ОСОБА_4 укладений не був, тому на підставі ст. 357 ЦК України позивачка просить суд визначити, що кожному із співвласників у квартирі АДРЕСА_1: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яка померла 29.09.2008 р -належать по 1/3 частині, зазначене й стало приводом для звернення до суду.

Суддя, ознайомившись з позовною заявою, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом; суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, у тому числі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як було встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26.10.1998 р. Дніпропетровським Вагоноремонтним заводом ім.. ОСОБА_3 згідно з розпорядженням від 26.10.1998 р за № 1153, квартира АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1, відповідачці ОСОБА_2 та ОСОБА_4

29 вересня 2008 року померла ОСОБА_4 актовий запис № 1890.

Позивачка як спадкоємець першої черги за законом звернулася для оформлення своїх спадкових прав до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що згідно з п. 224 Інструкції затвердженої наказом МЮ України 03.03.2004 р. № 20/5, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Згідно зі змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, та майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За життя померлої договором не були встановлені частки у спільній сумісній власності, тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про виділення часток у судовому розгляду не підлягають, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством та законом не вимагається для оформлення права на спадщину рішення суду про визначення частки спадкодавця та іншого співвласника у спільній сумісній власності, тому в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, тобто винесення нотаріусом у встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. та затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за N 20/5, порядку обґрунтованої постанови, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Разом з тим, за ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи; на виконання ст. 24 зазначеного вище кодексу людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Таким чином, оскільки з настанням смерті унеможливлено здійснення цивільних прав і обов’язків, а поданим позовом вирішуватимуться права померлих, вбачаються підстави для відмови у відкритті провадження з передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України підстави також й через зазначену обставину.

За таких обставин не вбачається спору про право, якій повинен бути вирішений у порядку цивільного судочинства, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі та тому, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 та ст. 210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа -Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення ідеальних часток у спільній сумісній власності, відмовити.

Роз’яснити позивачеві, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя