Постанова

від 24.09.2012 по справі 5008/1324/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.12 Справа № 5008/1324/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

за участю представників:

від позивача -не з'явилися;

від відповідача -1 -Пекар В.І. -начальник юридичного відділу;

від відповідача -2 -Сорока С.Ю. -представник

від відповідача -3 -не з'явилися;

від відповідача -4 -Остапов А.М. -директор;

від третьої особи -1 -Сорока С.Ю. -директор;

від третьої особи -2 -Сорока С.Ю. -представник;

від третьої особи - 3 -не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 13.04.12 за вих. № 02-11/1-82 Ужгородської міської ради, м. Ужгород

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.12

у справі № 5008/1324/2011

за позовом Фізичної особи-підприємця -арбітражного керуючого (розпорядника майна) Відкритого акціонерного товариства «Укрліфт»Константінова Ігора Михайловича, м. Київ

до відповідача-1 - Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-2 - Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфт»Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Ліфт Груп», м. Ужгород

до відповідача-3 -Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород

до відповідача-4 Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфтмонтаж», м. Ужгород

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:

1. Комунальне підприємство «Ужгородліфт», м. Ужгород

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС ліфт груп», м. Мукачево

3. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, м. Київ

про часткове скасування рішень, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити дії

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.03.12 у справі № 5008/1324/2011 (суддя Кадар Й.Й.) позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 21.11.05 на об'єкт за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4, р/н 12855064; визнано незаконним та частково скасовано пункти 1, 2 рішення Ужгородської міської ради № 285 від 06.04.07 у частині нерухомого майна - адмінбудівлі (літера «Б»); визнано за акціонерним товариством відкритого типу «Укрліфт»(надалі по тексту - ВАТ «Укрліфт») (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52-Б, код 05506365) право власності на нерухоме майно -адмінбудівлю (літера «Б»), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4; визнано незаконним та скасовано рішення Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.09 (п.7.4.) про скасування Державного акту на право користування земельною ділянкою № 314 ІІ-ЗК № 001025 від 05.05.01; відмовлено в частині позову про визнання незаконним та скасування розпорядження глави міської управи № 502 від 28.10.93 про реєстрацію права власності в частині, яка стосується адмінбудівлі літера «Б»розміщеної за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4; припинено провадження у справі в частині зобов'язання Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ «Укрліфт»на об'єкт нерухомого майна, а саме гараж літера «Д»розміщенні за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4; відмовлено в частині позову щодо зобов'язання КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ «Укрліфт»на об'єкти нерухомого майна, а саме адмінбудівлю літера «Б»розміщеної за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Ужгородська міська рада подала апеляційну скаргу та письмові пояснення, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.12 у справі № 5008/81324/2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові Фізичної особи-підприємця -арбітражного керуючого (розпорядника майна) ВАТ «Укрліфт»Константінова Ігора Михайловича до Ужгородської міської ради в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийнято до уваги ту обставину, що саме спірна будівля на момент створення АТВТ «Укрліфт»ще не була передана МДП «Закарпатліфт», а отже не входила до переліку майна, яке за твердженням позивача було внесено у статутний фонд АТВТ «Укрліфт».

Скаржник на спростування висновків суду першої інстанції зазначає, що передача на баланс майна не є рішенням власника про відчуження майна та не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства, а відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, затвердженого начальником РВ ФДМУ по м. Київ у 1997 році не може бути взято до уваги як доказ права власності на спірне майно з огляду на те, що ці дані складено станом на 01.01.94 і затверджено у 1997 році, рішення про створення ВАТ «Укрліфт»було прийнято 09.02.94, а приватизацію було завершено 12.12.95.

Також, скаржник вказує на порушення строків позовної давності, адже про порушення свого права власності позивач дізнався ще у грудні 2004 року, що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.04 по справі № 13/60, та зазначає про відсутність у АТВТ «Укрліфт»порушеного права, яке підлягає захисту. Зокрема, скаржник зазначає, що за умовами договору купівлі-продажу від 20.05.05, укладеного між АТВТ «Укрліфт»та ТОВ «В.В.С. ліфт груп», власником ДП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфт»(надалі по тексту - ДП «СРБУ «Закарпатліфт») стало ТОВ «В.В.С. ліфт груп», яке має право пред'являти позовні вимоги щодо визнання права власності на спірне майно, що перебувало у складі основних засобів ДП «СРБУ «Закарпатліфт»залишковою вартістю 9 276,85 грн.

Стосовно позовних вимог про скасування рішень органів місцевого самоврядування, скаржник вказує на те, що право на зміну та скасування своїх попередніх рішень, що закріплено за органами місцевого самоврядування, випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на певній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Таким чином, на думку скаржника, рішення міськради від 06.04.07 № 285 є законним, оскільки спірне майно було передано у 1993-1994 роках на праві господарського відання підприємству державної власності, яке згодом було реорганізовано в акціонерне товариство, тобто форма власності була змінена з державної на приватну, проте спірне майно ні у державну, ні у приватну власність господарського товариства не передавалося.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.12 до участі у справі було залучено іншого відповідача - Приватне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфтмонтаж», м. Ужгород, у зв'язка з чим розгляд справи почався заново.

Відповідач-4 - ПП «СРБУ «Закарпатліфтмонтаж», подало пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначило про те, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 25.06.10, укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ПП «СРБУ «Закарпатліфтмонтаж»останній придбав у власність вбудовані приміщення літ. Б., загальною площею 63,7 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4. Таким чином, відповідач вважає за можливе змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо частини нерухомого майна, що належить ПП «СРБУ «Закарпатліфт»на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.10.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.12 до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та зобов'язано подати суду документи про включення нерухомого майна адмінбудівлі (літ. «Б»), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, до статутного фонду ВАТ «Спеціалізоване ремонтно-будівельного підприємство ліфт»(ВАТ «Укрліфт») створеного відповідно до наказу Державного комітету житлово-комунального господарства № 9 від 09.02.94 в процесі приватизації (корпоратизації) Державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Укрліфт»протягом 1994-1995 років.

На виконання вимог ухвали суду від 19.07.12 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України подало суду наявні в їхньому архіві документи стосовно діяльності ВАТ «Укрліфт», а саме копію наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 09.02.94 № 9 «Про створення ВАТ «Укрліфт»та копії наказів ВАТ «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Укрліфт»від 11.05.94 № 2 «Про створення ВАТ «Укрліфт»та від 18.07.94 № 19 «Про склад ВАТ «Укрліфт». Крім того, Міністерство повідомило, що за додатковою інформацією слід звертатися до Центрального державного історичного архіву України.

Натомість, в матеріалах справи міститься лист Центрального державного історичного архіву України від 11.07.12, в якому останній повідомляє про те, що документи з основної діяльності Державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Укрліфт»на зберігання до Центрального архіву не надходили.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року в склад судової колегії з розгляду апеляційної скарги Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.12 у справі № 5008/1324/2011 замість судді Желіка М.Б. введено суддю Юркевича М.В.

Враховуючи заміну судді Желіка М.Б. в процесі розгляду даної справи в порядку апеляційного провадження та з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»принцип незмінності судді, розгляд справи № 5008/1324/2011 розпочинається спочатку.

Колегією суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Юркевич М.В., Малех І.Б. ухвалою від 08.08.12 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.09.12.

У зв'язку з настанням обставин, що унеможливлюють участь судді Юркевича М.В. у розгляді справи, до складу судової колегії розпорядженням голови суду від 24.09.12 були внесені зміни, замість судді Юркевича М.В. було введено суддю Желіка М.Б.

Про вказані обставини присутніх представників сторін повідомлено на початку судового засідання 24.09.12. Відводів такому складу колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду не заявлено.

Перед початком судового засідання 21.09.12 на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла заява від позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Присутнім представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення присутніх представників учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом (з урахуванням уточнень до позовних вимог) до Ужгородської міської ради, м. Ужгород , Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфт»Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Ліфт Груп», м. Ужгород , Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород з позовом про: скасування рішення Ужгородської міської ради № 285 від 06.04.07 - в частині адмінбудівлі літера «Б», за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4; рішення Ужгородської міської ради № 502 від 27.10.93 - в частині адмінбудівлі літера «Б», за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4; рішення Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.09 (п.7.4.); свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.11.05 на об'єкт, за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4; визнання права власності на нерухоме майно (адмінбудівля літера «Б») та зобов'язання КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ «Укрліфт» на об'єкти нерухомого майна,а саме адмінбудівлю літера «Б»та гараж літера «Д»розміщенні за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Розпорядженням глави міської управи «Про доповнення додатку І до розпорядження № 291 від 02.07.93 «Про реєстрацію права власності»зараховано на комунальний баланс та зобов'язано Ужгородське державне міжрегіональне виробниче підприємство технічної інвентаризації зареєструвати право власності на майно та будівлі підприємств, організацій та установ за фондом комунального майна м. Ужгорода згідно з додатком І, в тому числі на спірний об'єкт по вул. Польова, 4, м. Ужгород (том І, а.с. 152-153).

Оспорюваним розпорядженням глави міської управи № 502 від 28.10.93 про реєстрацію права власності, зареєстровано право власності на майно та будівлі підприємств, організацій та установ /згідно до додатку 1, в перелік якого ввійшли підприємства й нерухоме майно по вул. Польова, 4, м. Ужгород/ за Фондом комунального майна м. Ужгорода (том І, а.с. 39).

Згідно з розпорядженням голови Ужгородської міської ради народних депутатів від 03.12.93 № 576 надано в постійне користування МДП «Закарпатліфт»(позивачу по справі) земельну ділянку площею 0,216 га по вул. Польова, 4 для будівництва виробничої бази та передано на баланс існуючі на території даної земельної ділянки будови, а підприємство «Закарпатліфт»зобов'язано передати міській управі приміщення по вул. Гоголя, 11 у м. Ужгороді ( том І, а.с. 41 на звороті) .

На виконання вказаного розпорядження проведено передачу двох частин будівлі загальною площею 253,3 кв.м з балансу фонду комунального майна на баланс МДП «Закарпатліфт»ДП «Укрліфт», про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі станом на 01.03.94 (Т. І а.с. 42).

Львівським апеляційним господарським судом при огляді матеріалів інвентаризаційної справи, наданої відповідачем-1, встановлено, що загальна площа адмінбудівлі, позначеної літ. «Б»і яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4 становить саме 253,3 кв.м.

На основі розпорядження голови Ужгородської міської ради народних депутатів від 03.12.93 була розроблена проектна документація на проведення ремонту та реконструкції адмінбудівлі (літера Б), так як вона знаходилась в аварійному стані. Для цього ВАТ «Укрліфт»були виділені кошти в сумі 260 877 000 грн., які були використані на проведення капітального ремонту, встановлення водопостачання, каналізації та газифікації (підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи) (том І, а.с. 73-81).

На виконання Указу Президента України від 15.06.93 «Про корпоратизацію підприємств», наказу Міністерства економіки України від 27.08.93 № 54 та на підставі Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 № 508, Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству видано наказ від 09.02.94 № 9 «Про створення ВАТ «Укрліфт», на підставі якого створено шляхом перетворення Державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Укрліфт», ВАТ «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Укрліфт»(ВАТ «Укрліфт»), до якого як правонаступника всіх прав і обов'язків корпоратизованого державного підприємства перейшли всі активи і пасиви (Т. І а.с. 38-50).

Відповідно до витягу з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна станом на 01.01.94, яке було передане до статутного фонду ВАТ «Укрліфт»та є власністю товариства, затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, у власність ВАТ «Укрліфт»разом з іншим майном було передано й адмінбудівлю та гараж за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 12.12.95 № 1712 процес приватизації акціонерного товариства «Укрліфт»визнано завершеним.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії II-ЗК № 001025, зареєстрованого 05.05.01 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 314, ВАТ «Укрліфт»передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,216 га, наданою під виробничу базу за адресою: вул. Польова, 4, у м. Ужгород.

Таким чином, вищенаведеними матеріалами справи доведено та підтверджено, що при приватизації Державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Укрліфт»у власність позивача ВАТ «Укрліфт»перейшло нерухоме майно, зокрема, адмінбудівля (літ. «Б»), розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

При цьому, дата передачі будівлі згідно акта прийому-передачі за станом 01.03.94 була здійснена в процесі приватизації позивача, яка завершена у 1995 році, а тому доводи скаржника про те, що, враховуючи дати передачі цього майна і видачі наказу про приватизацію, майно не могло увійти до статутного фонду ВАТ «Укрліфт»є безпідставними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Ужгородська міська рада не оскаржувала у судовому порядку документів, на підставі яких позивач в процесі приватизації Державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Укрліфт»став власником спірного нерухомого майно (адмінбудівлі літера «Б»).

Як вбачається з пояснень, поданих Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву від 04.12.06 в рамках розгляду справи № 5/39-А, майно, яке станом на 09.02.94 було закріплено за Державним ремонтно-будівельним підприємством «Укрліфт»належало до права державної власності, а надалі ВАТ «Укрліфт»відповідно до положень статуту (затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу № 9 від 09.02.94) стало власником майна, яке перебувало на балансі Товариства. Також, Регіональне відділення зазначає про те, що майно цілісного майнового комплексу Державного ремонтно-будівельного підприємства «Укрліфт»було корпоратизовано повністю, без винятків, адже Акт оцінки вартості не містив зафіксованого факту вилучення з майнової маси певного виду майна, яке приватизації не підлягало.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності та визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 392 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак, позов про право власності подається у випадках, коли належне певній особі або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують належність їй такого права.

Частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України унормовано, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до приписів статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.

Отже, підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Позивач подав належні та допустимі доказами набуття ним права власності в процесі приватизації на адмінбудівлю, загальною площею 253,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, та позначена літерою «Б».

Разом з цим, суд першої інстанції підставно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження глави міської управи № 502 від 28.10.93 про реєстрацію права власності в частині, яка стосується адмінбудівлі літера «Б»розміщеної за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, оскільки позивачем не обґрунтовано суду наявність підстав для скасування такого розпорядження.

Львівським апеляційним господарським судом ухвалою суду від 21.06.12 було залучено до участі у справі в якості відповідача Приватне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфтмонтаж», так як останній за умовами договором купівлі-продажу № 701 від 25.06.10, укладеного між ним та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, стало власником частини спірного нерухомого майна площею 63,7 кв.м в будівлі під літ «Б»за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, яке належить Ужгородській міській раді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 24.06.10 виконавчим комітетом на підставі розпорядження глави міської управи № 502 від 25.10.93.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу № 701 від 25.06.10, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 24.06.10, недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Враховуючи те, що господарським судом в ході розгляду справи встановлено наявність обставин, що підтверджують право власності позивача на нерухоме майно, визнається підставним визнання за ним права власності на таке майно -нерухоме майно, під літ. «Б», що розташоване за адресою: вул. Польова,4 м. Ужгород. Проте, судом першої інстанції не було враховано наявність зареєстрованого за ПП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфтмонтаж»права власності на нерухоме майно площею 63,7 кв.м в будівлі під літ. «Б»за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Відтак, рішення суду першої інстанції в частині визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - адмінбудівлю (літера «Б»), що знаходиться за адресою: вул. Польова, 4, м. Ужгород, підлягає зміні, шляхом викладення абз. 2 ч. 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати за акціонерним товариством відкритого типу «Укрліфт»(м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52-Б, код 05506365) право власності на нерухоме майно -адмінбудівлю (літера «Б»), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, за винятком вбудованих приміщень площею 63,7 кв.м (адмінбудівля літера «Б»), що належать ПП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфтмонтаж»на підставі договору купівлі-продажу № 701 від 25.06.10».

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права і інтереси.

Право на зміну та скасування власних рішень, що закріплено законодавцем за органами місцевого самоврядування, випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.09 № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено, зокрема, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Таким чином, законом надано органу місцевого самоврядування право в названих випадках змінювати чи скасовувати власні рішення.

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 21.11.05 на підставі розпорядження глави міської управи № 502 від 28.10.93 про реєстрацію права власності, Ужгородській міській раді видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, будівлі літ «Б», «В», «Г», «Д»по вул. Польовій,4 м. Ужгорода (том І, а.с. 40).

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 рішення Ужгородської міської ради від 06.04.07 № 285, прийнятого на IV сесії V скликання, скасовано пункти 1, 2 розпорядження Глави Ужгородської міської управи від 03.12.93 № 576 «Про вилучення та виділення земельних ділянок фізичним та юридичним особам, підприємствам, організаціям для будівництва та вирощування сільськогосподарських культур та передачу будівель на баланс», згідно з яким позивачу було передано у постійне користування зазначену вище земельну ділянку площею 0,216 га, а також передано на його баланс відповідні споруди.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення міської ради Управління майном міста зобов'язано прийняти на баланс будівлі літ. «Б», «В», «Г», «Д», за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Надалі, рішенням Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.09 (п. 7.4) скасовано Державний акт на право постійного користування землею від 05.05.01 № 314 ІІ-ЗК № 001025, у зв'язку з скасуванням розпорядження глави міської управи від 03.12.93 в частині передачі на баланс будівель підприємству «Закарпатліфт»(том І, а.с. 51).

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суд враховує, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 16.04.04, № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

За таких обставин, з урахуванням правової позиції Конституційного суду України, закріпленої у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.09 № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009) та встановлення судом першої інстанції підставності визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, слід визнати обґрунтованими висновки місцевого господарського суду щодо правомірності та обґрунтованості визнання недійсними рішення Ужгородської міської ради № 285 від 06.04.07 в частині адмінбудівлі літера «Б», за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4, рішення Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.09 (п. 7.4.).

Щодо доводів скаржника про пропуск позивачем строку позовної давності, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що в силу вимог ч. 4 ст. 268 ЦК України (в редакції, яка діяла за станом на момент звернення з позовом до суду) позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Висновки суду першої інстанції викладені в ч. 2 резолютивної частини рішення стосовно визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.11.05, р/н 12855064 на об'єкт права власності, за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4, є підставними, проте підлягають частково зміні шляхом доповнення словами «в частині адмінбудівлі літера «Б».

Доводи скаржника та відповідача-2 про те, що внаслідок укладення між ВАТ «Укрліфт»та ТОВ «В.В.С. ліфт груп»договору від 20.05.05 купівлі-продажу корпоративних прав ДП СРСУ «Закарпатліфт»власником майна останнього, в т.ч. і нерухомого майна адмінбудівлі, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, став відповідач-2, Львівським апеляційним господарським судом не визнаються як належні підстави відмовив в позові про визнання права власності та скасування в цій частині рішення місцевого господарського суду, оскільки відповідно до п. 8.1. статуту ДП СРСУ «Закарпатліфт»АТ «Укрліфт»(Т. ІІ а.с. 758-82) майно, яке відображено на балансі дочірнього підприємства є ВАТ «Укрліфт», а тому це майно не могло бути об'єктом договору від 20.05.05.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.07 у справі № 5/39-А задоволено позов АТВТ «Укрліфт»про визнання неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.05 № 165 в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови міської управи від 03.12.93 № 576 про передачу на баланс ДП СРСУ «Закарпатліфт»всіх будівель по вул. Польовій, 4 в м. Ужгороді і передачі цих об'єктів нерухомості на баланс управління майнової політики.

Крім того, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.01.11 у справі № 16/121 (яке було залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій) визнано незаконним та частково скасовано пункти 1, 2 рішення Ужгородської міської ради № 285 від 06.04.07 у частині нерухомого майна - гаража (літера «Д») та визнано за АТВТ «Укрліфт»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52-Б, код 05506365) право власності на нерухоме майно -гараж (літера «Д»), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

В частині позову щодо зобов'язання КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради Закарпатської області зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ «Укрліфт» на об'єкти нерухомого майна, а саме гараж літера «Д»розміщенні за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, суд першої інстанції підставно припинив провадження у справі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України на підставі заяви позивача від 14.03.12 (Т. ІІІ а.с. 5).

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради Закарпатської області зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ «Укрліфт»на об'єкти нерухомого майна, а саме адмінбудівлю літера «Б»розміщенні за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині, оскільки такі вимоги заявлені позивачем передчасно, адже останній з такими вимогами до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»не звертався. Даний факт не заперечувався та не спростовувався позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.12 у справі № 5008/1324/2011 змінити: доповнити частину 2 резолютивної частини рішення словами «в частині адмінбудівлі літера «Б»; абзац 2 частини 3 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «Визнати за акціонерним товариством відкритого типу «Укрліфт»(м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52-Б, код 05506365) право власності на нерухоме майно -адмінбудівлю (літера «Б»), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, за винятком вбудованих приміщень площею 63,7 кв.м (адмінбудівля літера «Б»), що належать ПП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Закарпатліфтмонтаж»на підставі договору купівлі-продажу № 701 від 25.06.10», та зазначені в технічному паспорті від 30.06.09 (номер інвентаризаційної справи 2173).

3. В решті рішення суду залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.10.12

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.