Ухвала

від 15.03.2013 по справі 8/5005/3606/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2013 року Справа № 8/5005/3606/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Селіваненка В.П., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Удовиченка О.С., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі Вищого господарського суду України від 19.12.2012 № 8/5005/3606/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" до товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" про стягнення коштів, за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" простягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" 322 570,82 грн. пені за порушення строків поставки товару, визначених договором від 18.07.2011 № 779.

У подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрпромснаб-Р-2000" звернулось до суду із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення 163 140 грн. заборгованості за поставлений товар та пені у сумі 12 023,13 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2012 у справі № 8/5005/3606/2012 первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 32 257,08 грн. пені; зустрічний позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.12.2012 у справі № 8/5005/3606/2012, в якій заявник просить скасувати дану постанову в частині відмови позивачу за первісним позовом у стягненні пені, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2012 у справі № 38/350, від 01.11.2012 у справі № 17/25/2012/5003 та від 13.09.2012 у справі № 16/5007/18/12.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 19.12.2012 у справі № 8/5005/3606/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою зменшено розмір пені, заявлений позивачем за первісним позовом (далі - позивач) до стягнення з відповідача за первісним позовом (далі - відповідач) за прострочення строків поставки товару (в частині, що стосується доводів заявника). Суд касаційної інстанції виходив з того, що у разі порушення відповідачем строків поставки продукції, позивач вправі вимагати сплати пені, разом з тим, позивач, у свою чергу, зобов'язаний належним чином виконувати і свої зобов'язання щодо повної оплати вартості поставленого йому товару. При цьому, як установлено судом апеляційної інстанції, позивач у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, а заявлена сума пені складає більше 2/3 від вартості поставленого товару і більша за сплачену за нього позивачем суму.

Водночас у постанові від 01.11.2012 у справі № 17/25/2012/5003 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для зменшення суми штрафних санкцій, нарахованих позивачем (у частині, що стосується доводів заявника), оскільки даний випадок не є винятковим, та з урахуванням того, що відповідач з належної до сплати суми сплатив лише половину, свої грошові зобов'язання не виконував тривалий час, що призвело до фінансових втрат з боку позивача, який тривалий час не міг користуватися власними коштами.

У постанові від 13.09.2012 у справі № 16/5007/18/12 Вищий господарський суд України визнав правомірними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зменшення розміру суми пені, які ґрунтуються на аналізі поданих сторонами доказів з врахуванням майнового стану сторін, розміру заявлених штрафних санкцій і розмір збіитків.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу зазначених постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Крім того, у постанові від 29.11.2012 у справі № 38/350, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції, яким було зменшено розмір пені, нарахований позивачем за прострочення строків оплати товару, з огляду на порушенням судом апеляційної інстанції вимог процесуального закону, зокрема, статті 101 ГПК України, у зв'язку з перевищення повноважень судом апеляційної інстанції при прийнятті та дослідженні наданих сторонами доказів на стадії апеляційного провадження. Отже, спір по суті позовних вимог із застосуванням норм матеріального права не вирішувався, у зв'язку з чим на постанову від 29.11.2012 у справі № 38/350 не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" у допуску справи № 8/5005/3606/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя В.Селіваненко

Судді Т.Добролюбова

С.Могил

О.Подоляк

О.Удовиченко