Постанова

від 08.10.2012 по справі 14пн/5014/671/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 14пн/5014/671/2012 8 жовтня 2012 року Справа № 14пн/5014/671/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кролевець О.А., Попікової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Квадрум 2006" на рішення та постановугосподарського суду Луганської області від 21.06.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. у справі№ 14пн/5014/671/2012 за позовом до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про Регіонального громадського фонду сприяння розвитку зв'язків із зарубіжними країнами Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрум 2006" 1. Державний реєстратор Виконавчого комітету Луганської міської ради 2. Волкова Інна Володимирівна витребування майна з чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.06.2012 р. (судді: Лісовицький Є.А., Василенко Т.А., Яресько Б.В.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. (судді: Кододова О.В., Мартюхіна Н.О., Манжур В.В.), задоволено позов Регіонального громадського фонду сприяння розвитку зв'язків із зарубіжними країнами (надалі -Регіональний громадський фонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрум 2006" (надалі -ТОВ "Квадрум 2006"), а саме: витребувано у ТОВ "Квадрум 2006" на користь Регіонального громадського фонду наявних у ТОВ "Квадрум 2006" частки статутного капіталу ТОВ "Каскад 2004" у розмірі 99 % на суму 20 500,00 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Квадрум 2006" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить позов залишити без розгляду.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, статей 81, 111 10 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

02.10.2012 р. до Вищого господарського суду України від державного реєстратора надійшла заява про розгляд касаційної скарги без участі його представника.

Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.08.2004 р. проведено загальні збори учасників ТОВ "Каскад-2004", за результатами яких складено протокол № 1. На загальних зборах було вирішено створити ТОВ "Каскад-2004", єдиним засновником та учасником якого є Регіональний громадський фонд; в якості внеску до статутного фонду товариства вирішено передати грошові кошти у сумі 20 500,00 грн. та вирішено затвердити Статут товариства.

21.10.2005 р. між Регіональним громадським фондом (продавець) та ОСОБА_5, Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей 2005" (покупці) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Каскад-2004". За умовами укладеного договору продавець зобов'язується передати свою частку в статутному капіталі ТОВ "Каскад-2004" у власність покупцям, а покупці зобов'язуються прийняти цю частку: ОСОБА_5 -частину зазначеної частки у розмірі 0,1%; ТОВ "Цефей 2005" -частину частки у розмірі 99,9 % та сплатити за неї обговорену грошову суму.

28.10.2005 р. державним реєстратором у виконавчому комітеті Луганської міської ради проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Каскад-2004" у зв'язку зі зміною його місцезнаходження та зміною складу учасників.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2011 р. у справі № 2-26/09 залишено без змін рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 06.07.2009 р. в частині задоволення позову Регіонального громадського фонду до ТОВ "Цефей 2005", ОСОБА_5, виконавчого комітету Луганської міської ради та ТОВ "Каскад-2004" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Каскад 2004" від 21.10.2005 р., підписаного Регіональним громадським фондом, ОСОБА_5 та ТОВ "Цефей 2005".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у процесі при розгляді в Луганському окружному адміністративному суді справи № 2а-4958/11/1270 представник ТОВ "Квадрум 2006" надав копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Каскад 2004" від 18.12.2008 р., за яким ТОВ "Цефей 2005" продало Товариству з обмеженою відповідальністю "Журавлик 2005" 99,9 % частки у статутному капіталі ТОВ "Каскад 2004".

Також представником ТОВ "Квадрум 2006" надано копію договору від 03.11.2009 р., за яким ТОВ "Журавлик 2005" продало свою долю (100 %) у статутному капіталі ТОВ "Каскад 2004" Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадрум 2006".

Крім того, 03.11.2009 р. протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Каскад-2004" вирішено прийняти до складу товариства ОСОБА_6 та збільшено статутний капітал на 205,00 грн., що складає 1 %, тобто з 03.11.2009 р. статутний капітал товариства став складати 20 705,00 грн.

Отже, станом на цей час відповідачу належить 99 % статного капіталу ТОВ "Каскад-2004", що складає 20 500,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про витребування у відповідача (ТОВ "Квадрум 2006") наявних у нього частки статутного капіталу ТОВ "Каскад 2004" у розмірі 99 % на користь позивача.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (стаття 167 Господарського кодексу України).

Стаття 41 Конституції України гарантує, що право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Квадрум 2006" є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбано, не має права її відчужувати, тобто є добросовісним набувачем у силу частини 1 статі 388 ЦК України.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Указане кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11.10.2011 р. у справі № 5002-8/5447-2010.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи за касаційною скаргою не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111 5 , 111 7 ГПК України. А відтак, підстави для зміни або скасування прийнятих у цій справі судових актів відсутні.

Згідно з пунктом 1 статті 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрум 2006" у справі № 14пн/5014/671/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 21.06.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. у справі № 14пн/5014/671/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Кролевець

О. Попікова