Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а-5909/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5909/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.12р. у справі №2а-5909/12/2670 за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Агрофірма «Троянда»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.12р. № 0000922220, №0000932220 та № 0000942220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 02.08.12р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оспорюваної постанови зробив незаконні та необ'єктивні висновки щодо неможливості врахування у декларації за ІІ-IV квартали 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011р.; такі висновки суперечать вимогам податкового законодавства, оскільки ані Закон України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині висновків щодо правомірного визначення грошового зобов'язання з орендної плати, апелянт вказує на те, що зміна розміру орендної плати згідно з податковим законодавством не тягне за собою автоматичного підвищення розміру орендної плати, визначеного договором оренди; сторонами договору не вносились зміни до договорів оренди в частині такої істотної умови договору як розмір орендної плати, а тому, на думку апелянта, відсутні правові підстави для висновку про заниження позивачем грошового зобов'язання з орендної плати, оскільки таке зобов'язання ним виконано відповідно до умов чинних договорів оренди.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині висновків щодо правомірного зменшення суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2011р. у розмірі 248 105 грн. апелянт вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не надано правової оцінки тому факту, що позивачем була самостійно виявлена та виправлена помилка згідно уточнюючих розрахунків з ПДВ за грудень 2010 р. (від 29.07.11р. за № 90055376920), листопад 2010 р. (від 29.06.11р. за № 9004411714), за березень 2011 року (від 20.01.2012р за № 9014198415).

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10р. по 31.12.11р, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10р. по 31.12.11р., за результатами якої складено акт перевірки № 30/22-205/03359658 від 12.03.12р.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 13.04.12р.:

№0000942220 , згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 79 951 850 грн.

№0000922220, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб на суму 1 188 921,45 грн., в тому числі: 1 056 818,21 грн. основний платіж та 132 103,24 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№0000932220, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2011 року на суму 248 105 грн.;

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття податкового повідомлення -рішення №0000942220 від 13.04.12р. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, 14.1.228 п.14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.4 ст. 138 , п.138.6 ст.138, пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, внаслідок завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства загальну суму 79 951 850 грн. за 2-4 квартали 2011р.

Підставою для прийняття податкового повідомлення -рішення №0000922220 від 13.04.12р. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.274.1 ст.274, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, внаслідок заниження розміру орендної плати на загальну суму 1 056 818,21 грн. за період січень-грудень 2011р.

Підставою для прийняття податкового повідомлення -рішення №0000932220 від 13.04.12р. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 248105 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про порушення позивачем зазначених норм податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком сулу першої інстанції.

Щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 79 951 850 грн. згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням №0000942220 від 13.04.12р. , колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі -Закону № 334/94-ВР).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток -як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене у цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 р. № 114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

За наведених обставин та правових норм, висновок податкового органу про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 р. на суму 79 951 850 грн. у звґязку з перенесенням збитків 2010 року в сумі 22 560 832 грн., 55 045 812 грн. -80% залишок суми збитків за 2009 рік та 2 345 206 грн. збитків, які утворилися за результатами господарської діяльності поточного періоду, тобто за 1 квартал 2011 року -протиправний.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що матеріали справи не містять заперечень податкового органу щодо достовірності даних податкового обліку позивача при формуванні останнім від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, щодо документального підтвердження позивачем валових витрат, що призвели до від'ємного значення об'єкта оподаткування, як і не містять заперечень щодо реальності господарських операцій позивача, наслідком яких стало утворення збитків. Більше того, як вбачається з акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення залишок суми збитків за 2009 рік 55 045 812 грн. підтверджений актом про результати планової виїзної перевірки від 14.02.2011р. № 36/23-404/03359658.

За правилами ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги позивача, а відтак скарга у цій частині вимог підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0000942220 від 13.04.12р. -скасуванню.

Задовольняючи позов у вказаній частині вимог, колегія суддів враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України у спірних правовідносинах, що викладена у листі ВАСУ № 2019/12/13-12 від 13.09.12р.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000922220 від 13.09.12р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб на суму 1 188 921,45 грн., в тому числі: 1 056 818,21 грн. основний платіж та 132 103,24 грн. штрафні (фінансові) санкції, колегія суддів виходить з наступного.

Перевіркою встановлено та відображено у акті, що позивач за договорами оренди, укладеними з орендодавцем - Київською міською радою (перелік договорів та умови щодо розміру орендної плати наведений на стор.47 акту перевірки) орендує земельні ділянки комунальної власності у м. Києві та протягом звітного періоду з 01.01.2011 року по грудень 2011 року сплачував до бюджету орендну плату у порядку та розмірі, що передбачені вказаними договорами, а саме:

за договором оренди від 05.08.2005 року, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів 06.12.2005 року за № 85-6-00235 за земельну ділянка розміщену на вул. Вишгородській, 45 у Подільському районі м. Києва загальною площею ділянки: 43044кв.м кад. № 85:148:007 річна оренда плата визначена у розмірі 1,5 % від нормативно грошової оцінки; нормативна грошова оцінка становить 16 005 247,56 грн.;

за договором оренди від 05.08.05р., зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів 06.12.2005 року за № 85-6-00234 за земельну ділянка на вул. Вишгородській, 45 у Подільському районі м. Києва загальною площею 129823кв.м кад. № 85:148:001, річна орендна плата визначена у розмірі 1,5 % від нормативно грошової оцінки після введення в експлуатацію об'єкта річна орендна плата буде становити 2 % від нормативно грошової оцінки для нежитлових площ та 0,03% для житлових площ; нормативна грошова оцінка становить 53 547 586,61 грн.

за договором оренди від 05.08.2005 року, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів 06.12.2005 року за № 85-6-00234 за земельну ділянку на вул. Вишгородській, 45 у Подільському районі м. Києва, загальною площею 1800кв.м кад. № 85:148:079, річна орендна плата визначена у розмірі 1,5 % від нормативно грошової оцінки після введення в експлуатацію об'єкта річна орендна плата буде становити 2 % від нормативно грошової оцінки для нежитлових площ та 0,03 % для житлових площ; нормативна грошова оцінка становить 74 000,44 грн.

Відповідач з покликанням на п. 288.5.1 п.288 ст.288 Податкового кодексу України вважає, що річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього кодексу, вважає, що позивач невірно сплачував орендну плату протягом звітного періоду з 01.01.2011 року по грудень 2011 року у розмірі, що передбачені вказаними договорами оренди, а відтак, дійшов висновку про заниження орендної плати за вказаний період у розмірі 1 056 818,21 грн.

Так, відповідно до п. 288.1. ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки .

Відповідно до п.288.5. цієї ж норми Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (п.п.288.5.1.).

Отже, положеннями ПКУ передбачено, що питання встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди землі із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

При цьому, вимоги п.288.5. ПКУ щодо мінімального розміру орендної плати стосується узгодження розміру орендної плати при укладанні договору оренди або внесені змін до нього, але ніяк не можуть вважатись зобов'язанням орендаря, встановленим ПКУ, оскільки у 288.1. ст.288 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки .

Те що ст..288.5 ПКУ закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року161-XIV, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за несплату є однією із істотних умов договору .

Відповідно до частини 2 статті 21 цього ж Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 в порядку статті 14 Закону України «Про оренду землі» , розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею ж 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку .

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У даному випадку, розмір орендної плати за орендовані позивачем земельні ділянки було встановлено у договорах оренди землі. При цьому, за умовами вказаних договорів розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін.

З аналізу наведених правових норм та умов договорів оренди слідує, що зміна розміру орендної плати у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі сторонами цього договору , а у випадку недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди в цій частині спір вирішується в судовому порядку.

Однак зміна розміру орендної плати податковим законодавством, на думку колегії суддів, не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди. Жодний нормативно-правовий акт України не зобов'язує орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її у більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до того, як будуть внесені відповідні зміни до договору оренди.

А відтак, донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0000922220 від 13.09.12р було здійснено неправомірно, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню.

У спірній ситуації колегія суддів враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України у справі К/9991/10837/12 з аналогічних правовідносин, висловлену у постанові ВАСУ від 19.07.2012р.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000932220 від 13.04.12р. , згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2011 року на суму 248 105 грн., колегія суддів встановила наступне.

Так перевіркою встановлено та відображено у акті перевірки на стор. 40, що позивач протягом періоду з 01.10.10р. по 31.12.11р. задекларував в р.18 від'ємне значення з ПДВ «-»24 052 858 грн. З метою перевірки правильності обчислення суми р.24 (26) «залишок від'ємного значення ПДВ» вказану суму зменшено:

на 3 526 569 грн. (від'ємне значення р.18 за грудень 2011р., яка буде врахована в складі рядка 21.1. «Значення рядка 21.1 податкової декларації попереднього звітного (податкового) періоду»в січні 2012р.);

на 868 229 грн. підсумок по рядку 23.3. «Значення рядків 8.5.тп 8.6. додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного періоду»;

на 19 062 724 грн., яку зараховано в рахунок суми бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів

Таким чином, ДПІ вважає, що сума залишку від'ємного значення рядка 26 декларації повинна становити 595 336 грн., та з врахуванням завищення податкового кредиту на 359 грн. у вересні 2011р., даний показник становить 594 977 грн., що на 248 105 грн. перевищує показник задекларований позивачем за грудень 2011р.

Апелянт заперечує результат розрахунку залишку від'ємного значення з ПДВ в сумі 229 691 грн ., у зв'язку з наявністю арифметичних та інших помилок у розрахунку залишку від'ємного значення з ПДВ, вказуючи також і на те, що при розрахунку залишку від'ємного значення з ПДВ, ДПІ не прийнято до уваги дані уточнюючих розрахунків з ПДВ за грудень 2010 року (від 29.07.11р. за №9005537692), за листопад 2010р. (від 29.06.11р. за №9004411714), за березень 2011 року (від 20.01.2012р. за №9014198415).

Щодо подання уточнюючого розрахунку за грудень 2010 року за №9005537692 від 29.07.2011р.: згідно уточнюючого розрахунку з ПДВ за травень 2010 року поданого 25.11.10р. було збільшено суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету в розмірі 45 794 грн., та відображено у рядку 8 уточнюючого розрахунку. При складанні декларації з ПДВ за грудень 2010 року поданої 20.01.11р. за №9006466617 вищезазначена сума податкового зобов'язання 45 794 грн. помилково включена підприємством до рядка 23.3 Декларації з ПДВ та врахована в зменшення від'ємного значення попереднього звітного періоду. Сума (-) 141 270 грн. рядка 23.3 Декларації з ПДВ за грудень 2010р. складається з суми 95 476 грн. (рядок 8.6 Уточнюючого розрахунку за серпень 2010р. від 24 листопада 2010р.) та помилково включеної підприємством суми 45 794 грн. (рядок 8.1 Уточнюючого розрахунку за травень 2010р. від 25 листопада 2010р.)

Таким чином, підприємством занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 45 794 грн. Помилку в рядку 23.3 Декларації з ПДВ за грудень 2010року виявлено в липні 2011 року.

Підприємством самостійно виявлена помилка в рядку 23.3 Декларації з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 45 794 грн. виправлена через рядок 24 Уточнюючого розрахунку з ПДВ за грудень 2010 року (від 29.07.2011р. за №9005537692). Таке виправлення мало місце у зв'язку з виключенням рядка 23.3 із форми Декларації з ПДВ, діючої з 01.03.2011р., що не було враховано податковим органом під час перевірки при розрахунку залишку від'ємного значення з податку на додану вартість.

Так, відповідно до п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Отже, з урахуванням положень наведеної норми, сума 45 794 грн. повинна бути включена до колонки №8 та колонки №16 рядка №3 таблиці «Зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість», що зазначена в Акті та яка впливає на підсумок по рядку 23.3 Декларації.

Щодо подання Уточнюючого розрахунку за листопад 2010 року за №9004411714 від 29.06.2011р.

Згідно з Уточнюючим розрахунком з ПДВ за серпень 2010р., поданого 29 жовтня 2010р. за №9004697523, позивачем було зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (уточнення показника рядка 25.2 Декларації) в розмірі 163 345 грн. та відповідно збільшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) в розмірі 163 345 грн., що підтверджено даними р.6.6,р.6.8 Уточнюючого розрахунку (копії у матеріалах справи). При заповненні р.8 Уточнюючого розрахунку сума в розмірі 163 345 грн. помилково не включена підприємством в рядок 8.5 Уточнюючого розрахунку, що призвело до зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто помилково занижена сума рядка 23.3 Декларації з ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 163 345 грн.

Підприємством самостійно виявлена помилка в рядку 23.3 Декларації з ПДВ за листопад 2010 року в сумі 163 345 грн., виправлена через рядок 24 Уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2010 року (від 29.06.2011р. за №9004411714) . Таке виправлення мало місце у зв'язку з виключенням рядка 23.3 із форми Декларації з ПДВ, діючої з 01.03.2011р., що також не було враховано податковим органом під час перевірки залишку від'ємного значення з податку на додану вартість. На підставі вищевикладеного, та з урахуванням п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України сума 163 345 грн. повинна бути включена до колонки №8 та колонки №16 рядку №2 таблиці «Зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість», що зазначена в Акті та яка впливає на підсумок по рядку 23.3 Декларації.

Щодо подання уточнюючого розрахунку за березень 2011 року за № 9014198415 від 20.01.12р.

Згідно з Уточнюючим розрахунком з ПДВ за березень 2011р., поданого 20 січня 2012р. за №9014198415, позивачем було зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 20 552 грн.

Отже, сума 20 552 грн. підлягає включенню до рядка 21.2 Декларації з ПДВ за звітний період; у якому подано такий уточнюючий розрахунок, тобто в Декларації за січень 2012 року.

Таким чином, перевіркою ДПІ помилково визначено, що підприємством завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 229 691 грн. В решті на суму 18414 грн. висновок ДПІ - правомірний.

За наведених обставин, апеляційна скарга у цій частині вимог підлягає частковому задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000932220 від 13.04.12р. - скасуванню в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 229 691 грн. за грудень 2011р. -скасуванню.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.12р. у справі №2а-5909/12/2670 та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.12р. у справі №2а-5909/12/2670 -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.12р. у справі №2а-5909/12/2670 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №0000942220 від 13.04.12р. та 0000922220 від 13.04.12р. -повністю та податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №0000932220 від 13.04.12р. в частині зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011р. в сумі 229 691 грн.

У задоволенні решти позову -відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання постанови законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.