ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2012 р. Справа № 18/879/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Міщенка П.К., за участю представників: від позивача:Квач Г.М. -представник (довіреність № 5 від 18.01.2012 року); від відповідача:не з'явились; розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек", на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року, та рішенняГосподарського суду Полтавської області від 12 червня 2012 року, у справі № 18/879/12, за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек" (м. Полтава), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтракт" (с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область), про спонукання до виконання мирової угоди, - в с т а н о в и в :
У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек" (далі за текстом -ТзОВ "ПЦ "Скайтек") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтракт" (далі за текстом -ТзОВ "Промконтракт") про зобов'язання виконати Мирову угоду, затверджену ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 07.06.2001 року по справі № 10/339.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року у справі № 18/879/12 (суддя -Іванко Л.А.) у позові ТзОВ "ПЦ "Скайтек" відмовлено повністю. Зазначене рішення мотивовано посиланням на ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі № 18/879/12 (головуючий суддя -Плахов О.В., судді: Шутенко І.А., Бородіна Л.І.) апеляційну скаргу ТзОВ "ПЦ "Скайтек" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року -без змін. Апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішенням та постановою у справі № 18/879/12, ТзОВ "ПЦ "Скайтек" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ТзОВ "ПЦ "Скайтек". При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 257 ЦК України, та ст. 87 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2012 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "ПЦ "Скайтек" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні з участю уповноважених представників сторін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2012 року розгляд справи було відкладено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2012 року, на задоволення Заяв представників ТзОВ "ПЦ "Скайтек" Решетняк В.В. та Квач Г.М. про відвід головуючого судді Удовиченка О.С. від участі у розгляді справи № 18/879/12 Господарського суду Полтавської області, відведено суддю Удовиченка О.С. від участі у розгляді справи № 18/879/12 Господарського суду Полтавської області.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2012 року справу № 18/879/12 справу призначено до розгляду у новому складі колегії суддів.
04.10.2012 року до початку судового засідання від ТзОВ "Скайтек" надійшло клопотання про залучення у матеріали справи доказів.
За розпорядженням Секретаря судової палати від 03.10.2012 року, розгляд справи здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді: Заріцька А.О., Міщенко П.К. (за вказаних у розпорядженні підстав).
В судовому засіданні касаційної інстанції представник позивача касаційну скаргу підтримав, за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ТзОВ "ПЦ "Скайтек".
Відповідач уповноваженого представника в судові засідання касаційної інстанції не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлявся належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.
Колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на надання позивачем матеріалів саме у якості доказів, вважає за необхідне звернути увагу ТзОВ "Скайтек" на положення ст. 111 7 ГПК України, якою встановлено, що касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а відтак, залучаючи ці матеріали у справу, колегія суддів касаційної інстанціє не має права надавати їм жодної оцінки.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.
Ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 13.12.1999 року за заявою ДПІ у м. Полтаві було порушено провадження у справі № 10/339 про банкрутство Спільного українсько-російського ТзОВ "Промконтракт".
Ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 11.01.2001 року у справі № 10/339 визнано майнові вимоги ТзОВ "ПЦ "Скайтек" у розмірі 56 064 грн. 13 коп.
Ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 07.06.2001 року у справі № 10/339 затверджено Мирову угоду від 02.04.2001 року, укладену між кредиторами: ПНВП "Укрприлад", ТзОВ "ПЦ "Скайтек", ВАТ "Полтавський домобудівний комбінат", ДПІ у м. Полтаві та боржником - Спільним українсько-російським ТзОВ "Промконтракт".
Відповідно до наданої позивачем у матеріали справи Мирової угоди від 02.04.2001 року, відповідач, зокрема, визнав наявність у нього перед позивачем заборгованості в сумі 56 064 грн. 13 коп.
Згідно з п. 1.2 Мирової угоди, цією Мировою угодою регулюються правовідносини сторін відносно погашення заборгованості перед кредиторами (в т.ч. позивачем), відповідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 4.3 Мирової угоди встановлено зобов'язання боржника щомісячно сплачувати передбачену частину заборгованості, відповідно до затверджених графіків.
Розмір заборгованості та конкретні строки погашення заборгованості перед кожним кредитором відображені в графіках, укладених з кожним кредитором, що є невід'ємною частиною Мирової угоди (п. 5.1. Мирової угоди).
Згідно з Графіком погашення заборгованості СП ТзОВ "Промконтракт" перед ТзОВ "ПЦ "Скайтек" (додаток № 2 до Мирової угоди), СП ТзОВ "Промконтракт" зобов'язалось погасити заборгованість у сумі 56 064 грн. 13 коп. протягом січня 2002 року -вересня 2005 року, шляхом надання ТзОВ "ПЦ "Скайтек" приміщення (210,5 м 2 ) в оренду під типографію.
Посилаючись не несплату відповідачем заборгованості за Мировою угодою та ненадання приміщення в оренду, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом у цій справі та просив зобов'язати відповідача виконати умови Мирової угоди, затвердженої ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 07.06.2001 року по справі № 10/339 шляхом надання йому приміщення (210 м 2 ) в оренду під типографію, виходячи з розрахунку орендної плати 1 263 грн. 00 коп. на місяць, строком на три роки і дев'ять місяців.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року (залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року) в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В силу ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможної боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Стаття 35, ч. 2 ст. 37 Закону України Закону України "Про відновлення платоспроможної боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення списання кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута) і кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
За визначенням ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши наведені вище обставини, зокрема, щодо того, що Спільне україно-російське ТзОВ "Промконтракт" за умов Мирової угоди зобов'язалось погасити заборгованість в сумі 56 064 грн. 13 коп. протягом січня 2002 року -вересня 2005 року шляхом надання ТзОВ "Скайтек" приміщення (210,5 м 2 ) в оренду під типографію (тобто, повинно було виконати своє зобов'язання саме протягом січня 2002 року - вересня 2005 року), та звернення ТзОВ "ПЦ "Скайтек" з позовом у цій справі лише 16.05.2012 року, дійшли висновку, про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, Заяву про що було подано відповідачем.
При цьому, апеляційний господарський суд відзначив, що погоджується з висновками господарського суду про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем позовної давності.
Крім того, апеляційний господарський суд відзначив, що наведені вище обставини свідчать про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати йому приміщення в оренду є такими, що позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з заявленням позовних вимог поза межами строку позовної давності. І в разі пропуску особою строку позовної давності, та заявлення іншою стороною про його застосування до спірних правовідносин, порушене право особи захисту в судовому порядку не підлягає.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно положень ст. 256 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).
Так, у випадку, коли господарський суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право особи, про захист якого вона просить, не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.
Якщо ж буде встановлено, що таке право особи порушено, стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові за спливом позовної давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.
Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього -у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності -застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Тобто, господарський суд має спочатку розглянути справу по суті, і лише після цього вирішувати питання про наявність підстав для застосування ч. 4 ст. 267 ГПК України.
Колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на ст. 111 28 ГПК України, враховує постанову від 12.06.2007 року Верховного Суду України у справі № П-9/161-16/165, якою вказано про необхідність мати на увазі, що правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Однак, ні місцевий, ні апеляційний господарський суди, застосовуючи до позову ТзОВ "ПЦ "Скайтек" позовну давність, справу по суті не розглядали, питання того, чи порушене право позивача (про захист якого він просить), не досліджувалось.
В силу ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).
Враховуючи наведене, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, згідно зі ст. 111 9 ГПК України.
При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек" задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 12 червня 2012 року у справі № 18/879/12 скасувати.
3. Справу № 18/879/12 направити до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.
Головуючий суддя В.Ю. Поліщук
судді: А.О.Заріцька
П.К. Міщенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2012 |
Оприлюднено | 10.10.2012 |
Номер документу | 26355915 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поліщук B.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні