Постанова

від 01.04.2008 по справі 27/409

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/409

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.04.2008                                                                                           № 27/409

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Барицької  Т.Л.

          Калатай  Н.Ф.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Бондарчук Г.С. - представник, дов. № 07/09-87 від 10.09.2007,

 від відповідача - Міськова О.Б. - представник, дов. б/н від 17.03.2008,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2007

 у справі № 27/409 (Дідиченко М.А.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркопі"

 про                                                  стягнення 8296,60 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 26.02.2008 розгляд справи відкладено на 18.03.2008, а 18.03.2008 – відкладено на 01.04.2008.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 за № 01-23/1/1 змінено склад колегії суду.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 у справі №27/409 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що строк виконання відповідачем свого зобов'язання перед позивачем щодо оплати транспортних послуг за період з 01.10.2006 по 31.10.2006 за договором № 0401/203 від 30.01.2004 не настав з огляду на те, що акт виконаних робіт, на який посилається позивач, відповідачу для підписання не надавався та не направлявся; в претензії позивача за № 06/11-101 від 01.12.2006 відсутня пропозиція підписати акт виконаних робіт, що є порушенням порядку, узгодженого договором для вимоги про стягнення коштів за надані послуги; враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що прострочення зобов'язання за договором № 0401/203 від 30.01.2004 сталося саме з вини відповідача, то позивачем не доведено свого порушеного права ані за договором, ані за чинним законодавством.

Позивач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 у справі № 27/409 скасувати повністю з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що встановлена судом обставина щодо ненаправлення на адресу відповідача акту передання-прийняття послуг є недоведеною, при цьому в матеріалах справи є докази, що стверджують протилежне, - це касовий чек № 0531 від 09.11.2006, що підтверджує направлення відповідачу у встановлений договором термін оформленого акту передання-прийняття послуг. На думку заявника, вказаний юридичний факт відповідно до умов договору підтверджує настання терміну виконання зобов'язання боржником та повне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ухвал апеляційного господарського суду від 11.02.2008, 26.02.2008 позивачем надані документи.

У письмовому поясненні від 11.03.2008 позивач пояснив, що заявки на послуги здійснюються усно; в якості талонів на перевезення клієнтам передаються номерні чеки; процедура обміну чеками розроблена перевізником для забезпечення процесу звірення обсягу наданих послуг по перевезенню клієнта, що зазначено в п. 5.2 договору.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу стверджує про неотримання акту передання-прийняття послуг; на думку відповідача касовий чек № 0531 від 09.11.2006 не є доказом відправлення акту, оскільки позивачем могло бути направлено за цим чеком будь-що; виходячи з того, що згідно з п. 5.2 договору № 0401/203 акт передання-прийняття послуг надається не пізніше 5-го числа наступного місяця, відповідач вважає, що 09.11.2006 не було відправлено позивачем акт передання-прийняття послуг, а повідомлення про вручення № 365544 від 08.12.2006 не є підтвердженням отримання відповідачем претензії та акту передання-прийняття наданих послуг за жовтень 2006 р., крім того, у додатку до претензії зазначено про копії актів виконаних робіт.

Сторони не дійшли згоди щодо стану взаєморозрахунків за жовтень 2006 р. та в акті звірки від 25.03.2008 позивачем зазначено борг відповідача – 8 296,60 грн., а відповідачем – борг позивача у сумі 3 418,32 грн., враховуючи суму передоплати на початок місяця та перерахування авансу.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення,  колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 296,60 грн. по оплаті транспортних послуг, наданих протягом періоду з 01.10.2006 по 31.10.2006 на підставі ст.ст. 175, 180, 193, 203 ГК України, ст.ст. 526, 530, 623, 625 ЦК України, договору від 30.01.2004 № 0401/203.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено договір № 0401/203 про надання транспортних послуг легковим автотранспортом від 30.01.2004.

В додатку від 01.09.2006 до договору про надання транспортних послуг  автотранспортом № 0401/203 сторонами погоджено розміри вартості транспортних послуг.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору № 0401/203 позивач, за договором перевізник, зобов'язався надавати відповідачу, за договором замовнику, послуги по перевезенню пасажирів та їх багажу відповідно до заявок останнього, а відповідач зобов'язався оплачувати транспортні послуги; надання транспортних послуг починається з моменту надходження першого авансу замовника за надання транспортних послуг.

В п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору № 0401/203 сторони погодили умови про порядок розрахунків, який передбачає, зокрема, сплату відповідачем авансового платежу до початку надання транспортних послуг; остаточне визначення вартості транспортних послуг згідно з використаними відповідачем талонами для перевезення в акті передання-прийняття послуг; здійснення остаточного розрахунку за надані транспортні послуги щомісячно за минулий місяць не пізніше 10-го числа поточного місяця згідно з актом передання-прийняття послуг.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач стверджує про часткову оплату відповідачем одержаних транспортних послуг у жовтні 2006 р., а саме: за платіжним дорученням № 583 від 28.09.2006 зі сплаченої суми 3 000,00 грн. сума 418,32 грн. зарахована позивачем в рахунок попередньої оплати відповідачем транспортних послуг за жовтень 2006 р. та сума 3 000,00 грн., сплачена за платіжним дорученням № 632 від 16.10.2006.

Як вбачається зі змісту платіжних документів та рахунків-фактур позивача № ПА-0001067 від 22.09.2006, № ПА-0001265 від 13.10.2006 оплата здійснювалась без врахування конкретних транспортних послуг.

Позивачем надано до матеріалів справи копію акта № ПА-0000848 передання-прийняття робіт про надання відповідачу транспортних послуг за період з 01.10.2006 по 31.10.2006 на загальну суму з ПДВ – 11 714,92 грн., підписаного представником позивача 31.10.2006 та скріпленого відтиском печатки, примірник якого, як стверджує позивач, було надіслано відповідачу 09.11.2006, про що свідчить фіскальний чек за № 0531.

Також позивачем надіслано відповідачу письмову вимогу від 01.12.2006 за № 06/11-101 про сплату за надані транспортні послуги за вказаний період суми 8 296,60 грн. із доданням документів, у тому числі копій актів виконаних робіт. Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначена кореспонденція була одержана відповідачем 08.12.2006.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344 зі змінами визначено, що перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення – це перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, в якому визначаються умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін.

Отже, укладений сторонами договір № 0401/203 за сукупністю ознак та суб'єктним складом належить до договорів про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 510 ЦК України передбачено, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у жовтні 2006 р. були надані відповідачу транспортні послуги, передбачені договором № 0401/203 та надіслано відповідачу акт передання-прийняття транспортних послуг 09.11.2006, а також повторно надіслано у грудні 2006 р., разом із вимогою про перерахування позивачу суми заборгованості по оплаті за надані транспортні послуги за період з 01.10.2006 по 31.10.2006 в розмірі 8 296,60 грн., викладеною у листі позивача від 01.12.2006 за № 06/11-101.

Отже у відповідача настав обов'язок, передбачений в п. 5.3 договору № 0401/203 здійснити остаточний розрахунок із позивачем за надані послуги у жовтні 2006 р.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості відповідають нормам законодавства та матеріалам справи із врахуванням такого.

Як вбачається зі змісту акту № ПА-0000848 передання-прийняття робіт за період з 01.10.2006 по 31.10.2006, надання послуг підтверджується позивачем 42-ма талонами. Сторонами за договором № 0401/203 талонами зазначені документи, які фактично є номерними чеками, виготовленими типографським способом.

Згідно з п. 2.4 договору № 0401/203 по закінченні перевезення пасажир надає водію автомобіля талон на перевезення з печаткою відповідача, в якому письмово зазначає дату перевезення, прізвище, ім'я, по-батькові пасажира та вартість перевезення згідно з наданим водієм чеком.

Однак, названі в договорі талонами, чек № 16472 про надання транспортних послуг 13.10.2006 автомобілем Саманд 076-21 КА на суму 147,28 грн. та чек № 16489 про надання транспортних послуг 12.10.2006 автомобілем Деу Ланос СА 01-45 АА на суму 43,01 грн. не підписані представником відповідача, отже не мають юридичної сили доказу надання позивачем відповідачу транспортних послуг на вказані суми, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Як вбачається зі змісту наданих позивачем чеків, у них зазначені прізвища пасажирів, але відсутні відомості про імена та по-батькові.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, оскільки надані позивачем чеки про надання послуг за жовтень 2006 р. мають відомості, наявність яких передбачена умовами п. 2.4 договору № 0401/203 і ці відомості, у сукупності, надають можливість встановити обставини виконання договору та особу пасажира, то відсутність даних про ім'я та по-батькові пасажира не позбавляють чеків доказової сили надання транспортних послуг відповідачу у жовтні 2006 р., крім чеків за №№ 16472 та 16489, та є належними доказами надання відповідачу транспортних послуг.

Із висновками суду першої інстанції немає підстав погодитись, оскільки висновок про ненадання позивачем відповідачу акту передання-прийняття транспортних послуг за жовтень 2006 р. не ґрунтується на матеріалах справи, враховуючи таке.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктами 2, 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, встановлено, що повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) – це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ); про прийняття для пересилання реєстрового поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

В договорі № 0401/203 сторонами не погоджено умови про особливий порядок надання позивачем відповідачу актів передання-прийняття послуг.

Таким чином відсутні підстави для висновку про те, що наданий позивачем чек № 0531, виданий про поштове відправлення 09.11.2006, та повідомлення про вручення 08.12.2006 поштового відправлення є неналежними доказами надсилання позивачем відповідачу актів передання-прийняття наданих послуг за жовтень 2006 р.

Докази того, що за вказаними поштовими відправленнями від позивача  відповідачем одержана інша кореспонденція, відсутні.

У листі позивача за № 06/11-101, названому претензією, заявлена вимога до відповідача про сплату заборгованості за транспортні послуги за період з 01.10.2006 по 31.10.2006 в сумі 8 296,60 грн. та у переліку документів, доданих до цього листа, зокрема, зазначено несплачені акти виконаних робіт.

Отже, виходячи зі змісту умов договору № 0401/203 та зазначеної письмової вимоги, у відповідача не було підстав для сумнівів щодо того, з якою метою позивачем надсилаються акти передання-прийняття наданих послуг.

Також не створює перешкод у однозначному розумінні мети надсилання акту передання-прийняття послуг, наданих у жовтні 2006 р., зазначення в переліку доданих документів: „акти”, а не „акт”, на що посилається відповідач.

Із запереченнями відповідача немає підстав погодитись, як із такими, що не підтверджені матеріалами справи.

Твердження відповідача про те, що за вказаними поштовими відправленнями могло бути відправлено позивачем будь-що, немає підстав прийняти до уваги, оскільки, як вже зазначалось, сторонами не було погоджено якогось конкретного порядку надсилання актів передання-прийняття наданих послуг, отже позивачем виконано зобов'язання щодо надсилання актів відповідно до вимог, що у таких умовах звичайно ставляться, як це передбачено ст. 193 ГК України.

Оскільки немає причинно-наслідкового зв'язку між строком надсилання актів, передбаченим у п. 5.2 договору № 0401/203 та фактичним надсиланням актів, то немає підстав, виходячи з дати поштового відправлення, робити висновок про відсутність у такому відправленні актів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2007 у справі № 27/409 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркопі" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5; 03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, 143/2; код ЄДРПОУ 31114387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета-Авто” (03036, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 89; код ЄДРПОУ 30348246) 8 108 грн. 31 коп. основного боргу, 99 грн. 69 коп. державного мита, 115 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркопі" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5; 03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, 143/2; код ЄДРПОУ 31114387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета-Авто” (03036, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 89; код ЄДРПОУ 30348246) 49 грн. 84 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 27/409 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Калатай  Н.Ф.

 03.04.08 (відправлено)