Постанова

від 01.12.2008 по справі 8/68-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/68-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" грудня 2008 р.                                                          Справа №  8/68-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              , Кулик О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лиценко З.В. - представника за довіреністю №80/08 від 23.05.2008 р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів Люкс", м. Немирів Немирівського району Вінницької області  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "15" липня 2008 р. у справі № 8/68-08 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Мелітто" , м. Біла Церква Київської області   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів Люкс", м. Немирів Немирівського району Вінницької області  

про стягнення 38317,60 грн. заборгованості,

з оголошеною в судовому засіданні 20.11.2008 р. перервою до 01.12.2008 р.

згідно зі ст.77 ГПК України,  

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.07.2008 р. усправі №8/68-08 позов ТзОВ "ДЦ Мелітто" до ТзОВ "Немирів Люкс" про стягнення 38317,60 грн. заборгованості задоволено частково: стягнуто з ТзОВ "Немирів Люкс" на користь ТзОВ "ДЦ Мелітто" 25575,76 грн. боргу, 255,75 грн. державного мита та 78,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові про стягнення з відповідача 2430 грн. боргу, 3376,01 грн. пені, 4665,76 грн. інфляційних, 582,07 грн. 3% річних та 1688 грн. відсотків за користування чужими коштами відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "ДЦ Мелітто" в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без з"ясування всіх обставин справи. Зокрема, посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, а судом не було з"ясовано, чи отримав відповідач ухвали суду від 25.04.2008 р., від 27.05.2008 р. та від 05.06.2008 р., які були надіслані відповідачу рекомендованим листом, що було помилково розцінено судом як належне повідомлення та що можливо розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України;

- в рішенні суду як доказ отримання відповідачем флексографічної продукції є накладні, у яких строк оплати за поставлену продукцію не вказаний, а саме: №ДЦ-78 від 19.03.2007 р., №ДЦ-97 від 30.03.2007 р., №ДЦ-137 від 09.05.2007 р., №ДЦ-253 від 03.08.2007 р. та акти №ДЦ-48 від 19.03.2007 р., №ДЦ-80 від 08.05.2007 р. на загальну суму 84663,91 грн. Оскільки в даних накладних немає посилання на договір поставки №10 від 09.01.2007 р., то скаржник вважає, що дана поставка не є договірною, а тому строк виконання зобов"язання по її оплаті на час розгляду даної справи не настав, з огляду на приписи ч.2 ст.530 ЦК України. При цьому, відповідач вказує, що надіслану на його адресу претензію №85-08 від 09.06.2008 р. не можна розцінювати як вимогу про  оплату, оскільки це різні процесуальні документи;

- судом не встановлено, що позивач поставляв відповідачу неякісний товар, який неодноразово повертався та направлявся знову відповідачу, тобто порушив ст.268 ГК України.

Своїм правом на участь в судовому засіданні сторона, що подала апеляційну скаргу не скористалась, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа з ухвалою суду від 01.08.2008 р.

З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез"явлення в судове засідання сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Позивач виклав свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.102-104).

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Мелітто" в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Вінницької області від 15.07.2008р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Водночас, судовою колегією враховується наступне.

25.04.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Мелітто" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів Люкс" про стягнення 38317,60 грн. заборгованості, з яких 28005,76 грн. боргу, 3376,01 грн. пені, 4665,76 грн. інфляційних, 582,07 грн. 3% річних та 1688 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував умовами договору підряду №010 на виготовлення флексографічної продукції від 09.01.2007 р., видатковими накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт та довіреностями на отримання товару.

09.01.2007 р. між сторонами у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦ Мелітто" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Немирів Люкс" укладено договір підряду №010 на виготовлення флексографічної продукції, згідно якого за завданням замовника підрядник зобов"язався виготовити та поставити замовнику продукцію - етикетку з нанесенням друку флексографічним способом, а замовник зобов"язався прийняти та оплатити виготовлену продукцію на умовах даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Немирів Люкс" по накладним №ДЦ-78 від 19.03.2007 р., №ДЦ-97 від 30.03.2007 р., №ДЦ-137 від 09.05.2007 р., №ДЦ-253 від 03.08.2007 р. та актам №ДЦ-48 від 19.03.2007 р., №ДЦ-80 від 09.05.2007 р. отримав від позивача виготовлену флексографічну продукцію на загальну суму 84663,91 грн.

За отриману продукцію відповідач розрахувався частково, а саме в сумі 59088,15 грн., що  підтверджується  банківськими виписками (а.с.29-31).

Слід зазначити, у позовній заяві позивач вказував, що зазначені поставки флексографічної продукції відбувались на підставі договору підряду №010 на виготовлення флексографічної продукції від 09.01.2007 р., а тому й заявляв вимогу про стягнення, крім суми заборгованості, процентів за користування коштами (ст.536 ЦК України), інфляційних та 3% річних (ст.625 ЦК України) - пені у відповідності до п.4.3. договору.

Водночас, документи, що підтверджують проведення відповідачем розрахунків  не містять у призначенні платежу посилання на договір підряду №010 від 09.01.2007 р. Не містять посилання на договір підряду від 09.01.2007 р. також накладні, довіреності та акти здачі-прийняття робіт.  

Окрім того, згідно пояснення представника позивача, відсутні докази виконання розділу 2 договору №1010 від 09.01.2007 р. стосовно затвердження оригінал-макету і попередньої оплати.

Згідно п.8.4. договору усі зміни і доповнення до даного договору дійсні тільки у тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і належним чином підписані обома сторонами.

Однак, сторонами доповнень до даного договору, які б свідчили про зміну сторонами його умов, не надано.   

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість таких доводів позивача та що, поставка флексографічної продукції відбувалась не на підставі укладеного між сторонами договору №010. Правомірним у такому випадку є також висновок господарського суду про відмову у позові в частині нарахування пені та процентів за користування чужими коштами.

Разом з тим, погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині нарахування інфляційних та 3% річних на підтверджену суму заборгованості, судова колегія апеляційного господарського суду не може, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, матеріали справи свідчать про несвоєчасне та неповне виконання відповідачем своїх зобов"язань по оплаті отриманої від позивача продукції та про виникнення заборгованості, а саме в сумі 25575,76 грн. При цьому, місцевий господарський суд правильно встановив невідповідність заявленої позивачем до стягнення суми боргу - 28005,76 грн. матеріалам справи, оскільки як вбачається з наявних у ній доказів, підтвердженою документально є заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦ Мелітто"  у розмірі 25575,76 грн. Доказів отримання відповідачем від позивача продукції на суму 2430,00 грн. позивачем не надано, а тому в позові у цій частині правомірно відмовлено.

Слід також зазначити, що між сторонами існували відносини не лише з поставки (купівлі-продажу) виготовленої продукції, оскільки, як вбачається з наявних у справі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), ТзОВ "ДЦ Мелітто" надавало Товариству з обмеженою відповідальністю "Немирів Люкс" послуги по виготовленню кліше на суму 8262,00 грн. (акт №ДЦ-0000048, а.с.14) та на суму 5670,00 грн. (акт №ДЦ-0000080, а.с.21).

Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що проведені відповідачем розрахунки в сумі 59088,15 грн. позивач зараховував як в погашення заборгованості за поставлену за накладними продукцію, так і за надані послуги згідно актів здачі-прийняття робіт, внаслідок чого залишилась неоплаченою продукція, поставлена згідно двох останніх накладних, а саме від 09.05.2007р. (неоплачена частково, на суму 9370,76 грн., що вбачається з аналізу розрахунку, доданого до позовної заяви) та від 03.08.2007 р. (неоплачена повністю, на суму 16205,00 грн.).  

З огляду на те, що перераховуючи грошові кошти позивачу відповідач не вказував призначення платежу (відповідну накладну чи акт), позивач правомірно зараховував отримані кошти в погашення заборгованості й за надані ним та неоплачені послуги.

Таким чином, заборгованість відповідача в сумі 25575,76 грн. виникла у зв"язку з неналежним виконанням зобов"язання по оплаті отриманої від позивача за накладними продукції.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриману продукцію, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами за накладними та довіреностями є правовідносинами з купівлі-продажу.

Як передбачено ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором  або  актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту ст.538 Цивільного кодексу України вбачається, що при зустрічному  виконанні  зобов'язання  сторони  повинні виконувати  свої  обов'язки  одночасно,  якщо  інше не встановлено договором,  актами цивільного законодавства,  не випливає із  суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, строк виконання зобов"язання отриманої продукції передбачено нормою закону - ст.692 ЦК України.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

З розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, вбачається, що ним нараховано до стягнення з відповідача 4665,76  грн. за період з серпня 2007 року по лютий 2008 року та 582,07 грн. 3% річних за період з 23.05.2007 р. по 17.08.2007 р. (розмір простроченого платежу - 9370,76 грн.) та з 28.08.2007 р. по 28.03.2008 р. (сума боргу - 28005,76 грн.).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, з врахуванням ст.625 ЦК України та встановлених судом обставин, що наведені вище, судова колегія апеляційного господарського суду вважає правомірним нарахування та стягнення з відповідача інфляційних в сумі 4261,24 грн., нарахованих за період з серпня 2007 року по лютий 2008 року на підтверджену суму заборгованості, а також 516,36 грн. 3% річних (за період з 23.05.2007 р. по 17.08.2007 р., сума боргу 9370,76 грн. -  67,01 грн., та за період з 28.08.2007 р. по 28.03.2008 р., сума боргу 25575,76 грн. - 449,35 грн.)

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо відмови в позові про стягнення 4261,24 грн. інфляційних та 516,36 грн. 3% річних, а тому рішення господарського суду Вінницької області від 15 липня 2008 року у справі №8/68-08 в цій частині слід скасувати з прийняттям нового рішення у цій частині про задоволення позову, а також змінити в частині судових витрат, розподіливши їх у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.  

Щодо доводів скаржника про порушення місцевим господарським судом норм  процесуального права, зокрема, про неналежне повідомлення його про розгляд справи, слід зазначити, що згідно матеріалів справи підтверджується вжиття судом належних заходів повідомлення сторони - відповідача про дати, час та місце судових засідань по розгляду даної справи. Наведене підтверджується, зокрема, відмітками канцелярії суду на звороті ухвал суду. Крім того, доводи скаржника про неотримання ухвал суду, зокрема, ухвали від 25.04.2008р., спростовуються наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, яким  підтверджується отримання  представником відповідача даної ухвали суду 13.05.2008 р.

При цьому, вимоги даної ухвали суду, зокрема, щодо надання витребуваних судом доказів,  відповідачем не виконані, незважаючи на попередження суду про можливість застосування передбаченої п.5 ст.83 ГПК України відповідальності за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.  

Крім того, дії місцевого господарського суду щодо прийняття рішення у справі за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи, та за наведених обставин, повністю відповідають приписам ст.77,75 ГПК України.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі про те, що відповідно до вимог ст.530 ЦК України, строк виконання зобов"язання по оплаті поставленої продукції ще не настав, слід зазначити, що вони спростовуються матеріалами справи та положеннями ст.692 ЦК України. Той факт, що купівля-продаж продукції за накладними відбувалась не на підставі договору, не впливає на обов"язок відповідача оплатити отриманий товар.

Крім того, слід зазначити згідно вимог чинного законодавства досудове врегулювання спору не є обов"язковим і суб"єкти господарювання, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій зобов"язані поновити їх не чекаючи пред"явлення претензії.

Зазначена правова позиція узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. №15-рп/2002, в якому наголошено на тому, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб"єктів правовідносин не є обмеженням юрисдиції судів і права на судовий захист.

Щодо посилань відповідача на отримання неякісного товару, то вони не  підтверджені документально, та, крім того, можуть бути предметом розгляду в окремому позові.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів Люкс" (м Немирів Немирівського району Вінницької області) - відмовити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 15 липня 2008 року у справі №8/68-08 скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення  4261,24 грн.     інфляційних та 516,36 грн. суми річних з прийняттям нового рішення у цій частині про задоволення позову, а також змінити в частині судових витрат.  

В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

" Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів Люкс" (м.Немирів, Немирівського району Вінницької області, вул. Леніна, 89, код  31365194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Мелітто" (м. Біла Церква, Київської області, вул.Гординського,2, код 33223348) - 25575,76 грн. боргу, 4261,24 грн. - інфляційних, 516,36 грн. - річних, 303,53 грн. - витрат по оплаті державного мита та 93,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити."

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському  суду Вінницької області.

4. Справу № 8/68-08 повернути до господарського суду Вінницької  області.

Головуючий - суддя:                                                               

 судді:

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд