Постанова

від 16.10.2012 по справі 16-15/76-08-1663

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 16-15/76-08-1663

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Воліка І.М., Коваленко С.С., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пол і К" на рішеннявід 09.04.2012 господарського суду Одеської області та на постановувід 14.06.2012 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 16-15/76-08-1663 господарського суду Одеської області за позовом ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пол і К" третя особаОСОБА_5 провизначення та стягнення вартості частки майна В судове засідання прибули представники сторін: позивачаОСОБА_4 -паспорт НОМЕР_1 відповідачаМоскаленко В.Л. (дов. від 03.01.2012 № 01); Кузін О.Ф. (дов. від 03.01.2012 № 02); третьої особине з'явились;

Відповідно до Розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 15.10.2012 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Волік І.М., судді -Коваленко С.С., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року позивач -ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пол і К" (надалі -ТОВ "Пол і К"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_5, про визначення вартості та стягнення належної позивачу частки майна товариства; а також про зобов'язання Товариства виплатити частину прибутку, одержаного товариством з 01.01.2008 по 15.04.2008; зобов'язання Товариства внести зміни та доповнення до установчих документів та здійснити їх державну реєстрацію відповідно до законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач будучи учасником TOB "Пол і К", звернувся до відповідача з заявою про вихід зі складу учасників Товариства та з вимогою про виділ в натурі належної йому долі в рухомому та нерухомому майні, але на момент пред'явлення позову відповідачем не було визначено та виділено частку позивача в майні Товариства, що призвело до порушення корпоративних прав позивача.

Справа розглядалась неодноразово.

Під час нового розгляду позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, і останньою заявою від 19.10.2011 позивач, посилаючись на висновок судової експертизи з оцінки цілісного майнового комплексу № 1576/11-15, складений 31.08.2011 комісією експертів Київського НДІСЕ, просив суд стягнути з відповідача вартість частки майна ТОВ "Пол і К", що підлягає виплаті ОСОБА_4 у зв'язку із його виходом зі складу учасників цього товариства, у розмірі 10 285 350,00 грн., інфляційні витрати в сумі 2 131 634,00 грн., три відсотки річних в сумі 774 792,00 грн., а всього грошові кошти в загальній сумі 13191776,00 грн. Крім того, просив суд в рахунок погашення названої суми заборгованості звернути стягнення на наступне майно, що належить ТОВ "Пол і К" на праві власності: нежилі будівлі загальною площею 1 288,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що в цілому складаються з нежилих будівель під літ. "А", "Б", "В", "Г", "Е", "Ж"; нежилі будівлі та споруди загальною площею 6 028,3 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що в цілому складаються з нежитлових будівель під літ. "Г", площею 1 276,1 кв. м, п'ятиповерхового будинку під літ. "Д", площею 2 344 кв. м, трьохповерхового будинку під літ. "Е", площею 2 408,2 кв. м. Зазначені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Також, у справі за клопотанням ТОВ "Пол і К", ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2011 зупинено провадження у справі № 16-15/76-08-1663 та призначено по справі додаткову комплексну судову оціночно-економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

- яка ринкова вартість всього майна ТОВ "Пол і К", облікованого на його балансі станом на 15.04.2008, в тому числі і того, яке не було предметом дослідження в ході проведення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи, результати якої відображені у висновку судової експертизи з оцінки цілісного майнового комплексу № 1576/11-15 від 31.08.2011;

- визначити ринкову вартість всього майна, в т.ч. об'єктів нерухомості та земельної ділянки, що належало ТОВ "Пол і К" станом на 15.04.2008, із застосуванням витратного і дохідного методичних підходів та відповідних їм методів оцінки;

- визначити ринкову вартість всього майна, в т.ч. об'єктів нерухомості та земельної ділянки, що належало ТОВ "Пол і К" станом на 15.04.2008, із застосуванням порівняльного методичного підходу (методу продажу аналогів), з використанням відомостей щодо пропозицій продажу подібних об'єктів та реальних цін аналогічного майна, які склались в результаті фактично укладених угод про їх купівлю-продаж.

- При проведенні додаткової комплексної судової оціночно-економічної експертизи забезпечити участь експертів відповідних кваліфікацій, в тому числі економічної. Проведення комплексної судової оціночно-економічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; розрахунки за проведення експертизи покладено на ТОВ "Пол і К".

Разом з тим, у зв'язку із неподанням витребуваних документів та невнесенням плати ТОВ "Пол і К" за проведення експертного дослідження, 27.03.2012 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про неможливість проведення призначеної по справі судової експертизи.

Ухвалою господарського суду 02.04.2012 провадження у справі № 16-15/76-08-1663 поновлено.

Позивачем заявами від 01.12.2011 та від 09.04.2012 збільшено розмір заявлених ним позовних вимог на суму нарахованих протягом періоду з 18.10.2011 по 06.04.2012 інфляційних втрат та трьох відсотків річних в загальному розмірі на 231 269,00 грн., які не були прийнятті до розгляду господарським судом першої інстанції, у зв'язку з не оплатою їх судовим збором на збільшену суму, про що зазначено в описовій частині рішення суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Одеської області від 09.04.2012 у справі № 16-15/76-08-1663 (колегія суддів: Желєзна С.П. -головуючий, судді -Рога Н.В., Власова С.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 (колегія суддів: Мишкіна М.А. -головуючий, судді -Бєляновський В.В., Будішевська Л.О.), позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Пол і К" на користь ОСОБА_4 вартість частки майна вказаного товариства у розмірі 10285350,00 грн., інфляційні витрати у сумі 2008815,65 грн., три відсотки річних у сумі 773514,68 грн., витрати зі сплати державного мита у сумі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,89 грн., витрати з оплати судових експертиз 22 938,80 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 до державного бюджету України недоплачене державне мито у сумі 23 800,00 грн.; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судами попередніх інстанцій судовими актами, відповідач -ТОВ "Пол і К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 -скасувати, а справу направити на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, та не були встановлені судами попередніх інстанцій, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та додаткових запереченнях, просив суд залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, позивач -ОСОБА_4 був учасником ТОВ "Пол і К" з часткою 50 % у статутному капіталі товариства, інші 50 % частки у статутному капіталі належали ОСОБА_5

Положеннями Статуту ТОВ "Пол і К", затвердженого рішенням зборів засновників, оформленим протоколом № 5 від 11.09.2003 та зареєстрованого Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради 24.09.2003 за № 26303264Ю0010897, а також приписами ст. ст. 10, 54, 148 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учаснику товариства з обмеженою відповідальність надано право вийти в установленому законом порядку з товариства, при цьому такий учасник має право на одержання вартості частки майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства.

10.01.2008 ОСОБА_4 звернувся до директора ТОВ "ПОЛ і К" ОСОБА_5 із заявою про вихід зі складу учасників товариства з 15.04.2008.

Враховуючи те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2011 у господарській справі № 3/17-493-2011 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Пол і К" про оскарження рішень загальних зборів товариства встановлено, що позивач вийшов зі складу учасників названого товариства саме з 15.04.2008, тому місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст. 35 ГПК України , дійшов висновку, що даний факт є преюдиціальним та не потребує доведення при вирішенні інших господарських спорів за участю названих сторін.

Крім цього, судами встановлено, що після виходу з 15.04.2008 ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, в порушення приписів ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", відповідачем не була виплачена вартість частки майна товариства, що пропорційна долі позивача у статутному капіталі, що призвело до порушення його корпоративних прав, які підлягають захисту у спосіб встановлений актами цивільного законодавства.

За таких обставин, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, беручи до уваги положення ст. ст. 148, 54, 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 139, 66 Господарського кодексу України та враховуючи роз'яснення пункту 3.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14 , дійшов висновку, що учасник товариства вправі вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової), а не балансової вартості майна товариства, на момент його виходу зі складу учасників. При цьому, до складу майна товариства входять всі види його майнових активів, як-то основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари, а власним капіталом товариства є частина в його активах, зменшена на суму його зобов'язань.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, судом першої інстанції надано належну юридичну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та експертним висновкам, і взято до уваги, як належний та допустимий доказ, Висновок № 1576/11-15 судової експертизи з оцінки цілісного майнового комплексу від 31.08.2011 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки за даними цього дослідження вбачається, що вартість частки майна товариства належної до сплати учаснику, що виходить з цього товариства, визначалась з дійсної (ринкової) вартості об'єктів оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об'єктів нерухомого майна, з використанням трьох основних (класичних) методичних підходів, які передбачені діючим законодавством, і з урахуванням якого, суд дійшов висновку, що вартість майна ТОВ "Пол і К" пропорційна долі позивача у статутному капіталі, що підлягає виплаті на користь останнього у зв'язку із його виходом зі складу учасників товариства станом на дату виходу, а саме: 15.04.2008, складає 10 285 350,00 грн., які і задоволено до стягнення з відповідача.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевим господарським судом здійснено перевірку нарахування позивачем інфляційних та 3 % річних, які нараховані у зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання щодо виплати вартості частки майна товариства учаснику, що вибув із товариства, та встановлено, що позивачем не дотримано рекомендацій викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, з урахуванням якого задоволено до стягнення інфляційні втрати станом на 17.10.2011 за період з травня 2009 року по вересень 2011 року у розмірі 2008815,65 грн.

Також, перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки при його розрахунку, а тому задоволено до стягнення за період з 16.04.2009 по 17.10.2011 3 % річних у сумі 773514,68 грн.

При цьому місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення грошової вартості частки майна товариства, шляхом звернення стягнення на майно, що належить на праві власності ТОВ "Пол і К", з посиланням на те, що в силу приписів ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 12 ГПК України, особа може здійснити захист своїх цивільних прав та інтересів у спосіб встановлений договором або законом. Оскільки Законом України "Про господарські товариства" та Статутом ТОВ "Пол і К" визначено, що виплата частки в натурі здійснюється за домовленістю сторін, а така домовленість між позивачем та відповідачем відсутня, тому законодавчо можливим способом захисту порушених корпоративних прав позивача є саме примусове стягнення вартості частки майна ТОВ "Пол і К, що підлягає виплаті ОСОБА_4 у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства.

З такими висновками місцевого суду повністю погодився суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення місцевого суду з тих же підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зазначені висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, у зв'язку з не призначення судами попередніх інстанцій повторної судової комплексної оціночно-економічної експертизи, були предметом дослідження, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами правомірних та обґрунтованих висновків.

Інші посилання скаржника викладені у касаційній скарзі фактично зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про встановлення обставин справи та додаткового дослідження доказів, що не були встановлені та досліджені судами першої та апеляційної інстанції, що суперечить вимогам ст. 111 7 ГПК України, і тому до уваги не приймаються.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пол і К" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 та рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012 у справі № 16-15/76-08-1663 залишити без змін.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : С.С. Коваленко

С.Р. Шевчук