Постанова

від 07.11.2006 по справі 8/445

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/445

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.11.2006                                                                                           № 8/445

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - ЗаболотнаЯ.М. – представник, дов. №3 від 12.01.2006;

 від відповідача1 - ВарибрусВ.А. – юрисконсульт, дов. №305-3 від 03.01.2006;

Булавацький К.І. – юрисконсульт, дов. № 305-4 від 03.01.2006

від відповідача2 - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Червоного прапора виробничого підприємства,

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2006

 у справі № 8/445 (Катрич В.С.)

 за позовом                               Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія"

 до                                                   Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Червоного прапора виробничого підприємства,

                                                  Міністерства промислової політики України

 про                                                  стягнення 136184,3 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2006 у справі №8/445 позов задоволено повністю, з першого відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100 650 грн. основного боргу, 18 418,95 грн. пені, 7 360,53 грн. збитків від інфляції, 2 709,82 грн. річних, 7 045,50 грн. штрафу, 1 361,84 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що сторонами був підписаний акт виконаних робіт від 01.09.2005 на суму 67 367 грн. за договором № UCA-162-05 від 24.06.2005, який свідчить про повне виконання обов'язків позивачем та прийняття першим відповідачем виконаних робіт без претензій і зауважень, що є підставою для проведення розрахунків; також сторонами був підписаний акт виконаних робіт від 02.09.2005 на суму 131 300 грн. за договором № UCA-203-05 від 27.06.2005, який свідчить про повне виконання обов'язків позивачем та прийняття першим відповідачем виконаних робіт без претензій і зауважень, що є підставою для проведення розрахунків; на день подання позову заборгованість першого відповідача перед позивачем за договором № UCA-203-05 становила 65 650 грн., за договором № UCA-162-05 – 35 000 грн., а загальна сума заборгованості - 100 650 грн.; позовні вимоги про стягнення з першого відповідача 18 418,95 грн. пені та 7 045,50 грн. штрафу на підставі ст. 218 ГК України правомірні і підлягають задоволенню; вимоги позивача про стягнення з першого відповідача 7 360,53 грн. збитків від інфляції, 2 709,82 грн. річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі та уточненні до апеляційної скарги перший відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2006 у справі № 8/445 з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та виключити зі справи неналежного відповідача – Міністерство промислової політики України і передати справу в порядку ст. 17 ГПК України на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду для постановлення нового рішення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Суд першої інстанції, на думку заявника, повинен був повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 2 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з тим, що в позовній заяві не зазначено повне найменування відповідача, а саме: Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Червоного прапора виробниче підприємство.

Перший відповідач стверджує, що місцевий господарський суд всупереч положенням п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України не відклав розгляд справи, оскільки ухвала про порушення провадження у справі № 8/445 від 29.08.2006, якою призначено розгляд справи на 04.09.2006, була отримана першим відповідачем лише 04.09.2006, у зв'язку з чим перший відповідач не мав можливості надати свої заперечення та бути присутнім в засіданні суду, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Заявник вказує, що стягнення з першого відповідача пені та штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України не відповідає нормам ч. 6 ст. 231 ГК України.

Перший відповідач зазначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинений з недодержанням письмової форми, у зв'язку з чим є нікчемним (ст. 547 ЦК України), тобто у позивача немає підстав для вимоги про стягнення з першого відповідача неустойки.

Заявник посилається на те, що суд першої інстанції не виключив зі справи неналежного відповідача – Міністерство промислової політики України та не передав справу відповідно до ст. 17 ГПК України за підсудністю до Харківського апеляційного господарського суду.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, посилаючись на те, що в договорах №№ UCA-162-05, UCA-203-05 та на відтиску печатки першого відповідача зазначене найменування: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство; вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 418,95 грн. пені, 7 045,50 грн. штрафу на підставі положень договорів №№ UCA-162-05, UCA-203-05, ст.ст. 218, 231 ГК України та 7 360,53 грн. збитків від інфляції, 2 709,82 грн. річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України правомірні і підлягають задоволенню.

Розглянувши апеляційну скаргу з уточненням, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача і першого відповідача та враховуючи доводи, викладені в запереченні на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява до першого і другого відповідачів про стягнення 100 650 грн. заборгованості за надані авіаційні послуги, 18 418,95 ГРН. пені за прострочення виконання зобов'язань, 7 045,50 грн. штрафу на підставі ст. 231 ГК України, 7 360,53 грн. інфляційних втрат і 2 709,82 грн. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з договором на надання авіаційних транспортних послуг № UCA-162-05 від 24.06.2005 перший відповідач, за договором замовник, замовляє, а позивач, за договором виконавець, надає авіаційні транспортні послуги з перевезення вантажів; кількість місць, характер вантажу, маршрут та дата рейсу узгоджується позивачем і першим відповідачем у додатках до цього договору; вартість та порядок розрахунку за авіаційні транспортні послуги, надання яких доручається позивачу, обумовлюється у додатках до цього договору; передання-прийняття виконаних транспортних послуг оформляється актом, підписаним сторонами даного договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору № UCA-162-05 позивач зобов'язався надати транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: м. Самара (Безим'янка) – м. Харків (Сокольники) на умовах, зазначених в цьому додатку, а перший відповідач зобов'язався сплатити вартість рейсу в розмірі 67 367 грн. шляхом внесення передоплати в розмірі 33 683,50 грн., остаточний взаєморозрахунок здійснюється протягом 3 банківських днів після виконання рейсу.

01.09.2005 сторонами був складений акт виконаних робіт, в якому зазначено, що згідно з договором № UCA-162-05 від 24.06.2005 та додатком № 2 до цього договору позивач надав авіаційні транспортні послуги першому відповідачу з перевезення вантажу, вартість яких становить 67 367 грн.

Згідно з договором № UCA-203-05 від 27.07.2005 позивач, за договором виконавець, зобов'язався надати транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: м. Харків (Україна) – м. Хеса (Ісламська Республіка Іран) на умовах даного договору, а перший відповідач зобов'язався сплатити вартість послуг в розмірі 131 300 грн. шляхом внесення передоплати в розмірі 50% та здійснення остаточного розрахунку протягом 5 банківських днів після виконання рейсу; за фактом надання транспортних послуг сторони підписують акт наданих послуг.

02.09.2005 сторонами був складений акт виконаних робіт, в якому зазначено, що згідно з договором № UCA-203-05 від 27.07.2005 позивач надав авіаційні транспортні послуги першому відповідачу з перевезення вантажу; вартість послуг становить 131 300 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Перший відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 35 000 грн. за договором № UCA-162-05 та 65 650 грн. за договором № UCA-203-05, що разом становить 100 650 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з першого відповідача 100 650 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розрахунку, доданому позивачем до позовної заяви, правильно визначений розмір 3% річних, так за договором № UCA-162-05 річні складають 929,18 грн. та за договором № UCA-203-05 – 1 780,64 грн., що разом становить 2 709,82 грн.

Як вбачається з вказаного розрахунку, при здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем застосований невірний показник індексу інфляції за квітень 2006 року, у зв'язку з чим розмір інфляційних втрат за договором № UCA-162-05 складає 2 223,18 грн. та за договором № UCA-203-05 - 4 170,05 грн., що разом становить 6 393,23 грн.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволені вимоги позивача про стягнення з першого відповідача 18 418,95 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань та 7 045,50 грн. штрафу на підставі ст. 231 ГК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, вказаною нормою передбачена відповідальність за порушення зобов'язань щодо якості товарів (робіт, послуг) та зобов'язань з виконання робіт (надання послуг), проте, не встановлена така відповідальність за порушення грошових зобов'язань, а норма щодо відповідальності за порушення грошових зобов'язань закріплена в ч. 6 цієї статті, якою не встановлено розмір штрафної санкції, застосований в рішенні суду першої інстанції.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки ані договором, ані законом не передбачено покладення відповідальності на першого відповідача за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, в задоволенні позовних вимог про стягнення з першого відповідача 18 418,95 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань та 7 045,50 грн. штрафу належить відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вбачається з відмітки Господарського суду міста Києва, проставленої на зворотній стороні ухвали суду першої інстанції від 29.08.2006 у справі № 8/445 про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 04.09.2006 о 9 год. 50 хв., ця ухвала надіслана сторонам 01.09.2006.

Таким чином, враховуючи, що 01.09.2006 є п'ятницею, місцезнаходженням відповідача є м. Харків, є підстави стверджувати, що справу № 8/445 розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду, тому рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2006 у справі № 8/445 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 7 ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

Отже, суду першої інстанції в резолютивній частині рішення належало зазначити як вирішено спір щодо другого відповідача - Міністерства промислової політики України.

Щодо доводів апеляційної скарги та уточнення до апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Повернення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України здійснюється місцевим господарським судом за наявності підстав, зазначених в цій статті, проте, навіть за наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду, прийняття такої позовної заяви до розгляду не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 104 ГПК України.

Згідно зі ст.ст. 13, 92 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам; перегляд за апеляційною скаргою або поданням рішення місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

Додатком № 1 до Указу Президента України № 511/2001 від 11.07.2001 „Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України” передбачено, що м. Київ є територією, на яку поширюються повноваження Київського апеляційного господарського суду.

Таким чином, Господарський суд міста Києва не мав повноважень на передачу справи для розгляду Харківським апеляційним господарським судом, Харківський апеляційний господарський суд не має повноважень на розгляд справи в якості суду першої інстанції, а перегляд рішення Господарського суду міста Києва повинен здійснюватися саме Київським апеляційним господарським судом.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Якщо позивач з якихось причин вважає, що одним із відповідачів зі справи має бути центральний орган виконавчої влади або державна адміністрація і у зв'язку з цим позовна заява подається до господарського суду міста Києва, або у разі передачі відповідної справи іншим господарським судом до цього суду, останній у процесі підготовки справи до розгляду за згодою позивача вправі вирішити питання про виключення центрального органу виконавчої влади або державної адміністрації з числа відповідачів (стаття 24 ГПК); якщо у такому випадку справа стала підсудною іншому господарському суду, вона згідно із частиною третьою статті 17 ГПК має бути розглянута господарським судом міста Києва (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.03.2002 № 01-8/350 „Про деякі питання практики визначення підсудності справ та передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду”).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю та приймається нове рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2006 у справі №8/445 скасувати повністю.

2.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Червоного прапора виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134; рахунок № 26001301780096 в Краснобаварському відділенні Промінвестбанку м. Харкова, МФО 351287; код ЄДРПОУ 14308894) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; рахунок № 260043285501 в АБ „Енергобанк”, МФО 300272; код ЄДРПОУ 24964464) 100 650 грн. основного боргу, 2 709,82 грн. 3% річних, 6 393,23 грн. інфляційних втрат, 1 097,53 грн. державного мита, 95,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Червоного прапора виробничого підприємства відмовити.

В позові до Міністерства промислової політики України відмовити повністю.

3.          Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; рахунок № 260043285501 в АБ „Енергобанк”, МФО 300272; код ЄДРПОУ 24964464) на користь Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Червоного прапора виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134; рахунок № 26001301780096 в Краснобаварському відділенні Промінвестбанку м. Харкова, МФО 351287; код ЄДРПОУ 14308894) 133 грн. 59 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Справу № 8/445 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.