Постанова

від 17.12.2008 по справі 3/326

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/326

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.12.2008                                                                                           № 3/326

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:            Пашкіної С.А.

          Поляк О.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Чепелянський В.Є. (довір. № 3486-1/4 від 19.11.08р.)

 відповідача –             Якимчук С.М. (довір. від 08.09.08р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерне товариство "Склопак"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 30.10.2008

 у справі № 3/326 (Сівакова В.В.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклоград"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Склопак"

 про                                                   стягнення 133740,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2008р. припинено провадження  у справі № 3/326, стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Склопак” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стеклоград” 1 337,41 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони. Згоди іншої сторони для зарахування не потрібно.

Суд першої інстанції в ухвалі вказує на прийняті ТОВ „Стеклоград” зобов'язання виготовляти та поставляти за замовленням ЗАТ „Склопак” товар, а ЗАТ „Склопак” зобов'язалося прийняти та оплатити вартість виготовленого товару. Крім того, відповідно до укладених між сторонами договорів від 01.08.06р., 01.02.07р., 02.07.07р. ЗАТ „Склопак” зобов'язалося оплатити виконанні роботи щодо виготовлення ТОВ „Стеклоград” напівфабрикатів металопластикових конструкцій.

Внаслідок виконання ТОВ „Стеклоград” умов вказаних договорів, обома сторонами складені та підписані відповідні акти виконаних робіт та враховуючи видаткові накладні на суму 668 743,26 грн.

ЗАТ „Склопак” частково оплатило  вартість поставленого товару та надані послуги, тому заборгованість ЗАТ „Склопак” перед ТОВ „Стеклоград” складає 133 740,62 грн.

Суд першої інстанції посилається на рішення  Господарського суду          м. Києва від 29.07.08р. № 3/231 за позовом ЗАТ „Склопак” про стягнення з ТОВ „Стеклоград” заборгованості в розмірі 151 082,13 грн., яким встановлено отримання ТОВ „Стеклоград” від ЗАТ „Склопак” товару на суму 148 401,86 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.08р. у вказаній справі в позові ЗАТ „Склопак” відмовлено, з підстав відсутності пред'явлення позивачем вимоги в порядку статті 530 Цивільного кодексу України.

ТОВ „Стеклоград” направило  ЗАТ „Склопак” письмову заяву-повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог та припинення зобов'язання.

Суд першої інстанції в ухвалі вказує на те, що 21.10.08р. через зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями ТОВ „Стеклоград” перед ЗАТ „Склопак” на суму 148 401,86 грн., та за зобов'язаннями ЗАТ „Склопак” перед ТОВ „Стеклоград” на суму 133 740,62 грн., відбулося повне припинення зобов'язання ЗАТ „Склопак” перед ТОВ „Стеклоград” щодо оплати боргу в сумі 133 740,62 грн.

Господарський суд міста Києва припинив провадження у справі                   № 3/326 на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.08р. у справі № 3/326, справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

В апеляційній скарзі ЗАТ „Склопак” вказує на те, що виходячи зі змісту частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України, зарахування є не одностороннім правочином, а є способом припинення зобов'язання. Частина 2 даної статті передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Дана норма закону є диспозитивною, тобто може, а не повинно бути здійснене зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї сторони.

ЗАТ „Склопак” посилається на статтю 538 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі невиконання однієї із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Скаржник вважає, що дана стаття розширює перелік випадків, при яких зустрічне зарахування вимог, що здійснюється в односторонньому порядку, може не братись до уваги іншою стороною.

          Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.08р.

          В судове засідання 03.12.08 апеляційної інстанції не з'явився представник позивача, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.12.08р.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-3/7633 від 17.07.08р. повернуто, на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу, зустрічну позовну  заяву ТОВ „Стеклоград” про стягнення заборгованості в розмірі 133740,62 грн.  за неналежне виконання зобов'язань по сплаті виготовленого та поставленого  товару за замовленням та по договорах від 01.08.06р., від 01.02.07р., від 02.07.07р.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду                            № 05-5-3/7633 від 24.09.08р. апеляційну скаргу ТОВ „Стеклоград” задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-3/7633 від 17.07.08р. та, оскільки 29.07.08р. господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 3/231, зустрічну позовну заяву ТОВ „Стеклоград” до ЗАТ „Склопак” розглянуто окремим провадженням.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлені товари та виконані роботи на загальну суму 133 740,62 грн.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ „Стеклоград” надало видаткові накладні, які підтверджують відпуск Закритому акціонерному товариству „Склопак” матеріальних цінностей, зокрема: № РН-192 від 23.11.2006, № РН-191 від 23.11.2006, № РН-188 від 23.11.2006, № РН-203 від 14.11.2006, № РН 225 від 20.11.2006, № РН-228 від 24.11.2006, № РН-229 від 24.11.2006, № 141-230 від 24.11.2006, № РН-234 від 30.11.2006, № РН-240 від 23.11.2006, № РН-247 від 30.11.2006, № РН-248 від 30.1 1.2006, № РН-261   від   11.12.2006, № РН-272   від   14.12.2006,   № РН-277   від   08.12.2006,           № РН-285   від 13.12.2006,  № РН-298 від 21.12.2006, № РН-312 від 28.12.2006, № РН-313 від 29.12.2006, № РН-314  від  29.12.2006, № СК-14  від 06.03.2007, № РН-21   від  21.03.2007,  № СТ-30  від 30.03.07, № СТ-489 від 30.03.2007,    № РН-492 від 30.03.2007,  № РН-490 від 19.04.2007, № РН-491 від 19.04.2007, № РН-684 від 14.05.2007, № РН-686 від 15.05.2007, № РН 685 від 17.05.2007, № РН-961 від 06.07.2007, № РН-200 від 10.08.2007, № РН-0210 від 02.10.2007, № РН-22107 від 22.10.2007, № РН-131109 від 15.01.2007, № РН-23І7 від 20.02.08.

          Крім того, ТОВ „Стеклоград” до позовної заяви додало видаткові накладні № РН-810 від 04.06.07р., РН-2508 від 08.04.08р., які не містять доказів передачі відповідачеві матеріальних цінностей, оскільки в накладних відсутні підписи уповноважених представників відповідача про отримання товарів. Ухвалою від 03.12.08р. Київський апеляційний господарський суд вимагав від позивача надати докази поставки відповідачеві товарів по накладних № РН-810 від 04.06.07р., № РН-2508 від 08.04.08р., позивач не виконав вимоги апеляційного суду.

Крім того, в позовній заяві зазначені вимоги про оплату суми 1 956,53 грн., 285,05 грн., 723,99 грн., які документально не обґрунтовані.

          Між   Товариством з обмеженою відповідальністю „Стеклоград” і Закритим акціонерним товариством „Склопак” укладеного договори від 01.08.06р., 01.02.07р., 02.07.07р., відповідно до яких замовник                           (ЗАТ „Склопак”) доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання провести роботи по виготовленню напівфабрикатів метало-пластикових конструкцій (вікон та дверей). Замовник забезпечує  виконавця необхідним матеріалом, комплектуючими виробами та технічною документацією на півфабрикати. Перелік проведених робіт вказується в Акті виконаних робіт, якій складається після завершення усіх робіт. Пункти 3.3 договорів передбачають, що замовник вносить оплату на підставі підписаного Акту виконаних робіт шляхом перерахування суми, що вказана в такому Акті.

          Сторонами підписані Акти виконаних робіт від 31.10.06р. по договору від 01.08.06р. на суму 187 900 грн., від 31.03.07р. по договору від 01.02.07р. на суму 56 100 грн., від 28.09.07р. по договору від 02.07.07р. на суму 58 600 грн.

          Таким чином, ЗАТ „Склопак”, згідно видаткових накладних та вищезазначених Актів виконаних робіт, мало сплатити ТОВ „Стеклоград” 662 285,92 грн.          

Закрите акціонерне товариство „Склопак”  сплатило за поставлений товар та надані послуги суму 535 002,64 грн., що підтверджується виписками з банку від 01.09.08р., від 03.09.08р.

          Заборгованість ЗАТ „Склопак” перед ТОВ „Стеклоград” складає                127 283,28 грн.

          30.09.08р. ТОВ „Стеклоград” направлено письмову вимогу ТОВ „Склопак” про сплату протягом 7-денного терміну заборгованості у розмірі 133 740,62 грн.

          В матеріалах справи міститься рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.08р.у справі № 3/231 за позовом ЗАТ „Склопак” про стягнення з ТОВ „Стеклоград” заборгованості у розмірі 151 082,13 грн. Даним рішенням ТОВ „Склопак” відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не пред'являлася вимога відповідачу, як того вимагають приписи статті 530 Цивільного кодексу України.

          Постановою Київського апеляційного господарського від  05.11.08р. дане рішення залишено без змін.

          21.10.08р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Стеклоград” направило ЗАТ „Склопак” письмову заяву-повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог ти припинення зобов'язання.

          ТОВ  „Стеклоград” в заяві зазначає, що ЗАТ „Склопак” і ТОВ „Стеклоград” є підприємствами, які працюють в одній галузі господарства (з виготовлення метало-пластикових конструкцій). Протягом 2006-2008р.р. дані підприємства співпрацювали між собою (виконання певних послуг із виготовлення метало-пластикових конструкцій) та між ними склалася певна  взаємна заборгованість.

          ТОВ „Стеклоград” даною заявою поставило ЗАТ „Склопак” до відома про припинення зобов'язання ТОВ „Стеклоград”, щодо сплати останнім суми заборгованості в розмірі 133 740,62 грн. із загальної суми підтвердженої заборгованості ТОВ „Стеклоград”  перед ЗАТ „Склопак” в розмірі 148 401,86 грн. шляхом зарахування суми 133 740,62 грн. за зустрічними однорідними вимогами ТОВ „Стеклоград” і ЗАТ „Склопак” один перед одним.

          ТОВ „Стеклоград” зазначає, що заборгованість  перед ЗАТ „Склопак” складає залишок від різниці суми 148 401,86 грн. з сумою в 133 740,62 грн., а саме 14 661,24 грн. Дана заборгованість може бути переглянута товариством в сторону збільшення, якщо ЗАТ „Склопак” документально підтвердить іншу суму заборгованості.

          Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування - це односторонній правочин. Його особливість полягає у тому, що воно може припинити відразу два зустрічних зобов'язання –при умові рівності розміру вимог.

Зарахуванням можуть припинятися тільки однорідні вимоги. Вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту. Не можна обов'язок надати послугу зарахувати в рахунок зустрічного обов'язку поставити товар. Звичайно зарахуванням припиняються грошові зобов'язання, оскільки гроші є в обігу як загальний еквівалент товарів, робіт, послуг.

Юридично неоднорідними є цивільно-правові вимоги про оплату поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг з одного боку, і про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов'язання, зустрічні вимоги зміст яких складає цивільно-правова відповідальність –відшкодування шкоди, сплата процентів і сум індексації заборгованості з іншого.

Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому, якщо сторони з метою проведення зарахування своєю угодою змінять предмет вимог (наприклад, оцінять речі, послуги тощо в грошах), то така однорідність не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України і зарахування буде неможливим; зрілість вимог, необхідно, щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент; ясність вимог.

Судом першої інстанції невірно встановлено розмір заборгованості ЗАТ „Склопак” перед ТОВ „Стеклоград”, оскільки позивачем документально обґрунтовано лише суму заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 127 283,28 грн., а тому зарахування зустрічних однорідних грошових вимог можливе лише в сумі 127 283,28 грн.

ТОВ „Стеклоград” листом № 208/05/08 від 21.10.08р. підтвердило наявність його грошового зобов'язання перед ЗАТ „Склопак” (а.с. 107), а заявою у справі № 3/326 (а.с. 104) просило припинити провадження по даній справі у зв'язку з наявністю взаємної заборгованості, яка є не меншою суми 127 283,28 грн.

Суд першої і апеляційної інстанції не справі в даному провадженні встановлювати розмір заборгованості ТОВ „Стеклоград” перед                            ЗАТ „Склопак”, оскільки це документально в даній справі не доведено і може бути результатом дослідження в іншому процесі.

Принциповим є те, що розмір заборгованості відповідача по даній справі на суму 127 283,28 грн. документально доведено у цій справі і не заперечується сторонами.

Представник ЗАТ „Склопак” в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив свою згоду з резолютивною частиною ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.08р. по даній справі.

          Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

          В пункті 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” зазначається, що заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язання. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак, не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

          Для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні був боржником в іншому зобов'язанні.

          Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо припинення зобов'язання ЗАТ „Склопак” перед ТОВ „Стеклоград” про оплату боргу в розмірі 127 283,28 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

          Відповідно до пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України  суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, резолютивна частина ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.08р. по даній справі є законною і обґрунтованою.

          Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 30.10.2008р. стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Склопак” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стеклоград” 1 337,41 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Згідно статті 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

          Відповідно до пункту 8 роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” державне мито частково або повністю повертається заявникові лише у випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Підставами для повернення державного мита відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” є: внесення державного мита у більшому розмірі, ніж передбачено законом; відмова платника від подання позовної заяви; повернення або відмова у прийнятті позовної заяви, а також заяви про перегляд рішення в апеляційному чи у касаційному порядку чи перегляд його за нововиявленими обставинами (статті 62, 63, 97, 1113 та 113 ГПК); припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розгляду в господарському суді; скасування у встановленому порядку рішення, ухвали, постанови господарського суду, якою державне мито було стягнуто в доход державного бюджету.

У випадках відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи або задоволення відповідачем позовних вимог після подання позову внесене з цієї справи державне мито не повертається.

В пункті 9 роз'яснення Вищого господарського суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” зазначається, що при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 „Про державне мито” останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

Оскільки, спір між сторонами врегульовано після пред'явлення позову, в силу статті 49 Господарського процесуального кодексу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито в розмірі 1 272,83 грн. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині судові витрати несе позивач.

Крім того, ЗАТ „Склопак” при подачі апеляційної скарги сплачено державне мито в розмірі 668,70 грн. Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 8 Декрету сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

З огляду на те, що нормами Декрету не передбачено справляння державного мита з апеляційних скарг на ухвали господарських судів, сума державного мита, сплаченого скаржником до Державного бюджету України за подання апеляційної скарги на прийняту у даній справі ухвалу відповідно до квитанції № 112 від 13.11.2007 року, підлягає поверненню йому повністю.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу, суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Склопак” задовольнити частково.

          2. Резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.08р. у справі № 3/326 викласти в наступній редакції:

          Провадження у справі № 3/326 припинити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Склопак”               (м. Київ, вул. Будіндустрії, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стеклоград” (м. Київ, просп. Бажана, 28-В, кв. 184, код ЄДРПОУ 34290127) 1 272,83 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Повернути з державного бюджету Качарабі Володимиру Петровичу, особі якою сплачено державне мито замість Товариства з обмеженою відповідальністю „Склопак”, державне мито в розмірі 668,70 грн., перераховане квитанцією від 06.11.08р. № 104, квитанція № 104 від 06.11.08р. знаходиться в матеріалах справи № 3/326.

4. Матеріали справи № 3/326 повернути до Господарського суду    міста Києва.      

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Пашкіна С.А.

                                                                                          Поляк О.І.

 23.12.08 (відправлено)