Рішення

від 09.12.2008 по справі 15/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/206

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.12.08 р.                                                                                                       Справа № 15/206                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донпоставка” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32274150)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське” с. Луганське (код ЄДРПОУ 30349040)

про стягнення основного боргу в сумі 45812,83 грн., пені в сумі 1862,55 грн., 3% річних в сумі 232,82 грн., інфляції в сумі 1291,33 грн.  

за участю представників сторін:

від позивача: Завгородній О.С. за довіреністю № 1 від 08.12.2008 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Донпоставка” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське” с. Луганське про стягнення основного боргу в сумі 45812,83 грн., пені в сумі 1862,55 грн., 3% річних в сумі 232,82 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1291,33 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/206, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 21.11.2008 року відповідач в судове засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 26.11.2008 р. рекомендованого поштового відправлення з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2007 р. сторони уклали договір № 02/03-07, згідно якого позивач зобов'язався поставити продукцію, асортимент, кількість та ціна якої  зазначені у додатку, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна сума договору складає 56026,80 грн. До вказаного договору сторони узгодили та підписали Специфікацію, якою визначили, що позивач передає відповідачу товар – Раксіл-Ультра, у кількості 35 л. за ціною 399 грн. без урахування ПДВ, а також Гранстар у кількості 18 кг за ціною 1818 грн. без урахування ПДВ, а всього на загальну суму 56026,80 грн. з урахуванням ПДВ. Згідно п. 5.1 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 56026,80 грн. (з ПДВ): за накладною № 97 від 22.03.2007 р. Раксіл-Ультра у кількості 35 л. за ціною 399 грн. без урахування ПДВ на суму 16758 грн. (з ПДВ), а також за накладною № 108/2 від 13.04.2007 р. Гранстар у кількості 20 кг за ціною 1818,00 грн. без урахування ПДВ на суму 43632,00 грн. (з ПДВ), з яких за договором № 02/03-07 від 22.03.2007 р. відповідачу поставлено 18 кг на суму 39268,80 грн. (з ПДВ).

Факт отримання відповідачем товару на суму 56026,80 грн. підтверджується крім вказаних накладних довіреностями серії ЯЛЯ № 034765 від 22.03.2007 р. та серії ЯЛЯ № 034775 від 13.04.2007 р., виставленими рахунками № 101 від 22.03.2007 р. та № 108 від 13.04.2007 р., податковими накладними № 97 від 22.03.2007 р. та № 108/2 від 13.04.2007 р.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 02/03-07 від 22.03.2007 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Також, видаткові та податкові накладні містять посилання на рахунки № 101 від 22.03.2007 р. та № 108 від 13.04.2007 р. Рахунок № 101 від 22.03.2007 р. вказує на оплату за товар згідно договору № 02/03-07 від 22.03.2007 р. Рахунок № 108 від 13.04.2007 р. вказує на оплату за товар згідно договорам № 02/03-07 від 22.03.2007 р. та № 5/07 від 13.04.2007 р.

Вказані факти також були встановлені рішенням господарського суду Донецької області по справі № 36/132 від 28.10.2008 р., яке набрало законної сили 10.11.2008 р., після чого був виданий наказ від 10.11.2008 р. Апеляційна скарга на вказане рішення була повернута заявнику без розгляду ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2008 р. Згідно ст. 35 ГПК України такі факти не потребують повторного доказування в суді.

У претензії позивача до відповідача по справі № 15/206, завірена копія якої додана до справи, зазначається, що частину грошової заборгованості відповідача за спірним договором позивач погасив отриманим від  відповідача товаром на суму 10213,97 грн., про що сторони домовилися між собою. Вказаний факт підтвердив представник позивача в судовому засіданні. Відповідно до п. 3.5. договору № 02/03-07 від 22.03.2007 р. між сторонами можливе здійснення розрахунків шляхом зустрічної поставки продукції (бартер). Таким чином, позивач заявив  про стягнення з відповідача суми 45812,83 грн. з врахуванням зменшення загальної суми боргу.   

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 3.3 договору № 02/03-07 від 22.03.2007 р. у випадку поставки продукції партіями, розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію. Згідно з п. 3.4 договору розрахунки здійснюються на умовах передплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Тому строк оплати для відповідача наступив з дня підписання сторонами договору та продовжувався по день фактичної передачі товару згідно спірних накладних. По першому спірному факту поставки товару строк оплати збігається в один день з підписанням договору та передачею товару – 22.03.2007 р. По другому факту строк оплати тривав з 23.03.2007 р. по 13.04.2007 р.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 45812,83 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2 вищевказаного договору передбачено, що прострочення оплати або поставки продукції тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку  про те, що з 23.03.2007 р. – по першій поставці та з 14.04.2007 р. – по другій поставці для відповідача почалося прострочення грошового зобов'язання. Тому позивач обґрунтовано заявив про стягнення з відповідача пені за період з 11.09.2008 р. по 12.11.2008 р., облікова ставка НБУ з 30.04.2008 р. складає 12%, кількість днів прострочення, вказаних позивачем в розрахунку складає 62 дня, тому пеня складає 1862,55 грн. (45812,83 х 2 х 12% х 62 дня) / 100% х 366 днів = 1862,55 грн.). Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені обґрунтованими, тому вони підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з 11.09.2008 р. по 12.11.2008 р. в розмірі 1291,33 грн. та 3% річних за період з 11.09.2008 р. по 12.11.2008 р. у сумі 232,82 грн., розрахунки яких додані до позову. Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 78; 80 ч.1 п. 4; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське” (юридична адреса: 83401, Донецька область, Мар'їнський район, с. Луганське, вул. Лазо, 1; код ЄДРПОУ 30349040; розрахунковий рахунок 26002301749711 у філіалі Мар'їнське відділення ГУ ПІБ м. Мар'їнка, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Донпоставка” (юридична адреса: 83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22; фактичне місцезнаходження: 83122, м. Донецьк, вул. Артема, 194/132; код ЄДРПОУ 32274150; розрахунковий рахунок 26002002854001 у відділенні № 38 АКБ “Європейський”, МФО 380184) суму 49199,53 грн. (а саме: основний борг у сумі 45812,83 грн., пеню у сумі 1862,55 грн., 3% річних у сумі 232,82 грн., інфляційні нарахування у сумі 1291,33 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 491,99 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судовому засіданні 09.12.2008 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.