Рішення

від 26.09.2012 по справі 5/5007/42/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" вересня 2012 р. Справа № 5/5007/42/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Петренко О.В., довіреність від 05.06.2012 р.,

від відповідача:

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м.Київ)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м.Бердичів) та

Національного банку України (м.Київ)

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", вказуючи третьою особою по справі Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради. У позовній заяві про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння позивач просить:

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." право власності на нежитлове приміщення загальною площею 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56;

- зобов'язати Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк";

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." майно - нежитлове приміщення загальною площею 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта, 56.

У змісті позовної заяви зазначено про те, що орган, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради повинно бути залучено до розгляду справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, оскільки рішення суду може вплинути на його права та законні інтереси щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем та скасування реєстрації права власності за відповідачем. Розцінивши зазначене як клопотання позивача про залучення Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, господарський суд задовольнив вказане клопотання.

Разом з тим, суд зауважив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." у позові заявило вимогу в т.ч. про зобов'язання КП "Бердичівське МДПІ" Житомирської облради вчинити певні дії - скасувати реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем, зазначивши відповідачем лише Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", а тому, згідно положень ст.21 ГПК України, оскільки позовні вимоги заявлені лише до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", суд може прийняти та розглядати лише вимоги, заявлені до останнього. З урахуванням викладеного, ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.04.2012 р. судом було прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." права власності на нежитлове приміщення загальною площею 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56 та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." майна - нежитлового приміщення загальною площею 102,4кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта, 56; та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 05.06.2012 р. (а.с.1-2, т.1).

Під час розгляду справи господарським судом було встановлено, що господарським судом Житомирської області прийнято рішення від 15.11.2011 р. у справі №11/5007/26/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Житомир-Петрол" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернення частини нежитлової будівлі.

Господарський суд дійшов висновку, що спір у даній справі безпосередньо пов"язаний з вирішенням по суті справи господарського суду Житомирської області №11/5007/26/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Житомир-Петрол" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернення частини нежитлової будівлі, оскільки обставини, які є предметом розгляду у справі №25/5005/9900/2011 мають суттєве значення для вирішення даного господарського спору та для забезпечення повного, всебічного та об"єктивного розгляду справи, а тому, відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.06.2012 р. зупинив провадження у справі №5/5007/42/12 до вирішення справи господарського суду Житомирської області №11/5007/26/11 (а.с.67-68, т.1).

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.08.2012 р. поновлено провадження у справі №5/5007/42/12 та призначено її розгляд на 21.08.2012 р., зобов'язано учасників процесу надати необхідні для вирішення спору документи (а.с.75, т.1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.08.2012р., з урахуванням клопотання сторони (а.с.101, т.1) продовжено строк вирішення спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, а також, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України; розгляд справи відкладено на 31.08.2012р. (а.с.104-105, т.1).

28.08.2012р до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с.111-113, т.1), в якій позивач зазначив, що як свідчать матеріали справи, ТзОВ "Житомир-Петрол" відчужувало ТзОВ "Український промисловий банк" нежиле приміщення за адресою: м.Бердичів, вул. К.Лібкнехта,56, загальною площею 97,3 кв.м. та за останнім зареєстроване дане приміщення саме площею 97,3 кв.м., однак, ні позивач, ні відповідач не заперечують того факту, що відчужена ТзОВ "Бердичівфото" частина нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу від 06.02.2003р. площею 102,4 кв.м. за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56 та відчужене в подальшому ТзОВ "Житомир-Петрол" нежитлове приміщення площею 97,3 кв.м. за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56 є одним і тим самим приміщенням. Посилаючись на зазначене, позивач вважає за необхідне уточнити позовні вимоги щодо приміщення за останніми його ідентифікаційними параметрами, а саме, згідно вказаної заяви просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю " М.І.Ф." право власності на нежиле приміщення літ.А-2, загальною площею 97,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул. К.Лібкнехта,56 та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.", майно-нежиле приміщення літ.А-2, загальною площею 97,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта, 56.

Зазначену заяву судом прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 31.08.2012р. розгляд справи відкладено на 10.09.2012р. та зобов'язано учасників процесу надати суду необхідні для розгляду справи докази.

10.09.2012 р. позивачем подано заяву (а.с.32, т.2), в якій зазначено, що у зв'язку з прийняттям судом уточненої позовної заяви позивач відмовляється від вимоги щодо зобов'язання третьої особи КП "Бердичівське міжміське БТІ" та залучення як відповідача по справі. Про дану заяву вказано судом і в ухвалі господарського суду від 10.09.2012р. Водночас, 21.09.2012р. до суду надійшли пояснення представника позивача щодо ухвали від 10.09.2012 р. (а.с.54-57, т.2), в яких останній просив не розглядати заяву про відмову від позовних вимог стосовно зобов'язання КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лікнехта,56 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд приймає до уваги вищевказані доводи позивача як обгрунтовані, з огляду на те, що, як уже зазначалось, ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.04.2012р. судом було прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." права власності на нежитлове приміщення загальною площею 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56 та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." майно - нежитлового приміщення загальною площею 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56; щодо вказаних позовних вимог порушено провадження у даній справі та лише прийняті до розгляду вимоги є предметом розгляду у цій справі. З урахуванням викладеного, у даній справі суд не розглядає ні вимогу щодо зобов'язання КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, ні заяву про відмову від даної вимоги.

В засіданні суду 26.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням уточнень позовних вимог та просить позов задовольнити.

Доводи позивача щодо розгляду даної справи викладені також у запереченнях на відзив (а.с.119-122, т.1) та поясненнях щодо ціни позову (а.с.29-31, т.2).

Відповідач - ТОВ "Укрпромбанк" висловив свої заперечення проти доводів позивача у письмовому відзиві на позовну заяву, поданому до матеріалів справи (а.с.87-90, т.1). У відзиві відповідач стверджує, що, на його думку, у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та початком ліквідаційної процедури щодо ТОВ "Укрпромбанк" згідно постанови правління Національного банку України №19 від 21.01.2010р., а також, включенням майна ТОВ "Укрпромбанк" до ліквідаційного балансу, вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку. Вважає, що особливі порядок та черговість задоволення вимог до банку, які встановлені у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (ст.96 Закону) не припускають задоволення вимог третіх осіб у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури, тому задоволення вимог" ТОВ "М.І.Ф." поза межами ліквідаційної процедури є неможливим та протиправним. Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ухвал суду відповідач в супровідному листі від 25.09.2012 р. (вх.№12273/12 від 26.09.2012 р.) повідомив, що незалежна оцінка об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,буд.56 не проводилася, а тому надати відомості про оцінку вказаного приміщення банк не може; водночас, відповідач подав довідку про залишкову вартість вказаного приміщення, згідно якої балансова вартість даного приміщення станом на 25.09.2012 р. становить 1031897,68 грн. (а.с.74,75, т.2).

Слід зазначити, що 10.09.2012 р. до суду відповідачем подано клопотання (а.с.47-48, т.2), в якому відповідач зазначив, що ТОВ "Укрпромбанк" отримало поштою заяву громадянина Повніча В.П., в якій зазначено, що він є виконуючим обов'язки ТОВ "Бердичівфото" та є спадкоємцем співвласника частини приміщення за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта, 56; та що до заяви останнього додано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.12.2008 р., з якого вбачається, що Повніч П.А. є співвласником 321/1000 часток приміщення за вказаною адресою. Посилаючись на викладене, відповідач вважає неможливим розгляд справи по суті без залучення в якості третьої особи у справі громадянина Повніча Валерія Петровича (оскільки вказаним громадянином надано копію документа щодо належності його батькові частину спірного приміщення. Вказуючи вищенаведене, відповідач просить залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Повніча Валерія Петровича (а.с.47-48). Відповідач також вказує про необхідність чіткого з'ясування питання чи є ТОВ "М.І.Ф." правонаступником ТОВ "Бердичівфото", а також питання чи ліквідовано (припинено) ТОВ "Бердичівфото", враховуючи що в реєстрі кредиторів ТОВ "Укрпромбанк" саме ТОВ "Бердичівфото" значиться кредитором сьомої черги задоволення та заяви щодо заміни чи зміни назви кредитора до ліквідатора ТОВ "Укрпромбанк" не надходило.

До даного клопотання відповідачем додано копію листа Повніча Валерія Петровича без номеру та без дати, адресованого ліквідатору ТОВ "Укрпромбанк" та зареєстрованого у вхідній кореспонденції товариства 31.08.2012 р., в якому Повніч В.П. стверджує, що він є в.о. директора ТОВ "Бердичівфото" та зазначає, що 26.02.2003 р. ТОВ "Бердичівфото", директором якого був померлий батько Повніча В.П. Повніч П.А., продано частину нежитлової будівлі, розташованої по вул.К.Лібкнехта, 56 у м.Бердичеві, яку в подальшому ТОВ "Укпромбанк" придбав у ТОВ "Житомир-Петрол". В листі вказано, що у 2008 році Повніч П.А. згідно рішення суду став власником 32,1% будівлі по вул.К.Лібкнехта,56, яке належало ТОВ "Бердичівфото" та що на теперішній час Повніч В.П. є спадкоємцем майна Повніч П.А. Посилаючись на викладене, у зазначеному листі Повніч В.П. просить ліквідатора банку розглянути питання щодо купівлі ним частини приміщення у м.Бердичів по вул.К.Лібкнехта,56, власником якого є ТОВ "Укрпромбанк".

Вивчивши зміст вказаного листа, яким відповідач обгрунтовує своє клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи Повніча В.П. та дослідивши питання щодо обгрунтованості заявленого клопотання, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення вказаної особи - Повніча В.П. до участі у справі. Судом враховується, що відповідно до приписів ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу або ж їх може бути залучено до участі у справі у разі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. У даному випадку, жодних доказів на підтвердження того, що рішення у цій справі може вплинути на права та/або обов'язки Повніча Валерія Петровича до справи суду не надано. Водночас, наданий відповідачем лист свідчить лише про намір Повніча В.П. придбати частину приміщення у м.Бердичів по вул.К.Лібкнехта,56, при цьому, за змістом вказаного листа, останній зазначає власником даного майна ТОВ "Укрпромбанк", тобто, жодних вимог на спірне майно не пред'являє. Щодо твердження Повніча В.П. про те, що він є в.о. директора ТОВ "Бердичівфото", як і те, що він є спадкоємцем колишнього директора товариства, то суд зауважує, що такі посилання жодним чином не підтверджуються документально та, в будь-якому випадку, не свідчать про необхідність залучення вказаної особи до участі у справі як третьої особи відповідно до вимог процесуального законодавства. За таких обставин, у клопотанні відповідача щодо залучення до справи третьої особи Повніча В.П. суд відмовляє.

В засіданні суду представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просить відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Третя особа КП"Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" у відзиві (а.с.135, т.1) надала пояснення по суті справи та заперечила проти вимог щодо скасування реєстрації права власності, вказавши, при цьому, що відповідно до п.1 додатку 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, що діяло в 2009 році, договір купівлі-продажу нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна. КП "Бердичівське МБТІ" зазначило, що на даний час право власності на приміщення загальною площею 97,3 кв.м. по вул.К.Лібкнехта,56 в м.Бердичеві зареєстровано за ТОВ "Український промисловий банк" на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2008 р. р№7262, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Також, БТІ повідомило, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06.02.2003 р. р№672, Підприємство з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" продало приміщення (5а,6,7,8,ІІ) будівлі фотоательє, загальною площею 102,4 кв.м. по вул.К.Лібкнехта в м.Бердичеві. Відповідно до рішення виконкому Бердичівської міської ради від 05.03.2003 р. №128 Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" як орендарю за згодою ТОВ "Житомир-Петрол", власника приміщень, було надано дозвіл на переобладнання орендованих приміщень 102,4 кв.м. за вказаною адресою. БТІ підтвердило, що після проведення переобладнання приміщення під відділення банку рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 28.12.2004 р. №785 затверджено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, загальною площею 97,3 кв.м., тобто, приміщення, які раніше мали площу 102,4 кв.м. після переобладнання мають площу 97,3 кв.м.

В засідання суду 26.09.2012р. КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" свого представника не направило, про причини неявки в суд не повідомило, що, на думку суду, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України, враховуючи, що явка сторін та третіх осіб в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а також те, що правова позиція БТІ викладена письмово та наявна в матеріалах справи.

Третя особа - Національний банк України подало до справи письмові заперечення на позовну заяву (а.с.33-36, т.2). В запереченнях банк зазначив, що учасники ТОВ "Бердичівфото" не могли не знати про те, на яких підставах у приміщенні, яке належить товариству, відкрилося Бердичівське відділення 31 ТОВ "Укрпромбанк", а також, у зв'язку з тим, що згідно п.7.14.,7.15 статуту товариства, товариство проводить ревізію господарської діяльності не менше одного разу на рік, тобто, ревізійна комісія товариства, до якої входять учасники товариства не могла не знати про відчуження у 2003 році частини власного приміщення. Тому, третя особа вважає, що позивач знав про порушення свого права, однак без поважних на це причин пропустив строк, упродовж якого мав право звернутися за захистом до суду, а відтак, сплив позовної давності, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позову. Також, третя особа, як і відповідач, вказує на те, що відповідно до положено Закону України "Про банки і банківську діяльність" Правлінням Національного банку України 20.01.2010 р. прийнято постанову №19, якою відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк". З дня призначення ліквідатора ТОВ "Укрпромбанк" до нього перейшли права керівника (органів управління) банку, який станом на сьогодні, відповідно до наданих йому повноважень, спрямовує всі зусилля на задоволення вимог кредиторів, згідно затвердженого переліку вимог кредиторів в порядку, встановленому ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Тому, вважають, що оскільки ТОВ "Бердичівфото" внесений до Реєстру вимог кредиторів як кредитор сьомої черги, то задоволенння його вимог окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може. НБУ також вважає, що ТОВ "Український промисловий банк" є добросовісним набувачем частини приміщення загальною площею 97,3 кв.м. в будинку №56 по вул.К.Лікнехта в м.Бердичеві, а тому як власник згідно з ч.1 ст.317, ст.319 ЦК України вправі володіти, користуватися та розпоряджатися ним, зокрема, відчужувати його та спрямовувати отримані кошти на задоволення вимог кредиторів.

В засіданні суду представник НБУ проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронними запитами суду (а.с.25-26, 27-28, т.2) підтверджується, що в ЄДРПОУ зареєстровано стан юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" (ідентифікаційний код 13574398) - припинено, а також, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." (ідентифікаційний код 37377027) є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото". Отже, всупереч доводам відповідача по справі, правонаступництво позивача у даній справі за ТОВ "Бердичівфото" є підтвердженим належними доказами та не піддається сумніву господарським судом.

06.02.2003 р. між ТОВ "Бердичівфото" (правонаступником якого є ТОВ "М.І.Ф.") як продавцем та Підприємством з іноземними інвестиціями "Житомир-Петрол" як покупцем укладено договір купівлі-продажу (а.с.28, т.1), за яким продавець продав, а покупець придбав за 64000,00 грн. частину нежитлової будівлі - фотоательє, що знаходиться в м.Бердичеві по вул.К.Лібкнехта,56, а саме: приміщення 5а, 6, 7, 8, 11 загальною площею 102,4 кв.м. Як зазначено у договорі, нежитлова будівля-фотоательє належить продавцю на підставі договору купівлі - продажу від 28.12.1996 р. р.№3-3224.

В подальшому, 05.12.2008 р. Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол" продало нежитлове приміщення загальною площею 97,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56, на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Український промисловий банк", у володінні якого й перебуває вказане майно на час розгляду справи, що ним не заперечується, як і іншими учасниками спору та підтверджується матеріалами справи (акт прийому-передачі нежилого приміщення від 05.12.2008 р., а.с.32, т.1).

Як встановлено судом, в т.ч. з дослідження матеріалів справи господарського суду Житомирської області №11/5007/26/11, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Житомир-Петрол" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.02.2003р. та зобов'язання ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" повернути у власність ТОВ "Бердичівфото" частину нежитлової будівлі по вул.К.Лібкнехта,56 площею 102,4 кв.м. (справа №11/5007/26/11). В ході розгляду вказаної справи господарським судом Житомирської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м.Київ) та замінено позивача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." згідно наданих відповідних доказів.

За результатами розгляду справи №11/5007/26/11 господарським судом Житомирської області прийнято рішення від 15.11.2011 р., яким позов задоволено частково, а саме, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.02.2003 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" та Підприємством з іноземними інвестиціями Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол", в решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. у справі №11/5007/26/11 рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2011 р. у справі №11/5007/26/11 залишено без змін. В свою чергу, постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2012 р. у справі №11/5007/26/11 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2011 р. у справі №11/5007/26/11 залишено без змін.

Суд відзначає, що відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, преюдиціальністю є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

З огляду на фактичні обставини спірних правовідносин, предмети спорів і доказування у даній справі та в справі №11/5007/26/11, суд дійшов висновку про преюдиціальне значення судових актів по справі №11/5007/26/11 для вирішення даного судового спору.

Зокрема, під час розгляду справи №11/5007/26/11 встановлено, що підставою для укладання договору купівлі-продажу від 06.02.2003р. стало рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бердичівфото", оформлене протоколом №1 від 30.01.2003р. про надання згоди на реалізацію частини приміщення, належного товариству за 64000 грн. (а.с.26, т.1). При цьому, згідно положень статуту ТОВ "Бердичівфото" в редакції, чинній на момент укладання договору, Вищим органом товариства є Рада учасників, яку очолює голова учасників; до виключної компетенції вищого органу керування входило в т.ч. затвердження угод на суму більш ніж 100% статутного фонду.

При розгляді справи №11/5007/26/11, як і при розгляді даної справи, судом встановлено, що згідно постанови прокурора м. Бердичева про порушення кримінальної справи від 13.09.2005 р. було порушено кримінальну справу за фактом перевищення службовими особами ТОВ "Бердичівфото" своїх службових повноважень за ст.366 КК України, за результатами розгляду якої 04.01.2011р. Бердичівським міськрайонним судом кримінальної справи № 05/035048 по обвинуваченню Повніча Петра Адамовича за ч. 3 ст.365, ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України винесено постанову про закриття провадження у даній справі у зв'язку зі смертю підсудного. При цьому, з постанови Бердичівського міськрайсуду від 04.01.2011 р. (а.с.23-25, т.1) вбачається, що в січні 2003р. Повніч П.А., виходячи за межі наданих йому повноважень, із використанням свого службового становища, вирішив умисно здійснити продаж приміщення, належного ТОВ "Бердичівфото" на користь ТОВ ПзІІ "Житомир-Петрол" за ціною 64000 грн.. Реалізуючи свій умисел, Повніч П.А., в порушення вимог Статуту ТОВ "Бердичівфото" згідно якого реалізація цього приміщення повинна була відбутися виключно за рішенням загальних зборів учасників товариства, в кінці січня 2003 р. перебуваючи у службовому кабінеті в ТОВ "Бердичівфото" викликав до себе техніка-геодезиста цього товариства Вдовиченка М.А. і, погрожуючи йому звільненням з роботи, поставив вимогу сприяти йому в здійсненні продажу приміщення шляхом складання завідомо неправдивих документів, необхідних для такого продажу. 30.01.2003р. Вдовиченко М.А., виконуючи вказівку Повніча П.А. під диктовку останнього власноруч склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол загальних зборів учасників ТОВ "Бердичівфото" №1 від 30.01.2003 р., згідно якого учасники ТОВ "Бердичів-фото" нібито надали згоду на реалізацію частини приміщення, належного товариству за 64000 грн. Складений таким чином завідомо неправдивий документ Вдовиченко М.А. засвідчив своїм підписом як голова зборів, а Повніч П.А. засвідчив його печаткою ТОВ "Бердичівфото". 06.02.2003 р., продовжуючи свої злочинні дії та діючи в інтересах ТОВ "Житомир-Петрол" Повніч П.А. наказав Вдовиченку М.А. скласти доручення від імені ТОВ "Бердичівфото", яким уповноважити його (Вдовиченка М.А.) підписати договір купівлі-продажу частини приміщення, належного товариству. Виконуючи наказ Повніча П.А., Вдовиченко М.А. власноруч виконав текст доручення №20 від 06.02.2003 р., згідно якого ТОВ "Бердичівфото" нібито уповноважило його підписати від імені товариства договір купівлі-продажу приміщень під індексами № 5а, 6, 7, 8, 11, площею 102,4 кв.м., розташованого по вул.К.Лібкнехта, 56 у м. Бердичеві за 64000 грн. у нотаріальній конторі м. Бердичева, внісши у нього завідомо неправдиві відомості про те, що Вдовиченко М.А. є заступником директора товариства, а Повніч П.А. засвідчив його, як директор товариства своїм підписом та відбитками печатки і штампу ТОВ "Бердичівфото". В той же день, 06.02.2003 р. у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Литвина О.С., що по вул. К.Лібкнехта, 10 м. Бердичева, у присутності Повніча П.А. підписав договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ "Бердичівфото" в його особі продало ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" в особі Омарової О.С. частину нежитлової будівлі-фотоательє, що знаходиться в м. Бердичеві по вул.К.Лібкнехта, 56, а саме приміщення 5а, 6, 7, 8, 11 загальною площею 102,4 кв.м. за 64000 грн.. Цього ж дня, ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" платіжним дорученням №2673 від 06.02.2003 р. перерахувало на рахунок ТОВ "Бердичівфото" в Укрпромбанку 64000 грн. за придбане приміщення. 26.02.2003 р. ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" зареєструвало право власності на придбану частину приміщення у Бердичівському міжміському бюро технічної інвентаризації, про що був виданий витяг реєстрації права власності на нерухоме майно від 26.02.03р. №7164.

Вищевказані обставини встановлені також постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2011 р. у кримінальній справі по обвинуваченню Вдовиченко М.А. Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищо спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.07.20 р. постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2011р. щодо Вдовиченка М.А. змінено, Вдовиченка М.А. звільнено від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.

Відповідно до ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

На підставі зазначеної норми господарським судом у справі №11/5007/26/11 прийнято до уваги як преюдиціальні факти, встановлені постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2011 року з кримінальної справи по обвинуваченню Вдовиченко М.А. щодо наявності злочину та осіб, які його вчинили, які не були спростовані постановою Вищого спеціалізованого суду України.

З огляду на встановлені у кримінальних справах факти, зокрема, завідомо неправдивість документу, на підставі якого був укладений договір - рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бердичівфото", оформлене протоколом №1 від 30.01.2003 р. про надання згоди на реалізацію частини приміщення, господарський суд по справі №11/5007/26/11, з урахуванням вимог ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК україни, ч.1 ст.115, ч.1 ст.317, ч.1 ст.325, ч.2 ст.98 ЦК України, встановив, що договір купівлі-продажу від 06.02.2003р. частини приміщення, яке розташоване в м.Бердичеві по вул.К.Лібкнехта,56, укладений без рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бердичівфото", суперечить актам цивільного законодавства та визнав його недійсним.

Рішенням у справі №11/5007/26/11 встановлено, що ТОВ "Бердичівфото" як юридичній особі і власнику майна, відповідно до ч.1 ст.317 і ч.1 ст.325 Цивільного кодексу України належало право володіння, користування та розпорядження своїм майном і лише загальні збори учасників товариства мали виключне право приймати рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить більш ніж 100% статутного фонду.

За змістом ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зазначена норма узгоджується з положеннями ст.20 Господарського кодексу України, згідно якої права та законні інтереси суб'єкта господарювання у разі їх порушення можуть бути захищені шляхом визнання наявності права.

Потреба у пред'явленні позову про визнання права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника піддається сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст.16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як один із способів захисту цивільних прав та інтересів особи.

Згідно вимог статті 321 Цивільного кодексу України, яка встановлює принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 658 Цивільного кодексу України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 330, 388, 658 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується, і не припиняється із втратою ним цього майна.

Відповідно до статтею 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

В даному випадку, укладення угод про відчуження спірного майна, в т.ч. договору від 06.02.2003 р., відбувалось поза волею та без участі дійсного власника - ТОВ "Бердичівфото", що встановлено рішеннями по справі №11/5007/26/11 та за результатами розгляду вищевказаних кримінальних справ.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. В той же час, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.346 Цивільного кодексу України (у чинній редакції), яка визначає підстави припинення права власності, право власності припиняється у разі: 1)відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3)припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11)припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Законодавство України не передбачало раніше, і на даний час не передбачає підстави припинення права власності у разі, коли майно вибуло із володіння власника за відсутності його згоди (на підставі договору, що суперечить вимогам закону та визнаний судом недійсним) та в подальшому було відчужено за угодою, укладеною іншими особами, також згоди та участі дійсного власника. Укладання таких угод не припиняє право власності дійсного власника, а тому, в момент їх укладання й до теперішнього часу саме він залишається власником цього майна, його право власності на спірне майно не припинено.

Також, згідно наявних у справі поданих сторонами доказів, не приймалось ніяких судових рішень щодо припинення права власності ТОВ "Бердичівфото" на підставах, передбачених, зокрема, статтею 346 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У разі, коли відчуження майна мало місце два і більше разів після вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі це майно може бути витребувано власником шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 17 жовтня 2011 року у справі №5002-8\5447-2010.

Також слід зазначити, що не є перешкодою для витребування майна власником і та обставина, що під час перепродажу спірного майна набувач здійснив реєстрацію права власності.

Так, статтею 346 Цивільного кодексу України не передбачено припинення права власності дійсного власника у зв'язку з реєстрацією договору купівлі-продажу за іншими особами під час його неодноразового перепродажу, що відбувалось без участі та поза межами волі дійсного власника.

Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежиле приміщення загальною площею 97,3 кв.м. (літ.А-2) за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта, буд.56, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (а.с.147, т.1).

При цьому, матеріалами справи, в т.ч. долученими до справи копіями документів з реєстраційної справи №4359 на нежитлове приміщення по вул.К.Лібкнехта, №56 в м.Бердичів Житомирської області (а.с.136-150, т.1; 1-2, 62-66, т.2), а також поясненнями учасників процесу підтверджується, що частина нежитлового приміщення по вул.К.Лібкнехта,56 у м.Бердичеві загальною площею 102,4 кв.м., яка була предметом договору купівлі-продажу від 06.02.2003 р., укладеного від імені ТОВ "Бердичівфото" з ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол", та відчужене в подальшому останнім відповідачу нежитлове приміщення за вказаною адресою загальною площею 97,3 кв.м. є одним і тим самим приміщенням, що зазнало зміни площі внаслідок здійсненої реконструкції.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статей 392 та 388 зазначеного кодексу, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності; власник має право витребувати своє майно у тому числі від добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф.", яке є правонаступником усіх прав, відповідно і права власності, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" підлягають задоволенню, оскільки вони є обгрунтованими та підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому, суд зауважує, що оскільки лише з моменту отримання постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2011р. по кримінальній справі №05/035048 позивачу стало відомо про порушення його права та особу, яка його порушила шляхом вчинення злочинних дій; водночас, враховуючи, що з вимогою про визнання недійсним договору від 06.02.2003р. та зобов'язання повернення частини нежитлової будівлі у справі №11/5007/26/11 позивач звернувся одразу в 2011 році, враховуючи положення ч.1 ст.261 та ч.2, ч.3 ст.264 ЦК України, доводи щодо пропуску позивачем строку позовної давності, встановленого для звернення з даним позовом до суду, не приймаються судом до уваги за безпідставністю.

Доводи відповідача та третьої особи - Національного банку України щодо необхідності розгляду вимог позивача в порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" в межах ліквідаційної процедури банку- відповідача суд також не знаходить обгрунтованими, з огляду на те, що вимоги позивача, заявлені у даному позові, не є грошовими, а стосуються захисту його права власності та відновлення пов'язаних з цим права володіння, розпорядження та користування; розгляд таких вимог у межах ліквідаційної процедури банку чинним законодавством, в т.ч. Законом України "Про банки і банківську діяльність" не передбачений.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

В даному випадку, відповідачем не надано суду доказів у спростування обгрунтованості позовних вимог; доводи відповідача, згідно наявних матеріалів справи, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає позовні вимоги ТОВ "М.І.Ф." обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати по справі, визначені відповідно до висновку про вартість нерухомого майна (а.с.67, т.2), покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." (12335, Житомирська область, Черняхівський район, с.Вишпіль, вул.Котовського, буд.44-А, ідентифікаційний код 37377027) право власності на нежитлове приміщення літ.А-2, загальною площею 97,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, ідентифікаційний код 19357325) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." (12335, Житомирська область, Черняхівський район, с.Вишпіль, вул.Котовського, буд.44-А, ідентифікаційний код 37377027) майно - нежиле приміщення літ.А-2, загальною площею 97,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта,56.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, ідентифікаційний код 19357325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." (12335, Житомирська область, Черняхівський район, с.Вишпіль, вул.Котовського, буд.44-А, ідентифікаційний код 37377027):

- 3012,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.10.12

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4,5 - третім особам (БТІ реком.)