Постанова

від 02.10.2012 по справі 8/14/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 8/14/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В. ,

без участі представників сторін:

позивача- не з'явився;

відповідача- не з'явився;

органу прокуратури- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земун

Поле Плюс»на рішення господарського суду Вінницької області від 05.06.2012р. у справі №8/14/2012/5003

за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави, в особі - Бершадської районної державної адміністрації м.Бершадь Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земун Поле Плюс»

смт.Чабани Київської області

про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки,-

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 05.06.2012р. у справі №8/14/2012/5003 (суддя Грабик В.В.) задоволено позов Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави, в особі - Бершадської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земун Поле Плюс»(надалі в тексті - Товариство) про визнання недійсними на майбутнє договорів оренди земельної ділянки, укладені Бершадською районною державною адміністрацією та Товариством 17 січня 2007р.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, укладення сторонами 17.01.2007р. оспорюваних договорів оренди земельних ділянок земель запасу відбулося з порушенням вимог чинного на той момент законодавства за відсутності погодження органів державного контролю, без розроблення проекту землеустрою та складання актів визначення меж земельних ділянок в натурі, що є підставою визнання їх недійсними на майбутнє.(т.3, арк.справи 145-149).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення від 07.06.2012р. та прийняти нове рішення, яким у позові прокурора відмовити.

Скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм процесуального права на підставі

висновків перевірки та протесту прокурора та розпорядження Вінницької облдержадміністрації від 07.02.2012р. про скасування розпоряджень Позивача від 12.01.2007р. та 07.12.2011р. з приводу земельних ділянок, орендованих за договором оренди від 02.06.2004р. При цьому, не прийнято до уваги, що зазначений договір відповідає всім вимогам законодавства на день його укладення, а розпорядженями Позивача, які скасовано облдержадміністрацією - сторони лише вносили зміни до договору від 02.06.2004р. про існування якого орган прокуратури довідався лише в ході слухання справи місцевим судом, а не під час проведення перевірки. Підстав для визнання недійсними договорів Скаржник не вбачає, тому вважає рішення безпідставним.(т.4, арк.справи 14-21).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.4, арк.справи 2).

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.(т.4, арк.справи 32).

Відповідач та орган Прокуратури не забезпечили явку своїх представників у призначене на 02.10.2012р. судове засідання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 04.09.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(т.4, арк.справи 45).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2004р. Бершадська районна державна адміністрація-орендодавець та ТзОВ «Земун Поле Плюс»-орендар уклали договір оренди землі, пунктом 1.1 якого передбачено, що на підставі розпорядження Бершадської РДА №144 від 01.04. 2004р. орендодавець надає, а орендар приймає в строкове (на 10 років) платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернятської сільради Бершадського району загальною площею 220,00 га у тому числі 220 га ріллі із земель резервного фонду (п.п.1.2, 2.1, 4.1). Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п.5.1); розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря (п.5.2); передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом її приймання-передачі у десятиденний строк після державної реєстрації договору (п.5.3). Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом. Договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено відбитками їх печаток; договір зареєстровано у філії Вінницького регіонального центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 червня 2004р. за №3.(т.1, арк.справи 40-46).

Головою Бершадської районної державної адміністрації 12.01.2007р. видано розпорядження №9 «Про внесення змін до договору оренди та надання в користування на умовах оренди земель запасу, резервного фонду на території Чернятської сільської ради», яким передано в користування на умовах оренди земельні ділянки із земель запасу та внесено зміни до договору оренди земельних ділянок із земель резервного фонду від 17.05.2004р. у вигляді угоди (згідно додатку). Районний відділ земельних ресурсів зобов'язано підготувати проект договору оренди земельних ділянок із земель запасу та проект угоди про внесення змін до договору оренди земельних ділянок із земель резервного фонду на території Чернятської сільської ради. Орендарів зобов'язано укласти договір оренди земельних ділянок та угоду про внесення змін до договору оренди земельних ділянок провести їх державну реєстрацію в порядку та строки згідно чинного законодавства та дотримуватись обов'язків землекористувачів відповідно до вимог ст.96 ЗК України.

Згідно додатку №1 до зазначеного розпорядження Товариству із земель резервного фонду терміном на 10 років надано в оренду земельну ділянку площею 175,80 га , з орендною платою 136 грн. 00 коп.(т.1, арк.справи 25, 26).

Вбачається, що на підставі зазначеного вище розпорядження №9 Бершадської районної державної адміністрації від 12.01.2007р. останньою, як орендодавцем та Товариством, як орендарем 17.01.2007р . укладено договори оренди землі , згідно пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 4.2 яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування (на 10 років) земельні ділянки загальною площею 107,50 га та 50 га ріллі із земель резерву для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Чернятської сільради Бершадського району. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п.5.1); організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря (п. 5.2); передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом приймання-передачі у десятиденний строк після державної реєстрації цього договору (п. 5.3); Обов'язки орендаря: приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди; своєчасно вносити орендну плату; після закінчення строку договору повернути орендодавцю земельну ділянку у попередньому стані (п.7.3); невід'ємними частинами договору визнано: план або схема земельної ділянки; акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом (п.10). Договори підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено відбитками їх печаток та зареєстровано у філії Вінницького регіонального центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель 17.01.2007р. вчинено записи за №040786400016 та №040786400015. До договорів долучені плани-схеми земельних ділянок площами 107,5га та 50га та акти прийому-передачі земельних ділянок.(т.1, арк.справи 16-21; т.3, арк.справи 13-18).

Додатками до договорів від 08.10.2008р. та 26.01.2009р. сторони внесли зміни до договорів оренди земельних ділянок від 17.01.2007р., доповнивши їх розділами про форс-мажорні обставини та про відсутність існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки. (т.1, арк.справи 22; т.3, арк.справи 19), а також про покладення на орендодавця ризику випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини та умовою, що об'єкт оренди страхуванню не підлягає.(т.1, арк.справи 23; т.3, арк.справи 20).

Надалі, розпорядженням голови Бершадської районної державної адміністрації №593 від 07.12.2011р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ТзОВ «Земун Поле плюс»із земель резервного фонду на території Чернятської сільської ради та внесення змін до договорів оренди землі», зокрема затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ТзОВ «Земун Поле плюс»із земель резервного фонду на території Чернятської сільради (п.1). В зв'язку з тим, що при відновлені меж земельних ділянок, переданих ТзОВ «Земун Поле плюс» було проведено уточнення (зменшен-ня) їх площ - площу земельної ділянки, переданої в користування на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК»17.01.2007р. №040786400015 - встановлено в розмірі 48,2204 га , а площу земельної ділянки, переданої в користування на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 17.01.2007р. №040786400016 - встановлено в розмірі 107,4432 га .; зобов'язано Відділ Держкомзему у Бершадському районі підготувати проекти угод про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, а ТзОВ «Земун Поле плюс» - укласти угоди про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в порядку та строки встановлені чинним законодавством.(т.1, арк.справи 24).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання розпорядження Бершадської РДА №593 від 07.12.2011р. сторонами у справі 20.01.2012р. укладено додаткові угоди до договорів оренди земльних ділянок площею від 17.01.2007р., зареєстрованих у філії Вінницького регіонального центру ДЗК 17.01.2007р. за №040786400015 та №040786400016.(т.1, арк.справи 68-69).

Вбачається, що межі земельних ділянок площами 48,2204 га та 107,4432 га, які надаються Товариству в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду за межами населеного пункту на території Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області встановлено в натурі згідно Актів від 20.05.2011р.(т.1, арк. справи 72-75).

Матерілами справи стверджено внесення Прокуратурою Вінницької області 10.01.2012 р. протесту голові Вінницької обласної державної адміністрації на розпорядження голови Бершадської районної державної адміністрації №9 від 12.01.2007р. та №593 від 07.12.2011р. з вимогою їх скасуваня як незаконних.(т.1, арк.справи 12-13).

Вбачається, що голова Вінницької обласної державної адміністрації за результатами розгляду протесту прокурора - своїм розпорядженням №52 від 07.02.2012р. скасував як такі, що суперечать положенням ч.1 ст.50 Закону України «Про землеустрій», п.2, п.9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004р. №677 - опротестовані розпорядження Бершадської районної державної адміністрації №9 від 12.01.2007р. та №593 від 07.12.2011р.(т.1, арк.справи 14).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства під час ухвален-ня 05.06.2012р. рішення, апеляційний суд вважає, що скарга є безпідставною і не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Предметом даної справи є земельний спір, як особливий вид правових відносин щодо розв'язання конфлікту, який виникає у зв'язку з пору шенням прав та законних інтересів власників земельних ді лянок, землекористувачів.

Відповідно до статей 13, 14 і 41 Конституції України, а та кож норм чинного Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України),- обіг земель них ділянок має здійснюватися у визначених законом право вих формах, важливе місце серед яких посідають правочини.

При цьому у ЗК України не вживається поняття «правочин», а застосовується термін «угода»щодо набуття права власності на земельні ділянки чи права користування.

Аналіз змісту норм статей 127, 131, 142 та інших норм ЗК України дає можливість стверджувати, що вживане у цьому законі поняття «угоди»щодо земельних ділянок є тотожним поняттю «правочини», під яким у Цивільному кодексі України розуміються дії особи, спрямовані на на буття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Види, зміст та порядок укладення правочинів щодо земель них ділянок визначені у нормах глав 20 і 21 та інших статтях ЗК України. Вказані у цьому законі правочини щодо земель них ділянок мають цивільно-правовий характер. Тому, до ре гулювання відносин, що виникають у процесі укладення і ви конання таких угод застосовуються норми цивіль ного законодавства України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст.202 ЦК Україии є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності правочинів передбачені ст.215 ЦК України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини другої ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Разом з тим, право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.(ст.125 ЗК України)

Відповідно до ч.5 ст.126 ЗК України, право оренди (суборенди) земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Державна реєстрація здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.12.1998р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі», відповідно до пунктів 1, 12 якої - Порядок визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (надалі - договори оренди); факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи; печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).

Вбачається, що з моменту державної реєстрації Договорів оренди від 17.01.2007р. Бершадська районна державна адміністрація та ТзОВ «Земун Поле Плюс» змінили відносини оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення в частині розмірів земельних ділянок, орендної плати, які виникли на підставі договору оренди від 17.05.2004р. і ці відносини регулюються також Законами України «Про оренду землі», «Про землеустрій», Земельним кодексом України.

Зазначеним висновком суду спростовуються доводи Скаржника про безпідставність вимог Прокурора і твердження, що 17.01.2007р. сторони лише внесли зміни до чинного договору оренди землі від 17.05.2004р. і тому були відсутні підстави для розроблення проекту землеустрою та складання актів визначення меж земельних ділянок в натурі. При цьому, колегія суддів звертає увагу на форму і зміст оспорюваних документів, які викладені саме як договори, в яких відсутні відповідні умови про внесення змін до договору оренди від 17.05.2004р., крім того, відділ Держкомзему у Бершадському районі листом від 01.06.2012р. пояснив, що Філією Вінницького регіонального центру ДЗК була здійснена державна реєстрація укладених сторонами у справі саме договорів оренди земельних ділянок від 17.01.2007р., а не додаткових угод чи доповнень до договору оренди від 17.05.2004р.(т.3,арк.справи 137).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У п.2.26 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»акцентується увага, що розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначального характеру ствердженого матеріалами справи факту скасування 07.02.2012р. головою Вінницької обласної державної адміністрації розпорядження Бершадської районної державної адміністрації №9 від 12.01.2007р. на підставі якого були укладені оспорювані договори оренди земельних ділянок площею 107,50 га та 50 га., що свідчить про відсутність волевиявлення Власника землі на укладення договорів та відсутність у представника орендодавця необхідного обсягу цивільної дієздатності - відтак, укладення сторонами у справі 17.01.2007р. договорів оренди землі №040786400015 та №040786400016 відбулося всупереч вимогам ч.1 ст.124 ЗК України, ч.1 ст.6 та ч.2 ст.15, ст.16 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, що є самостійною підставою для визнання цих договорів недійсними.

Колегія суддів також зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази оскарження Товариством розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 07.02.2012р.

Крім того, матеріалами справи стверджено, що в порушення вимог ст.ст. 6, 15 Закону України «Про оренду землі», ч.1 п.п. "б", "в" ст.20 Закону України «Про землеустрій», пунктів 2, 9, 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок Відповідачем не замовлявся та не виготовлявся проект відведення земельних ділянок площами 107,5 га та 50 га, межі яких не були визначені в натурі, відповідно проект відведення земельної ділянки, виготовлення якого є обов'язковим при передачі земельної ділянки в оренду, визначенні її меж на місцевості - не проходив обов'язкові погодження та державної експертизи, що стверджується письмовими повідомленням ДЗК від 03.01.2012р.(т.1, арк.справи 15). Також в порушення вимог ч.3 ст.125 ЗК України Відповідач не мав права приступати до використання земельних ділянок до встановлення їх меж в натурі (на місцевості).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначені обставини в силу ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України - також є підставами для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що укладення оспорюваних договорів від 17.01.2007р. відбулося з порушенням норм чинного законодавства, що зумовлює визнання їх недійсними.

Оскільки зі змісту оспорюваних договорів вбачається, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, з урахуванням п.2.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05. 2011р., №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» - оспорювані договори правомірно визнано судом недійсними і припинено на майбутнє, що зумовлено неможливістю застосування реституції до угод про оренду зе-млі,

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процессуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 45, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земун Поле Плюс»на рішення господарського суду Вінницької області від 05.06.2012р. у справі №8/14/2012/5003 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №8/14/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.