Ухвала

від 03.10.2012 по справі 61/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 61/342 03.10.12

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Боржник: про: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний комбінат" бездіяльність державного виконавця Суддя А.М.Івченко Представники:

Від скаржника: не з'явився;

Від ВДВС: не з'явився;

Від боржника: Полісмак О.О. -дов. № б/н від 23.05.2012

Рішенням Господарського суду міста Києва № 61/342 від 17.08.2011 повністю задоволені повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест», присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-переробний комбінат» 250 000 грн. 00 коп. основного боргу, 4 739 грн. 15 коп. пені, 1 944 грн. 63 коп. трьох відсотків річних, 6 810 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 75 234 грн. 00 коп. збитків, 3 387 грн. 28 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

02.09.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 61/342 від 17.08.2011 був виданий відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 рішення Господарського суду міста Києва № 61/342 від 17.08.2011 скасовано частково, позов задоволений частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-переробний комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест»250 000 грн. 00 коп. основного боргу, 4 739 грн. 15 коп. пені, 1 944 грн. 63 коп. трьох відсотків річних, 6 810 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 2 634 грн. 94 коп. державного мита та 183 грн. 59 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний комбінат" 376 грн. 17 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

16.11.2011 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 по справі № 61/342 були видані відповідні накази.

24.07.2012 до суду звернувся позивач по справі -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест»зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанови № 28567875/4 від 25.04.2012 про зняття арешту з майна боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 розгляд скарги на Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві призначено на 05.09.2012.

В судове засідання 05.09.2012 представник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві та боржника не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 розгляд скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві відкладено на 21.09.2012, повторно зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві надати оригінали матеріалів виконавчого провадження № 28567875 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 61/342 від 02.09.2011 (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до справи), а також надати письмові пояснення щодо фактів, які викладені у скарзі та пояснення щодо виконання наказу суду.

В судове засідання 21.09.2012 представник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві та боржника повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконав.

Представником скаржника подане клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд скарги відкладено на 03.10.2012.

В судове засідання 03.10.2012 представники скаржника, боржника не з'явилися, заяв та клопотань через канцелярію суду не подавали.

Представник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві надав суду усні пояснення по суті скарги.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд міста Києва, встановив:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»(далі -Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу»та статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Відповідно до п. 7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначається, що за змістом статті 121 2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.04.2012 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було винесено постанову № 28567875/4 про зняття арешту з майна боржника.

Скаржник зазначає, що вказана постанова скаржнику не надсилалася, проте доказів не надсилання даної постанови стягувану матеріали справи не містять.

Підставою для зняття арешту стала заява боржника до якої додано довідку ПАТ «Банк «Київська Русь»в якій повідомлено про перебування майна боржника в заставі ПАТ «Банк «Київська Русь». Державний виконавець посилаючись на норми ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження»якою звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчим документом для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження»визначено.

1. Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

2. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

3. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

4. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

5. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

6. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

7. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

8. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 60 «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження).

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

4. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

5. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

6. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В даному випадку про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем, державний виконавець не роз'яснив заставодержателю про його право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна, а також в матеріалах справи відсутнє рішення суду про зняття арешту з майна боржника за заявою будь-якої з сторін.

Окрім того, всупереч п. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) дана постанова винесена не начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, а державним виконавцем.

Також всупереч п. 4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) в даному випадку відсутній письмовий висновок експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було неправомірно винесено постанову № 28567875/4 від 25.04.2012 про зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до п. 7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»зазначається, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, доводи скаржника про визнання неправомірною дію державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанови № 28567875/4 від 25.04.2012 про зняття арешту з майна боржника визнаються судом правомірними, а зазначена постанова визнається судом недійсною.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест»на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови № 28567875/4 від 25.04.2012 про зняття арешту з майна боржника задовольнити.

2. Визнати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві № 28567875/4 від 25.04.2012 про зняття арешту з майна боржника недійсною.

Суддя А.М.Івченко