Постанова

від 16.10.2012 по справі 19/066-09/5/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 № 19/066-09/5/26

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Верховця А.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Карнафель О.В.

за участю представників:

від позивача: Ананійчук О.А. - представник за довіреністю № 508/11.5.2 від 30.07.2010р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» на рішення господарського суду Київської області від 08.12.2011р.

у справі № 19/066-09/5/26 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто»

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

В березні 2009 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2009р. залучено до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто».

Підстава позову обґрунтована тим, що оскільки третьою особою, як позичальником, порушено кредитні зобов'язання, виконання яких забезпечено укладеним між сторонами договором іпотеки, позивач на підставі норм чинного законодавства та умов договору іпотеки вправі звернути стягнення на предмет іпотеки - земельні ділянки.

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.12.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 15.02.2011 року, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2011 року рішення господарського суду Київської області від 28.12.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 року у справі № 19/066-09/5 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2011р. позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10.06.2008 року, а саме на земельні ділянки, з метою їх реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто» перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 10.06.2008 року № 100.2.3-01/167к-08 у сумі 395 079 961 грн. 50 коп. Визначено початкову ціну реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором, який укладено між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс», відповідно до пункту 2.2. договору, в розмірі 35 261 200 грн. 00 коп. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Стягнуто з відповідача судові витрати.

Вказане рішення мотивовано тим, що оскільки факт неналежного виконання третьою особою кредитних зобов'язань в сумі 395 079 961,50 грн. встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2010р. у справі № 60/52-09 (доказів виконання якого не надано), а також з врахуванням положень ст. ст. 20, 33 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 589, 590 ЦК України та умов іпотечного договору, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок майна відповідача є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані. Щодо визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, місцевий господарський суд виходив з того, що заявою про уточнення позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» просив визначити спосіб реалізації предмету іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 35 261 200,00 грн. (п. 2.2. договору іпотеки).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Логістичний індустріальний комплекс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, зокрема, про необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості предмета іпотеки. Щодо порушень норм матеріального права апелянт вказує на неврахування судом того, що у позивача на день подання позовної заяви не виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки не було дотримано, встановленого ст. 35 Закону України «Про іпотеку» тридцяти денного строку щодо виконання зобов'язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. справа прийнята до провадження.

Ухвалою від 14.02.2012 року призначено у справі № 19/066-09/5/26 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у даній справі зупинялось до закінчення експертних досліджень і отримання судом висновків експертизи.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 19/066-09/5/26 та висновок експертизи № 3274/3275/7713-7717/12-42 від 14.08.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Верховець А.А., Корсакова Г.В.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 03.09.2012р. апеляційне провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 25.09.2012р.

У зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи ухвалою від 25.09.2012р. розгляд справи відклався на 16.10.2012р.

Представником позивача подана заява, в якій сторона наголошувала на недопустимості затягування розгляду справи через неявку представників відповідача та третьої особи в судове засідання та просила надати копії ухвал від 25.09.2012р. з метою їх скерування на адресу вказаних учасників апеляційного провадження. На підставі вказаної заяви судом апеляційної інстанції надано копії ухвал від 25.09.2012р., докази надіслання якої подано представником позивача в судовому засіданні 16.10.2012р.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 16.10.2012р. не з'явились, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, жодних заяв, клопотань з цього приводу судовій колегії не надано.

Київський апеляційний господарський суд відзначає, що надіслані судом ТОВ «Логістичний індустріальний комплекс» за адресою місцезнаходження сторони, згідно наявної в матеріалах довідки з ЄДРПОУ (вказаною також стороною в усіх заявах, клопотаннях та зверненнях до судових інстанцій), рекомендовані листи з повідомленням, що містили ухвали від 03.09.2012 року та від 25.09.2012р., повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Рекомендований лист з вищевказаними ухвалами, надісланий третій особі за поштовою адресою, повідомленою стороною та яка в міститься в матеріалах справи, також повернутий відділенням поштового зв'язку з тих же підстав. Крім того, у відповідності до поштового реєстру (копія якого наявна в матеріалах справи) Київським апеляційним господарським судом ухвала від 25.09.2012р. також надсилалась за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 143-145 том IV).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (аналогічна позиція викладена в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18).

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважаться належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення судом всіх учасників апеляційного провадження про час та місце проведення судового засідання по розгляду даної апеляційної скарги, явка представників відповідача та третьої особи обов'язковою не визнавалась, апеляційна інстанція вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за відсутності представників ТОВ «Логістичний індустріальний комплекс» і ТОВ «Інтер-Авто» за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта та просив оскаржуване рішення змінити лише в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки (заява від 25.09.2012р. - вх. суду апеляційної інстанції № 09-11.2/7117 від 25.09.2012р.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, оглянувши оригінали документів, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом, між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер-Авто" (позичальник за договором) укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 10.06.2008 року № 100.2.3-01/167к-08 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати позичальнику - третій особі грошові кошти в доларах США та російських рублях окремими частинами (траншах), в межах максимального ліміту заборгованості 40 000 000 мільйонів доларів США 00 центів на поповнення оборотних коштів у тимчасове користування з кінцевим терміном повернення - 09.06.2009р., зі сплатою за користування кредитом 14 % річних (п. 1.1 -1.2 договору).

Згідно положень п.п. 3.3.6, 3.3.8 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути позивачу отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов кредитного договору позивачем були надані позичальникові кредитні кошти в сумі 39 000 000 мільйонів доларів США 00 центів, що підтверджується меморіальними валютними ордерами (а.с. 42-87 том І).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - іпотекодержатель), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» (далі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 10.06.2008 року (далі - іпотечний договір), який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1171. У відповідності до умов вказаного договору іпотекодавць - відповідач надає в іпотеку нерухоме майно - земельні ділянки (далі - предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов'язань позичальника - третьої особи за кредитним договором перед іпотекодержателем - позивачем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником ТОВ «Інтер-Авто» зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки в порядку черговості, передбаченими чинним законодавством (п. 1.1 іпотечного договору).

Іпотечний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем за іпотечним договором чи настання одного з випадків, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку» (п. 8.1 іпотечного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами 1, 3 ст. 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекою за іпотечним договором забезпечується повне виконання боржником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 10.06.2008р. № 100.2.3-01/167к-08 щодо вчасного та у повному обсязі повернення кредиту, наданого на умовах мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості в еквіваленті, що становить 40 000 000 мільйонів доларів США 00 центів на умовах, визначених договором кредиту, граничним терміном повернення 09.06.2009р., сплати процентів за користування кредитом, сплати пені та штрафів в порядку та розмірі передбаченому умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості за кредитним договором (п. 1.2, 1.2.1 іпотечного договору).

Як видно з матеріалів справи, відповідно до п. 2.1 іпотечного договору в забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надає належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку, загальною площею 3,0207 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0005, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750582), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500047;

- земельну ділянку, загальною площею 1,5303 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0006, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750583), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500048;

- земельну ділянку, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0007, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750586), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500051;

- земельну ділянку, загальною площею 3,0199 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0016, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750585), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500050;

- земельну ділянку, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0017, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750587), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500052;

- земельну ділянку, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0018, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750588), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500053;

- земельну ділянку, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0019, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750589), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500054, шляхом продажу зазначеного майна з прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про іпотеку» іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

Згідно п. 2.2 іпотечного договору заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становила 35 261 200 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становила 7 271 850 доларів США.

Пунктом 4.2.3 іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання боржником умов основного зобов'язання та/або іпотекодавцем умов цього договору, звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов основного зобов'язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також витрати пов'язані з вчиненням виконавчого напису, його реалізацію та витрати на оплату винагороди залученим спеціалістам.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, ТОВ «Інтер-Авто» (позичальник - третя особа) користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії порушило умови кредитного договору - припинило виконувати зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем в порядку вищенаведеної норми закону на адресу відповідача були направлені письмові вимоги про усунення порушення (вих. № 900/100-08-2 від 10.03.2009р. та вих. № 955/100-08-2 від 12.03.2009р.), в яких повідомлялося про порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та в разі невиконання останнім своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та невиконання зазначених письмових вимог банк попередив відповідача про ініціювання звернення стягнення на предмет іпотеки. Факт надіслання вищенаведених повідомлень підтверджується наданими позивачем поштовими повідомленнями № 0555595 та № 0555587, а також заявками на доставку кореспонденції (а.с. 89, 60, 62, 63 том ІІІ).

Вказана вимога позивача залишена без відповіді та виконання.

Разом з цим, апелянт заперечуючи проти задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначає, що у зв'язку з недотриманням позивачем встановленого ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» тридцятиденного строку на добровільне виконання відповідачем вимоги (датовані 10.03.2009р. та 12.03.2009р.), у позивача на день подання позовної заяви (13.03.2009р.) не виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, вказані доводи відхиляються судом апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

По-перше, у відповідності до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Тобто, невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись до суду у будь-який час за захистом порушених прав, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Разом з цим, у разі якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 названого Закону.

За ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому, рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Позивачем заявлено позов (з урахуванням заяви про уточнення) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, що не суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.

По-друге, обмеження заявників у праві на судовий захист у зв'язку з відсутністю доказів попереднього їх звернення до сторони з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

До того ж, апелянт з огляду на пред'явлений ще в 2009 році позов не був позбавлений можливості виконати вимогу позивача про усунення вчинених позичальником порушень умов кредитного договору, виконання зобов'язань за яким забезпечено іпотечним договором, укладеним між сторонами.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2010р. у справі № 60/52-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто», Приватного підприємства «Авто-альянс», Корпорації «Співдружність Комп» про стягнення солідарно з відповідачів наявної заборгованості ТОВ «Інтер-Авто» перед позивачем за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 10.06.2008р. № 100.2.3-01/167к-08 позов задоволено частково. Так, стягнуто, зокрема, з позичальника (третя особа у даній справі) заборгованості за кредитним договором в сумі 395 079 961,50 грн., з яких 311 961 000,00 грн. - основний борг (поточна заборгованість за кредитом), 45 130 358,24 грн. прострочена заборгованість за процентами, 8 544 931,75 грн. 3% річних за прострочення строків сплати кредиту, 633 745,89 грн. 3% річних за прострочення строків сплати процентів, 1 500,00 грн. штрафу, 27 847 755,00 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, 960 670,62 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів. В частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 23421835,50 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 2841804,73 грн. відмовлено (а.с. 27 том ІІІ).

Вказана постанова в сукупності з іншими документами, наявними в матеріалах справи і дослідженими судом в порядку ст. 43 ГПК України приймається судом апеляційної інстанції в якості доказу розміру кредитної заборгованості третьої особи.

Доказів виконання вищенаведеного судового рішення матеріали справи не містять та не були надані і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, виконання зобов'язань за яким забезпечено договором іпотеки, укладеним між сторонами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, як іпотекодержатель, має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому позов підлягає задоволенню в цій частині, а рішення - залишенню без змін.

Скасовуючи рішення господарського суду Київської області та постанову Київського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України виходив з того, що судами попередніх інстанцій не дотримано приписів ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки та визначення початкової ціни для його подальшої реалізації.

Відповідно до п. 2, 4, 6 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, а також спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу та початкову ціну продажу іпотеки.

Київський апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим визначенням місцевим господарським судом в оскаржуваному рішення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та встановлення відповідного переліку земельних ділянок (предмет іпотеки), на які можуть бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості згідно положень чинного законодавства та умов іпотечного договору (п. п. 2, 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення).

Згідно зі ст. 38 названого Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки в оскаржуваному рішенні визначена господарським судом Київської області у відповідності до п. 2.2 договору іпотеки (тобто в сумі 35 261 200,00 грн.), оскільки призначена згідно ухвали господарського суду Київської області від 02.06.2011р. судова будівельно-технічна експертиза не була проведена у зв'язку з невиконанням клопотання експерта про забезпечення безперешкодного доступу до предмета експертного дослідження та надання належних умов праці. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що в суді першої інстанції як позивач, так і відповідач просили призначити судову експертизу для встановлення ринкової вартості предмета іпотеки. Разом з цим, суд першої інстанції, призначивши експертизу та зупинивши провадження у справі, поновив його не дивлячись на те, що обставини, які зумовили зупинення провадження, не були усунуті (експертиза не була проведена), не вжив відповідних заходів для повного з'ясування обставин, що мають значення для справи (ринкову вартість предмета іпотеки).

В суді апеляційної інстанції обидві сторони проти встановлення наведеної початкової ціни продажу предмета іпотеки за умовами договору також заперечували, посилаючи на те, що з моменту укладення іпотечного договору і до теперішнього часу пройшло понад три роки і ціна предмета іпотеки, порівняно з визначеною у п. 2.2 договору, суттєво змінилася.

Вирішуючи питання щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи (аналогічна позиція викладена в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, Лист Верховного Суду України від 07.10.2010р.).

З огляду на наявність заперечень обох сторін щодо визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки за умовами договору, Київським апеляційним господарським судом за клопотанням сторін ухвалою від 14.02.2012р. на підставі ст. ст. 41, 101 ГПК України призначалась судова будівельно-технічна експертиза.

За результатами експертного дослідження складено висновок № 3274/3275/7713-7717/12-42 від 14.08.2012р., який приймається судом апеляційної інстанції на підставі ст. ст. 33, 41 - 43 ГПК України в якості доказу з урахуванням дослідження всіх обставин справи в результаті апеляційного перегляду. Так, у відповідності до експертного висновку загальна ринкова вартість земельних ділянок складає 25 838 083, 00 грн., в т.ч.:

- ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 3,0207 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0005, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750582), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500047 становить 5 734 308 грн.;

- ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 1,5303 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0006, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750583), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500048 становить 2 905 026 грн.;

- ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0007, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Логістичний індустріальний комплекс" (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750586), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500051 становить 2 866 490 грн.;

- ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 3,0199 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0016, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Логістичний індустріальний комплекс" (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750585), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500050 становить 5 732 789 грн.;

- ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0017, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Логістичний індустріальний комплекс" (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750587), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500052 становить 2 866 490 грн.;

- ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0018, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Логістичний індустріальний комплекс" (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750588), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500053 становить 2 866 490 грн.;

- ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 1,5100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289000:05:003:0019, цільове призначення: землі промисловості (будівництво індустріального логістичного центру), розташовану за адресою: Броварський район, Требухівська сільська рада, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Логістичний індустріальний комплекс" (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 750589), виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області „04" вересня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732500054 становить 2 866 490 грн.

Зважаючи на вищевикладене, а також приймаючи до уваги заперечення сторін (як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції) щодо визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки за умовами договору іпотеки, з огляду на положення ст. 38 Закону України «Про іпотеку», висновок експертного дослідження, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки, яка згідно висновку судової експертизи становить 25 838 083, 00 грн., а відтак позов підлягає задоволенню лише частково. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покладаються на відповідача в порядку ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Щодо судових витрат в суді апеляційної інстанції Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 1 листопада 2011р.

Статтею 4 названого Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік", розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2011 р. складає 941,00 грн.

Так, у відповідності до вищенаведеної норми Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлено у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальних заробітних плат та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 56 460 грн. (50% - 28 230 грн.)

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлено у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 941,00 грн.

При цьому, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вхідного штемпелю господарського суду Київської області, 19 грудня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» подано апеляційну скаргу, до матеріалів якої приєднано квитанцію № 6922902 від 19.12.2011р. про сплату судового збору в розмірі 502 грн. Таким чином, апелянтом сплачено судовий збір як за вимогами немайнового характеру.

Разом з цим, предметом позову у даній справі є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, вартість якого (ціна позову) визначено позивачем у позовній заяві в розмірі 35 261 200, 00 грн. Крім того, з наявного в матеріалах справи меморіального ордеру позивачем у відповідності до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (чинного на час звернення позивача з позовом) ПАТ «ВТБ Банк» сплачено 25 500 грн. Також, звертаючись з апеляційною та касаційною скаргою у даній справі відповідачем згідно квитанцій сплачувалось державне мито в сумі 12 750 грн., відповідно.

Таким чином, зважаючи на те, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки має вартісну оцінку, сплачений відповідачем при зверненні з даною апеляційною скаргою судовий збір не відповідає встановленому Законом України «Про судовий збір» розміру, а тому недоплачена сума в розмірі 27 728 грн. (28 230 грн. - 502 грн.) з врахуванням приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України за результатами апеляційного провадження підлягає стягненню з апелянта.

Судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 10 126,08 грн., сплачені ТОВ «Логістичний індустріальний комплекс» згідно квитанції № 4713775 від 29.07.2011р. (а.с. 47 том V), в порядку ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладені у даній постанові висновки суду апеляційної інстанції, рішення господарського суду Київської області від 08.12.2011 року у справі № 19/066-09/5/26 (пункти 1, 3 резолютивної частини) підлягає частковому скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України з прийняттям нового рішення в цій частині. Поскільки в заяві про уточнення позовних вимог (від 08.12.2011р.) позивач просив визначити початку ціну предмета реалізації в сумі 35 261 200,00 грн., а ринкова вартість земельних ділянок як встановлено судом апеляційної інстанції становить 25 838 083, 00 грн., то в цій частині позов підлягає задоволенню частково з врахуванням вищенаведеної суми (визначеної, зокрема, за результатами експертного дослідження). Тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» задовольняється частково.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 41-43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» на рішення господарського суду Київської області від 08.12.2011 р. у справі №19/066-09/5/26 задовольнити частково.

2. Пункти 1, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 08.12.2011 року у справі № 19/066-09/5/26 частково скасувати з прийняттям нового рішення в цій частині:

п. 1. «Позов задовольнити частково».

п. 3. «Визначити початкову ціну реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором, який укладено між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614), в розмірі 25 838 083 (двадцять п'ять мільйонів вісімсот триста вісім тисяч вісімдесят три) грн. 00 коп.

В решті задоволення позову щодо визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки відмовити».

3. В іншій частині (пункти 2, 4, 5 резолютивної частини рішення) рішення господарського суду Київської області від 08.12.2011 р. у справі №19/066-09/5/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний індустріальний комплекс» (07454, Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів, вул. Гоголівська, 5, код 34395614) в доход Державного бюджету України 27 728 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. недоплаченої суми судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 19/066-09/5/26 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 18.10.2012р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Верховець А.А.

Корсакова Г.В.