Ухвала

від 10.12.2014 по справі 5/5007/42/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2014 року Справа № 5/5007/42/12

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; третьої особи 1 - не з'явився; третьої особи 2 - не з'явився; скаржника - Дешко В.О.; розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" пророз'яснення ухвалиВищого господарського суду України від 11.08.2014 проповернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 та на рішенняГосподарського суду Житомирської області від 26.09.2014 у справі № 5/5007/42/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" треті особи, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Національний банк України провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.08.2014 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал") на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2012 з доданими до неї матеріалами повернуто.

ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" подало заяву про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 11.08.2014.

У заяві про роз'яснення ухвали ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" вказує на те, що у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Разом з тим, на момент винесення постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.12.20123 судовий збір сплачувався як зі спору немайнового характеру.

У зв'язку з наведеним ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" просить роз'яснити ухвалу Вищого господарського суду України від 11.08.2014 щодо сплати повної суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2014 розгляд заяви ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 11.08.2014 призначено на 10.12.2014.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

У п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 зазначено, що роз'яснення рішення або виправлення в ньому описок чи арифметичних помилок здійснюється тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, про які йдеться в абзаці першому пункту 13 цієї постанови.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.08.2014 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2012 з доданими до неї матеріалами повернуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі (ч. 4 ст. 111 ГПК України).

Закон України "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору був прийнятий 08.07.2011 та набрав чинності з 01.11.2011.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни до ст. 44 ГПК України, а саме доповнено її частиною другою такого змісту: "Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема за подання до суду касаційної скарги на судові рішення.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

У п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" також зазначено, що в постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 N 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нежитлове приміщення, а тому судовий збір в даній справі підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.

Норми процесуального закону не мають зворотної сили в часі, тому при вчиненні відповідних процесуальних дій суб'єкти господарського процесу повинні керуватися редакцією закону чинною на цей момент, враховуючи, при цьому, роз'яснення, наведені у постановах пленуму Вищого господарського суду України.

З огляду на те, що ухвала Вищого господарського суду України від 11.08.2014 викладена повно і зрозуміло, а ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" у заяві про її роз'яснення фактично просить роз'яснити норми процесуального закону, якими регулюється сплата судового збору, то така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 89, 111 5 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 11.08.2014 про повернення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.09.2012.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.