Рішення

від 06.09.2012 по справі 5024/1101/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р. Справа № 5024/1101/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйов К.В. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс і К", м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

про визнання права власності

за участі представників:

від позивача : п. Калінніков О.В. - уповн. представник, довір. від 20.07.2012р.,

від відповідача : ОСОБА_7 - уповн. представник, довір. від 21.11.2011р.,

Обставини справи : провадження у справі порушено за позовом про визнання за позивачем права власності на частину об'єкта нерухомого майна, а саме - на перший, другий та мансардний поверхи універсального магазину з кафе, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (надалі - будівля магазину з кафе). Позовні вимоги обґрунтовано твердженнями про те, що позивач набув право власності на вказану частину будівлі магазину з кафе, оскільки усі учасники спільної діяльності з будівництва цієї будівлі, крім відповідача, відступили позивачу права вимоги на свої вклади у результаті спільної діяльності (будівлі магазину з кафе).

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. За текстом поданих суду клопотань та усно, у судових засіданнях, стверджує, що учасники спільної діяльності, які відступили позивачу права вимоги на свої вклади у результаті спільної діяльності, фактично, право на ці вклади не набули, оскільки не виконали власних зобов'язань за договором про спільну діяльність, а договори про відступлення права вимоги та ін. між цими учасниками спільної діяльності та позивачем не відповідають вимогам діючого законодавства. З вказаних підстав представник відповідача стверджує про необгрунтованість позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях 07.08.2012р., 23.08.2012р. та 06.09.2012р. За клопотанням представника відповідача (вх. № 10034) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами, а саме - програмно-апаратним комплексом "Оберіг".

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з зазначених у позовній заяві підстав. Присутній у судовому засіданні представник відповідача не визнає позовні вимоги у повному обсязі, через їх необгрунтованість, з раніше вказаних підстав.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 06.09.2012р, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Публічним акціонерним товариством "СЕБ Банк" подано заяву про залучення цього банку до участі у справі як третьої особи, оскільки спірне майно перебуває у в іпотеці у вказаного банку (вх. № 9775). У задоволенні цієї заяви судом відмовлено, оскільки у заяві ПАТ "СЕБ Банк" не вказано яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов'язки цього банку.

Представником відповідача заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах (вх. №/№ 9589, 10037, 2/3237), оскільки право власності на спірний об'єкт нерухомого майна зареєстровано на відповідача, як на фізичну особу, а сам спірний об'єкт нерухомого майна не використовується відповідачем у підприємницькій діяльності. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки відповідач здійснювала будівництво та введення в експлуатацію будівлі магазину з кафе саме, як фізична особа - підприємець, що підтверджується матеріалами справи: договором про спільну діяльність від 18.10.2007р., що був укладений між відповідачем та іншими фізичними особами (т.1 а.с.12-14), договором іпотеки від 11.04.2008р. № С-0029349_08/ДІ (т.1 а.с.27-31), за яким відповідач є іпотекодавцем, власником об'єкту незавершеного будівництва - будівлі магазину з кафе готовністю 22 %, актом від 16.05.2011р. готовності до експлуатації будівлі магазину з кафе (т.1 а.с.32-37), сертифікатом від 23.06.2011р. відповідності об'єкта закінченого будівництва - будівлі магазину з кафе (т.1 а.с.38), позитивним висновком комплексної будівельної експертизи від 08.04.2010р. по робочому проекту будівлі магазину з кафе (т.2 а.с.94), договором № 50 від 30.12.2010р. між відповідачем та виконавчим комітетом Херсонської міської ради про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Херсона під час здійснення будівництва будівлі магазину з кафе (т.2 а.с.109-110) та ін. матеріалами справи, за якими іпотекодавцем, власником об'єкту незавершеного будівництва та замовником вказано відповідача, як фізичну особу - підприємця. Відмовляючи у задоволенні цих клопотань суд також врахував, що станом на теперішній час будівля магазину з кафе є об'єктом підприємницької діяльності, а відповідача зареєстровано як фізичну особу - підприємця. Крім цього, відмовляючи у задоволенні цих клопотань суд врахував, що за результатами проведеного судом у судовому засіданні 06.09.2012р огляду оригіналу інвентарної справи № 37196/425 Херсонського державного бюро технічної інвентаризації (надалі - БТІ) на будівлю магазину з кафе встановлено, що складовою цієї справи, зокрема, є лист фізичної особи ОСОБА_1 до начальника БТІ (за реєстрацією БТІ вх. № 128 від 06.06.2012р.) (інвентар.справа, а.с.119) про надання дублікату свідоцтва на право власності на будівлю магазину з кафе, за яким вказано, що внаслідок відсутності оригіналу цього свідоцтва або вказаного дубліката відповідача позбавлено права здійснювати підприємницьку діяльність. Також, судом враховано, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва - будівля магазину з кафе готовністю 22 % та 40 % було зареєстроване на відповідача саме як на приватного підприємця, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (інвентар.справа, а.с.48, 49, 57, 62, 64).

Представником відповідача заявлено клопотання про зупинення розгляду справи до завершення розгляду судами цивільної справи за позовом про розірвання договору про спільну діяльність від 18.10.2007р між відповідачем, фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, фізичною особою ОСОБА_9, а також цивільної справи за позовом про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 30.05.2012р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та позивачем, між фізичною особою ОСОБА_9. та позивачем, а також договору купівлі - продажу майнових прав від 06.07.2012р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, в особі ОСОБА_8, та позивачем (вх. №/№ 10038, 11352). У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки відповідачем не доведено неможливості розгляду справи № 5024/1101/2012 до завершення розгляду вказаних цивільних справ.

Представником відповідача заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту будівлі магазину з кафе (вх. № 10035), у задоволенні якого судом відмовлено за недоцільністю. При цьому, судом враховано, можливість скасування наявних арештів (заборон на відчуження) спірного майна при розгляді інших судових справ (в яких позивач не є стороною), можливість відчуження спірного майна за згодою банка - іпотекодержателя, відсутність спростування з боку відповідача оголошень про продаж будівлі магазину з кафе, які вказано у заяві про вжиття заходів забезпечення позову та про недостовірність яких стверджує представник відповідача у своєму клопотанні.

Представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів на підтвердження виконання сторонами договору про спільну діяльність від 18.10.2007р, крім відповідача, своїх зобов'язань за цим договором, а також на підтвердження правомірності укладання додаткових угод до цього договору (вх. № 10036, 2/3236). Перше з вказаних клопотань задоволено судом частково, в частині витребування доказів (документів), які відносяться до предмету дослідження у справі. У задоволенні другого з цих клопотань судом відмовлено у зв'язку із недоцільністю та з урахуванням того, що відповідачем було підписано договори від 21.10.2008р. та 28.12.2009р. про внесення змін та доповнень до договору про спільну діяльність, про непогодження яких банком - іпотекодержателем стверджує представник відповідача, а також, через відсутність обґрунтування того, яким чином укладання вказаних двох договорів від 21.10.2008р. та 28.12.2009р., без згоди банку - іпотекодержателя, порушує інтереси відповідача.

Представником відповідача заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі (вх. № 2/3235), у задоволенні якого судом відмовлено за недоцільністю, у зв'язку із можливістю встановлення обставин справи на підставі наявних доказів.

Представником відповідача, також, заявлено клопотання (вх. № 2/3022) про визнання недійсними судом, в порядку ст.83 ГПК України, при прийнятті рішення по справі, договорів про відступлення права вимоги від 30.05.2012р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та позивачем, між фізичною особою ОСОБА_8., за довіреністю, від імені ОСОБА_9., та позивачем, договору купівлі-продажу майнових прав від 06.07.2012р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, в особі ОСОБА_8, та позивачем, а також договору застави майнових прав від 20.01.2010р. між ОСОБА_2. та ОСОБА_8.

Крім цього, судом встановлено наступне.

Три фізичні особи - підприємці - відповідач, ОСОБА_2 (надалі - Учасник-2) та ОСОБА_3 (надалі - Учасник-3) 18.10.2007р уклали договір про спільну діяльність, без створення юридичної особи, з метою спільно діяти у будівництві двоповерхового будинку з напівпідвалом з метою розміщення в ньому кафе та промтоварного магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (т.1 а.с.12-14) (надалі - договір про спільну діяльність). Цей договір був посвідчений 18.10.2007р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округа ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 3631.

Відповідно до п.1.2. договору про спільну діяльність визначено, що спільна діяльність здійснюється на основі об'єднання вкладів (просте товариство).

Відповідно до п.2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5. та 2.1.6 договору про спільну діяльність відповідач зобов'язалася :

- надати під будівництво земельну ділянку, яка знаходиться у платному користуванні відповідача, привести цю ділянку у стан придатний для проведення будівельних робіт;

- розробити, за свій рахунок, проектну документацію на будівництво об'єкту, отримати дозволи на виконання будівельних робіт та виконання земельних робіт;

- зареєструвати, за свої кошти, до 05.03.2008р. в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації право власності на недобудовану будівлю, яка буде до цього часу зведена за вказаною адресою, як об'єкт незавершеного будівництва (у складі - напівпідвалу з несучими конструкціями та міжповерховим перекриттям), та виступити поручителем по цільовому кредиту на будівництво Учасника-2, шляхом передачі в іпотеку цього об'єкта незавершеного будівництва;

- профінансувати до 30.08.2008р., в розмірі 1/3 частини підготовленої проектної документації, благоустрій прилеглої до об'єкту території;

- здати добудований об'єкт в експлуатацію до 15.02.2009р.

Відповідно до п.2.2.1., 2.2.2. договору про спільну діяльність Учасник-2 разом з Учасником-3 зобов'язалися здійснити будівництво об'єкту за рахунок своїх та кредитних коштів та забезпечити виконання будівельно - монтажних робіт з будівництва напівпідвалу - до 05.02.2008р, а з будівництва першого та другого поверхів - до 30.08.2008р.

Відповідно до п.2.3. договору про спільну діяльність кожний з учасників спільної діяльності оплачує будівництво своєї частини комунікаційних мереж (вода, каналізація, електрика, телефон) відповідно до запроектованих потужностей (об'ємів).

Відповідно до п.2.4. договору про спільну діяльність учасники спільної діяльності відповідно до внесених кожним з них вкладів та отриманих у відповідності часток несуть витрати, пов'язані із здачею збудованого об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до п.3.1. договору про спільну діяльність ведення спільних справ по цьому договору здійснюється учасниками спільної діяльності за їх загальною згодою.

Відповідно до п.3.3. договору про спільну діяльність Учаснику-2 доручається керівництво спільною діяльністю та ведення загальних справ, бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 4.1. договору про спільну діяльність визначено, що вкладом відповідача у спільну діяльність є передача права користування земельною ділянкою площею 0,0812 га, що розташована в АДРЕСА_2, яка надана позивачу в строкове платне користування під будівництво кафе та промтоварного магазину, згідно із договором оренди земельної ділянки, укладеним між Херсонською міською радою та позивачем від 04.06.2007р., зареєстрованим у Херсонській міській філії Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру" 25.06.2007р. Учасники спільної діяльності оцінили вартість земельної ділянки, право на користування якої передано відповідачем, в сумі 450 000,00 грн.

Пунктом 4.2. договору про спільну діяльність визначено, що вкладами Учасника-2 та Учасника-3 у спільну діяльність є особисті грошові кошти, які вони вносять в сумі по 350 000,00 грн. кожний до 05.02.2008р на будівництво напівпідвалу. Залишок коштів на будівництво кафе та промтоварного магазину, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та отриманого Дозволу на виконання будівельних робіт № 248/07 вносить Учасник-2, після отримання цільового кредиту на будівництво, майновим поручителем по якому буде виступати відповідач, як власник недобудованої будівлі (напівпідвал), яка буде до того часу зведена за зазначеною адресою і право власності на яку відповідач зареєструє в БТІ. У випадку не повернення Учасником-2 цільового кредиту на будівництво та переходу права власності на предмет іпотеки (недобудована будівля, напівпідвал) до іпотекодержателя (банку), Учасник-2 гарантує виплатити відповідачу грошову компенсацію збитків в розмірі 450 000,00 грн.

Відповідно до п.4.3. договору про спільну діяльність, до підписання цього договору Учасник-3 передав Учаснику-2 гроші в сумі 350 000,00 грн., що, як то вказано у цьому пункті договору, підтверджується виданим у присутності нотаріуса Учаснику-3 видатковим ордером.

Відповідно до п.4.5. договору про спільну діяльність учасники спільної діяльності домовилися про те, що у разі виникнення в процесі будівництва двоповерхової будівлі, потреби змінити проектно-кошторисну документацію в сторону збільшення площі та понесених витрат, а саме добудувати мансардний поверх, відповідач та Учасник-3 не будуть заперечувати проти затверджених в встановленому порядку змін до проектно-кошторисної документації і добудови мансардного поверху за рахунок додаткових коштів Учасника-2, в межах встановлених цим договором строків загального будівництва.

Першого квітня 2008р відповідач та Учасники-2,3 уклали доповнення до договору про спільну діяльність (т.1 а.с.15), згідно із якими Учасник-2, за згодою відповідача, доручив отримати цільовий кредит фізичній особі-громадянину України ОСОБА_5 При цьому, сторони домовились, що відповідач буде виступати майновим поручителем за цим кредитом, як власник об'єкту незавершеного будівництва. Цими доповненнями, також, було передбачено, що Учасник-2 протягом 2 місяців після здачі будівлі магазину з кафе в експлуатацію та отримання на цей об'єкт в компетентному органі правовстановлюючих документів, зобов'язується провести заміну предмету іпотеки, виступивши майновим поручителем по зобов'язанням ОСОБА_5 цим майном або його окремими частинами. Також, було внесено зміни у п.4.1. договору про спільну діяльність, відповідно до якого передбачено збільшення вкладу відповідача до 1 000 000,00 грн. Крім цього, вказаними доповненнями було передбачено, що у випадку не повернення ОСОБА_5 цільового кредиту на будівництво та переходу права власності на предмет іпотеки (недобудовану будівлю, напівпідвал) до іпотекодержателя (банку) Учасник-2 гарантує виплатити відповідачу грошову компенсацію збитків у розмірі 1 000 000,00 грн.

На виконання вказаних, від 01.04.2008р, доповнень до договору про спільну діяльність ОСОБА_5 отримав в банку АБ "Факторіал - Банк", правонаступником якого є ПрАТ "СЕБ Банк", кредит у розмірі 99 000,00 доларів США, а відповідач виступила за цим кредитом майновим поручителем, передавши банку об'єкт незавершеного будівництва універсальний магазин із кафе готовністю 22 % (т.1 а.с.18-31).

Станом на теперішній час цей кредит залишається непогашеним, а збудований об'єкт знаходиться в іпотеці банку.

Двадцять першого жовтня 2008 року відповідач та Учасники-2,3 уклали договір про зміни та доповнення до договору про спільну діяльність (т.1 а.с.16), згідно із яким Учасник-3 вніс додаткові грошові кошти в спільну діяльність, збільшивши свій вклад на суму 332 946,00 грн., а Учаснику-2 було надано право за власні кошти добудувати мансардний поверх.

Двадцять восьмого грудня 2009 року відповідач, Учасники-2,3 та фізична особа - ОСОБА_9. (надалі - Учасник-4), уклали договір про внесення змін та доповнень до договору про спільну діяльність (т.1 а.с.17), за яким до складу простого товариства увійшла вказана фізична особа, яка внесла вклад у спільну діяльність грошовими коштами у розмірі 500 000,00 грн.

В зв'язку із прийняттям до простого товариства Учасника-4, відповідач та Учасники-2,3,4 передбачили, що після введення будівлі магазину з кафе в експлуатацію право власності на об'єкти - її складові підлягає розподілу у такий спосіб:

- напівпідвал будівлі переходить у власність відповідача;

- перший, другий та мансардний поверхи переходять у власність Учасників-2,3,4 у таких частках - Учасник-2 отримує у власність 30 %, Учасник-3 -25 %, Учасник-4 -45 % цих поверхів.

Відповідач та Учасники-2,3,4 також встановили, що доля відповідача, яку він повинен отримати внаслідок розподілу результатів спільної діяльності, тобто, напівпідвал будівлі магазину з кафе, є остаточною і не підлягає змінам після закінчення будівництва цієї будівлі та вводу її в експлуатацію.

Згідно із протоколом від 30.05.2012р загальних зборів учасників спільної діяльності (т.1 а.с.46-47), за участі Учасників-2,3 та фізичної особи - ОСОБА_6, як представника за довіреністю Учасника-4, а також запрошеної особи - директора позивача, затверджений факт належного виконання договору про спільну діяльність, а саме фактичне досягнення передбаченої у п.1.1. договору про спільну діяльність мети такої діяльності - повне завершення будівництва будівлі магазину з кафе. Після чого, на зборах погоджено Учаснику-3 та Учаснику-4 процедуру відступлення права вимоги за договором про спільну діяльність на користь позивача. Відповідач була повідомлена про місце, дату та час проведення вказаних загальних зборів, отримала відповідне письмове повідомлення (т.2 а.с.28-29), проте участі у цих зборах не взяла.

При цьому, надіслала позивачу та Учасникам-2,3,4 листи (т.2 а.с.21-27), в яких заперечувала щодо проведення загальних зборів, стверджуючи, що будівля магазину з кафе є її власністю, у зв'язку із невиконанням Учасниками-2,3,4 своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність.

Позивач та Учасник-3, а також позивач та ОСОБА_6, як представник Учасника-4, уклали 30.05.2012р між собою договори про відступлення права вимоги (т.1 а.с.50-51, 52-53), згідно з якими до позивача перейшло право вимоги на отримання частини результату спільної діяльності (будівлі магазину з кафе), у розмірі 70 % площі першого, другого та мансардного поверхів будівлі магазину з кафе.

Фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_6 20.01.2012р уклали між собою договір позики, згідно із яким ОСОБА_6 надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн. зі строком повернення до 31.05.2012р (т.1 а.с.54).

Також, 20.01.2012р ці особи уклали між собою договір застави майнових прав № 20/01 (т.1 а.с.55-56), за яким в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором позики ОСОБА_2 передав в заставу ОСОБА_6 майнове право на отримання частини результату спільної діяльності (будівлі магазину з кафе), у розмірі 30 % першого, другого та мансардного поверхів будівлі магазину з кафе.

Свої зобов'язання за договором позики від 20.01.2012р ОСОБА_2 належним чином не виконав, у зв'язку із цим ОСОБА_6, згідно п.5.6. договору застави майнових прав від 20.01.2012р. № 20/01, ініціював процедуру звернення стягнення на предмет застави (т.1 а.с.57). В подальшому, 06.07.2012р ОСОБА_6, як заставо-держатель, продав, від імені заставодавця - ОСОБА_2, вказане майнове право позивачу (т.1 а.с.60).

Внаслідок вказаного, 06.07.2012р до позивача перейшло право вимоги на отримання 100 % площі першого, другого та мансардного поверхів будівлі магазину з кафе.

Оскільки інші, крім відповідача, сторони договору про спільну діяльність, а саме - Учасники-2,3,4, передали позивачу свої права вимоги на результат спільної діяльності, та, враховуючи, що відповідач зареєстрував на себе одноосібно, як на фізичну особу, право власності на будівлю магазину з кафе в цілому, позивач направив відповідачу письмову вимогу про передачу позивачу права власності на 100 % площі першого, другого та третього поверхів будівлі магазину з кафе.

Відповідач залишив вказану вимогу без задоволення та не визнає по теперішній час право власності позивача на 100 % площі першого, другого та третього поверхів будівлі магазину з кафе. Крім цього, за позовом відповідача судом розглядається цивільна справа про розірвання договору про спільну діяльність.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відмова відповідача у задоволенні вимоги позивача про передачу останньому права власності на 100 % площі першого, другого та мансардного поверхів будівлі магазину з кафе, а також подання відповідачем до суду позову про розірвання договору про спільну діяльність свідчать про невизнання відповідачем права власності позивача на вказану частину будівлі магазину з кафе.

Доводи відзиву відповідача відхиляються з огляду на наступне.

1. У договорі про спільну діяльність (у п.6.4. цього договору, як у первинній редакції, так і в редакції цього пункту згідно із договором від 28.12.2009р про внесення змін та доповнень до договору про спільну діяльність) визначено, що після введення будівлі магазину з кафе в експлуатацію у власність відповідача переходить напівпідвал цієї будівлі. Відповідно до п.4 договору від 28.12.2009р про внесення змін та доповнень до договору про спільну діяльність визначено, що доля відповідача, яку він повинен отримати внаслідок розподілу результатів спільної діяльності і яка закріплена у п.6.4. договору про спільну діяльність, є остаточною і не підлягає змінам після закінчення будівництва будівлі магазину з кафе та вводу цієї будівлі в експлуатацію.

Відповідачем підписано без будь-яких зауважень або заперечень договір про спільну діяльність, доповнення до цього договору від 01.04.2008р, договір від 21.10.2008р про зміни та доповнення до договору про спільну діяльність, а також договір від 28.12.2009р про внесення змін та доповнень до договору про спільну діяльність.

Доказів іншого відповідачем не надано.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Суд не вбачає, що згідно із договором від 21.10.2008р про зміни та доповнення до договору про спільну діяльність, а також договором від 28.12.2009р про внесення змін та доповнень до договору про спільну діяльність передане в іпотеку майно - об'єкт незавершеного будівництва, будівлю магазину з кафе зі ступенем готовності 22 %, було відчужено іпотекодавцем, що потребувало згоди іпотекодержателя.

2. Відповідно до п.3.1. договору про спільну діяльність ведення спільних справ по даному договору здійснюється учасниками за їх загальною згодою. Відповідно до п.3.2. договору про спільну діяльність рішення приймаються на загальних зборах або шляхом узгодження питань письмово (листами, телеграфом або факсом).

Відповідно до п.8.3. договору про спільну діяльність всі суперечки, які пов'язані із цим договором, його укладанням або які виникнуть у процесі його виконання, вирішуються шляхом переговорів Учасників. Якщо суперечки неможливо вирішити шляхом переговорів, вони вирішуються в судовому порядку, відповідно діючому законодавству України.

Відповідно до п.8.1. договору про спільну діяльність у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором Учасники несуть відповідальність, яка передбачена цим договором та діючим законодавством України. Зокрема, відповідно до п.8.6. договору про спільну діяльність за порушення термінів фінансування робіт, передбачених цим договором, винний Учасник сплачує іншим Учасникам пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка діє на час прострочення.

Відповідно до п.6.1. договору про спільну діяльність розподіл результатів спільної діяльності (будівлі магазину з кафе) проводиться на момент підписання відповідних документів та введення будівлі в експлуатацію. Відповідно ж до п.6.2 цього ж договору документальне оформлення часток кожного з Учасників у спільному майні проводиться учасниками самостійно з урахуванням умов, передбачених цим договором.

У судовому засіданні оглянуто оригінал інвентарної справи № 37196/425 БТІ на будівлю магазину з кафе. Як слідує з цієї справи (інвентар.справа, а.с.71) відповідач 18.07.2011р. замовила БТІ виготовлення технічної документації на будівлю магазину з кафе, а 18.08.2011р. звернулася до Херсонського міського голови, як фізична особа, з заявою про видачу свідоцтва про право власності на вказану будівлю (інвентар.справа, а.с.96), яке (свідоцтво) було видане 26.09.2011р. (інвентар.справа, а.с.99).

До 26.09.2011р. - дати здійснення державної реєстрації права власності на всю будівлю магазину з кафе одноосібно на себе, відповідач не звертався до Учасників-2,3,4 з повідомленнями про такі свої наміри, з претензіями про невиконання Учасниками-2,3,4 їхніх зобов'язань за договором про спільну діяльність, вимогами про сплату на користь відповідача штрафних санкцій або збитків, у зв'язку із невиконанням Учасниками-2,3,4 їхніх зобов'язань за договором про спільну діяльність, а також не ініціював проведення переговорів між Учасниками спільної діяльності з будь-яких питань виконання договору про спільну діяльність або про його розірвання. При цьому, Учасники-2,3,4 не передавали відповідачу (не відступали на його користь) належні цим учасникам згідно із п.6.4. договору про спільну діяльність права на результат спільної діяльності.

Доказів іншого відповідачем не надано.

У квітні 2012 року відповідач вперше звернувся до суду (Дніпровського районного суду м. Херсона) з позовом про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення збитків, що підтверджується ухвалою цього суду про відкриття провадження у справі за вказаним позовом (т.2 а.с.9).

При цьому, на час реєстрації відповідачем свого одноосібного права власності на будівлю магазину з кафе та на теперішній час договір про спільну діяльність є чинним. У рішенні від 28.08.2012р Дніпровського районного суду м. Херсона (у матеріалах справи, надано з супровідним листом вх. № 11352), за яким розірваний договір про спільну діяльність, вказано, що у відповідності ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України зобов'язання за договором про спільну діяльність припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили. Проте, станом на теперішній час вказане рішення суду законної сили не набрало (згідно із відміткою на останній сторінці цього рішення). Таким чином, договір про спільну діяльність є чинним з дати його укладання по цей час.

За таких обставин, зазначені вище дії відповідача, а саме - реєстрація ним свого одноосібного права власності на будівлю магазину з кафе та звернення до суду з позовом про розірвання договору про спільну діяльність, без попередніх переговорів з іншими учасниками спільної діяльності, а також відмова від участі у загальних зборах учасників спільної діяльності суперечать положенням п. 3.1., 3.2., 6.1., 6.4., 8.3. чинного на час здійснення відповідачем таких дій договору про спільну діяльність.

3. Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких, зокрема, ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб тощо.

Відповідно до ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Оскільки раніше згадане рішення від 28.08.2012р Дніпровського районного суду м. Херсона не набрало законної сили, щодо встановлених цим рішенням фактів невиконання Учасниками-2,3,4 своїх зобов'язань за договором спільної діяльності не діє правило ст.35 ГПК України.

При цьому, суд враховує, що позивачем надано докази сплати Учасником-2, Учасником-3 та Учасником-4 грошових внесків, які згідно із договором про спільну діяльність є вкладами цих учасників у спільну діяльність (у матеріалах справи, надано з супровідним листом вх. № 2/3240).

Зокрема, позивачем надано чотири квитанції до прибуткових касових ордерів :

- до ордеру № 1 від 18.10.2007р., за яким Учасником-2 прийнято від Учасника-3 вклад у спільну діяльність шляхом внесення грошових коштів на суму 350 000,00 грн.;

- до ордеру № 2 від 01.02.2008р., за яким Учасником-2 прийнято від Учасника-2 вклад у спільну діяльність шляхом внесення грошових коштів на суму 350 000,00 грн.;

- до ордеру № 4 від 21.10.2008р., за яким Учасником-2 прийнято від Учасника-3 вклад у спільну діяльність шляхом внесення грошових коштів на суму 332 946,00 грн.;

- до ордеру № б/н від 28.12.2009р., за яким Учасником-2 прийнято від Учасника-4 вклад у спільну діяльність шляхом внесення грошових коштів на суму 500 000,00 грн.

Також, позивачем наданий прибутковий касовий ордер № 3 від 17.04.2008р, за яким Учасником-2 прийнято від фізичної особи ОСОБА_5 499 950,00 грн.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законодавством (нікчемний правочин), а якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність договорів про відступлення права вимоги від 30.05.2012р. між Учасником-3 та позивачем, між Учасником-4, в особі його представника за довіреністю, та позивачем, а також договору купівлі-продажу майнових прав від 06.07.2012р. між Учасником-2, в особі ОСОБА_8, та позивачем прямо не встановлена законом. Станом на теперішній час відповідачем не надано доказів визнання цих договорів недійсними у судовому порядку.

Право одноосібної власності на будівлю магазину з кафе відповідач набув з порушеннями п. 3.1., 3.2., 6.1., 6.4., 8.3. чинного на час здійснення відповідачем реєстрації вказаного права договору про спільну діяльність. Докази виконання Учасниками-2,3,4 своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність наявні у матеріалах справи.

В силу приписів п.6.4. договору про спільну діяльність майнові права, які було відчужено на користь позивача іншими, крім відповідача, сторонами договору про спільну діяльність, належали кожному з учасників цього договору у чітко визначених частках на праві приватної власності. Тому, відчужені на користь позивача вказані майнові права не виступали об'єктом спільної часткової власності.

Відповідно до п.5.1. договору про спільну діяльність спільну часткову власність учасників цього договору складають грошові та майнові внески учасників, майно, яке створено або придбане внаслідок спільної діяльності.

З урахуванням вказаного, відступлення права вимоги Учасником-3 та Учасником-4 на користь позивача, а також продаж позивачу майнових прав Учасником-2, в особі ОСОБА_8., відповідає приписам ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України та не потребує згоди інших осіб, зокрема, відповідача.

На момент укладання договорів про відступлення права вимоги від 30.05.2012р між Учасником-3 та позивачем, між Учасником-4, в особі його представника за довіреністю, та позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не було відомостей про заборону цим учасникам спільної діяльності вчиняти дії по відступленню та відчуженню їхніх часток - складових результату спільної діяльності, згідно із ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.05.2012р по справі № 2110/3987/12.

Відчуження майнових прав згідно із договором купівлі-продажу майнових прав від 06.07.2012р між Учасником-2, в особі ОСОБА_8., та позивачем, фактично здійснювалося ОСОБА_8., з його власної ініціативи та без згоди Учасника-2. Вказане мало місце в межах досудового звернення стягнення на предмет застави. При цьому, суб'єктом заборони згідно із ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 29.05.2012р. по справі № 2110/3987/12 виступав Учасник-2.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку" правочин з відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна, без згоди іпотекодержателя є недійсним. Проте, за спірними договорами відчужувалося не майно, предмет іпотеки, а права вимоги за договором про спільну діяльність.

Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі - продажу майнових прав від 06.07.2012р. між Учасником-2, в особі ОСОБА_8, та позивачем, не підлягав нотаріальному посвідченню.

За вказаних обставин, з урахуванням положень ст. ст.203, 204 Цивільного кодексу України підстави для визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 30.05.2012р між Учасником-3 та позивачем, а також договору купівлі-продажу майнових прав від 06.07.2012р між Учасником-2, в особі ОСОБА_8, та позивачем, на думку суду, відсутні.

В силу приписів ст.1 ГПК України питання щодо недійсності договору про відступлення права вимоги від 30.05.2012р, що укладений між Учасником-4, як фізичною особою, що не має статусу підприємця, та позивачем, а також договору застави майнових прав від 20.01.2010р, який укладений між фізичними особами ОСОБА_2. та ОСОБА_8., не підлягає вирішенню господарським судом.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача.

Позовна заява з вимогами про визнання права власності на майно має майновий характер. Ціною такого позову є вартість майна. Згідно із звітом суб'єкта оціночної діяльності від 10.09.2009р про незалежну оцінку будівлі магазину з кафе 1 (т.1 а.с.71-73) при 100 % готовності вартість першого, другого та третього поверхів цієї будівлі складатиме 6 337 000,00 грн. Таку вартість визначено з урахуванням курсу дол. США до національної валюти гривні, а саме - 1 дол. США = 8,01 грн. Станом на 06.09.2012р. встановлений Національним банком України офіційний курс дол. США до національної валюти істотно не змінився та становить 1 дол. США = 7,993 грн. У зв'язку із цим, суд вважає за можливе визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті, виходячи із вказаної, а саме 6 337 000,00 грн., вартості спірної частини будівлі магазину з кафе.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Позовну заяву з вимогами про визнання права власності на майно вартістю 6 337 000,00 грн. подано позивачем до господарського суду у липні 2012 року. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р становив 1073,00 грн.

За подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 6 337 000,00 грн. підлягає сплаті судовий збір у розмірі 60 розмірів мінімальних заробітних плат або 64 380,00 грн., оскільки 2 % від вказаної ціни позову (6 337 000,00 грн. / 100) х 2 = 126 740,00 грн., перевищує 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мемфіс і К" (місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, приміщення 43; ідент. код ЄДР - 34509555) право власності на перший, другий та третій поверхи універсального магазину з кафе, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1; ідент. номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс і К" (місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, приміщення 43; ідент. код ЄДР - 34509555) - 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11.09.2012 року

Суддя К.В. Соловйов