Постанова

від 01.10.2012 по справі 2/212

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.12 Справа № 2/212

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

при секретарі судового засідання Вітер І.

за участю представників

від позивача: Сатир Л.В.;

від відповідача: Горбай Р.С.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські зорі"Санаторій", смт.Модричі, Дрогобицький р-н, Львівська область

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.12 р.

у справі № 2/212, суддя Мазовіта А.Б.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерет", Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські зорі"Санаторій", смт. Модричі, Дрогобицький р-н, Львівська область

про стягнення 3 834 481,89 грн. збитків,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року у справі № 2/212 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерет" задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські зорі"Санаторій" на користь позивача стягнуто 2 858 469 грн. збитків, 82 642 грн. 89 коп. неустойки, 19 558 грн. 50 коп. державного мита, 181 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9 190 грн. 19 коп. витрат за проведення судових експертиз.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Карпатські зорі"Санаторій" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з доповненням до неї, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року у справі № 2/212 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи свої доводи порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін з підстав, викладених у ньому.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.09.2012р.

Розпорядженням голови суду від 03.09.2012р. всклад судової колегії внесено зміни, замість суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б., введено суддів Желіка М.Б. та Мелех І.Б.

3 вересня 2012р. в судовому засіданні, за згодою представників сторін, було оголошено перерву до 24.09.2012р., продовжену до 01.10.2012р.

В судовому засіданні 24.09.2012р. представники сторін підтримали свої доводи та заперечення і висловили міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі -скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено місцевим господарським судом, 01.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерет"(позивач) та Санаторієм "Карпатські зорі"(відповідач) було укладено договір №1 оренди нерухомого майна (т.1, а.с.13-19), відповідно до п. 1 якого, позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно оздоровчого комплексу, а саме:

1. Будівлю адміністративного корпусу, літера „А-2";

2. Будівлю гаражу, літера „Б-1";

3. Будівлю котельні, літера ,,В-1";

4. Будівлю спального корпусу, літера „Г-2";

5. Будівлю їдальні, літера „Д-2";

6. Будівлю насосної, літера „Е-1", останній, в свою чергу, - прийняти нерухоме майно, своєчасно сплачувати орендну плату, що визначена договором оренди, а після припинення орендних відносин повернути нерухоме майно позивачу.

1 лютого 2008р. позивач за актом приймання-передачі передав відповідачу в оренду нерухоме майно разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном (включателі, світильники і т.п., т.1, а.с.20-23). Як зазначено у вказаному акті, нерухоме майно та обладнання передається відповідачу в технічно справному стані, придатному для використання за призначенням. Детальний перелік обладнання визначений в акті приймання-передачі.

Відповідно до пункту 5 статті 1 договору нерухоме майно надається в оренду для здійснення діяльності в галузі надання санаторно-курортних послуг.

Пунктом 1 статті 2 договору оренди встановлено обов'язок відповідача після припинення договору оренди повернути позивачу орендоване нерухоме майно в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу.

Згідно пункту 2 статті 5 договору оренди, відповідач здійснює повернення нерухомого майна позивачу протягом 5-ти календарних днів з дня закінчення строку дії договору, тобто до 05.02.2009 року.

Разом з тим, пунктом 3 статті 5 договору оренди встановлено обов'язок орендаря до дати повернення об'єкта оренди завчасно та за власний рахунок провести необхідні роботи з метою приведення нерухомого майна в справний технічний стан, що забезпечуватиме його подальше використання за прямим призначенням.

В силу приписів пункту 4 статті 5 договору оренди факт повернення об'єкта оренди, так само як і його технічний стан на дату такого повернення, підтверджується відповідним актом, що підписується повноважними представниками обох сторін.

Таким чином, виходячи з умов укладено між сторонами договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач фактично взяв на себе зобов'язання провести необхідні роботи з метою приведення нерухомого майна в справний технічний стан , що забезпечуватиме його подальше використання за прямим призначенням - для здійснення діяльності в галузі надання санаторно-курортних послуг.

Як стверджує позивач, 05.02.2009р. акт приймання-передачі нерухомого майна з оренди сторонами підписаний не був, оскільки в орендованих відповідачем будівлях було пошкоджено електрообладнання, підлогу, дах, а також демонтовано сантехнічні прилади, вікна та двері.

3 березня 2009р. відповідачем було відправлено на адресу позивача лист за вих.№40 та акт передачі нерухомого майна за договором оренди № 1 від 01.02.2008р., однак, позивач відмовився приймати майно у зв'язку його перебуванням в неналежному технічному стані.

Водночас, 06.03.2009р. та 11.03.2009р. позивач надіслав відповідачу листи з вимогою негайно привести нерухоме майно у стан, в якому майно було передане в оренду) та повернути його орендодавцю (т.1, а.с.26-31).

Телеграмою від 24.03.2009 року позивач запропонував відповідачу прибути 29.04.2009р. за адресою Львівська обл., Дрогобицький район, с.Модричі, вул. Курортна, 3 „е" для передачі нерухомого майна з оренди та підписання акта приймання-передачі майна (т.1, а.с.36).

У зв'язку з відмовою відповідача підписати акт приймання-передачі нерухомого майна, 29.04.2009р. вказаний акт із зазначенням детального опису стану нерухомого майна, був підписаний представником позивача, а також головою та депутатами Модрицької сільської ради (т.1, а.с.41-49).

Таким чином, невиконання відповідачем умов договору, слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою суду від 16.03.2010р. у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Для вирішення експерту були поставлені наступні запитання:

1) чи зазнало змін в технічному стані, складі та вартості майно, що знаходиться за адресою: с. Модричі, вул. Курортна, 3Е, Дрогобицький район, Львівська область, а саме: будівля адміністративного корпусу, літера „А-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля гаражу, літера „Б-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля котельні, літера „В-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля спального корпусу, літера „Г-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля їдальні, літера „Д-2", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі; будівля насосної, літера „Е-1", разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі станом на 02.04.2009р. згідно акту обстеження стану нерухомого майна в порівнянні з технічним станом, складом та вартістю майна на дату передачі в оренду згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р. з урахуванням фізичного зносу?

2) якщо вищеперераховане майно зазнало змін, то яка вартість майна , робіт, необхідних для приведення його до стану, який існував на дату передачі в оренду згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.?

Згідно висновку №1564 від 07.10.2010р. судової будівельно-технічної експертизи (т.4, а.с.5-15), майновий комплекс, що знаходиться в с.Модричі Дрогобицького району Львівської області, вул.Курортна, 3Е, зазнав змін у своєму складі в порівнянні із складом, що зазначений в акті обстеження стану нерухомого майна від 02.04.2009р. та акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.3008р. Встановити факт змін технічного стану та вартості зазначеного майна не надається можливим у зв'язку з відсутністю інформації про технічний стан і вартість в акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.

Ухвалою суду від 19.09.2011р. у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Для вирішення експерту було поставлене запитання -визначити вартість відновлювальних робіт переданого в оренду майна, визначену за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна.

Згідно висновку №4751 від 04.05.2012р. судової будівельно-технічної експертизи (т.5, а.с.1-5), вартість відновлювальних робіт спірного майна, визначена за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна становить 2 858 469 грн.

З врахуванням вказаного висновку експерта, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення збитків в сумі 2 858 469 грн.

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 779 Цивільного кодексу України встановлено наслідки погіршення речі, переданої у найм. Зокрема, передбачено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини, а у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, а також наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Господарський суд першої інстанції дійшов висновків про те, що орендар зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість погіршення переданого йому у найм майна.

Однак, враховуючи вищенаведені законодавчі положення, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку мова може йти про обов'язок орендаря усунути ті погіршення речі, які сталися з його вини, або відшкодувати власнику майна фактично понесені ним збитки.

В той час, орендодавець, в свою чергу, має довести, в якому стані знаходилось майно під час його передачі в оренду, та його стан під час повернення, а також факт настання погіршень не у зв'язку з нормальним її зносом чи упущенням наймодавця, а саме з вини наймача, і факт понесення наймодавцем збитків та їх розмір.

Проте, як було зазначено вище, згідно висновків №1564 від 07.10.2010р. судової будівельно-технічної експертизи (т.4, а.с.5-15), встановити факт змін технічного стану та вартості спірного майна не надається можливим у зв'язку з відсутністю інформації про технічний стан і вартість майна в акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.

Умови ж Договору оренди не встановлюють будь-яких застережень щодо стану майна та умов, яким воно повинно відповідати. Тобто, встановити стан майна, прийнятого в оренду та ступінь необхідності його ремонту з наявних в матеріалах справи доказів, неможливо.

Таким чином, фактично позивачем не доведено в якому стані знаходилось саме нерухоме майно (будівлі адміністративного корпусу) - на час його передачі відповідачу -01.02.2008р., оскільки в самому акті приймання передачі нерухомого майна від 01.02.2008р. зазначено про те, що майно передається з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном (включателі, світильники і т.п., т.1, а.с.20-23). Як зазначено у вказаному акті, нерухоме майно та обладнання передається відповідачу в технічно справному стані, придатному для використання за призначенням.

В той час, відповідно до пункту 5 статті 1 договору нерухоме майно надається в оренду для здійснення діяльності в галузі надання санаторно-курортних послуг, а пунктом 3 статті 5 договору оренди встановлено обов'язок орендаря до дати повернення об'єкта оренди завчасно та за власний рахунок провести необхідні роботи з метою приведення нерухомого майна в справний технічний стан , що забезпечуватиме його подальше використання за прямим призначенням.

Інших доказів на підтвердження вищенаведених обставин, зокрема, щодо погіршення стану переданого в оренду майна в порівнянні зі станом на час його передачі в оренду позивачем в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не дають підстав для достовірного висновку про те, що позивачем доведено розмір збитків, а також те, що такі фактично були завдані відповідачем.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в позові та обґрунтували правомірність і підставність заявленого позову, а тому оскаржуване судове рішення слід скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2012р. у справі № 2/212 скасувати та прийняти нове судове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

4. Судові витрати у справі покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерет" (місто Київ, вул.Щорса, буд.32А, офіс 2, ідентифікаційний код 35574720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатські зорі" Санаторій" (Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, буд.3, ідентифікаційний код 01526767) 29 412 грн. сплаченого судового збору.

5. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 3 жовтня 2012р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.