Рішення

від 22.12.2008 по справі 5020-5/467

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/467

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" грудня 2008 р. справа № 5020-5/467

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транстехно” (98607 м. Ялта, вул. Суворовська, б. 21, кв. 35)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі  (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)

третя особа Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт (98600 м. Ялта,  вул. Рузвельта, 5)  

про спонукання до укладання додаткової угоди        

за участю прокурора

          Суддя: І.В. Євдокимов

Представники сторін:

Прокурор - Шульга Антон Миколайович, посвідчення №  574   від 18.11.08,  Прокуратура м.Севастополя;

Позивач - Ващилін Олександр Андрійович, директор, паспорт  ЕЕ 961547 виданий 2-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму   від 16.09.05,  ТОВ "Транстехно";

Позивач - Привалова Інна Віталіївна, представник, довіреність №   81   від 01.08.08,  ТОВ "Транстехно";

Відповідач - Яковенко Юлія Вікторівна, спеціаліст-юристконсульт, довіреність №  64/01.1-20   від 28.07.08,  Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі;

Третя особа - Безрученко Наталія Олегівна, юристконсульт, довіреність №  100-2795   від 16.12.08,  ДП „Ялтинський морський торговельний порт”;

Суть спору:

Позивач - ТОВ „Транстехно”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі, про спонукання внести зміни до договору оренди від 22.09.1999 № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008) шляхом підписання додаткової угоди з позивачем, встановив строк дії договору до 27.07.2011.

Також, позивач просить суд у випадку відмови відповідача від укладання додаткової угоди до договору оренди від 22.09.1999 № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008) на протязі 10 днів з моменту набранням рішення законної сили, вважати додаткову угоду укладеної в редакції позивача.

22.10.2008 до участі в розгляді справи вступив прокурор м. Севастополя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача на укладання договору порушує права позивача.

Представник відповідача та третя особа позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що вимоги позивача суперечать діючому законодавству України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.1999 між позивачем та ДП „Ялтинський морський торговельний порт” був укладений договір № 120 оренди державного майна, яке перебуває на балансі порту, та розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Набережна ім. Леніна б/н, зі строком дії до 31.12.2008.

27.08.2008 відповідачем були узгоджені зміни, надані позивачем, та підписана додаткова угода, відповідно до якої відповідач є орендодавцем держаного майна, яке перебуває на балансі  ДП „Ялтинський морський торговельний порт”, та розташоване за адресою:  м. Ялта, вул. Набережна ім. Леніна б/н:

- нежитлові приміщення будівель кас морського вокзалу площею 90,0 кв.м.;

- частин  експлуатуємої крівлі будівлі кас морського вокзалу площею 120,0 кв.м.;

- частини мощіння, які прилигають до будівель кас морського вокзалу площею 90,0 кв.м.

04.08.2008 позивач звернувся до відповідача з проханням внести зміни до договору оренди від 22.09.1999 № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008) шляхом підписання додаткової угоди в частині зміни орендодавця, уточнення назви та ринкової вартості об'єкту, перерахування орендної плати, встановлення цілорічного використовування та продовження строку дії договору.

Проте, відповідач відмовив позивачу з посиланням на ч. 3 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна”.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук;

підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна”, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.  Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.

Таким чином, вимоги ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, не вимагають узгодження строку дії договору з органом уповноваженим управляти державним майном, навпаки, вказана стаття прямо вказує на те, що строк дії договору не залежить від рішення такого органу.

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Стаття 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, встановлює порядок укладення договору оренди, але не встановлює порядок внесення змін до вже діючого договору оренди.

Проте, відмова відповідача порушує вимоги цієї статті, оскільки частина друга даної статті визначає, що у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Таким чином, обов'язок узгоджувати умови договору оренди з органом уповноваженим  управляти відповідним майном, покладена  не на орендаря, а на орендодавця. Однак, відповідач вказану вимоги Закону не виконав, та документи позивача у Міністерство транспорту та зв'язку України не направив.

Також, суд вважає спростованими посилання відповідача на зміст ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” про те, що органи, уповноважені управляти майном, направляють орендодавцю висновок про умови договору на визначений строк або відмову в укладенні договору оренди, та на підставі вказаного висновку орендодавець може укласти договір оренди.

Навпаки, згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо:

було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;

об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;

орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;

орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;

з інших підстав, передбачених законами; 

Таким чином, законом не передбачена така підстава відмови в укладанні договору, як відсутність згоди його дії з органом, уповноваженим управляти відповідним майном.

Відповідно до п. 8 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутись за захистом своїх інтересів до суду. Отже,  позивач звернувся до господарського суду за захистом порушених прав відповідно до ст.16 ЦК України, ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Згідно з п. 4.3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000  „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, у разі відмови в укладанні договору оренди майна з підстав, не передбачених абзацом сьомим частини четвертої статті 9 Закону, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересована особа має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання компетентного органу (підприємства) укласти договір оренди (частина восьма статті 9 Закону). Такі спори вирішуються господарським судом за місцезнаходженням орендодавців (стаття 15 Господарського процесуального кодексу України).

          Вимогу позивача щодо того, що  у випадку відмови відповідача від укладання додаткової угоди до договору оренди від 22.09.1999 № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008) на протязі 10 днів з моменту набранням рішення законної сили, вважати додаткову угоду укладеної в редакції позивача, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Позивач просить суд прийняти рішення, відповідно до якого задоволення заявлених вимог буде залежати від настання або ненастання якихось обставин.

Вказані позовні вимоги рішенням господарського суду не можуть бути задоволені у зв'язку з недопущенням винесення умовних рішень судами згідно з ч. 4 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі  (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6, код ЄДРПОУ 20677058) внести зміни до договору оренди від 22.09.1999 № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008) шляхом підписання додаткової угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю „Транстехно” (98607 м. Ялта, вул. Суворовська, б. 21, кв. 35, код ЄДРПОУ 30028067) встановив строк дії договору до 27.07.2011.

3.          В іншої частини позову відмовити.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

22.12.2008

Розсилка:

1.          ТОВ „Транстехно” (98607 м. Ялта, вул. Суворовська, б. 21, кв. 35)

2.          Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі  (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6);

3.          прокуратура м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

4.          Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт (98600 м. Ялта,  вул. Рузвельта, 5)

5.          Справа

6.          наряд