Ухвала

від 09.08.2012 по справі 32/68-10(28/497-07)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 серпня 2012 р. № 32/68-10(28/497-07)

09 серпня 2012 року № 32/68-10(28/497-07)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Українсько-канадського товариства з обмеженою відповідальністю "Себекс-Ритрейдінг"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 07.03.2012 у справі№ 32/68-10(28/497-07) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КМЮ" доУкраїнсько-канадського товариства з обмеженою відповідальністю "Себекс-Ритрейдінг" третя особаЗакрите акціонерне товариство "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" проспонукання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом Українсько-канадського товариства з обмеженою відповідальністю "Себекс-Ритрейдінг" доТовариства з обмеженою відповідальністю "КМЮ" провизнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 у задоволенні первісного позову про усунення перешкод у володінні і користуванні цілісним майновим комплексом виробничої бази відмовлено; зустрічний позов про визнання за позивачем у зустрічному позові права власності на спірне нерухоме майно з часткою власності 51/100 задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в зустрічному та первісному позовах відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2012 у справі № 32/68 10(28/497-07) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 залишено без змін.

Українсько-канадське товариство з обмеженою відповідальністю "Себекс-Ритрейдінг" подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.03.2012 у справі № 32/68-10(28/497-07), у якій просить скасувати постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 5002-26/26-2011, від 28.02.2012 у справі № 25/12-10, від 24.05.2011 у справі № 6/042-09/19 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема частини четвертої статті 778 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зі змісту постанов суду касаційної інстанції від 07.03.2012 у справі № 32/68 10(28/497-07), про перегляд якої просить заявник, та від 28.02.2012 у справі № 25/12-10, від 24.05.2011 у справі № 6/042-09/19, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 07.03.2012 у справі №32/68-10(28/497-07), на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання права власності орендаря на неод'ємні поліпшення орендованого майна з огляду на те, що договорами оренди передбачалась лише можливість включення вартості здійснених поліпшень у рахунок сплати орендної плати, але позивач за зустрічним позовом (орендар) з даними пропозиціями до третьої особи (орендодавця) не звертався; крім того, відсутні докази отримання орендарем відповідної згоди орендодавця на поліпшення орендованого майна.

Приймаючи постанову від 28.02.2012 у справі № 25/12-10, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову про визнання права власності на невід'ємні поліпшення орендованого майна, оскільки позивачем зроблено поліпшення переданого в оренду нежитлового приміщення за договором оренди, частина якого пропорційно дорівнює витраченим на поліпшення коштам, за наявності згоди орендодавця; в результаті поліпшення фактично створена нова річ.

Приймаючи постанову від 24.05.2011 у справі № 6/042-09/19, на яку посилається заявник, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи суд касаційної інстанції виходив з того, що дозвільні документи, надані позивачем, виключають самочинність здійсненого ним будівництва; позивачем було проведено реконструкцію (переробку) існуючого нерухомого об'єкту, а спірний об'єкт нерухомості не є новоствореним нерухомим майном; відповідач (орендодавець) надав згоду позивачу на здійснення поліпшень об'єкту оренди; відповідно до п. 7.7. договору оренди, позивач та відповідач домовилась, що поліпшення, виконані позивачем за власні кошти, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, переходять у власність відповідача, при цьому, позивач зобов'язаний передати на баланс відповідача відповідну проектно-кошторисну та виконавчу документацію та здійснені невід'ємні поліпшення, про що сторони договору складають відповідний акт приймання - передачі, в якому зазначається вартість поліпшень, яка підлягатиме компенсації відповідачем. До того ж відповідач не виявив бажання отримати на свій баланс від позивача відповідну проектно-кошторисну та виконавчу документацію на здійснені невід'ємні поліпшення об'єкту оренди і дії відповідача свідчать про відмову відповідача (власника) від прийняття здійснених поліпшень. З огляду на це, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" права спільної часткової власності у розмірі 167/200 частки об'єкту нерухомості.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду від 31.01.2012 у справі № 5002-26/26-2011, оскільки предмети та підстави позовів у цій справі та у справі № 32/68-10(28/497-07), про перегляд постанови у якій подано заяву, є різними. Так, у справі № 32/68-10(28/497-07) заявлені первісний позов про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом та зустрічний позов про визнання права власності, у справі № 5002-26/26-2011 заявлений позов про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Алуштинської .міської Ради від 08.04.2005 № 337.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №32/68-10(28/497-07) до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Українсько-канадському товариству з обмеженою відповідальністю "Себекс-Ритрейдінг" у допуску справи №32/68-10(28/497-07) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Владимиренко СуддіА.Демидова С.Мирошниченко В.Селіваненко С.Шевчук

КАСАЦІЯ до ВСУ (відділ - 7)