Постанова

від 23.10.2012 по справі 14/392

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 14/392 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кочерової Н.О., суддівДунаєвської Н.Г., Гольцової Л.А., розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р. у справі№ 14/392 господарського суду міста Києва за позовомдержавного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного комітету України з державного матеріального резерву доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" простягнення 173 254,02 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Шеремет А.І., дов. від 01.05.2012

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року державне підприємство "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного комітету України з державного матеріального резерву звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" про стягнення 173 254, 02 грн. страхового відшкодування.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором добровільного страхування автотранспортного засобу № КД-06/109 від 18.08.2009р., укладеного між сторонами у справі, після настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом не виплатив позивачу суму страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2010р. (суддя Паламар П.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" на користь державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного комітету України з державного матеріального резерву 172 387, 75 грн. боргу, 1723, 88 грн. витрат по оплаті державного мита та 234, 82 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки позивачем були надані відповідачу всі передбачені договором добровільного страхування автотранспортного засобу № КД-06/109 від 18.08.2009р. документи на підтвердження настання страхового випадку саме 28.04.2010р., а також докази на підтвердження розміру заподіяної ДТП шкоди, то відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, а відтак, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, однак за вирахуванням суми франшизи, передбаченої зазначеним договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. (судді Рудченко С.Г. -головуючий, Мальченко А.О., Буравльов С.І.) апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" задоволено частково.

Рішення місцевого господарського суду скасовано частково, викладено резолютивну частину в іншій редакції. Позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" на користь Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного комітету України з державного матеріального резерву 120 307, 03 грн. страхового відшкодування, 1203, 07 грн. державного мита, 163, 88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" на користь Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного комітету України з державного матеріального резерву 598, 53 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо неправомірності відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування, однак, задовольнив позовні вимоги частково з урахуванням розрахунку розміру матеріальної шкоди, встановленому у висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4501/12-54 від 16.05.2012р. на момент подачі позовної заяви 20.08.2010р. та за вирахуванням суми франшизи, передбаченої договором № КД-06/109 від 18.08.2009р.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон-Поліс" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 18.08.2009р. між Державним підприємством "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" (страхувальник, позивач) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон-Поліс" (страховик, відповідач) укладено договір добровільного

страхування автотранспортного засобу № КД-06/109, відповідно до умов якого позивач застрахував у відповідача майновий інтерес, пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням належного йому автомобіля Honda Legend Sedan, д.н.з. ВА 0098 АІ.

За умовами договору страхова сума склала 285 226, 23 грн., безумовна франшиза -0,5% від страхової суми при пошкодженні, знищенні автотранспортного засобу внаслідок ДТП та інші пошкодження, що сталися в процесі руху (ДТП без вини водія), 1% від страхової суми при ДТП з вини водія та 10, 0 % від страхової суми при угоні або викраденні автотранспортного засобу.

Розділом 1 договору сторони погодили вважати недійним договір страхування та не здійснювати виплату страхового відшкодування без письмового акту огляду транспортного засобу, який приймається на страхування, підписаного в двосторонньому порядку страховиком та страхувальником. Страховик зобов'язався при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15 діб після одержання страховиком усіх необхідних документів та встановлення причин та розміру збитків.

Згідно розділу 3 договору страхувальник зобов'язався негайно повідомити про те, що сталося відповідні державні органи (органи внутрішніх справ, медичні установи) та зробити медичне освідчення водія, керуючого застрахованим автотранспортним засобом на алкоголь, а також повідомити страховика, та, якщо це можливо, запросити у останнього інструкції щодо подальших дій. Протягом 48 годин пред'явити страховику пошкоджений транспортний засіб (до його ремонту) для складання "повідомлення про аварію" та "акту огляду", якщо пошкодження сталося в межах міста Києва. При виникненні збитків за межами 50-км зони від місця розміщення страховика чи за межами території України, повідомити про те, що сталося, страхову компанію за факсом чи іншим чином.

Відповідно до п. 4.1. договору, для доказу наявності страхового випадку по ризикам ДТП для визначення настання страхового випадку необхідні документи: довідка ДАІ (міліції) або відповідного компетентного органу іншої держави із зазначенням повного імені (назви) власника (користувача) транспортного засобу, реквізитів машини, учасників ДТП, повних імен і реквізитів винних осіб (якщо такі є), переліку пунктів ПДР, порушених учасниками ДТП.

Строк дії договору встановлений з 22.08.2009р. до 21.08.2010р.

Судами на підставі протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.04.2010р., довідки відділення по оформленню ДТП та дізнання ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області встановлено, що 28.04.2010р. о 19 год. 05 хв. по вул. Набережна Перемоги, 176 у м. Дніпропетровську застрахований автомобіль Honda Legend Sedan, д.н.з. ВА 0098 АІ, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої зазнав механічних ушкоджень.

За твердженням позивача, розмір заподіяної йому внаслідок зазначеної ДТП шкоди, полягає у вартості відновлювального ремонту автомобіля та становить 173254, 02 грн. В підтвердження заявленої до стягнення суми страхового відшкодування позивачем надано копію акту прийому-передачі від 29.04.2010р. та копію рахунку-фактури № 2441 від 14.05.2010р., складених ТОВ "Дніпромотор", до якого позивач звернувся для ремонту пошкодженого автомобіля.

30.04.2010р. позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та подав заяву про виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку -ДТП, яка сталась 28.04.2010р., додавши до неї всі необхідні документи, передбачені договором № КД-06/109 від 18.08.2009р.

Листом № 04/753 від 14.07.2010р. відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з огляду на недоведеність факту настання страхового випадку із застрахованим автомобілем 28.04.2010р., що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Такі ж положення зазначені в ч.1 ст. 979 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України та пунктом 5 частини 1 статті 21 Закону України "Про страхування" встановлено, що страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами договору № КД-06/109 від 18.08.2009р. страхувальник зобов'язаний протягом 48 годин пред'явити страховику пошкоджений транспортний засіб (до його ремонту) для складання "повідомлення про аварію" та "акта огляду", якщо пошкодження сталося в межах міста Києва. При виникненні збитків за межами 50-км зони від місця розміщення страховика чи за межами території України, повідомити про те, що сталося, страхову компанію за факсом чи іншим чином (п. 3.1.3. договору).

Судами встановлено, що страховий випадок мав місце 28.04.2011р. за межами встановленої 50-кілометрової зони від місцезнаходження страховика, позивач 30.04.2011р. повідомив відповідача про настання страхового випадку шляхом надіслання відповідного письмового повідомлення та письмової заяви на адресу відповідача, що свідчить про дотримання позивачем умов договору щодо строків повідомлення про настання страхового випадку.

Крім того, позивачем, як страхувальником, були надані страховику всі необхідні для виплати страхового відшкодування документи, передбачені умовами договору та, зокрема, згідно пункту 4.1. договору позивачем була надана відповідачу довідка ДАІ, як додаток до повідомлення страховика про настання страхового випадку.

Статтями 988, 990 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з п. 1.1.2. договору при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15 діб після одержання страховиком усіх необхідних документів та встановлення причини та розміру збитку.

Однак, судами з'ясовано, що відповідач листом № 04/753 від 14.07.2010р. відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав недоведеності факту настання страхового випадку із застрахованим автомобілем, що мав місце 28.04.2010р.

Отже, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідачем не було виплачено позивачу, як страхувальнику за договором № КД-06/109 від 18.08.2009р. суму страхового відшкодування, яка була заявлена Державним підприємством "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України до стягнення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 988 ЦК України та ч.1 ст. 16 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій були встановлені факти настання страхового випадку із застрахованим за договором № КД-06/109 від 18.08.2009р. автомобілем -дорожньо-транспортної пригоди 28.04.2010р. та надання позивачу у зв'язку з цим вчасно та всіх передбачених зазначеним договором документів на підтвердження настання страхового випадку 28.04.2010р., колегія суддів погоджується з висновками судів про неправомірну відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування.

Таким чином, суди цілком обґрунтовано прийшли до висновку, що страхове відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку 28.04.2010р. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. ст.111 5 та ч.ч. 1, 2 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою визначення суми матеріального збитку, заподіяного автомобілю Honda Legend Sedan, д.н.з. ВА 0098 АІ, внаслідок ДТП, що мала місце 28.04.2010р. в м. Дніпропетровську, судом апеляційної інстанції була призначена судова автотоварознавча експертиза, висновком якої (№ 4501/12-54 від 16.05.2012р.) встановлено, що вартість матеріального збитку (шкоди), завданого Державному підприємству "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" внаслідок пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді автомобіля Honda Legend Sedan, д.н.з. ВА 0098 АІ, на дату скоєння ДТП (28.04.2010р.) складає -125 630, 66 грн., а на момент подачі позовної заяви 20.08.2010р. складає -120 911, 59 грн.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що рахунок-фактура № 2441 від 14.05.2010р. на суму 173 254, 02 грн. не відповідає параметрам рахунку-фактури щодо визначення заподіяної суми збитку, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування розрахунку визначення розміру матеріальної шкоди, встановленому у висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4501/12-54 від 16.05.2012р. на момент подачі позовної заяви 20.08.2010р., що складає -120 911, 59 грн.

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Умовами договору № КД-06/109 від 18.08.2009р. сторони погодили розмір безумовної франшизи при пошкодженні, знищенні автотранспортного засобу внаслідок ДТП та інші пошкодження, що сталися в процесі руху, за умови, якщо ДТП виникла без вини водія, який складає 0,5% від страхової суми.

Відтак, суд апеляційної інстанції цілком вірно вирахував з суми матеріальної шкоди, визначеної висновком судової автотоварознавчої експертизи, суму франшизи, розмір якої передбачено договором, та визначив, що стягненню з відповідача підлягає 120 307, 03 грн. страхового відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем постанова, якою рішення господарського суду першої інстанції скасоване та викладене в іншій редакції, відповідає вимогам закону, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Водночас, слід зазначити, що у разі виявлення відповідачем доказів подання страхувальником (позивачем) завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку, зацікавлена сторона не позбавлена права скористатися порядком перегляду судових актів за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі № 14/392 без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Дунаєвська

Л. Гольцова