Рішення

від 02.09.2008 по справі 5/188-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/188-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" вересня 2008 р.                                                                          Справа № 5/188-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атланта”,                        м. Київ

до Приватного підприємства “Агрофірма “Данилівська”,                    с. Данилівка

про стягнення  40696,05 грн.

за участю представників:

позивача:Вороніна  О.М. –дов. від 01.07.2008р.

відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Атланта” (далі –позивач) до Приватного підприємства “Агрофірма “Данилівська” (далі –відповідач) про стягнення 40696,05 грн., з яких 34204,05 грн. основного боргу, 1989,57 грн. пені, 4159,61 грн. інфляційних втрат та 342,82 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлені нафтопродукти.

Позивач під час розгляду справи неодноразово змінював розмір позовних вимог. Згідно останньої заяви про зміну ціни позову від 02.09.2008р. № 322 позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір заявленої до стягнення суми основного боргу в зв'язку з частковим погашенням основної суми заборгованості та збільшив розмір вимог в частині заявлених до стягнення сум пені, 3% річних, інфляційних втрат та просить суд стягнути з відповідача 28204,05 грн. основного боргу, 3434,79 грн. пені, 7144,48 грн. інфляційних втрат та 826,86 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зміну ціни позову від 02.09.2008р. № 322 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 21.04.2008 р. та від 10.06.2008 р., в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу товарів від 01.03.2007р. № 01/03 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов'язався продати та передати у власність відповідачу -покупцю нафтопродукти, в подальшому товар, асортимент та кількість яких, узгоджується сторонами додатково, та підтверджується рахунками і накладними на відпуск товару, виписаними позивачем, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його загальну вартість на умовах договору та прийняти товар від позивача  (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору, розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті –гривнях. Вид розрахунків –безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Розрахунки за поставлений позивачем товар відповідач здійснює на умовах попередньої оплати (п. 5.2 договору).

Договір набуває сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь –якому випадку до 31.12.2007р. (п. 10.8 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу по  видатковими накладними від 17.10.2007р. № РН - 0001181 та від 23.10.2007р. № РН –0001209 передбачений договором товар на загальну суму 41676 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ЯОЛ № 942477 від 10.10.2007р.  вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково, в зв'язку з чим позивач 28.01.2008р. надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 34204,05 грн. Факт надіслання претензії підтверджується чеком “Укрпошти” від 28.01.2008р. № 1286.

Відповідач зазначену претензію задовольнив частково.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 28204,05 грн., доказів сплати зазначеної заборгованості  відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 28204,05 грн.  заборгованості за поставлений товар.

          Позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за період з жовтня 2007р. по червень 2008р. та складають 7144,48 грн., три проценти річних з простроченої суми нараховані за період з 23.10.2007р. по  02.09.2008р. і складають 826,86 грн.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне проведення розрахунків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, яка за його розрахунком за період з 02.03.2008р. по 02.09.2008р. складає 3434,79 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 28204,05 грн. основного боргу, 3434,79 грн. пені, 826,86 грн. 3% річних та 7144,48 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Агрофірма” Данилівська” (08621, Київська область, Васильківський р-н., с. Данилівка, код ЄДРПОУ 19415169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Атланта” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 54, оф. 303, код ЄДРПОУ 32932286) 28204 (двадцять вісім тисяч двісті чотири) грн. 05 коп. основного боргу, 3434 (три тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 79 коп. пені, 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 86 коп. 3% річних, 7144 (сім тисяч сто сорок чотири) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 406 (чотириста шість) грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя