Рішення від 20.08.2012 по справі 5023/2664/12

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р.Справа № 5023/2664/12 вх. № 2664/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю прокурора - Бойко В.В., посвідчення №108 від 23.03.12р.;

позивача (ХМР) - Радченко Є.В., довіреність №08-11/110/2-12 від 04.01.12р.;

позивача (ХНУ ім. Каразіна) - Гребенюк Ю.М., довіреність №0115/28 від 31.07.12р.; відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, м. Харків

до Гаражного кооперативу "Уголок" м. Харків

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення шкоди в сумі 52532,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор міста Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить винести рішення, яким зобов'язати гаражний кооператив «Уголок» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0263 га, яка перебуває в постійному користуванні ботанічного саду загальнодержавного значення Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та повернути її у стані, придатному до використання за цільовим призначенням; стягнути з гаражного кооперативу «Уголок» шкоду у розмірі 52532,91 грн., яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а також заподіяна природним комплексам території та об'єкту природно - заповідного фонду ботанічному саду загальнодержавного значення Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна до бюджету Харківської міської ради. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем особливого режиму використання об'єкту природно заповідного фонду, який охороняється Державою як національне надбання, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Ухвалою суду від 04.07.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.08.12р. представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів за межі встановлені ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 06.08.12р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи на 15 днів, за межі встановлені ст. 69 ГПК України - задоволено, строк розгляду спору продовжено по 28.08.12р.

20.08.12р. представник прокуратури надав заяву, в якій вважає за необхідне уточнити позовні вимоги та просить суд винести рішення, яким зобов'язати гаражний кооператив «Уголок» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0263 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 43А, яка перебуває в постійному користуванні ботанічного саду загальнодержавного значення Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та повернути її у стані, придатному до використання за цільовим призначенням; стягнути з гаражного кооперативу «Уголок» шкоду у розмірі 52532,91 грн., яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, до бюджету Харківської міської ради. Судові витрати просить покласти на відповідача.

20.08.12р. представник позивача (ХМР) надав документи для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник прокуратури в судовому засіданні 20.08.12р. підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача (ХМР) в судовому засіданні 20.08.12р. підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача (ХНУ ім. Каразіна) в судовому засіданні 20.08.12р. підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.12. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 09.07.12р., що направлялася відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвали суду від 14.06.12р.,26.06.12р., 09.07.12р. направлялись на адресу відповідача (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 43-А) зазначену в позовній заяві та у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 109-111).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 06.08.12 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв`язку з чим, суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

21 травня 2012 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області Тертичним Андрієм Сергійовичем відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", в присутності голови ГК «Уголок» була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства ГК «Уголок» при використанні земельної ділянки, під ботанічним садом загальнодержавного значення, яка надана Харківському національному університету ім. В.Н. Каразіна по вул. О.Яроша, 24. За результатами вказаною перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.05.2012 року, яким встановлено порушення ГК «Уголок» вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: у результаті перевірки встановлено, що ГК «Уголок» використовує земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0263 га; на час перевірки документи, які посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою відсутні; використання ГК «Уголок» вказаної земельної ділянки відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що ГК «Уголок» відповідно до договору оренди від 17.03.10 року є орендарем майна: земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,4296 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 43-а.

Також з матеріалів справи вбачається, що фахівцями виробничого відділу Харківської регіональної філії ДІЇ «Центр державного земельного кадастру» проведено топографо-геодезичну зйомку фактично забудованої земельної ділянки гаражами та встановлено, що площа перетину земель, які фактично використовуються гаражним кооперативом «Уголок» із земельною ділянкою, закріпленою межовими знаками за ботанічним садом ім. В.Н. Каразіна, становить 0,0263 га., чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тобто мас місце факт самовільного зайняття землі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року "Про ствердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" суб'єктом владних повноважень проведено розрахунок шкоди, завданої ГК «Уголок» в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0263 га, що знаходиться в м. Харкові по вул. Балакірєва, 43-А, яка складає 132,91 грн. грн., а також, відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 №521 визначено розмір відшкодування шкоди, який становить 52400,00 грн., таким чином загальна сума що підлягає відшкодуванню становить 52532,91 грн.

На підставі акту перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області Тертичним Андрієм Сергійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення та з метою усунення порушень земельного законодавства, видано 21.05.2012 року ГК «Уголок» припис № 001108, яким зобов'язано товариство усунути порушення до 18.06.2012 року.

21.05.2012 року справу про адміністративне правопорушення відповідною постановою Головного управління Держкомзему у Харківській області закрито, матеріали справи передано до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.

Статтею 188 Земельною кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як будь - які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону - частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Земельна ділянка є державною власністю і відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Куп'янської міської ради.

У відповідності до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитками по своєю суті, спричиненими самовільним використанням земельної ділянки є втрати, які зазнає держава в особі позивача внаслідок безоплатного користування землею.

Крім того, суд зазначає, що на підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. №02-5/215 зазначено, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно - наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України прокурор в даній справі повинен довести безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача, якими завдано шкоду, та самою шкодою.

Згідно п. 4.3. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. N 312 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за № 1223/8544 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор зобов'язаний встановити, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення, про що зазначено в п. 6.1. Наказу.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки підтверджено належним чином.

Приймаючи до уваги Постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" в пункті 3.6. зазначено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Пункт 3.7. Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284. Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Вказані вище документи наявні в матеріалах справи, та не надано суду доказів їх скасування.

На момент розгляду справи відповідачем не виконано вимоги щодо сплати шкоди в розмірі 52532,91 грн. в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем зайнято земельну ділянку площею 0,0263 га, що знаходиться в м. Харкові по вул. Балакірєва, 43-А без набуття права власності чи права користування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора щодо звільнення спірної земельної ділянки є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про відшкодування шкоди у розмірі 52532,91 грн. внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по вул. Балакірєва, 43-А в м. Харків, то суд приходить до висновку що прокурором та позивачем доведена шкода завдана відповідачем державі та приймаючи до уваги, те, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок був зроблений з документами в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав, суд приходить до висновку щодо задоволення позову прокурора про стягнення збитків в сумі 52532,91 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 14, 19, 55, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України; ст. 225 ГК України; ст. 1, 124, 125, 188, 206, 212 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Гаражного кооперативу «Уголок» (м. Харків, вул.. Балакірєва, 43-а, код 30274363) до бюджету Харківської міської ради (61200, м. Харків, пл. Конституції, 7, р/р №33117331700002 в УДК у м. Харкові, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04059243, код бюджетн. клисиф. 24062100) 52532,91 грн. шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки.

Зобов`язати Гаражний кооператив «Уголок» (м. Харків, вул. Балакірєва, 43-а, код 30274363) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0263 га, що знаходиться в м. Харкові по вул. Балакірєва, 43-А, та привести її у придатний для використання стан.

Стягнути з Гаражного кооперативу «Уголок» (м. Харків, вул.. Балакірєва, 43-а, код 30274363) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) 2682,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2012 р.

Суддя Добреля Н.С.