Рішення

від 30.01.2012 по справі 2-7032/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2-7032/11

пр. № 2/2608/1577/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Олешко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1-ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 240000 грн. по договору позики від 5.06.2011 р.

При цьому, посилається на те, що 5.06.2011 р. ОСОБА_3 на підставі договору позики, укладеного у письмовій формі у вигляді боргової розписки за письмовою згодою власного чоловіка ОСОБА_4, отримала у ОСОБА_1 у борг 30000 доларів США, що по курсу НБУ становить 240000 грн., для власних потреб, які зобов'язалась повернути 5.10.2011 р. ОСОБА_4 також зобов'язувався у випадку непередбачених обставин повернути позивачу 30000 доларів США.

Отримані кошти ОСОБА_3 не повернула, посилаючись на матеріальні труднощі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково, посилаючись на те, що вона отримала грошові кошти у сумі 30000 доларів від ОСОБА_1 значно раніше дати 5 червня 2011 р., віддавала частинами проценти щомісячно, але потім у зв'язку з проблемами у бізнесі стало неможливим повернути борг, тому на вимогу ОСОБА_1 5.06.2011 р. написала розписку про існуючий борг.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково, пояснивши, що дав письмову згоду у вигляді розписки на отримання його дружиною ОСОБА_3 від ОСОБА_1 30000 доларів США, але позичені гроші не вдалось повернути по причині матеріальних проблем.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_3 за згодою її чоловіка ОСОБА_4 грошові кошти по договору позики, який був укладений у вигляді письмової розписки про отримання грошей коштів з вказівкою дати повернення 5.10.2011 р. Грошові кошти не були повернуті у вказаний строк та на вимогу позикодавця ОСОБА_1 (а.с.5-7).

Суд, аналізуючи правовідносини між сторонами по справі, вважає, що фактично між ними був укладений договір позики.

Оскільки судом встановлено, що між сторонами існували договірні зобов*язання, пов*язані з позикою грошей, то позивач правомірно просить стягнути борг, що є неповернутим, бо в цьому є вина відповідачів.

Так як позивач свої вимоги про стягнення боргу пред'явив після сплину терміну повернення грошей, обумовлених в розписці, й сума позики визначались у доларах США, то суд погоджується з вимогами подавача позову про стягнення боргу станом на дату звернення з позовними вимогами до суду, що є його правом.

Суд, виходячи з курсу долара США і гривні станом на 1.11.2011 р.(100 доларів США=797,7000 грн.), вираховує суму заборгованості з розрахунку в 30000 доларів США, що дорівнює 239310 грн. (30000 доларів США х 797, 7000 грн.)

Відповідачі визнають проставлення своїх підписів під текстами розписок про отримання 30000 доларів США та згоди на отримання грошей від ОСОБА_1 за вільним волевиявленням.

Твердження відповідачів на матеріальні труднощі щодо повернення позики суд оцінює критично, бо ця обставина не є підставою, що виключає повернення суми боргу.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.ст.60, 61 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.65 СК України при укладанні договорів одним із подружжям вважається, що він діє в інтересах за згодою другого подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язок для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Згідно п.п.3, 5 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки позичені гроші в розмірі 30000 доларів США стали сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 відповідно до законодавства України, то спір стосується також інтересів ОСОБА_4, який надав письмову згоду на отримання ОСОБА_3 грошей у борг та солідарну з нею відповідальність і це свідчить про те, що він знав про відносини, що склались між його дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і аналіз характеру спірних правовідносин вказує, що з боку ОСОБА_4 відсутні були заперечення на отримання її дружиною в борг грошей від ОСОБА_1 і гроші в позику реально брались.

По тексту розписки не зафіксовано, що в ній йде мова про заборгованість, що вже існувала на момент написання розписок 5.06.2011 р., тобто раніше дати, вказаної у розписках. Не можна вважати договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вигляді розписки, фіктивним, який не створює правових наслідків, бо з боку відповідачів не підкріплений реальними доказами.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, заперечення відповідачів є безпідставним та необґрунтованими.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі, понесені позивачем, в сумі 1820 грн. при подачі позову до суду у вигляді оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується квитанціями від 26.10.2011 р., підлягають стягненню з відповідачів, враховуючи об'єм задоволених позовних вимог (а.с.1, 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 541 1046-1049, 1051 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 65 СК України, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 борг в сумі 239310 грн., судові витрати по справі в розмірі 1820 грн., а всього 241130 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя