cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"16" жовтня 2012 р. Справа № 5006/20/54/2012
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ландгут Бройлер", с. Розівка Шахтарського району Донецької області (далі -Товариство)
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012
зі справи № 5006/20/54/2012
за позовом фермерського господарства "Віктор", м. Попасна Попаснянського району Луганської області
до Товариства
про стягнення 178 060,89 грн., та
зустрічним позовом Товариства
до фермерського господарства "Віктор"
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2012 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Товариство повторно звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 29.08.2012 № 1115, в якій просить оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції з даної справи скасувати.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Між тим, у додатку до касаційної скарги зазначено: "2. Докази направлення скарги Позивачу ". Проте будь-яких доказів такого надсилання матеріали скарги не містять, що підтверджується актом Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2012 № 02-06/129.
За приписами підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте скаржником взагалі не додано будь-яких доказів, що підтверджували б сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, що також підтверджується актом Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2012 № 02-06/129.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Проте, хоча у скарзі й міститься посилання на порушення судом апеляційної інстанції статті 94 ГПК України, але не зазначено, в чому, на думку скаржника полягає суть такого порушення.
Відповідно до пунктів 3, 4 і 6 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
- до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;
- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
- у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3, 4 і 6 частини першої та частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Ландгут Бройлер" касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012 зі справи № 5006/20/54/2012.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2012 |
Оприлюднено | 18.10.2012 |
Номер документу | 26443030 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні