Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а-9040/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 вересня 2012 року 09 год. 58 хв. № 2а-9040/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Закревської Л.В., представників відповідача Горбаня І.І., Воєводіна Р.В., Грембовського В.О., Сперкача С.В., Шила М.Ю., Диби Ю.Д., прокурора Куценко О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро "Нерухомість і місто" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та нечинним рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 24 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 липня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро "Нерухомість і місто" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 07 червня 2012 року № 0000037156, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) у загальному розмірі 1700000,00 грн., а також збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у загальному розмірі 425000,00 грн. (також далі за текстом - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 06 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

До суду 23 серпня 2012 року надійшло письмове клопотання про залучення прокуратури Печерського району міста Києва до участі у справі з метою захисту економічних інтересів держави, яке судом задоволено на підставі ст. 60 КАС України.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 16 серпня 2012 року. Пояснили, що у ході перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року у загальному розмірі 1700000,00 грн., в результаті чого відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 18 квітня 2012 року по 11 травня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 18 травня 2012 року № 16/15-6/34527967 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за січень 2012 року (також далі за текстом - акт перевірки) , згідно з висновками якого, перевіркою встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року у загальному розмірі 1700000,00 грн., чим порушено п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) .

На підставі акту перевірки, 07 червня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 1700000,00 грн., а також збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у загальному розмірі 425000,00 грн.

Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ та правомірністю складання відповідачем оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

В акті перевірки зазначено, що згідно з поданою позивачем відповідачу податковою декларацією з ПДВ за січень 2012 року від 17 лютого 2012 року № 90006128173 та розрахунком суми бюджетного відшкодування з ПДВ, сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів, становить 1700000,00 грн.

Також зазначено, що у ході перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, проведеної на підставі податкових декларацій з ПДВ за грудень 2011 року та січень 2012 року, з'ясовано, що 14 грудня 2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.Н." (також далі за текстом - ТОВ "К.А.Н.") укладено договір комісії № 14/12-11 (також далі за текстом - договір комісії) , за умовами якого ТОВ "К.А.Н." зобов'язалось за дорученням позивача та за його рахунок і в його інтересах, але від свого імені укласти один або декілька договорів, що необхідні для передачі позивачу нежилих приміщень, що будуть отримані за результатами виконання цього договору.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 розділу 2 договору комісії, позивач відшкодовує ТОВ "К.А.Н." усі витрати, пов'язані з виконанням цього договору.

Позивач вносить грошові кошти на поточний рахунок ТОВ "К.А.Н." в порядку, передбаченому додатком № 1 до цього договору.

Так, згідно з п.п. 3-6 вказаного додатку, усі розрахунки за договором комісії здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "К.А.Н.". Позивач узгоджує банківські реквізити та перераховує суму з ТОВ "К.А.Н." у день перерахування грошових коштів.

У випадку невиконання ТОВ "К.А.Н." доручення позивача у строк до 30 вересня 2012 року, він зобов'язаний повернути усі отримані грошові кошти від позивача до 31 грудня 2012 року.

ТОВ "К.А.Н." зобов'язаний передати позивачу нежилі приміщення за актом прийому-передачі.

Звіт про виконання договору комісії ТОВ "К.А.Н." надає позивачу разом з актом прийому-передачі нежилих приміщень.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та не заперечувалось представниками сторін, позивачем на поточний рахунок ТОВ "К.А.Н." перераховано грошові кошти у загальному розмірі 10200000,00 грн. (ПДВ у розмірі 1700000,00 грн.), однак на момент розгляду справи ТОВ "К.А.Н." свої зобов'язання за договором комісії не виконало.

Викладене підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТОВ "К.А.Н." від 27 серпня 2012 року № 35, у якому зазначено, що станом на 27 серпня 2012 року ТОВ "К.А.Н." умови договору комісії не виконано, а кошти, отримані від позивача у загальному розмірі 10200000,00 грн., не використано.

Листом позивача від 03 вересня 2012 року № 7/8-1 також підтверджується факт неповернення ТОВ "К.А.Н." позивачу грошових коштів у вказаному розмірі.

Жодних документів, зокрема акту прийому-передачі нежилих приміщень, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій за договором комісії, позивачем та його представником не надано, хоча про доцільність їх надання судом зазначалось у кожному судовому засіданні. При цьому, на пропозиції суду щодо надання додаткових письмових доказів, а саме документів на підтвердження фактичного здійснення таких операцій, або ж зазначення причин неможливості надання таких доказів представник позивача у судових засіданнях пояснювала, що у позивача наявні лише документи, якими підтверджується факт перерахування на поточний рахунок ТОВ "К.А.Н." грошових коштів у загальному розмірі 10200000,00 грн.

До того ж, як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 06 травня 2011 року № 742/11/13-11, наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Таким чином, враховуючи, що доказів на підтвердження фактичного виконання зобов'язань за договором комісії позивач та/або його представник не надали, за переконанням суду, підстави для бюджетного відшкодування позивачу ПДВ у загальному розмірі 1700000,00 грн. відсутні.

Стосовно позовної вимоги позивача про визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

Так, нечинними, за переконанням суду, можуть бути визнані нормативно-правові акти, перелік яких, зокрема, міститься у ст. 171 КАС України.

Характерною ознакою таких актів є те, що на підставі них виникають певні правовідносини, наприклад, укладаються договори.

Тобто, нормативно-правові акти є підставою для виникнення, зміни та припинення відносин між невизначеним колом фізичних та юридичних осіб.

Разом з тим, правові акти індивідуальної дії, до яких належить оскаржуване рішення, є актами, які спричиняють наслідки для конкретних осіб (у зв'язку з якими вони прийняті), можуть бути визнані протиправними та, як наслідок, скасовані.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник позивача, за переконанням суду, у ході судового розгляду справи належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надала.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро "Нерухомість і місто" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та нечинним рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро "Нерухомість і місто" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 07 червня 2012 року № 0000037156, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Бюро "Нерухомість і місто" (ідентифікаційний код 34527967) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1700000,00 грн. (Один мільйон сімсот тисяч гривень 00 копійок), а також збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у загальному розмірі 425000,00 грн. (Чотириста двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 01 жовтня 2012 року