cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"13" березня 2013 р. Справа № 5006/20/54/2012
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ландгут Бройлер", с. Розівка Шахтарського району Донецької області (далі - Товариство),
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012
зі справи № 5006/20/54/2012
за позовом фермерського господарства "Віктор", м. Попасна Попаснянського району Луганської області (далі - Господарство),
до Товариства
про стягнення 178 060, 89 грн., та
зустрічним позовом Товариства
до Господарства
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2012 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.10.2012 повторну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пунктів 3, 4 і 6 частини першої статті 111 3 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 чергову касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 6 частини першої статті 111 3 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2013 чергову касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 111 3 ГПК України.
Товариство знову звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 30.01.2013 № 128, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012 зі справи № 5006/20/54/2012. До касаційної скарги також додано заяву про поновлення строку її подання від 30.01.2013 № 127.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Між тим у додатку до касаційної скарги зазначено: "2. Докази направлення скарги Позивачу". Проте будь-яких доказів такого надсилання матеріали скарги не містять, що підтверджується актом Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2013 № 02-09/24.
Крім того, за приписами підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1 147 грн.
При цьому скаржником взагалі не додано будь-яких доказів, що підтверджували б сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
До того ж відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Однак, хоча у скарзі й міститься посилання на порушення судом апеляційної інстанції статті 94 ГПК України, але не зазначено, в чому, на думку скаржника, полягає суть такого порушення.
Відповідно до пунктів 3, 4 і 6 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
- до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;
- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі;
- у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3, 4 і 6 частини першої та частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012 зі справи № 5006/20/54/2012 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Ландгут Бройлер".
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2013 |
Оприлюднено | 14.03.2013 |
Номер документу | 29906912 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні