Постанова

від 10.10.2012 по справі 31/123-8/387

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2012 № 31/123-8/387

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Буравльова С.І.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача - Шульга Д.О. - представник за довіреністю від 01.01.20112 року;

від відповідачів - 1) Стовбан Н.І. - представник за довіреністю від 01.03.2012 року;

2) не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІНАП І К»

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2011 року

у справі №31/123-8/387 (суддя Катрич В.С.)

за позовом Приватного підприємства «ІНАП І К»

до 1. Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім»

про стягнення 3 593 071,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ІНАП і К» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» про стягнення 3 593 071, 01 грн.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем зобов'язань в частині оплати робіт, виконаних відповідно до умов договору на виконання підрядних робіт від 26.05.2004 року № 181-04.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАП і К» задоволені частково.

Не погодившись з вказаним рішенням Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 14.04.11 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» задоволено частково, у задоволенні позову відмовлено, матеріали справи № 31/123 повернуті до Господарського суду міста Києва.

Не погодившись з вказаною постановою Приватне підприємство «ІНАП і К» звернулося до Вищого господарського суду міста Києва з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 09.06.2011 року касаційну скаргу Приватного підприємства «ІНАП і К» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року скасовано, а справу № 31/123 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована тим, що спірне рішення прийнято у неналежному суб'єктному складі. Так, місцевим господарським судом помилково було залучено ТОВ «Еліксім» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки укладений договір № 181-04 є трьохстороннім, а обов'язок по фінансуванню робіт за договором покладено саме на ТОВ «Еліксім».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2012 року у справі № 31/123-8/387, при повторному розгляді справи, у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що твердження позивача про порушення КП «Ватутінськінвестбуд» зобов'язання в частині оплати робіт є безпідставним, оскільки умовами договору № 181-04 щодо порядку проведення платежів встановлено, що оплата відповідачем 1 виконаних позивачем робіт пов'язана із перерахуванням відповідачем 2 грошових коштів відповідачу 1.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року по справі № 31/123-8/387 (склад суддів: головуючий - Коршун Н.М., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.) порушено апеляційне провадження за скаргою Приватного підприємства «ІНАП І К» на рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2011 року у даній справі та призначено її розгляд на 02.08.2012 року.

Розпорядженням №31/123-8/387 від 02.08.2012 року відповідно до ст.ст.46, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року було призначено нову колегію суддів для розгляду справи № 31/123-8/387, у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А. судді: Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю. у зв'язку з перебуванням головуючого судді: Коршун Н.М., суддів: Авдеєва П.В., Куксова В.В. у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІНАП І К» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А., Буравльова С.І., Пономаренка Є.Ю. та призначено на 14.08.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.08.2012 року надав колегії суду пояснення, в яких зазначив, що підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року у справі № 31/123-8/387 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 14.08.2012 року надав колегії суду пояснення, в яких зазначив, що заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просить апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року у справі № 31/123-8/387 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 2 у судове засідання 14.08.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 року відкладено розгляд справи до 04.09.2012 року.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 04.09.2012 року подав лист КНІСЕ, відповідно до якого зазначив, що у разі надходження на дослідження додаткових документів, будівельно-технічна експертиза може бути виконана, а тому просить колегію суддів призначити будівельно-технічну експертизу у справі № 31/123-8/387.

Представник позивача заперечував проти призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 27.11.2006 p. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз").

Розглянувши усне клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів відхилила його у зв'язку із тим, що відповідач не надав належного обґрунтування для необхідності її призначення.

Також, представник відповідача 1 надав суду банківські виписки, про здійсненні розрахунки між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Представник відповідача 1 подав клопотання про витребування з ПАТ «Промінвестбанку» в м. Києві оборотно-сальдової відомості по взаємним розрахункам між відповідачем 1 - КП «Ватутінськінвестбуд» та відповідачем 2 - ТОВ «Еліксім».

Беручи до уваги, що відповідач 1 надав банківські виписки про здійсненні між ним та відповідачем 2 розрахунки за договором № 181-04 про виконання підрядних робіт, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року відкладено розгляд справи до 24.09.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням суддів Дідиченко М.А. та Пономаренка Є.Ю. у відпустці, справу № 31/123-8/387 передано до розгляду колегії суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, Буравльов С.І., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року справу № 31/123-8/387 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, Буравльов С.І., Остапенко О.М. та призначена до розгляду на 10.10.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012, у зв'язку із виходом головуючого судді Дідиченко М.А. та судді Пономаренка Є.Ю. з відпустки, справу № 31/123-8/387 передано головуючому судді: Дідиченко М.А., суддям: Пономаренку Є.Ю., Буравльову С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року справу № 31/123-8/387 прийнято до свого провадження колегією судді у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2012 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2012 року у справі № 31/123-8/387 скасувати.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 10.10.2012 року заперечував проти апеляційної скарги та просив апеляційний суд рішення першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача 2 у судове засідання 10.10.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 26.05.2004 року між Приватним підприємством «ІНАП і К» (надалі - генпідрядник, позивач), Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» (надалі - замовник, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліксім» (надалі -інвестор, відповідач-2) було укладено договір на виконання підрядних робіт № 181-04 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору генпідрядник виконує власними та залученими силами і обіговими коштами, всі види будівельно-монтажних робіт по будівництву об'єкту - житлового будинку з вбудованим торговим комплексом по вул. Градинській, 20 на діл. № 76 мкр ж/м Троєщина, здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику, а замовник приймає та оплачує (після надходження коштів від інвестора) виконані роботи. Інвестор здійснює фінансування робіт за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Позивач, на виконання умов договору, виконав роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за період липень 2004 року - листопад 2004 року, за березень 2005 року по грудень 2005 року на загальну суму 17 923 262, 21 грн. та актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Колегією суддів, також зазначається, що незважаючи на відсутність в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт, у зв'язку із не поданням їх до суду першої інстанції, апеляційним судом приймаються довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 та акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань, оскільки останні підписані повноважними представниками від генпідрядника та замовника та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача-1 без зауважень. Крім того, в ході розгляду справи, сторони не заперечували щодо факту виконання робіт за договором № 181-04 на суму 17 923 262, 21 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору проміжні платежі замовник здійснює на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання технагляду у строк не пізніше 26 числа звітного місяця. Замовник протягом 3-х робочих днів перевіряє його і підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Акти КБ-2в надані після 30-го числа не включаються до загального реєстру виконання, тому не можуть братися до оплати в поточному місяці, а переносяться на наступний.

У вересні 2005 року державною приймальною комісією прийнято від позивача закінчений будівництвом об'єкт та визначено остаточну вартість витрат на будівельно-монтажні роботи у сумі 18 273 080, 00 грн.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач 1 свої зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором виконав частково та заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 1 677 972, 51 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України Згідно положень Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Відповідно до пункту 4.2 договору № 181-04 замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів, підписаних уповноваженими представниками сторін, в п'ятиденний термін після отримання коштів від інвестора.

Таким чином, можливість здійснення оплати замовником пов'язана з виконанням інвестором обов'язку щодо перерахування коштів, передбаченого пунктом 4.2 договору № 181-04.

Як вбачається з матеріалів справи, на рахунки Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» не надходили кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім», що підтверджується довідкою філії Ватутінського відділення ПАТ «Промінвестбанку» в м. Києві від 20.07.2010 року № 10-2/641 та банківськими виписками.

Таким чином, інвестор за договором № 181-04 не завершив фінансування будівництва об'єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, як вже зазначалось, договір підряду є оплатним. Тобто обов'язок відповідача як замовника по договору N 181-04 оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та п. 1.1 договору N 181-04.

При цьому в п. 4.2 договору сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати.

Сторони ж п. 4.2 договору N 181-04 визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від інвестора. Проте така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі як інвестор.

Водночас, як зазначалося вище, відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оскільки роботи по договору виконані в повному обсязі, що підтверджується актами, підписаними і скріпленими печатками сторін і спір щодо обсягів строків виконання та якості робіт відсутній, то позивач вправі вимагати оплату за виконані роботи.

Як зазначалося вище, п. 4.2 договору встановлено, що замовник здійснює оплату робіт у п'ятиденний строк з дня надходження коштів від інвестора.

Однак, п. 4.3 договору сторони передбачили, що акти надані після 30-го числа включаються до загального реєстру виконання, тому не можуть братися до оплати в поточному місяці, а переносяться на послідуючий.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оплата за виконанні роботи у будь-якому разі повинна бути здійснена у поточному місяці, а у разі передання актів після 30-го числа місяця, то в наступному.

З матеріалів справи вбачається, що не можливо встановити, коли акти приймання виконаних робіт були передані замовнику.

Проте, в матеріалах справи містяться довідки форми КБ-3 про вартість виконаних робіт за липень 2004 року 33 824, 77 грн., яка підписана 31.07.2004 року, за серпень 2004 року на суму 205 000, 00 грн., яка підписана 31.08.2004 року, за вересень 2004 року на суму 1 171 150, 00 грн., яка підписана 30.09.2004 року, за жовтень 2004 року на суму 1 765 400, 00 грн. - 28.10.2004 року, за листопад 2004 року на суму 1 534 500, 00 грн. - 30.11.2004 року, за березень 2005 року на суму 1 572 324, 66 грн. - 30.03.2005 року, за квітень 2005 року на суму 2 268 350, 00 грн. - 29.04.2005 року, за червень 2005 року на суму3 099 960, 00 грн. - 30.06.2005 року, за липень 2005 року на суму 2 753 520, 00 грн. - 31.07.2005 року, за серпень 2005 року на суму 193 538, 08 грн. - 31.08.2005 року, за вересень 2005 року на суму 267 722, 18 грн. - 30.09.2005 року, за вересень 2005 року на суму 2 335 690, 58 грн. - 30.09.2005 року, за грудень 2005 року на суму 722 281, 93 грн. - 31.12.2005 року.

Довідки про вартість виконаних робіт, засвідчують вартість вже виконаних робіт, тому можна казати про те, що роботи були погоджені з інвестором та відповідно прийняті замовником, результатом чого стало підписання довідок про вартість виконаних робіт. Оскільки дату прийняття робіт можна встановити тільки з довідок про вартість виконаних робіт, суд братиме строк оплати робіт останній день місяця.

Отже, оскільки довідки про вартість виконаних робіт підписуються після підписання актів приймання виконаних робіт та визначають їх вартість, замовник повинен був здійснити оплату робіт за липень 2004 року до 31.08.2004 року, за серпень 2004 року - до 30.09.2004 року, за вересень 2004 року - до 30.09.2004 року, за жовтень 2004 року - до 31.10.2004 року, за листопад 2004 року - до 30.11.2004 року, за березень 2005 року - до 31.03.2005 року, за квітень 2005 року - до 30.04.2005 року, за червень 2005 року - до 30.06.2005 року, за липень 2005 року - до 31.08.2005 року, за серпень 2005 року - до 30.09.2005 року, за вересень 2005 року - до 30.09.2005 року, за грудень 2005 року - до 31.01.2006 року.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за виконані ним роботи у повному обсязі у строк до 31.01.2006 року.

Як зазначалося вище, відповідач здійснив оплату виконаних робіт частково на загальну суму 16 245 289, 69 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи становить 1 677 972, 51 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається ст. 525 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 677 972, 51 грн. заборгованості за виконані роботи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 207 414, 04 грн. за період з 27.01.2006 року по 23.02.2010 року та збитки від інфляції у сумі 1 022 281, 39 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, оскільки за роботи виконані в грудні 2005 року, замовник повинен сплати до 31.01.2006 року, тому прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт в цій частині почалося з 01.02.2006 року.

Таким чином, 3% річних становлять:

1 045 686, 47 грн. * 3% * 5 (з 27.01.2006 року по 31.01.2006 року) / 365 = 429, 73 грн.

1 767 968, 40 грн. * 3% * 441 (з 01.02.2006 року по 22.04.2007 року) / 365 = 64 082, 80 грн.

1 677 972, 51 грн. * 3% * 1034 (з 23.04.2007 року по 23.02.2010 року) / 365 = 142 604, 68 грн.

Отже, за перерахунком суду 3% річних становлять 207 117, 21 грн. та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції позивача, колегія суддів приходить до висновку, що він є вірним, здійснений з дотриманням норм чинного законодавства та положень договору.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 685 403, 06 грн., обґрунтовуючи дану вимогу посиланням на ст. 536 ЦК України.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, колегією суддів встановлено, що договором не було передбачено такого виду відповідальності та не було встановлено розмір процентів, а тому відсутні підстави для нарахування та стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не дослідив вимогу про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами по суті, відмовивши у її задоволенні як похідної вимоги, у зв'язку із відмовою у стягненні основного боргу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позов задовольнити частково.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІНАП І К» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року у справі № 31/123-8/387 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» (02225, м. Київ, пр. В. Маяковського, 7-в, код ЄДРПОУ 30977943) на користь Приватного підприємства «ІНАП і К» (02232, м. Київ, пр. В. Маяковського, 77, кв. 11, код ЄДРПОУ 30312094), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у сумі 1 677 972 (один мільйон шістсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 51 коп., три відсотки річних у розмірі 207 117( двісті сім тисяч сто сімнадцять) грн. 21 коп., збитки від інфляції у сумі 1 022 281 (один мільйон двадцять дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 39 коп., 20 634 (двадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 190 (сто дев'яносто) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» (02225, м. Київ, пр. В. Маяковського, 7-в, код ЄДРПОУ 30977943) на користь Приватного підприємства «ІНАП і К» (02232, м. Київ, пр. В. Маяковського, 77, кв. 11, код ЄДРПОУ 30312094), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 26 048 (двадцять шість тисяч сорок вісім) грн. 15 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 31/123-8/387 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Буравльов С.І.

Пономаренко Є.Ю.