Постанова

від 03.10.2013 по справі 14/392

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа №14/392

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Гончар Т.В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Попова Т.Д., дов. №3 від 01.08.2013

боржника - не з'явився

третіх осіб - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пласт", м. Миронівка, Миронівського району, Київської області (вх. № 2859 П/3-10)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.09.2013р. по справі № 14/392 (суддя Іваницький О.Т.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі №14/392 (наказ господарського суду Полтавської області № 14/392 від 16.09.2002 року)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Пласт» ( 36008, м. Полтава, вул. Комарова,11)

до Військового племінного заводу «Чутове» ( 38800, Полтавська область, смт. Чутове, вул. Будівельна,2)

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні стягувача

1). Відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, 36014, м. Полтава, вул. Тевелєва,13.

2). Відділ державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції / 38800, смт. Чутово, вул. Набережна,15/

про стягнення суми основного боргу - 20663грн. 38 коп., пені - 2208 грн. 90 коп., індекс інфляції в сумі 112 грн. 82 коп., витрат по сплаті держмита 229 грн. 85 коп., та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118 грн.

ВСТАНОВИЛА:

20.08.2013 року Державне підприємство «Чутове» (боржник, правонаступник Військового племінного заводу «Чутове»,) звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 16.09.2002 по справі №14/392 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.09.2013 по справі № 14/392 заяву директора Державного підприємства ''Чутове'' (правонаступник військового племзаводу ''Чутове'') А.Г. Дуленко від 20.08.2013 року вхід.№11728 канцелярії суду про визнання наказу по справі № 14/392 суду від 16.09.2002 року таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано такими, що не підлягає виконанню повністю наказ господарського суду Полтавської області №14/392 від 16 вересня 2012 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Пласт"(стягувач, правонаступник Закритого акціонерного товариства «Пласт»), 14/392 заяву директора Державного підприємства ''Чутове'' (правонаступник військового племзаводу ''Чутове'') А.Г. Дуленко від 20.08.2013 року вхід.№11728 канцелярії суду про визнання наказу по справі № 14/392 суду від 16.09.2002 року таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано такими, що не підлягає виконанню повністю наказ господарського суду Полтавської області №14/392 від 16 вересня 2012 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Пласт"(стягувач, правонаступник Закритого акціонерного товариства «Пласт»), звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.09.2013р. по справі № 14/392 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви боржника - ДП "Чутове" про визнання наказу по справі № 14/392 суду від 16.09.2002 року таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, скаржник (стягувач) вважає, що ухвала є такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

З посиланням на ч.5 ст. 124 Конституції України зазначає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і в даному випадку мова йде про виконання діючого судового рішення, а не про погашення вимог.

Наголошує, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено повернення виконавчого документа чи припинення виконання рішення суду на підставах, зазначених у ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Звертає увагу колегії суддів на те, що 06.03.2013 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №14/392 від 16.09.2002 в зв'язку з припиненням 20.12.2012 провадження у справі про банкрутство Військового племінного заводу «Чутове» у справі №10/59 в зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника. Тобто, обставини, що зумовили зупинення виконавчого провадження на підставі ч. 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», - припинені, а тому підстави щодо визнання наказу №14/392 від 16.09.2002 таким, що не підлягає виконанню - відсутні.

На думку скаржника, визначене Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поняття «погашені вимоги кредиторів» встановлене тільки для цілей застосування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і має застосовуватись в рамках процедури банкрутства, а не в рамках виконавчого провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пласт" (стягувача) прийнято до провадження та призначено на 01.10.2013.

Державне підприємство «Чутове» (заявник, боржник) та треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників заявника та третіх осіб за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2002 році Закрите акціонерне товариство «Пласт» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Військового племінного заводу «Чутове» заборгованості в сумі 23294,20 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2002 року по справі № 14/392 позов Закритого акціонерного товариства «Пласт» (код ЄДРПОУ 25168700, м. Полтава) було задоволено, стягнуто з Військового племінного заводу «Чутове» (код ЄДРПОУ 00845921, смт. Чутово) суму основного боргу - 20663 грн. 38 коп., пені - 2208 грн. 90 коп., індекс інфляції в сумі 112 грн. 82 коп., витрат по сплаті держмита 229 грн. 85 коп., та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118 грн.

16.09.2002р. на виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області було видано наказ № 14/392 зі строком пред'явлення до виконання по 16.12.2002р., який стягувачем було своєчасно пред'явлено до виконання до Відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції (38800, смт. Чутово, вул. Набережна,15).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2002р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу.

Ухвалою господарського суду Полтавської області по справі № 10/59 від 25.06.2005 року було порушено справу про банкрутство відносно ВПЗ «Чутово», а тому з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.06.2005 по справі № 10/59 (про банкрутство Військового племзаводу "Чутове") було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим 29.11.2007 наказ було повернуто стягувачеві на підставі п.2,ст.40 Закону України '' Про виконавче провадження ''.

11.08.2005 року в газеті "Голос України" №162 від 31.08.2005 року відповідно до вимог п.5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з метою виявлення всіх кредиторів, було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВПЗ "Чутове".

На підставі частини п'ятнадцятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника за правилами статті 14 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі.

В статті 1 Закону надане визначення терміну «конкурсний кредитор», яким вважається юридична або фізична особа, що має вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги ЗАТ «Пласт» (стягувача) до Військового племінного заводу «Чутове» (боржника) виникли у 2002 році внаслідок невиконання ВПЗ «Чутове» грошових зобов'язань, тобто до порушення процедури банкрутства, таким чином, ЗАТ «Пласт» (стягувач) є конкурсним кредитором.

В силу ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як встановлено судом першої інстанції, стягувач таких дій не здійснив і до банкрута не звернувся, як конкурсний кредитор. Не звернувся він і до суду з письмовою заявою і документами, що підтверджують його вимоги.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у визначений строк встановлені частиною 2 статті 14 вказаного Закону.

Так, зазначеною статтею передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.

З огляду на зазначені приписи, колегія суддів не може погодитись з твердженням заявника апеляційної скарги стосовно того, що встановлений Законом місячний термін для звернення кредиторів до господарського суду з заявою про грошові вимоги до боржника не є присічним і пропуск цього строку не може бути підставою для припинення права або невиконання обов'язку.

Як встановлено судом першої інстанції, в період виконавчого провадження з 25.06.2005 року по 20.12.2012 року було здійснено реорганізацію Закритого акціонерного товариства «Пласт» на Приватне акціонерне товариство «Пласт» (згідно протоколу № 28 від 24 березня 2011 року та реєстрації змін до статуту товариства 25.03.2011року за №15831050033000009), проте, на протязі зазначеного строку стягувач не звертався з грошовими вимогами до боржника, що підтверджується ухвалою господарського суду Полтавської області № 10/59 від 15.11.2005 року про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Оскільки стягувач, як конкурсний кредитор своєчасно не звернувся із вимогою до боржника у строк, встановлений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів приходить до висновку про те, що його вимоги, підтверджені рішенням господарського суду від 05.09.2002 року по справі № 14/392 та виданим на його виконання наказом є погашеними на підставі ч.2 ст. ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 18.09.2007 у справі №3/332 та в постанові від 20.05.2008 р. у справі № 30/169.

Заявник апеляційної скарги також наполягає на тому, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормі ч.4 ст. 117 ГПК України, яка надає право суду, який видав наказ, за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Звертає увагу суду на те, що дана норма передбачає лише два випадки її застосування: якщо його (наказ) видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково в зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржника чи іншою особою або з інших причин. Посилаючись на абз. 2 п.3.3. Інформаційного листа ВГСУ від 20.04.2006р. №01-8/908 зазначає, що наведений вище перелік підстав застосування ч.4 ст. 117 ГПК є вичерпним.

З урахуванням викладених в апеляційній скарзі заперечень, колегія суддів зазначає, що за приписами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашеними вимогами кредиторів визнаються задоволені вимоги кредитора; вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення зобов'язання, у тому числі його заміну; або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, до відносин, які мали місце в справі про банкрутство, норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються з урахуванням особливостей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акта.

У даному випадку вказаний Закон встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв'язку з припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, ч. 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Частина 4 цієї статті містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, зокрема, якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

До таких підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу, обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права, прощення, новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого частиною 2 статті 14, частиною 5 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 18.09.2007 у справі №3/332 та від 20.05.2008 у справі № 30/169.

З аналізу ст. 117 ГПК України вбачається, що у разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Враховуючи наведене, наказ господарського суду Полтавської області від 16.09.2002 по справі №14/392 на виконання рішення господарського суду Полтавської області 05.09.2002 року по справі № 14/392 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги Приватного акціонерного товариства "Пласт", які підтверджені вказаним рішенням господарського суду та цим наказом, є погашеними на підставі ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, заявник апеляційної скарги ані під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Тому, вказані вимоги скаржника, що зазначені ним в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 06.09.2013р. по справі № 14/392.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пласт", м. Миронівка, Миронівського району, Київської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.09.2013р. по справі № 14/392 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 04.10.2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Судді Барбашова С.В.

Гончар Т.В.