ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.10.12 Справа № 28/5014/2143/2012
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод», м. Перевальськ
до приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк
про стягнення 17 357 грн. 43 коп.
за участю представників сторін:
від позивача:Смирнова О.С., представник за довіреністю № 618 від 29.09.2012;
від відповідача: представник не прибув
в с т а н о в и в :
суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 747 від 27.12.2011 у сумі 16 304 грн. 33 коп., пені у сумі 553 грн. 05 коп., 17% річних у сумі 500 грн. 05 коп.
У заяві, наданої суду 25.09.2012, позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 16304 грн. 33 коп., пеню у сумі 514 грн. 81 коп., 17% річних у сумі 443 грн. 22 коп.
Заявою від 02.10.2012 позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 553 грн. 05 коп., 17% річних у сумі 500 грн. 05 коп.
Позивачу наслідки відмови від позову відомі, про що він зазначив у заяві
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Заява від 02.10.2012 підписана представником позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності від 29.09.2012 № 618, в якій зазначено, зокрема, про надання представнику прав, що надаються законом позивачу.
Судом в судовому засіданні роз'яснені позивачу наслідки відмови від позову, судом з'ясовано, що ці наслідки позивачу відомі та зрозумілі. Судом досліджено, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, позивач обізнаний щодо наслідків відмови від позову.
За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені у сумі 553 грн. 05 коп., 17% річних у сумі 500 грн. 05 коп.
Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 747 від 27.12.2011 у сумі 16 304 грн. 33 коп.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Суд, враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою, неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Сторонами у справі укладено договір № 747 від 27.12.2011, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується виготовити та поставити м'ясні та ковбасні вироби (далі -продукція) в кількості та асортиментів, згідно домовленості, а покупець (відповідач) -прийняти та оплатити продукцію згідно умов даного договору.
Відповідно до п. 3.1 договору поставка продукції проводиться за цінами, які склалися у постачальника на момент відвантаження. Ціни вказуються в товарно-транспортній накладній.
За умовами п. 3.2 договору покупець зобов'язаний оплатити поставлену продукцію протягом п'яти банківських днів з моменту передачі продукції за накладними.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 012815 від 01.05.2012 на суму 2293 грн. 99 коп., № 414912 від 08.05.2012 на суму 2697 грн. 13 коп., № 415452 від 15.05.2012 на суму 2062 грн. 07 коп., № 415572 від 18.05.2012 на суму 1631 грн. 53 коп., № 416432 від 29.05.2012 на суму 2279 грн. 06 коп., № 416624 від 01.06.2012 на суму 1505 грн. 75 коп., № 416959 від 05.06.2012 на суму 1997 грн. 83 коп., № 417061 від 08.06.2012 на суму 1534 грн. 20 коп., № 417583 від 15.06.2012 на суму 2072 грн. 51 коп., усього на суму 18 074 грн. 07 коп.
Як зазначає позивач, не сплаченим залишився товар у сумі 16 304 грн. 33 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.
Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору № 747 від 27.12.2011, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як досліджено судом, заявлена до стягнення заборгованість за поставлений товар у сумі 16 304 грн. 33 коп. виникла внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті товару, який ним отриманий за вищезазначеними видатковими накладними на загальну суму 18 074 грн. 07 коп., строк оплати якого відповідно до п.3.2 договору настає протягом п'яти банківських днів з моменту передачі продукції по накладним.
Матеріалами справи доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару та наявність заборгованості у сумі 16 304 грн. 33 коп. Факт отримання товару, так само як і наявність заборгованості відповідачем не оспорені. Двостороннім актом звірення розрахунків сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 16 304 грн. 33 коп. (а.с. 21).
Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 16 304 грн. 33 коп. підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі, тому позов підлягає задоволенню повністю в частині стягнення суми боргу. Провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 553 грн. 05 коп., 17% річних у сумі 500 грн. 05 коп. слід припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно від задоволених вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. Оскільки за подання даного позову судовий збір повинен бути сплачений у мінімальному встановленому розмірі (1,5 мінімальних заробітних плат -1609 грн. 50 коп.), питання про повернення судового збору в частині вимог позову, провадження по яким припинено, судом не вирішується. В той же час, при зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1653 грн. 00 коп., тому позивачу слід повернути надмірно сплачений судовий збір у сумі 43 грн. 50 коп., про що буде постановлено відповідну ухвалу про повернення судового збору.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод»до приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 17 357 грн. 43 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1, 1971 р.н , АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод», м. Перевальськ, вул. Аляб'єва, б. 9, ідентифікаційний код 00443186, заборгованість у сумі 16 304 грн. 33 коп., судовий збір у сумі 1511 грн. 85 коп., видати наказ позивачу.
3. Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод»до приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення пені у сумі 553 грн. 05 коп., 17% річних у сумі 500 грн. 05 коп. припинити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 05.10.2012 .
Суддя І.В. Семендяєва
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2012 |
Оприлюднено | 08.10.2012 |
Номер документу | 26315448 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Семендяєва І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні