Постанова

від 16.05.2013 по справі 18/879/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 18/879/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Катеринчук Л.Й., розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек", на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2013 року, та рішенняГосподарського суду Полтавської області від 10 грудня 2012 року, у справі № 18/879/12, за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек" (м. Полтава), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтракт" (с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область), про спонукання до виконання мирової угоди, - за участю представників: від ТзОВ "ПЦ "Скайтек": Квач Г.М. - представник (довіреність від 08.01.2013 року); від ТзОВ "Промконтракт": не з'явились; в с т а н о в и в :

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек" (далі за текстом - ТзОВ "ПЦ "Скайтек") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтракт" (далі за текстом - ТзОВ "Промконтракт") про зобов'язання виконати умови Мирової угоди, затвердженої ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 07.06.2001 року у справі № 10/339, шляхом надання ТзОВ "ПЦ "Скайтек" приміщення в оренду під типографію, виходячи з розрахунку орендної плати 1 263 грн. 00 коп. на місяць, строком на 3 роки і 9 місяців. В обґрунтування заявлених вимог ТзОВ "ПЦ "Скайтек" посилається на невиконання ТзОВ "Промконтракт" умов Мирової угоди.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року у справі № 18/879/12 (суддя - Іванко Л.А.) у позові ТзОВ "ПЦ "Скайтек" відмовлено повністю. Зазначене рішення мотивовано посиланням на ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі № 18/879/12 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Шутенко І.А., Бородіна Л.І.) апеляційну скаргу ТзОВ "ПЦ "Скайтек" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2012 року у справі № 18/879/12 касаційну скаргу ТзОВ "ПЦ "Скайтек" задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2012 року скасовано; справу направлено до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд. При цьому, Вищим господарським судом України вказано, що ні місцевий, ні апеляційний господарський суди, застосовуючи до позову ТзОВ "ПЦ "Скайтек" позовну давність, справу по суті не розглядали, питання того, чи порушене право позивача (про захист якого він просить), не досліджувалось.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.12.2012 року у справі № 18/879/12 (суддя - Ореховська О.О.) у позові ТзОВ "ПЦ "Скайтек" відмовлено повністю. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів перед ст. 16 ЦК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2013 року у справі № 18/879/12 (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Гетьман Р.А., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 10.12.2012 року залишено без змін. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого позову, зокрема, з огляду на приписи ст. 267 ЦК України, оскільки з позовом позивач звернувся з пропуском встановленого чинним законодавством строку.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ТзОВ "ПЦ "Скайтек" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 10.12.2012 року у справі № 18/879/12 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТзОВ "ПЦ "Скайтек". В обґрунтування касаційної скарги ТзОВ "ПЦ "Скайтек" посилається, зокрема, на неповне з'ясування обставин справи та недостовірність обставин, які господарські суду визнали встановленими, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.04.2013 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "ПЦ "Скайтек" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні з участю уповноважених представників сторін.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 15.05.2013 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Заріцька А.О., Катеринчук Л.Й. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "ПЦ "Скайтек" касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 10.12.2012 року у справі № 18/879/12 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТзОВ "ПЦ "Скайтек".

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання касаційної інстанції не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду встановлено наступні обставини.

Ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 13.12.1999 року за заявою ДПІ у м. Полтаві було порушено провадження у справі № 10/339 про банкрутство Спільного українсько-російського ТзОВ "Промконтракт".

Ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 11.01.2001 року у справі № 10/339 визнано майнові вимоги ТзОВ "ПЦ "Скайтек" у розмірі 56 064 грн. 13 коп.

Ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 07.06.2001 року у справі № 10/339 затверджено Мирову угоду від 02.04.2001 року, укладену між кредиторами: ПНВП "Укрприлад", ТзОВ "ПЦ "Скайтек", ВАТ "Полтавський домобудівний комбінат", ДПІ у м. Полтаві та боржником - Спільним українсько-російським ТзОВ "Промконтракт".

Відповідно до наданої позивачем у матеріали справи копії Мирової угоди від 02.04.2001 року, відповідач, зокрема, визнав наявність у нього перед позивачем заборгованості в сумі 56 064 грн. 13 коп.

Згідно з п. 1.2 Мирової угоди, цією Мировою угодою регулюються правовідносини сторін відносно погашення заборгованості перед кредиторами (в т.ч. позивачем), відповідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4.3 Мирової угоди встановлено зобов'язання боржника щомісячно сплачувати передбачену частину заборгованості, відповідно до затверджених графіків.

Розмір заборгованості та конкретні строки погашення заборгованості перед кожним кредитором відображені в графіках, укладених з кожним кредитором, що є невід'ємною частиною Мирової угоди (п. 5.1. Мирової угоди).

У відповідності з п. 6.1 та 6.2 Мирової угоди, ця угода вступає в силу з моменту затвердження Арбітражним судом Полтавської області та діє до остаточного її виконання; розірвання мирової угоди арбітражним судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.

Згідно з Графіком погашення заборгованості СП ТзОВ "Промконтракт" перед ТзОВ "ПЦ "Скайтек" (додаток № 2 до Мирової угоди), СП ТзОВ "Промконтракт" зобов'язалось погасити заборгованість у сумі 56 064 грн. 13 коп. протягом січня 2002 року - вересня 2005 року, шляхом надання ТзОВ "ПЦ "Скайтек" приміщення (210,5 м 2 ) в оренду під типографію.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.05.2011 року у справі № 10/339 за заявою ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" розірвано Мирову угоду від 02.04.2001 року, укладену у справі № 10/339 про банкрутство Спільного українсько-російського ТзОВ "Промконтракт".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 року (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011 року) ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.05.2011 року у справі № 10/339 змінено та викладено п. 2 її резолютивної частини в наступній редакції: "2. Розірвати мирову угоду від 02.04.2001 року, укладену у справі № 10/339 про банкрутство Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтракт" (код ЄДРПОУ 225223537) в частині окремого кредитора - ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат"; у інший частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.05.2011 року у справі № 10/339 залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року у справі № 10/339 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 року) заяву ПАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 року залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 року - залишено без змін.

16.05.2012 року, посилаючись не несплату відповідачем заборгованості за Мировою угодою та ненадання приміщення в оренду, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом у цій справі та просив зобов'язати відповідача виконати умови Мирової угоди, затвердженої ухвалою Арбітражного суду Полтавської області від 07.06.2001 року по справі № 10/339 шляхом надання йому приміщення (210 м 2 ) в оренду під типографію, виходячи з розрахунку орендної плати 1 263 грн. 00 коп. на місяць, строком на три роки і дев'ять місяців.

Відповідачем ТзОВ "Промконтракт" наведених в обґрунтування позову доводів не спростовано, не надано доказів виконання умов затвердженої у встановленим законом порядку Мирової угоди, згідно з Графіком погашення заборгованості, шляхом надання позивачеві в оренду приміщення під типографію, виходячи з розрахунку орендної плати 1 263 грн. 00 коп. за місяць, строком на 3 роки 9 місяців.

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТзОВ "ПЦ "Скайтек" в цей (визначений Графіком) період користувалось спірним приміщенням, зі здійсненням оплати за таке користування.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні заявленого ТзОВ "ПЦ "Скайтек" позову відмовлено. При цьому, місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, дійшов висновку про їх невідповідність ст. 16 ЦК України, як таких, що не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів. В свою чергу, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності.

ТзОВ "ПЦ "Скайтек" з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів не погодилось, у зв'язку з чим звернулось з касаційною скаргою, яку обґрунтовує допущеними господарськими судами попередніх інстанцій порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновок про відмову у задоволенні позову правомірним, з підстав, визначених господарським судом апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможної боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможної боржника або визнання його банкрутом", під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення списання кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута) і кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг (ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України Закону України "Про відновлення платоспроможної боржника або визнання його банкрутом").

Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України встановлено, що, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За визначенням ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність порушеного права позивача, оскільки відповідачем не було виконано зобов'язання за Мировою угодою у встановленому цією угодою порядку.

Наведеним спростовуються твердження касаційної скарги про те, що апеляційним господарським судом не розглянуто питання того, чи порушено право позивача, про захист якого він просить поданому позові.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТзОВ "Промконтракт" під час розгляду справи заявлено про застосування позовної давності до заявлених ТзОВ "ПЦ "Скайтек" вимог.

Згідно положень ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом (п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У відповідності зі ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253 - 255 цього Кодексу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Перебіг позовної давності (ст. 261 ЦК України) починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, визначення сторонами спору у Графіку дат періоду оренди приміщення (шляхом якої сторони погодили здійснення погашення заборгованості), початок перебігу строку позовної давності, дату звернення ТзОВ "ПЦ "Скайтек" з позовом у цій справі та заявлення ТзОВ "Промконтракт", в порядку ст. 267 ЦК України, про застосування наслідків спливу позовної давності, колегія суддів господарського суду касаційної інстанції погоджується з висновком про пропуск строків позовної давності щодо виконання зобов'язання, встановленого Графіком (а не Мировою угодою) та, як наслідок, відмову у задоволенні позовних вимог.

Водночас, усні посилання представника ТзОВ "Скайтек" на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій обставин у справі № 5/28 (за позовом ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" до ТзОВ "Промконтракт", ТзОВ "Укргеотексервіс", ТзОВ "АВК Прес" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень третейського суду, скасування рішення КП "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", зобов'язання повернути майно) щодо дійсності Мирової угоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки під час розгляду справи № 5/28 господарськими судами було встановлено, що Мирова угода діє, а не встановлено строк виконання кожного з Додатків до Мирової угоди.

Тобто, ТзОВ "Скайтек" помилково ототожнює строк виконання зобов'язання боржника перед одним із кредиторів за Мировою угодою та термін дії самої Мирової угоди (котра поширює свою дію на визначене Мировою угодою коло кредиторів боржника).

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу ТзОВ "Скайтек" на встановлені чинним законодавством визначення строку та терміну.

Зміст ст. 251 ЦК України визначає, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, ЦК України чітко розрізняє поняття строк та термін.

Пункт 6.1. Мирової угоди, на який вказує скаржник, міститься у розділі 6 "Термін дії угоди" та визначає термін дії Мирової угоди (до остаточного її виконання). Водночас, у Графіку погашення заборгованості (Додаток № 2 до мирової угоди) ТзОВ "Скайтек" та СП ТзОВ "Промконтракт" встановлено строк (та порядок), у який СП ТзОВ "Промконтракт" зобов'язаний здійснити погашення заборгованості і жодних змін (у встановленому п. 7.3. Мирової угоди порядку) до Графіку щодо строку (та порядку) погашення заборгованості сторонами не вносились.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що виконання відповідачем зобов'язання у передбачений Мировою угодою спосіб проведення погашення заборгованості шляхом надання приміщення в період - з січня 2002 року по вересень 2005 року (згідно погодженого сторонами Мирової угоди Графіку) станом на час звернення з позовом є неможливим, оскільки сторони погодили надання приміщення в оренду в конкретно визначений часовий період (з січня 2002 року по вересень 2005 року), в той час як з позовом ТзОВ "Скайтек" звернулось у грудні 2012 року, тобто, в період, у якому таке виконання не передбачено погодженим сторонами Мирової угоди Графіком.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (і згідно з п. 5.4. Мирової угоди, питання наслідків її невиконання регулюється саме відповідно до положень цієї статті) унормовано, що мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду, зокрема, у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

При цьому, необхідно відзначити, що, як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, відносно Приватного Науково-виробничого підприємство "Укрприлад" державним реєстратором внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом; вимоги ДПІ у м. Полтаві за умовами Мирової угоди погашені; в частині вимог ВАТ "Полтавський домобудівний комбінат" Мирову угоду розірвано.

Зважаючи на доводи касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права шляхом неповідомлення про призначення справи до розгляду члена комітету кредиторів ТзОВ "Промконтракт" - ДПІ у м. Полтава, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, згідно зі ст. 22 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відтак, враховуючи, що ДПІ у м. Полтава не є стороною у справі № 18/879/12, а є учасником провадження (кредитором) у справі № 10/339 про банкрутство ТзОВ "Промконтракт" (тобто, у зовсім іншій справі) та не є ні стороною (ні позивачем, ні відповідачем) або іншим учасником провадження (третьою особою або іншою особою, яка бере участь у процесі у передбачених ГПК України випадках) у цій справі (№ 18/879/12), такі твердження касаційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.

Що стосується тверджень касаційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права у зв'язку з відмовою у задоволенні поданих ТзОВ "Скайтек" клопотань про видачу належним чином завірених копій документів у справі № 10/339 (ухвал господарського суду від 11.01.2001 року, від 07.06.2001 року, Мирової угоди, реєстру вимог кредиторів), колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що ТзОВ "Скайтек", як сторона у справі № 10/339 має право, згідно з ч. 2 ст. 22 ГПК України, знайомитись з матеріалами справи та відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень. Поряд з цим, ст. 38 ГПК України встановлено, що сторона або прокурор вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів лише у разі неможливості самостійно надати докази, в той час як ТзОВ "Скайтек" таких доказів господарському суду надано не було.

Посилання касаційної скарги на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.06.2012 року, що, на думку ТзОВ "Скайтек", свідчить про навмисне невиконання з 2007 року ТзОВ "Промконтракт" Мирової угоди з підстав продажу спірного приміщення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки умовами Мирової угоди передбачено надання приміщення в оренду в період 2002 - 2005 років (на строк 3 роки 9 місяців), тобто, в період, що передував продажу цього приміщення.

Поряд з цим, щодо усних посилань представника ТзОВ "Скайтек" на неправомірне залишення без змін апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, у зв'язку з наведенням іншої мотивації щодо відмови у позові, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, якою, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку роз'яснено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

За таких підстав, касаційна скарга ТзОВ "ПЦ "Скайтек" задоволенню не підлягає, оскаржувані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів мають бути залишені в силі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний Центр "Скайтек" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2013 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 10 грудня 2012 року у справі № 18/879/12 залишити в силі.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька Л.Й. Катеринчук