Постанова

від 09.04.2014 по справі 11/863

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 11/863

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від прокурора: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Арбузов О.О.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 2: Української аграрної біржі на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10 лютого 2014 року у справі № 11/863

за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює в особі Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Красилів правонаступником якої є Старокостянтинівська об'єднана державна податкова інспекція м. Старокостянтинів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар"

до відповідача 2: Української аграрної біржі

про стягнення в сумі 903 888 гн. 01 коп..

ВСТАНОВИВ :

Українська Аграрна біржа (надалі - Відповідач 2) звернулася в господарський суд Хмельницької області зі скаргою (том 5, а.с. 54-55) на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - Орган виконання), в якій Відповідач 1 просить суд визнати дії

старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. неправомірними; Постанову про

відкриття виконавчого провадження від 3 грудня 2013 року № ВП № 41010335 скасувати.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10 лютого 2014 року (том 5, а.с. 176-178) в задоволенні скарги Відповідача 2 по справі № 11/863 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С., відмовлено.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції Відповідач 2 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 6, а.с. 5), в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10 лютого 2014 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Відповідача 2 в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права та не повністю з'ясовано обставини справи. Крім того, Позивач як на підставу скасування рішення суду, посилається на те, що строки пред'явлення наказу до примусового виконання закінчилися, адже в наказі господарського суду Хмельницької області від 26 січня 2009 року № 11/863 зазначено, що даний наказ дійсний для пред'явлення з 26 січня 2009 року по 26 січня 2012 року, однак, заяв про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання матеріали справи не містять. Крім того, апелянт вказує на те, що в даному наказі зазначено юридичну особу - Красилівська об'єднана державна податкова інспекція, котра припинила свою діяльність, згідно відомостей ДП «Інформаційно-ресурсний центр».

Ухвалою суду від 13 березня 2014 року (том 6, а.с 1-2) апеляційну скаргу Відповідача 2 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 26 березня 2014 року на 15 годину 30 хвилин.

Старокостянтинівською міжрайонною прокуратурою Хмельницької області (надалі - Прокурор) подано відзив на апеляційну скаргу (том 6, а.с. 47-51), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, Прокурор заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити ухвалу господарського суду Хмельницької області без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 березня 2014 року (том 6, а.с. 56), з підстав, висвітлених в даній ухвалі, продовжено розгляд апеляційної скарги на 15 днів до 14 квітня 2014 року та відкладено розгляд скарги на 9 квітня 2014 року на 15 год. 30 хв..

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 26 березня 2014 року, Позивачем були подані заперечення на апеляційну скаргу (том 6, а.с. 67-68) .

Прокурор, не з'явився в судове засідання від 9 квітня 2014 року при розгляді апеляційної скарги по суті, водночас був присутній в даному судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частини постанови, після повернення колегії суддів з нарадчої кімнати.

Представники Позивача, Відповідача 1 та Органу виконання в судове засідання від 9 квітня 2014 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Прокурор, представники Позивача та Відповідача 1 належним чином повідомлені, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том 6, а.с. 75-79). Причини неявки своїх представників Позивач та Відповідач 1 не повідомили. Жодних клопотань від Позивача, Відповідача 1 щодо відкладення розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції не надходило. В той же час, в ухвалі про прийняття апеляційної скарги до провадження відсутні вимоги щодо обов'язкової явки представників сторін.

Водночас, в матеріалах справи наявний поштовий конверт з повідомленнями про вручення (ухвали про відкладення розгляду справи від 26 березня 2014 року), котрий був адресований Відповідачу 1, та котрий не отриманий ним і повернувся із відміткою на довідці Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (том 6, а.с. 80).

В зв'язку з чим колегія суду зазначає, що в пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також, пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 2 червня 2006 року N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" містить інформацію про те, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Разом з тим колегія Рівненського апеляційного господарського суду констатує факт того, що 14 квітня 2014 року закінчується строк розгляду апеляційної скарги, котрий не може бути перевищеним, а відтак суд немає можливості для вчинення такої процесуальної дії, як відкладення розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи описане вище та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Позивача, Відповідача 1 та Органу виконання.

Представник Відповідача 2 в судовому засіданні від 9 квітня 2014 року підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі, та просив ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши пояснення представника Відповідача 2, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Хмельницької області без змін . При цьому апеляційний господарський суд виходив з такого.

Рішенням господарського суду Хмельницької області області від 28 квітня 2005 року (том 3, а.с. 145-146) позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора (надалі -Прокурор) та органу державного управління, який її уособлює Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції) правонаступником якої є Старокостянтинівська обєднанна державна податкова інспекція м. Старокостянтинів (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар" (надалі - Відповідач 1) та Української аграрної біржі (надалі - Відповідач 2) задоволено.

Вирішено стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь держави в особі Позивача заборгованості за іноземним кредитом в сумі 903 888 грн. 01 коп., заборгованості по несплачених відсотках - 17 562 грн. 49 коп. та 34 402 грн. 58 коп. пені, а також в дохід державного бюджету України державне мито в сумі 1 700 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 118 грн. 00коп.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2008 року (том 5, а.с. 128-131) та постановою Вищого господарського суду України від 11 грудня 2008 року рішення господарського суду Хмельницької області від 28 квітня 2005 року в справі № 11/863 залишено без змін.

На примусове виконання постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2008 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 28 квітня 2005 року, господарським судом Хмельницької області 26 січня 2009 року було видано відповідний наказ (том 5, а.с. 97).

13 січня 2014 року (том 5, а.с. 54-55) від Відповідача 1 надійшла скарга на дії Органу виконання, відповідно до якої Відповідач 2 просив визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у м. Києві Кравцової О.С., які полягають у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу № 11/863 виданого 26 січня 2009 року господарським судом Хмельницької області, неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 3 грудня 2013 року ВП № 41010335.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України: скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

У відповідності до статтей 4-5 Господарського процесуального кодексу України: господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов; рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України; невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що: рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що: примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 6 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що: примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом; відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, як накази суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що: державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення суду.

Колегія суду констатує, що відповідно до пунктів 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження": державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, Відповідач 2 посилається на порушення норм матеріального права, що полягає у зазначенні як в наказі так і в постанові про відкриття виконавчого провадження юридичної особи, яка ліквідована - Красилівська об'єднана державна податкова інспекція, з приводу чого, колегія суду зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 981 від 21 вересня 2011 року утворено Красилівську міжрайонну державну податкову інспекцію, до складу якої входить Старокостянтинівське відділення.

Згідно Положення про Красилівську МДПІ Хмельницької області Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України № 307 від 29 грудня 2011 року Красилівська МДПІ є правонаступником Старокостянтинівської ОДПІ.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 (том 5, а.с. 156-157) утворено Красилівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, до складу якої входить Старокостянтинівське відділення.

Відповідно до Положення про Красилівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 60 від 17 квітня 2013 року; том 5, а.с. 158) та Змін до Положення про Красилівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (затверджених наказом Міністерства доходів і зборів № 401 від 22 серпня 2013 року; том 5, а.с. 159) Красилівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області є правонаступником Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Старокостянтинівським відділенням Красилівської МДПІ направлено листи (вих. № 64/10/24-021 від 26 квітня 2012 року, № 3440/10/19-021 від 21 вересня 2012 року, № 1491/10/19-021 від 29 березня 2013 року) у відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про надання інформації про проведену роботу.

13 серпня 2013 року Красилівською ОДПІ (Старокостянтинівським відділенням) отримана постанова ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 27 червня 2013 року (том 5, а.с. 152), про закінчення виконавчого провадження по наказу Господарського суду Хмельницької області № 11/863 від 26 січня 2009 року, у зв'язку з направленням виконавчого документа за територіальністю до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

17 грудня 2013 Красилівською ОДПІ (Старокостянтинівським відділенням) отримана постанова ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 14 жовтня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по наказу Господарського суду Хмельницької області № 11/863 від 26 січня 2009 року (том 5, а.с. 92).

27 грудня 2013 року Красилівською ОДПІ отримана постанова ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 3 грудня 2013 року (том 5, а.с. 79) про відкриття виконавчого провадження № 141010335 за наказом господарського суду Хмельницької області №11/863 від 26 січня 2009 року.

Відповідно до вимог пункту 3 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження": за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган за позовом якого судом винесено відповідне рішення або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення; за іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

Згідно вимог пункту 3 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження": у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони,яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

З огляду на те, що доказами наявними в матеріалах справи підтверджено той факт, що Красилівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області є правонаступником Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби, колегія суду констатує, що вона є належним стягувачем (стороною виконавчого провадження) по справі.

А, відтак Відповідач 2 не є заінтересованою стороною в сенсі пункту 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження": та не може звертатись до суду щодо заміни сторони (стягувача) її правонаступником, а тим більше з вимогою про закриття виконавчого провадження з цієї підстави.

Щодо зміни адреси реєстрації Відповідача 1 та невідповідності її зазначеній у постанові державного виконавця від 3 грудня 2013 року (том 5, а.с. 79), колегія суду констатує, що згідно вимог пункту 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження": сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконаннярішення, зміну місцяпроживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи , а тому дані посилання Відповідача 2, в апеляційній скарзі та заяві, колегією суду до уваги не беруться.

Щодо посилання Відповідача 2 на відсутність у виконавчому документі коду бюджетної класифікації, то колегія суду зауважує, що посилання Відповідача 2 на статтю 8 Бюджетного кодексу України щодо необхідності зазначення у виконавчому документі коду бюджетної класифікації є невірним, оскільки даний Бюджетний кодекс прийнятий Законом України № 2456-VI від 8 липня 2010 року, в той час, як наказ господарського суду № 11/863 виданий 26 січня 2009 року.

Крім того, колегія суду констатує, що статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчих документів, котра чітко містить перелік усіх обов'язкових реквізитів які мають бути зазначені у виконавчому документів, однак серед даного переліку відсутнє посилання на код бюджетної класифікації.

Що ж стосується посилань Відповідача 2 на строки пред'явлення наказу до примусового виконання, то колегія суду зазначає таке.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що статтю 23 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання ; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення; після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється; час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується ; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

З наведеного вище вбачається, що даний наказ пред'являвся до виконання різними виконавчими службами, а саме.

З поданої, на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 26 березня 2014 року, постанови про відкриття виконавчого провадження (том 6, а.с. 60) вбачається, що 5 березня 2009 року за номером ВП № 11730171 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції (Лізавчуком М.Д.) було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу № 11/863, виданого 26 січня 2009 року.

29 грудня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції (Лізавчуком М.Д.) було винесено постанову (том 5, а.с. 124) про повернення виконавчого документа стягувачу (в зв'язку з відсутністю майна на яке може бути звернено стягнення за адресою Відповідача 2).

20 жовтня 2011 року, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції (Власюк С.В.), було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 29379723 (том 5, а.с. 136) щодо примусового виконання наказу № 11/863 від 26 січня 2009 року.

27 червня 2013 року державним виконавцем (Кравцовою О.С.) відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за № ВП 29379723 (том 5, а.с. 152, 119) на підставі пункту 10 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в зв'язку із направленням виконавчого документа за належністю до ДВС).

3 грудня 2013 року, старшим державним виконавцем (Кравцовою О.С.) відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № ВП 41010335 (том 5, а.с. 79) щодо примусового виконання наказу № 11/863 від 26 січня 2009 року, котра й оскаржується Відповідачем 2.

Дослідивши вищенаведені постанови в сукупності з нормами чинного законодавства (зокрема статті 23 Закону України «Про виконавче провадження») та матеріалами справи, колегія суду зазначає, що в даному випадку відбулося переривання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання зумовлене неодноразовим пред'явленням виконавчого документа до виконання, і як наслідок Позивачем не порушено дані процесуальні строки щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що таке неодноразове пред'явлення виконавчого документа до виконання зумовлене, насамперед зміною юридичної адреси боржника (Відповідача 2), відповідно зміна територіальної юрисдикції відповідних відділів державної виконавчої служби, та відсутністю майна за даними адресами.

Відтак, посилання Відповідача 2 на пропуск Красилівською ОДПІ визначеного в наказі від 26 січня 2009 року № 11/863 трирічного строку його пред'явлення до примусового виконання колегією суду до уваги не приймаються, оскільки з вищеописаного вбачається, що постанова старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 3 грудня 2013 року про відкриття ВП №41010335, винесена в межах строку на пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання (три роки; визначеного пунктом 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" із змінами, внесеними згідно із Законом № 327-ІV від 28 листопада 2002 року, що була чинною на дату видання наказу господарського суду № 11/863 від 26 січня 2009 року).

З врахуванням усього вищенаведеного, колегія суду зауважує, що також не заслуговують на увагу посилання Відповідача 2, висвітлені в апеляційній скарзі, на подвійне стягнення з нього заборгованості (оскільки дане стягнення проводиться на виконання іншого рішення суду, де визначений зовсім інший стягував, та за заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України м. Києва) та часткове виконання зобов'язань Відповідачем 1 та Відповідачем 2, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами. Також, не заслуговує на увагу, посилання Відповідача 2 на існування декількох наказів (від 28 квітня 2005 року, 21 лютого 2006 року) то дані вимоги не є предметом розгляду в справі № 11/863, окрім того, питання дійсності даних наказів уже вирішувалося господарським судом Хмельницької області, де в судовому засіданні був присутній представник Відповідача 2, з приводу чого було винесено ухвалу від 25 травня 2010 року (том 5, а.с. 132-133).

З огляду на усе вищеописане в даній судовій постанові колегія суду констатує, що

відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, висвітлені Відповідачем 2 в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають обставинам справи та спростовуються усім вищеописаним у даній судовій постанові.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області прийнята з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування, відповідно залишає її без змін, а апеляційну скаргу Відповідача 1 - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 , 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Української аграрної біржі - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10 лютого 2014 року в справі № 11/863 - без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 11/863 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.