Постанова

від 23.10.2012 по справі 8/5005/3606/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 року Справа № 8/5005/3606/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2012 року у справі № 8/5005/3606/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь

до товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000", м. Дніпропетровськ

про стягнення пені за договором поставки товару № 779 від 18.07.2011 року у загальному розмірі 322 570 грн. 82 коп.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ",

м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором № 779 від 18.07.2011 року у загальному розмірі 175 163 грн. 13 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2012 року у справі № 8/5005/3606/2012 (головуючий суддя Дубінін І.Ю., судді Красота О.І., Ліпинський О.В.), позовні вимоги за первісним позовом задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" 322 570 грн. 82 коп. пені за прострочення поставки товару, 6 451 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що позивачем за первісним позовом доведено факт порушення відповідачем умов договору №779 від 18.07.2011 року щодо строків та кількості поставки обумовленого товару, а право позивача на стягнення пені передбачено п.7.4 договору сторін та положеннями ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України. З наданим позивачем розрахунком пені суд погодився.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд послався на те, що для позивача за первісним позовом не настав строк оплати отриманого товару, оскільки товар повністю не поставлено, а часткова оплата умовами договору не передбачена.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини справи, не перевірив докази, які викликають обґрунтовані сумніви, безпідставно відмовив в задоволенні зустрічного позову. Також скаржник зазначає на те, що суд не врахував, що прострочення поставки товару відповідачем відбулося внаслідок неплатежів позивача за вже отриманий товар. Крім того, заявлений в первісному позові розмір пені значно перевищує вартість недопоставленого товару, більше сплаченої позивачем суми та значно більше заборгованості позивача перед відповідачем. Також вказує на помилковість розрахунку пені, оскільки її розмір не відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Апелянт просив скасувати оскаржуване ним рішення, первісний позов задовольнити частково, стягнувши 10% від нарахованої позивачем пені, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) було укладено договір поставки № 779, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (надалі - товар). Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару вказані в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до специфікації № 1 постачальник зобов'язався поставити товар у загальному розмірі 523 008,00 грн.

Строк поставки товару згідно специфікації № 1: п.1,2,6 - на протязі 20 робочих днів; п. 3,5,7,8 - на протязі 25 робочих днів; п. 4 - на протязі 15 робочих днів; п. 9,10,12 - на протязі 35 робочих днів; п. 11 - на протязі 10 робочих днів; з моменту підписання договору сторонами.

Умова оплати по вказаній специфікації -перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару та надання постачальником рахунку.

Відповідно до специфікації № 2 постачальник зобов'язався поставити товар у загальному розмірі 68 448 грн.

Строк поставки товару відповідно до специфікації № 2: п. 1, 2 - на протязі 20 робочих днів; п. 3, 5 - на протязі 25 робочих днів; п. 4 - на протязі 15 робочих днів; п. 6 - на протязі 35 робочих днів з моменту підписання договору сторонами.

Умова оплати аналогічна -перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару та надання постачальником рахунку.

Відповідно до специфікації № 3 від 25.08.2011 року, постачальник зобов'язався поставити товар на суму 100 125,60 грн.

Строк поставки товару згідно специфікації № 3: п. 1 - на протязі 20 робочих днів; п. 2 - на протязі 35 робочих днів з моменту підписання специфікації сторонами.

Згідно специфікації № 5 від 18.10.2011 року постачальник зобов'язався поставити товар у загальному розмірі 75 074 грн. 40 коп.

Строк поставки товару відповідно до специфікації № 5: п. 1, 4 - на протязі 20 робочих днів; п. 2, 3 - на протязі 25 робочих днів з моменту підписання специфікації сторонами.

Згідно специфікацій №3 та №5 умова оплати також передбачала строк 15 календарних днів з моменту отримання товару та надання постачальником рахунку на оплату.

На виконання умов договору поставки № 779 від 18.06 2011 року та специфікацій до нього, постачальник здійснив часткову поставку товару покупцю, що підтверджується видатковими накладними № РН - 0000024 від 25.07.2011 року, № РН - 0000045 від 19.09.2011 року, № РН - 0000057 від 28.10.2011 року та № РН - 0000067 від 29.11.2011 року., які наявні в матеріалах справи. Однак жодних посилань на те, відповідно до яких специфікацій поставляється товар, видаткові накладні не містять.

Тому для висновку про обґрунтованість вимог про нарахування пені саме в тому розмірі, що зазначений позивачем за первісним позовом, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поставлений за кожною наступною видатковою накладною товар за наявності недопоставки слід зараховувати як поставку товару за тією специфікацією, що не в повному обсязі виконана.

Саме такий принцип розрахунку пені підтвердив і позивач.

Право позивача на стягнення пені, як вірно зазначив господарський суд, передбачено умовами п.7.4 договору, згідно якого в разі порушення строків поставки товару за даним договором постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочки поставки.

Однак, в розрахунку позивача допущені деякі помилки. Так, враховуючи кількість поставленого за видатковими накладними товару по позиції -муфта зубчата МЗ-2 (том 1 а.с.3) позивач невірно визначив кількість недопоставленого товару - муфта зубчата МЗ -2, що привело до помилкового визначення розміру пені - 13 552 грн. 12 коп. та 29 645 грн. 28 коп.

При розрахунку, що міститься в т. 1 на а.с.4 рядок 3 по позиції муфта зубчата МЗ-3 позивач зазначив кількість недопоставленого товару 83 шт., в той час, як ця кількість становить 71 шт. Там же по позиціях муфта зубчата МЗ-5 (рядок 6, 7) зазначено на недопоставку 3 + 3 шт. вказаного товару, в той час, як така заборгованість відповідача відсутня.

Там же (том 1 а.с.4 рядок 12, 13) зазначена заборгованість по поставці муфти зубчатої МЗ-8 в кількості 1+1 шт. відсутня.

По позиції муфта зубчата МЗ-9 (рядок 12) вказана кількість недопоставленого товару 2 шт., в той час недопоставлено 1 шт. і розмір пені в цьому випадку становитиме 1 259 грн. 53 коп.

Там же, в рядку 16 по позиції муфта зубчата МЗ-12 період розрахунку пені визначено з 03.09.2011 року, однак правильно слід зазначити - 07.09.2011 року, що зменшує розмір пені до 1 310 грн. 40 коп.

Всього за специфікацією №1 розмір пені складає 181 427 грн. 85 коп. у правильному розрахунку.

За специфікацією №2 по позиції муфта зубчата МЗ-1 остання поставка товару проведена за видатковою накладною від 28.10.2011 року. Тому визначення позивачем періоду заборгованості до 07.02.2012 року є помилковим. Враховуючи зменшення кількості днів прострочки пеня становитиме за цією позицією 186 грн. 91 коп.

Аналогічно помилився позивач по позиції МЗ-2, за якою пеня становитиме 62 грн.

За позицією МЗ-3 невірно зазначена кількість недопоставленого товару -35, в той час як вона становить 27 шт., а пеня відповідно -22 427 грн. 92 коп.

За позицією МЗ-4 також позивач не врахував, що остаточна поставка проведена відповідачем 28.10.2011 року і період прострочки становитиме 51 день а пеня -787 грн. 03 коп.

За позицією специфікації №2 МЗ-8 невірно розрахований період прострочки та пеня -68 днів, 1 619 грн. 76 коп.

Всього за вказаною специфікацією правильний розмір пені має становити 25 083 грн. 62 коп.

За іншими специфікаціями розрахунок проведено позивачем правильно.

Оскільки сторони є суб'єктами господарювання, до їх прав та обов'язків слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Задовольняючи первісний позов, господарський суд не перевірив належним чином обґрунтованість вимог позивача щодо розміру пені. Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", на яку послався суд в обґрунтування суми пені, регулює відносини, що виникають у разі несвоєчасних розрахунків. В даному випадку суду слід було керуватися п.7.4 договору сторін, яким встановлений іншій, ніж названим Законом, розмір відповідальності за несвоєчасну поставку товару.

З огляду на викладене, задоволення господарським судом первісного позову в повному обсязі є безпідставним.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених розділом 12 ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Апелянтом 17.10.2012 року подано клопотання про зменшення розміру нарахованої позивачем пені.

Колегія суддів вважає можливим задовольнити дане клопотання відповідача за первісним позовом з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що за договором №779 від 18.07.2011 року позивач за первісним позовом отримав товар на суму 472 977 грн. 60 коп. З них оплачено відповідачу 309 837 грн. 60 коп. Заборгованість складає 163 140 грн.

Розмір нарахованої пені за первісним позовом становить 322 570 грн. 82 коп., в той час, як вартість всього поставленого за договором товару складає 472 977 грн. 60 коп., з яких оплачено позивачем тільки 309 837 грн. 60 коп. Тобто, розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій складає більше 2/3 від вартості поставленого товару і більше сплаченої за нього позивачем суми.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціями" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Колегія суддів вважає, що відповідач навів поважні причини для зменшення розміру пені, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи всі обставини справи в сукупності, первісний позов слід задовольнити частково, в сумі 32 257 грн. 08 коп.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, господарський суд безпідставно послався на те, що строк оплати для покупця не настав, оскільки повністю поставка за кожною специфікацією не проведена.

Суд не врахував, що позивач за первісним позовом отримав товар та рахунки на оплату, що і є підставою для нього виконати взяті зобов'язання в тому обсязі, що надані відповідачем. Інших вимог щодо залежності оплати від повного виконання поставки, специфікації не містять.

Крім того, позивач частково оплатив товар.

Отже, відповідач за зустрічним позовом також порушив умови договору №779 від 18.07.2011 року, вимоги ст.193 ГК України, ст. 525, 526 ЦК України, положення ст. 655 ЦК України, яка застосовується до правовідносин сторін в силу ч.2 ст.712 ЦК України.

Враховуючи викладене, заборгованість в розмірі 163 140 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до п.7.5 договору поставки передбачено стягнення пені за несвоєчасний розрахунок за отриману продукцію в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Проведений позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені в розмірі 12 023 грн. 13 коп. перевірений судом апеляційної інстанції, є правильним та підлягає стягненню.

Відповідно до ст.9 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з кожної сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2012 року у справі № 8/5005/3606/2012 скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Тверська, 15/49; р/р 26000050203786 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33906587) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ"(53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56; р/р 2600630358201 а ПАТ "Банк Кредит Дніпро" м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 35537363) пеню в розмірі 32 257 грн. 08 коп. та судовий збір в розмірі 645 грн. 14 коп.

В іншій частині позову товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ"(53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56; р/р 2600630358201 а ПАТ "Банк Кредит Дніпро" м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 35537363) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Тверська, 15/49; р/р 26000050203786 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33906587) заборгованість в розмірі 163 140 грн., пеню в розмірі 12 023 грн. 13 коп., судовий збір 3 503 грн. 63 коп. за подачу позову та 4 977 грн. 34 коп. за подачу апеляційної скарги.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.В. Тищик

Суддя: Л.М. Білецька