Постанова

від 16.12.2008 по справі 2/24пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/24пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 грудня 2008 р.                                                                                    № 2/24пн  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивача

Перепечай А.М. –довіреність від 21.12.2007 р.

відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз"

на постановувід 04.09.2008 р. Луганського апеляційного господарського суду

у справі№ 2/24пн господарського суду Луганської області

за позовом         Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз"

до- Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Гамма-Центр";- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно –промислова група "Союз-Восток"; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стальпром"

провизнання права власності

В С Т А Н О В И В :

ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" (далі по тексту - ДК "Укртрансгаз") звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до ПП "Консалтингова фірма "Гамма-Центр" про визнання майна, а саме: незавершені будівництвом дві ділянки газопроводів "Оренбург –Новопсков" та "Союз" на 1152-1154 км. державною власністю, що належать ДК "Укртрансгаз" на праві господарського відання, посилаючись на приписи статей 321, 392 Цивільного кодексу України та статтю 147 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 р. № 1540-ХІІ, майно підприємств  союзного підпорядкування було визнано державною власністю України.

Проте, в червні 2007 р. відповідач в районі розташування недобудованих підземних обвідних ділянок газопроводів"Оренбург –Новопсков" та "Союз", з залученням підрядника розпочав земляні роботи з метою демонтажу та витягання труб, посилаючи на наявність права власності на недобудовані ділянки, що виникло з договору купівлі –продажу, укладеним з ТОВ "Торгівельно –промислова група "Союз-Восток".

Крім того, позивачу в червні 2007 р. стало відомо про судове рішення у справі № 04/18-2007 р. Третейського суду Луганської області при Асоціації "Арбітраж", яким визнано дійсним договір купівлі –продажу, укладений між відповідачем та ТОВ "Торгівельно –промислова група "Союз-Восток" та визнано право власності відповідача на трубопровід (1200-1400 мм), протяжністю 2 км (2000 м), розташованого поряд з с. Водянолипове Міловського району Луганської області.

Позивачу ані про договір купівлі –продажу, ані про судове рішення третейського суду відомо не було.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Консалтингова фірма "Гамма-Центр" просило відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження його вимог та права власності на спірне майно.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.05.2008 р. (суддя Седляр О.О.) залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Торгівельно –промислова група "Союз-Восток" та ТОВ "Виробнича фірма "Стальпром".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.06.2008 р. залучено до участі у справі як відповідачів ТОВ "Торгівельно –промислова група "Союз-Восток" та ТОВ "Виробнича фірма "Стальпром" .

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.07.2008 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, з посиланням, зокрема, на приписи статті 392 Цивільного кодексу України, якою передбачено можливість власника майна пред'явити позов до суду про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, господарський суд зазначав, що позивачем не надано належних доказів передачі йому спірного майна у господарське відання від ВАТ "Уртрансгаз" та не надано підтвердження знаходження даного майна на балансі підприємства з моменту його передачі з визначенням його балансової оцінки.

За апеляційною скаргою ДК "Укртрансгаз" Луганський апеляційний господарський суд (судді: Журавльова Л.І., Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.), переглянувши рішення господарського суду від 11.07.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 04.09.2008 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ДК "Укртрансгаз" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, вважає, що недобудовані ділянки газопроводів є об'єктами державної власності і перебувають в повному господарському віданні Новопсковського ЛВУМГ, а значить і ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", до складу якої цей структурний підрозділ входить на даний час.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом справи у даній справі є вимога ДК "Укртрансгаз" про визнання майна, а саме: незавершені будівництвом дві ділянки газопроводів "Оренбург –Новопсков" та "Союз" на 1152-1154 км. державною власністю, що належать ДК "Укртрансгаз" на праві господарського відання, з посиланням на приписи статей 321, 392 Цивільного кодексу України та Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 р. № 1540-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 р. № 1540-ХІІ було встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю. Майно цих підприємств передано Фонду державного майна України (статті 1,2 вказаного Закону).

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проте, як вірно було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, матеріали справи не містять належних доказів щодо передачі позивачу спірного майна у господарське відання, підтвердження знаходження майна на балансі підприємства та делегування власником майна на представлення його інтересів у спірних правовідносинах.  

А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Луганської області та Луганського апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ДК "Укртрансгаз" про визнання майна державною власністю, що належать ДК "Укртрансгаз" на праві господарського відання.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної  інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.   

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у справі, розгляд яких за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2008 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 р. у справі № 2/24пн господарського суду Луганської області залишити без змін, а касаційну скаргу ДК "Укртрансгаз" -  без задоволення.

Головуючий суддя                                                                    Т. Дроботова

Судді:                                                                                           Н. Волковицька

                                                                                                             Л. Рогач