Постанова

від 03.02.2009 по справі 5020-5/467

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-5/467

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

02 лютого 2009 року   Справа № 5020-5/467

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Ткаченка М.І.,

                                                                                          Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

                    прокуратура м.Севастополя: Шульга М.М. посвідчення № 574 від 18.11.2008 року;

                    позивача: Остроушко М.М. дов. б/н від 20.01.2009 року; Гармаш О.Є. дов. б/н від 20.01.2009 року;

                    відповідача: (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі) - Яковенко Ю.В. дов. № 4 від 09.01.2009 року;

                    відповідача: (ДП "Ялтинський морський торговельний порт") - не з`явився;

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 22 грудня 2008 року у справі № 5020-5/467

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехно" (вул. Суворовська, 21-35, м.Ялта, АР Крим, 98607)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, м.Севастополь, 99008)

до Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5, м.Ялта, АР Крим, 98600)

за участю прокурора міста Севастополя  (вул. Павліченко, 1, м.Севастополь, 99011)

                    про спонукання до укладення додаткової угоди

                                                            ВСТАНОВИВ:   

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Транстехно" звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі про спонукання внести зміни до договору оренди від 22.09.1999 року № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008 року) шляхом підписання додаткової угоди з позивачем, встановивши строк дії договору оренди до 27.07.2011 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.09.1999 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Транстехно" та Ялтинським морським торговельним портом було укладено договір оренди державного майна, яке знаходиться на балансі порту,  вказаний договір було приведено у відповідність до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Позивач зазначає, що відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі відмовляється подовжувати строк дії договору оренди з підстав відсутності погодження органу управління об'єкту оренди – Міністерства транспорту та зв'язку України, а також вважає, що положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вимагають наявності вказаного вище погодження під час укладення договору та не встановлюють таких вимог при пролонгації раніше укладеного та погодженого договору.   

          Рішенням господарського суду м.Севастополя від 22.12.2008 року у справі № 5020-5/467 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехно" задоволено. Суд зобов`язав Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі внести зміни до договору оренди від 22.09.1999 року № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008 року) шляхом підписання додаткової угоди з позивачем, встановивши строк дії договору до 27.11.2011 року.

При прийнятті рішення суд першої інстанції звернув увагу на абзац 7 частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким визначаються підстави для відмови у передачі в оренду об'єктів, а також встановив, що така підстава відмови в укладанні договору, як відсутність згоди його дії з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, законом не встановлена.

Не погодившись з рішенням господарського суду м.Севастополя, Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" та Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехно" відмовити.

Доводи апеляційних скарг полягають у неповному вивченні обставин справи та неправильному застосуванні судом першої інстанції порядку укладення договору оренди державного майна.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Від Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представників у судове засідання. Однак, судова колегія не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання з тих підстав, що представництво юридичної особи в суді не обмежується колом певних осіб. У випадку взагалі неможливості участі будь-якого представника у судовому засіданні, сторона у справі не позбавлена права подавати свої вимоги і заперечення в письмовому вигляді. Приймаючи до уваги той факт, що заявлене відповідачем клопотання не підтверджено жодними доказами, судова колегія вважає, що підстави для його задоволення відсутні.  

У зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Прокопанич Г.К., на підставі розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Антонову І.В.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено наступне.

22.09.1999 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Транстехно" та Державним підприємством „Ялтинський морський торговельний порт" було укладено договір № 120 оренди державного майна, яке перебуває на балансі порту, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Набережна ім. Леніна.  Строк дії договору встановлено до 31.12.2008 року.

27.08.2008 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі були узгоджені зміни, надані товариством з обмеженою відповідальністю „Транстехно", та підписано додаткову угоду до договору оренди від 22.09.1999 року, відповідно до якої відповідач виступає орендодавцем держаного майна, яке перебуває на балансі ДП „Ялтинський морський торговельний порт", розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Набережна ім. Леніна та складається з: нежитлових приміщень будівель кас морського вокзалу площею 90,0 кв.м.; частин експлуатуємої крівлі будівлі кас морського вокзалу площею 120,0 кв.м.; частини мощіння, які прилигають до будівель кас морського вокзалу площею 90,0 кв.м.

04.08.2008 товариство з обмеженою відповідальністю „Транстехно" звернулось до відповідача у даній справі з клопотанням про внесення змін до договору оренди від 22.09.1999 року № 120 (в редакції додаткової угоди від 27.08.2008 року) шляхом підписання додаткової угоди в частині зміни орендодавця, уточнення назви та ринкової вартості об'єкту, перерахування орендної плати, встановлення цілорічного використовування та продовження строку дії договору.

Судовою колегією встановлено, що між сторонами у справі виник спір відносно можливості продовження строку договору оренди.

Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.

Частина 2 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює, що у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на статтю 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", абзац 7 частини 4 якої передбачає, що у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо:

          - було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;

          - об'єкт  включено  до  переліку підприємств,  що  потребують  залучення  іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;

          - орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;

          - орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;

          - з інших підстав, передбачених законами;

Господарським судом м.Севастополя також зроблено вірний висновок, що наведеною вище нормою закону не передбачено такої підстави відмови в укладанні договору, як відсутність погодження збоку органу, уповноваженого управляти відповідним майном.

Дослідивши положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, статей 9 та 17, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказані положення закону встановлюють порядок укладення договору оренди вперше, але не встановлюють порядку внесення змін до вже діючого договору оренди. Крім того, вказані норми не вимагають узгодження строку дії договору з органом уповноваженим управляти державним майном, а навпаки, прямо вказують на те, що строк дії договору не залежить від рішення такого органу.

При цьому, судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі стосовно того, що Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" має намір використовувати предмет договору оренди у власній діяльності. Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом даних позовних вимог являється не спонукання до продовження орендних відносин, а внесення змін у діючий на момент звернення до суду договір оренди.  

Судова колегія звертає увагу на той факт, що доводи апеляційної скарги Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" ґрунтуються на нормах, які регулюють питання укладення вперше договору оренди, в той час як у даному випадку йдеться про внесення змін до вже укладеного раніше договору.   

Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутись за захистом своїх інтересів до суду.

Згідно з пунктом 4.3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 року „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відмови в укладанні договору оренди майна з підстав, не передбачених абзацом сьомим частини четвертої статті 9 Закону, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересована особа має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання компетентного органу (підприємства) укласти договір оренди (частина восьма статті 9 Закону).

Оскільки у даному випадку позивачеві було відмовлено в укладенні договору не з підстав, передбачених абзацом сьомим частини четвертої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", судова колегія вважає дії суду першої інстанції з приводу задоволення позовних вимог правомірними.

При цьому, вимогу позивача стосовно того, що у випадку відмови відповідача від укладання додаткової угоди на протязі 10 днів з моменту набранням рішення законної сили, вважати додаткову угоду укладеною в редакції позивача, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, оскільки задоволення заявлених вимог буде залежати від настання або ненастання певних обставин, що не передбачено нормами  господарського процесуального законодавства.

На підставі викладеного, рішення господарського суду м.Севастополя від 22.12.2008 року судова колегія вважає законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:    

Апеляційні скарги Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" та Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 22 грудня 2008 року у справі № 5020-5/467 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  О.А.Латинін

Судді                                                                                М.І. Ткаченко

                                                                                І.В. Антонова