Рішення

від 25.02.2014 по справі 31/123-8/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/123-8/387 25.02.14

За позовом Приватного підприємства "ІНАП і К"

до 1) Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксім"

про стягнення 3593071, 01 грн.

Колегія суддів: Ярмак О.М. (головуюча)

Сташків Р.Б.

Трофименко Т.Ю.

Представники :

Від позивача: Шульга Д.О. за дов.

Від відповідача 1: Стовбан Н.І. за дов.

Від відповідача 2: Голик О.А. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У лютому 2010р. Приватне підприємство "ІНАП і К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" про стягнення заборгованості за договором на виконання підрядних робіт № 181-04 від 26.05.2004 р. у розмірі 3 593 071, 01 грн., з яких: 2700253,90 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 207414,04 грн. три відсотки річних та 685403,06 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2011р. по справі № 31/123-8/387 відмовлено Приватному підприємству "ІНАП і К" у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги приватного підприємства "ІНАП і К" задоволено частково. Стягнуто з КП "Ватутінськінвестбуд" 1677972,51 грн. основного боргу, 3% річних - 207117,21 грн., збитки від інфляції - 1032281,38 грн. та судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. та рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2011р. скасовано, справу № 31/123-8/387 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

За результатом автоматизованого розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу № 31/123-8/387 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 31.01.2013р. суддею Ярмак О.М. справу № 31/123-8/387 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

27.03.2013р. через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить солідарно стягнути з відповідачів 1 677 972,51 грн. основного боргу - заборгованості за виконані підрядні роботи по договору № 180-04 від 26.05.2004р., 1 341 901,62 грн. інфляційних втрат, 297 621,75 грн. 3% річних; стягнути з відповідача 2 пеню у розмірі 1 552 124,57 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою від 28.03.2013р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. визначено колегію суддів для розгляду справи № 31/123-8/387 у складі: Головуючий суддя: Ярмак О.М., суддя Сташків Р.Б., суддя Трофименко Т.Ю.

Ухвалою суду від 01.04.2013р. справу № 31/123-8/387 прийнято до провадження у визначеному колегіальному складі суду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2013р.

11.04.2014р. через канцелярію суду відповідач 1 подав заяву про застосування строків позовної давності відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. за клопотанням відповідача 1 призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи.

15.01.2014р. до суду були повернені матеріали справи № 31/123-8/387 з повідомленням КНДІСЕ про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4559/13-43 від 01.01.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2014р. поновлено провадження у справі № 31/123-8/387, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

25.02.2014р. через канцелярію суду представник відповідача 1 подав заперечення на заяву позивача про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 25.02.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів проти позову заперечили.

Відповідач 2 письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.05.2004р. між позивачем - Приватним підприємством "ІНАП і К" (генпідрядник), відповідачем 1 - Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (замовник) та відповідачем 2 - ТОВ "Еліксім" (інвестор) було укладено договір на виконання підрядних робіт № 181-04.

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 договору, генпідрядник виконує власними та залученими силами і обіговими коштами, всі види будівельно-монтажних робіт з будівництва об'єкту - житлового будинку з вбудованим торговим комплексом по вул. Градинській, 20 на діл. № 76 мкр ж/м Троєщина, здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику, а замовник приймає та оплачує (після надходження коштів від інвестора) виконані роботи. Інвестор здійснює фінансування робіт за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника.

В заяві про уточнення позовних вимог від 27.03.2013р. позивач вказує на те, що він свої зобов'язання за договором № 181-04 виконав в повному обсязі, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підписаного 30.09.2005р., загальна вартість робіт, виконаних позивачем, складає 17 923 262,21 грн., які оплачені частково на суму 16 245 289,69 грн., та просить: 1) стягнути солідарно з відповідачів 1 677 972,51 грн. основного боргу, 1 341 901,62 грн. інфляційних втрат, 297 621, 75 грн. 3% річних; 2) стягнути з відповідача 2 пеню у розмірі 1 552 124,57 грн. за прострочення виконання зобов'язання.

Позивач в якості доказів посилається на акт звіряння розрахунків між сторонами по договору та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за липень 2004р. - грудень 2005р., зазначає, що згідно умов договору та норм ЦК України, грошові кошти на спірну суму за виконані роботи є неподільним предметом зобов'язання, у зв'язку з чим вважає відповідачів солідними боржниками по договору.

Судом встановлено, що договір на виконання підрядних робіт № 181-04 від 26.05.2004р. за своєю природою містить ознаки договору підряду.

Загальні положення укладання, виконання, розірвання договорів підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до 1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно положень ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п.4.2. договору замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів (форма КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, в п'ятиденний термін після отримання коштів від інвестора.

Згідно п.4.3 договору, проміжні платежі замовник здійснює на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання технагляду у строк не пізніше 26 числа звітного місяця. Замовник протягом 3-х робочих днів перевіряє його і підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Акти КБ-2в надані після 30-го числа не включаються до загального реєстру виконання, тому не можуть прийматись до оплати в поточному місяці та переносяться на наступний.

Умовами п.4.4 договору встановлено, що кінцеві розрахунки з генпідрядником за виконані роботи здійснюються після затвердження інвестором акту здавання об'єкту в експлуатацію.

В якості доказів виконання підрядних робіт, передання їх замовнику позивачем надано суду довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за липень 2004 року на суму 33 824,77 грн., яка підписана 31.07.2004 року, за серпень 2004 року на суму 205 000,00 грн., яка підписана 31.08.2004 року., за вересень 2004 року на суму 1 171 150,00 грн., яка підписана 30.09.2004 року, за жовтень 2004 року на суму 1 765 400,00 грн., яка підписана 28.10.2004 року, за листопад 2004 року на суму 1 534 500,00 грн., яка підписана 30.11.2004 року, за березень 2005 року на суму 1 572 324,66 грн., яка підписана 30.03.2005 року, за квітень 2005 року на суму 2 268 350,00 грн., яка підписана 29.04.2005 року, за червень 2005 року на суму 3 099 960,00 грн., яка датована 30.06.2005 року, за липень 2005р. на суму 2753520,00 грн., яка датована 31.07.2005р., за серпень 2005р. на суму 193 538,08 грн., яка датована 31.08.2005 року, за вересень 2005 року на суму 267 722,18 грн., яка датована 30.09.2005 року, за вересень 2005 року на суму 2 335 690,58 грн., яка датована 30.09.2005 року, за грудень 2005 року на суму 722 281,93 грн., яка датована 31.12.2005 року.

При цьому Акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в на вказані суми до довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які в розумінні п. 4.2 договору є підставою для здійснення розрахунків між сторонами, суду не надано.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в до довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 сторонами не складались, уповноваженими представниками замовника, генпідрядника та інвестора не узгоджувались та не підписувались

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 22.01.2013р. у даній справі судом надано правову оцінку відсутності Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та обсягу взятих відповідачами на себе зобов'язань, відповідні правові наслідки, які можуть настати внаслідок їх невиконання, та визначено наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт виконання робіт, які позивач вимагає оплатити, та їх вартість не доведено суду та не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГК України.

Так, частиною 4 ст.882 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Положеннями ст.882 ЦК України не передбачається інший спосіб оформлення передачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, крім актів.

Відповідно до п. 91 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" № 668 від 01 серпня 2005 року, передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Згідно з п. 96 зазначеної постанови визначено, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Таким чином, належних доказів підтвердження факту виконання робіт, та передання їх генпідрядником замовнику, що було б підставою для здійснення розрахунків, суду не надано.

Відповідно до умов договору № 181-04 від 26.05.2004р. замовник - КП «Ватутінськінвестбуд» (відповідач 1) замовив позивачу - ПП «Інап і К» виконання будівельно-монтажних робіт (відповідно до проектно-кошторисної документації) по будівництву об'єкту «Житловий будинок з вбудованим торговим комплексом по вул. Градинській, 20 на діл. № 76 мкр ж/м Троєщина», та зобов'язався прийняти та оплатити (після надходження коштів від інвестора) виконані роботи.

Відповідач 2 - ТОВ "Еліксім", як інвестор підрядних робіт, взяв на себе зобов'язання з оплати виконаних підрядником будівельних робіт за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника.

При цьому, в розділі 2 договору «Ціна предмета договору» договірна ціна не визначена.

Відповідно до п.2.1 договору договірна ціна робіт, що доручені до виконання генпідряднику, буде визначена після розробки та затвердження проектно-кошторисної документації, що буде оформлена додатковою угодою.

Згідно п.2.2, договірна ціна встановлюється твердою і може переглядатися сторонами тільки за наступними умовами: зміна обсягів і складу робіт за обґрунтованим рішенням інвестора; прийняття робіт законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт.

Доказів оформлення додаткової угоди щодо узгодження договірної ціни договору, суду не надано.

Позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1 677 972,51 грн. вартості підрядних робіт з відповідачів солідарно відповідно до ст.ст. 528, 540, 541, 543 ЦК України.

Посилання позивача на ст. 528 ЦК України є необґрунтованими, оскільки приписами вказаної статті передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Умовами пп. 1.1, 4.2 договору визначено обов'язок замовника оплатити вартість виконаних підрядних робіт після надходження коштів від інвестора.

Пунктом 11.3 договору встановлено, що інвестор несе відповідальність за джерело фінансування та терміни оплати виконаних будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст. 543 ЦК України визначено що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Умовами договору № 181-04 та нормами чинного законодавства України, які регулюють відносини сторін по вказаного договору, не передбачено солідарного обов'язку замовника та інвестора щодо фінансування, оплати виконаних робіт.

Вказана обставина унеможливлює подання позивачем вимоги щодо солідарного виконання зобов'язання, яке в силу договірних відносин, має бути виконано замовником.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено та не надано належних доказів наявності підстав для солідарного стягнення з відповідачів основного боргу в сумі 1 677 972,51 грн.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалось позивача, який повинен був довести суду факти порушення відповідачами своїх договірних зобов'язань та наявності заборгованості за виконані роботи.

Таких доказів суду не надано.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підписаний та затверджений сторонами 30.09.2005р. свідчить про закінчення будівництва об'єкту, прийняття його в експлуатацію та є підставою для укладення договору постачання послуг на цей об'єкт, необхідних для його функціонування.

При цьому, вказаний акт не є належним доказом в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України визначення результатів об'єму та вартості виконаних робіт на об'єкті.

Також не приймається судом в якості належного доказу акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем 1 станом на 28.02.2009р., так як вказаний акт підписаний невстановленими особами, не містить посилань на первісні документи, які фіксують господарські операції та не є первинним документом бухгалтерського обліку.

Інших доказів виконання робіт на спірну суму, суду не надано.

За таких обставин, вимоги про стягнення основного боргу за договором не підлягають задоволенню.

Оскільки вимоги в частині стягнення основного боргу не задовольняються судом, нараховані позивачем вимоги на підставі ст.625 ЦК України про солідарне стягнення з відповідачів 1 341 901,62 грн. інфляційних втрат, 297 621,75 грн. 3% річних за період з 01.05.2007р. по 27.03.2013р. також задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2 пені у розмірі 1 552 124,57 грн. за 185 днів прострочення виконання зобов'язання відповідно до п. 11.4 договору за період з 01.05.2007р. по 01.11.2007р. судом не задовольняються, виходячи з наступного.

Пунктом 11.4 договору, на який посилається позивач, передбачено, що у випадку затримки інвестором оплати робіт на термін більше 5 робочих днів, він сплачує генпідряднику пеню в розмірі 0,5% від суми затриманих платежів за кожен день затримки.

Виходячи з положень розділу 4 договору, розрахунки за виконані генпідрядником роботи здійснює замовник після надходження коштів від інвестора на підставі актів виконаних робіт (п.4.2 договору). Кінцеві розрахунки здійснюються після затвердження інвестором акту здавання об'єкту в експлуатацію (п.4.4).

Актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2в по договору на спірну суму, що було б підставою для здійснення розрахунків та встановлення строків оплати вказаної суми, періоду прострочення оплати виконаних робіт, суду не надано.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та не доведеністю.

За таких обставин, суд прийшов до висновку до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів: О.М. Ярмак (головуюча)

Р.Б. Сташків

Т.Ю. Трофименко

Повне рішення складено 11.03.2014р.