Рішення

від 17.10.2012 по справі 24/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/317 17.10.12

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-фарм" До відповідача-1Спільного підприємства "Науково-технологічний центр "Юніс" До відповідача-2 Державна служба інтелектуальної власності України Провизнання свідоцтва про реєстрацію знаку для товарів та послуг недійсним Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Катунова К.Є., пред. за дов. № 27/10 від 21.09.2010р.

Від відповідача-1 -Постоялкіна О.В., пред. за дов. № 16-8/6281-с від 01.09.2011р.

Від відповідача-2 -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-фарм" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до спільного підприємства "Науково-технологічний центр "Юніс" та до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання свідоцтва про реєстрацію знаку для товарів та послуг недійсним.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2011р. порушено провадження у справі № 24/317 та призначено справу до розгляду на 16.09.2011р.

В судове засідання 16.09.2011р. з'явились представник позивача, який на виконання вимог ухвали суду від 27.09.2011р. надав витребувані судом документи, а також представник відповідача - 2, який проти позову заперечив.

У судове засідання 16.09.2011р. відповідач - 1 уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду м. Києва розгляд справи №24/317 було відкладено на 03.10.2011р.

В судовому засіданні 03.10.2011р. з'явились представники сторін, які надали пояснення по справі.

Під час розгляду справи представник відповідача -1 звернувся з клопотанням про заміну неналежного відповідача якого визначив позивач в позовній заяві, на належного відповідача, а саме здійснити заміну Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на Державну службу інтелектуальної власності України. Вказане клопотання відповідач -1 обґрунтував зміною в системі центральних органів виконавчої влади.

Господарський суд вважає зазначене клопотання таким що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Указом Президента України №1085 від 09.12.2010р. із змінами та доповненнями від 06.04.2011р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворена Державна служба інтелектуальної власності України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію урядових органів" від 28 березня 2011 р. N 346, Державний департамент інтелектуальної власності ліквідовано і на час розгляди справи вказана державна установ знаходиться в стадії ліквідації та не виконує функцій державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Представник позивача проти заміни відповідача -1 не заперечував.

З огляду на викладене господарський суд здійснює заміну неналежного відповідача по справі на належного відповідача.

В судовому засіданні 03.10.2011р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року зупинено провадження у справі, справу направлено для проведення судової експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

09.11.2011 року справу № 24/317 ропорядженням № 04-1/1422 від 09.11.2011 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2011 року справу прийнято до провадження.

01.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла справа з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та висновок № 11323/11324/11-53 від 31.07.2012 року.

У зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №24/317, провадження у справі підлягає поновленню, а справа призначається до судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 року поновлено провадження у справі № 24/317, розгляд справи призначено на 12.09.2012 року.

11.09.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, зобов'язання позивача надіслати копію висновку Київського інституту судових експертиз.

12.09.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.

12.09.2012 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились.

12.09.2012 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо клопотання про відкладення розгляду справи. В усних поясненнях проти клопотання про відкладення розгляду справи не заперечив.

Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення щодо клопотання про відкладення розгляду справи. В усних поясненнях проти клопотання про відкладення розгляду справи не заперечив.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 року розгляд справи відкладено на 01.10.2012 року.

У судове засідання 01.10.2012 року представники позивача та відповідача-2 з'явилися. Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 року не виконав.

Представник позивача в усних пояснення підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю.

У судовому засідання представниками позивача та відповідача-2 заявлено письмове клопотання про продовження строку розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України.

Клопотання про продовження строку розгляду спору судом задоволено.

Відповідно п. 1, 2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладав розгляд справи на 17.10.2012.

10.10.2012 року від відповідача-1 надійшла телеграма про надіслання висновку судової експертизи.

17.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

17.10.2012 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились.

17.10.2012 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по суті поданого відзиву на позовну заяву.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо видачі свідоцтва.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо заявлених вимог прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

15.02.2006 р. Державним департаментом інтелектуальної власності видане свідоцтво № 59056 на знак для товарів і послуг "СЕЛЕН АКТИВНИЙ".

Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 59056 видане позивачу на підставі заявки № 2004033078 від 25.03.2004р. Знак зареєстровано для наступних товарів і послуг класів 5, 35, 44Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП).

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що йому стало відомо, що 10.01.2011 року

Державним департаментом інтелектуальної власності видане відповідачу-1 (Спільне підприємство "Науково-технологічний центр "Юніс") свідоцтво №133502 на знак для товарів і послуг "Селен-Актив-Вита".

Відповідачем-1 знак зареєстровано для товарів і послуг класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП): клас 5 - харчові продукти дієтичні для медичних цілей; ветеринарні препарати; всі вищезазначені товари до складу яких входить селен".

Відповідно позовної заяви позивач просить визнати недійсни свідоцтво №133502 на знак для товарів і послуг, з наступних підстав:

1) торгівельна марка відповідача-1 є схожою настільки, що її можна сплутати із зареєстрованою раніше торгівельною маркою позивача;

2) торгівельна марка відповідача-1 є такою, що може ввести споживачів в оману щодо товарів та послуг що здійснює позивач.

Відповідно відзиву на позовну заяву вих.№ 03-09 від 29.09.2011 року, відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, з підстав необґрунтованості. Також відповідач-1 зазначає, що згідно з висновком формальної - експертизи заявки на знак для товарів і послуг від 06.07.2010р. заявка відповідає вимогам ст.7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". На підставі висновків формальної експертизи від 06.07.2010р. щодо відповідності заявки знак товарів послуг, а також кваліфікаційної експертизи від 25.11.2010р. про відповідніть позначення умовам надання правової охорони, 10 січня 2011р. було зареєстровано за СП «НТЦ «Юніс»(ТОВ) знак для товарів і послуг «Селен -Актив -Вита».

Судом по даній справі призначалась судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено КНДІСЕ за результатами проведення якої було складено висновок № 11323/11324/11-53 від 31.07.2012 року.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності"від 23 березня 2012 року N5, у справах про оскарження рішень Державної служби інтелектуальної власності України з питань реєстрації знаків господарські суди не можуть встановлювати для роз'яснення судовим експертом питання про відповідність позначення, що є об'єктом торговельної марки, умовам надання правової охорони, оскільки за такої постановки питання судом з'ясовується питання права, а не питання факту. З урахуванням обставин справи та суті спору господарські суди за допомогою експертного дослідження мають з'ясовувати фактичні дані щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні торговельній марці правової охорони. З метою такого з'ясування слід вирішувати, зокрема, питання про те, чи торговельна марка: є оманливою або такою, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги; чи є конкуруючі позначення тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати; є тотожною або схожою настільки, що її можна сплутати з відомим в Україні комерційним (фірмовим) найменуванням іншої особи.

Відповідно ч.3 п. 6, п.7 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК). З урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону "Про судову експертизу".

Згідно з частиною другою статті 10 Закону "Про судову експертизу", судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

У даній справі експертиза проведена судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а саме старшим експертом відділу товарознавчих досліджень та досліджень інтелектуальної власності, лабораторії автотехнічних, товарознавчих та спеціальних видів досліджень, яка має вищу юридичну освіту, вищу спеціальну освіту в галузі інтелектуальної власності та кваліфікацію судового експерта 5-го класу, а тому висновок № 11323/11324/11-53 від 31.07.2012 року приймається судом як належний доказ у справі №58/145.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з частинами 2, 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" свідоцтво надає власнику право використовувати знак та права, що випливають з нього, а саме: наносити його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, етикетку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігати такий товар із нанесенням зазначеного знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосовувати його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

- зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.п.1,2 ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 499 ЦК України, права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Відповідно до п. 4.3.2.6 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту № 116 від 28.07.1995р., при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру.

Відповідно ч.4 п.7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП.

Судом по даній справі призначалась судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено КНДІСЕ, та на вирішення якої ставились такі питання:

Чи має знак для товарів і послуг "Селен-Актив-Вита", свідоцтво України №133502, зареєстрований за спільним підприємством "Науково-технологічний центр "Юніс", елементи схожі із знаком (елементами знака) для товарів і послуг "Селен Активний", свідоцтво України №59056, зареєстрованим за товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт-фарм"? Якщо так, то які саме це елементи, та яке їх значення при визначенні (ідентифікації) знаку на товари вцілому? Чи містить найменування товару "Селен-Актив-Вита" за свідоцтвом України №133502 позначення, схожі зі знаком для товарів і послуг "Селен Активний" за свідоцтвом України №59056, настільки, що такі позначення і знак можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари? Чи є знак для товарів і послуг "Селен-Актив-Вита" за свідоцтвом України №133502, оманливим або таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, а саме, чи існує імовірність виникнення у споживача враження про належність одній особі товарів 5 класу МКТП, маркованих знаком "Селен Активний + зобр." за свідоцтвом України №59056 та товарів 5 класу МКТП, маркованих знаком "Селен-Актив-Вита" за свідоцтвом України №133502?

Відповідно висновку експерта № 11323/11324/11-53 від 31.07.2012 року, експерт зазначає, що досліджувані товари 05 класу МКТП, для яких зареєстровані знаки за свідоцтвами України №59056 та №133502, відносяться до товарів широкого вжитку, короткострокового користування, що мають спільне коло споживачів -ту частину населення, що має певні відхилення від нормального стану здоров'я (хворі) та їх близьке оточення (ті особи, що купують лікарські препарати не для себе, а для хворих); спільні канали збуту - ці товари реалізуються через аптеки, спеціалізовані аптечні кіоски, спеціальні аптечні супермаркети. Також ці товари можуть реалізовуватись за рецептом або рекомендацією лікаря та мають певні обмеження щодо віку покупців (деякі види лікарських препаратів можуть отримати тільки повнолітні споживачі і за рецептом лікаря). Результати порівняння викладені у Додатку 1 до цього Висновку, де жирним шрифтом було виділено перелік товарів 05 класу МКТП, для яких зареєстровано знак за свідоцтвом України №59056, що є тими самими, що і товари 05 класу МКТП, для яких, відповідно, зареєстровано знак за свідоцтвом України №133502. Курсивним шрифтом було виділено перелік послуг 44 класу МКТП, для яких зареєстровано знак за свідоцтвом України №59056, що є спорідненими з товарами 05 класу МКТП, для яких, відповідно, зареєстровано знак за свідоцтвом України №133502. Товари 05 класу МКТП, для яких зареєстровано знак для товарів та послуг «Селен Активний»за свідоцтвом України №59056, є тими самими, що і товари 05 класу МКТП, для яких зареєстровано знак для товарів та послуг «Селен - Актив - Вита»за свідоцтвом України №133502.

Також експерт у висновку № 11323/11324/11-53 від 31.07.2012 року вказує, що семантична (смислова) схожість позначень може виступати як самостійний критерій для констатації факту схожості або несхожості позначень в цілому, то результати проведеного порівняльного дослідження фонетичних, графічних та семантичних ознак порівнюваних знаків, дають підстави для висновку, що знак для товарів і послуг «Селен - Актив - Вита»за свідоцтвом України №133502 є схожим до ступеню змішування із знаком для товарів і послуг «Селен Активний»за свідоцтвом України №59056. Знак для товарів і послуг «Селен - Актив - Вита»за свідоцтвом України №133502 не є оманливим, проте може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари в зв'язку з використанням знаку для товарів і послуг «Селен Активний»за Свідоцтвом України № 59056.

Згідно інформаційного Листа ВГСУ №01_06-417-2012 від 04.04.12 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності" зазначено, що захист прав на торговельну марку, визначений відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України "Про захист прав на знаки для товарів і послуг" (далі -Закон) обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг."

Статтею 6 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачені підстави для відмови в наданні правової охорони. Так, згідно з положеннями ч. 2 цієї статті не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу. Згідно з правилами ч. 3 даної статті не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Згідно з п. „а" ч. 1 ст. 19 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до абзацу 5 п. 3 постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 №3771-ХІІ „Про введення в дію Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того, що послуги наведені у свідоцтві Відповідача-1 є тими самими із послугами наведеними у свідоцтві Позивача, торговельна марка Відповідача-1 та торгівельна марка позивача є схожими настільки, що їх можна сплутати і є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари в зв'язку з використанням знаку для товарів і послуг «Селен Активний»за Свідоцтвом України № 59056 .

Статтею 2 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначені повноваження Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг. Відповідно до ч. 1 цієї статті Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг. Установа -це центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності, функції якого виконує Державний департамент інтелектуальної власності.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним Свідоцтва України № 133502, зареєстроване 10 січня 2011 року Державним департаментом інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "Селен-Актив-Вита" та зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України №133502 від 10.01.2011 року на знак для товарів і послуг " Селен-Актив-Вита "та здійснити публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність", заборонити Спільному підприємству Науково-технологічний центр «ЮНІС»товариство з обмеженою відповідальністю (використовувати позначення «Селен-АктивВита»на своїй упаковці), зобов'язати Спільне підприємство Науково-технологічний центр «ЮНІС»товариство з обмеженою відповідальністю вилучити із торгової мережі товари в упаковці під словесним позначенням «Селен-Актив-Вита».

Також позивач просить стягнути судові витрати за проведення експертного дослідження висновок № 12341 від 23.07.2009 року. Торгівельна марка «Селен -Актив -Вита»була зареєстрована 10 січня 2011 року, а висновок №12341 експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності складено 23.07.2009р., крім того позивачем проведено дану експертизу у 2009 році, а позовну заяву подано до суду 27.06.2011 року, таким чином позивачем не доведено, що витрати за проведення експертизи у 2009 році пов'язані з розглядом справи № 24/317 та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним повністю Свідоцтво України № 133502, зареєстроване 10 січня 2011 року Державним департаментом інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "Селен-Актив-Вита", власноком якого є Спільне підприємство Науково-технологічний центр «ЮНІС»товариство з обмеженою відповідальністю.

3. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 133502 від 10 січня 2011 року на знак для товарів і послуг "Селен-Актив-Вита" та здійснити публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність".

4. Заборонити Спільному підприємству Науково-технологічний центр «ЮНІС»товариство з обмеженою відповідальністю(98309,Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, будинок 78, код ЄДРПОУ 25133498) (використовувати позначення «Селен-Актив-Вита»на своїй упаковці).

5. Зобов'язати Спільне підприємство Науково-технологічний центр «ЮНІС»товариство з обмеженою відповідальністю(98309,Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, будинок 78, код ЄДРПОУ 25133498) вилучити із торгової мережі товари в упаковці під словесним позначенням «Селен-Актив-Вита».

6. Стягнути з Спільного підприємства Науково-технологічний центр «ЮНІС»товариство з обмеженою відповідальністю (98309,Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, будинок 78, код ЄДРПОУ 25133498) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Фарм" (49000, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Корнійчука, будинок 4, квартира 94, код ЄДРПОУ 32547646) 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

9. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 22.10.2012 року

Суддя Блажівська О.Є