Постанова

від 11.12.2008 по справі 11/863

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/863

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 грудня 2008 р.                                                                                    № 11/863  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.

розглянула

касаційну скаргу Української аграрної біржі (далі –Біржа)

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду

від30.09.08

у справі№ 11/863

господарського судуХмельницької області

за позовомСтарокостянтинівської міжрайонної прокуратури Хмельницької області (далі –Прокуратура)

в інтересах держави в особіКрасилівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, правонаступником якої є Старокостянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області (далі –Інспекція)

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Агростар"

(далі –Товариство),

Біржі,

треті особи:Міністерство фінансів України (далі –Мінфін),

Державне казначейство України (далі –Казначейство),

відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі –Банк),

простягнення 903 888,01 грн. заборгованості за іноземним кредитом відповідно до угоди про реструктурування,

17 562,49 грн. заборгованості по несплачених відсотках та 34 402,58 грн. пені за прострочку виконання грошових зобов'язань

В засіданнях взяли участь представники:

- Прокуратури:Івченко О.А. (старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України; посвідчення № 194 від 27.11.07);

- Інспекції:Онищук Н.Ф. (за дов. № 2 від 15.01.08);

- Товариства:Ганжа М.О. (директор; довідка ЄДРПОУ № 3055 від 23.12.03);

- Біржі:Гладишко Ю.П. (за дов. № 07032.05/145 від 09.12.08);

- Мінфіну:Мельник В.О. (за дов. № 31-28030-02-2/20 від 25.09.08);

- Казначейства:не з'явились;

- Банку:Яворський С.М. (за дов. № 010-01/3510 від 19.06.08).

Ухвалою від 26.11.08 Вищого господарського суду України касаційна скарга Біржі № 07032.06/138 від 27.10.08 була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 11.12.08.

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

Після закінчення перегляду справи представником скаржника було заявлено клопотання про оголошення повного тексту постанови у даній справі, у зв'язку з чим у судовому засіданні 11.12.08 було оголошено усну перерву (під підпис представників) до 12 год. 55 хв.

На вимогу скаржника, відповідно до ч. 1 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.12.08 було оголошено повний текст постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 28.04.05 господарського суду Хмельницької області (суддя Радченя Д.І.) позов Прокуратури задоволено.

З Біржі та Товариства солідарно стягнуто на користь Інспекції 903 888,01 грн. заборгованості за іноземним кредитом, 17 562,49 грн. заборгованості по несплачених відсотках, 34 402,58 грн. пені, а також в доход державного бюджету України через територіальне відділення казначейства 1 700,00 грн. державного мита та на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 21.02.06 Житомирського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі головуючого: Веденяпіна О.А., Іоннікової І.А., Черпака Ю.К.), винесеною в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Біржі залишено без задоволення, а рішення від 28.04.05 господарського суду Хмельницької області –без змін.

Ухвалою від 13.03.08 Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Біржі задоволено частково.

Ухвалу від 21.02.06 Житомирського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При винесенні вказаної ухвали Вищий адміністративний суд України вказав, що спірні правовідносини виникли на підставі договорів які носять господарський характер, а тому дана справа не відноситься до адміністративної юрисдикції.

Постановою від 30.09.08 Житомирського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Горшкової Н.Ф., суддів –

Зав'язуна В.С., Майора Г.І.), прийнятою в порядку Господарського процесуального кодексу України, рішення від 28.04.05 господарського суду Хмельницької області залишено без змін, а апеляційну скаргу Біржі –без задоволення.

Вказані рішення від 28.04.05 та постанова від 30.09.08 мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджено заявлені позовні вимоги, всупереч чому відповідачі належних доказів на спростування вимог позивача не надали.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Біржа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 28.04.05 господарського суду Хмельницької області та постанову від 30.09.08 Житомирського апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 19, 132 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 220 Цивільного кодексу УРСР,

п.п. 3, 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 01.01.03 заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії" від 17.07.03 № 1070, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" від 14.12.95 № 1002, п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів" від 15.07.97 № 753, ст.ст. 32, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник звертає увагу на неповне дослідження судами обставин справи.

11.12.08 до Вищого господарського суду України надійшли додаткові письмові пояснення Біржі щодо її касаційних вимог, які колегією суддів розглянуті та прийняті до уваги.

У своєму письмовому відзиві Товариство доводи скаржника підтримує.

Мінфін, Інспекція та Прокуратура у письмових відзивах щодо доводів скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просять касаційну скаргу Біржі залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 31.12.03 між Мінфіном в особі заступника Міністра Манохи С.О., що діяв на підставі Положення про Мінфін та наказів Мінфіну від 12.12.03 № 673 та № 459 від 22.07.03, Біржею (Боржник) в особі виконавчого директора Протасової М.В., яка діяла на підставі Статуту, та Товариством (Поручитель), в особі генерального директора Ганжи М.О., що діяв на підставі Статуту, відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", ст.ст.191-194 Цивільного кодексу УРСР та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.03 № 1070 було укладено угоду № 130-04/167 про реструктурування простроченої станом на 01.01.03 заборгованості перед державою в сумі 169 537,28 доларів США (далі –Угода).

Відповідно до п. 1 цієї Угоди Мінфін реструктурував прострочену заборгованість перед державою станом на 01.01.03 в сумі 169 537,28 доларів США за кредитами, наданими Біржі на умовах кредитної угоди від 24.07.97

№ 18/03-149, укладеної між "Укрексімбанком" від імені Кабінету Міністрів України та Біржею, та кредитної угоди від 23.07.97, укладеної між Біржею та банком "Societe Genera, New York Branch", а Біржа зобов'язалась сплатити заборгованість в строки та на умовах визначених даною Угодою.

Згідно п. 9 Угоди Біржа взяла на себе зобов'язання погасити заборгованість шляхом перерахування коштів у валюті заборгованості або в національній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України на дату здійснення платежу на рахунки Державного казначейства в строки та обсягах, що встановлені графіком, починаючи з 22.10.03.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у п. 15 Угоди сторони передбачили, що у разі невиконання або виконання не в повному обсязі боржником зобов'язань за угодою понад 90 днів несплачена сума заборгованості та/або відсотків визнається простроченою заборгованістю перед державою та підлягає стягненню разом із сумою пені, нарахованої за весь період такого невиконання або виконання не в повному обсязі, в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом звернення до Поручителя, звернення стягнення на предмет договору застави (майнової поруки).

При вирішенні спору по суті попередніми судовими інстанціями встановлено, що Поручителем по даній Угоді виступило Товариство – підприємство-товаровиробник, яке отримало від Біржі іноземну техніку за рахунок іноземного кредиту.

Місцевим та апеляційним судами враховано, що відповідно до ст.ст. 191, 192 Цивільного кодексу УРСР за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні норми передбачені Цивільним кодексом України, який діяв на момент набрання чинності Угодою про реструктурування.

Згідно положень до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі наданих сторонами доказів у справі попередніми судовими інстанціями встановлено, що виконання зобов'язань боржника (Біржі) за Угодою про реструктурування було забезпечено порукою третіх осіб та заставою. Так, встановлено, що із поручителем –Товариством було укладено договори застави № 130-04/167/034 та № 130-04/167/042 від 23.06.04, відповідно до яких в заставу своєчасного забезпечення виконання кредитних зобов'язань поручителем передано майнові вимоги за довгостроковими договорами на проведення збирання сільгосп культур № 23/1 від 12.11.03 та передано комбайн-комплекс САSЕ/Н2106, 1996 року випуску.

Також, судами встановлено, що згідно п. 18 Угода набирає чинності одночасно з набранням чинності договором застави (майнової поруки), який укладається банком-агентом від імені держави із заставодавцем (майновим поручителем) щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника за цією Угодою та діє до повного виконання зобов'язань за Угодою. У зв'язку з наведеним судові інстанції прийшли до висновку про те, що Угода про реструктурування набрала чинності 23.06.04, тобто в день підписання договорів застави.

Разом з тим, попередні судові інстанції прийшли до висновку, що оскільки Угода набрала чинності пізніше дати здійснення платежу згідно графіку, визначеному п. 9 Угоди, а саме з 23.06.04, то положення п. 15 Угоди застосовуються для визначення заборгованості простроченою саме з дати набрання Угодою чинності, а отже датою спливу 90-та днів з дати нездійснення планового платежу є 22.09.04, а з 30.09.04 вся заборгованість визнана простроченою.

На підставі матеріалів справи суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Біржа взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала.

Вирішуючи спір попередні судові інстанції взяли до уваги, що відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 01.01.03 заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії та бюджетними позиками" від 17.07.03 № 1070 державній податковій адміністрації в разі невиконання позичальниками забезпеченого договорами застави, поруки чи іншими договорами зобов'язання за угодами про реструктурування у строк, що перевищує три місяці проти встановленого відповідними угодами, за поданням органів Державного казначейства про наявність простроченої заборгованості перед державою забезпечити стягнення такої заборгованості в установленому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, звернення до майнових поручителів та третіх осіб, які беруть на себе солідарні зобов'язання щодо виконання зобов'язань позичальника за угодами про реструктурування.

Разом з тим, ст. 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" органи державної податкової служби України визначено органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії та бюджетними позичками.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, кредит на придбання техніки іноземного виробництва надавався Біржі під державні гарантії, тобто держава Україна в особі Кабінету Міністрів України гарантувала іноземному банку його повернення, а тому, враховуючи норми чинного законодавства 15.12.04 відділення державного казначейства в Старокостянтинівському районі надіслало подання №№ 68, 69 Старокостянтинівському відділенню Красилівської ОДПІ про стягнення з Товариства заборгованості перед Державним бюджетом за іноземним кредитом з нарахуванням відсотків та пені.

При цьому, місцевим та апеляційним судами встановлено, що заборгованість по угоді становить: за іноземним кредитом –903 888,01 грн., заборгованість по відсотках –17 562,49 грн., пеня за неналежне виконання боржником зобов'язань –34 402,58 грн., а факт наявності заборгованості по Угоді підтверджено належними доказами.

Водночас, судами взято до уваги, що за оперативним обліком, який здійснює Мінфін, Біржею солідарно з Товариством у 2004 році було погашено заборгованість на загальну суму 12 000,00 грн., які зараховані на погашення процентів та пені, тому вказану суму було враховано при визначенні суми позову.

Окрім того, приймаючи рішення судові інстанції врахували, що Біржею та Товариством доказів погашення пред'явленої до стягнення суми заборгованості не надано, а також те, що хоча апеляційний суд в процесі перегляду справи неодноразово зобов'язував сторони провести звірку розрахунків, така звірка зроблена не була, а тому наданий Мінфіном розрахунок заборгованості відповідачами не спростований.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що посилання в скаржника на те, що судами не враховані вимоги Постанови Кабінету Міністрів України "Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів, які злучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів" від 15.07.97 № 753 та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" від 14.12.95 № 1002, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за угодою про реструктурування від 31.02.03 № 130-04/167, згідно з якою Поручитель у порядку та на умовах, визначених цією Угодою, зобов'язується солідарно з Боржником у повному обсязі відповідати перед Мінфіном за виконання Боржником зобов'язань, що виникли з цієї Угоди.

Водночас, як встановлено попередніми судовими інстанціями, письмова вимога поручителю (Товариству) згідно з п. 8 Угоди була надіслана Мінфіном та вручена Товариству 27.08.04.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Біржею в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Української аграрної біржі № 07032.06/138 від 27.10.08 залишити без задоволення.

Постанову від 30.09.08 Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 11/863 господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська