Рішення

від 16.10.2012 по справі 5011-47/769-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/769-2012 16.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм"

Про стягнення 75 349,03 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Мартинюк А.Г. -представник за довреністю

від відповідача: Аврамов В.П. -представник за довіреністю

В судовому засіданні 16.10.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповіднос до статті 85 Господарського процессуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 75 349,03 грн. за договором 04/05-10 від 04.05.2010, а також відшкодування судового збору та витрат на послуги адвоката в сумі 3 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/769-2012, розгляд справи було призначено на 07.02.2012.

Через канцелярію суду позивач подав письмове клопотання про призначення в справі судової технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання щодо відповідності виготовленої відповідачем продукції умовам договору № 04/05-10 від 04.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 у справі № 5011-47/769-2012 призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680 м. Київ, вул. Смоленська,6) на підставі статті 7 Закону України "Про судову експертизу". Клопотання відповідача задоволено частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 провадження у справі № 5011-47/769-2012 зупинено до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 5011-47/769-2012 до Господарського суду міста Києва.

01.08.2012 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 5011-47/769-2012 та висновок експертів № 4575/12-33/4576/12-34 від 23.07.2012, в якому судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та дослідження матеріалів документів у господарській справі № 5011-47/769-2012 надали висновки на поставлені Господарським судом міста Києва питання в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 про призначення судово-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 було поновлено провадження у справі № 5011-47/769-2012 та призначено розгляд справи на 21.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2012 справу № 5011-47/769-2012 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 5011-47/769-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М. справу № 5011-47/769-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/769-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 розгляд справи було відкладено до 16.10.2012.

В судове засідання 16.10.2012 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.2012 заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи, мотивуючи клопотання тим, що при проведенні експертизи експертом не витребовувалось від відповідача виготовлений ним примірник виготовленої поліграфічної продукції.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників щодо заявленого клопотання -вирішив його відхилити, оскільки Київським науково - дослідним інститутом МЮУ було проведене відповідне експерте дослідження згідно питань, наведених в ухвалі суду про призначення судової експертизи, надано відповіді на поставлені питання, досліджено наявні у справі матеріали, про що складено відповідний висновок № 4575/12-33/4576/12-34 від 23.07.2012, а відтак підстави для проведення повторної судової експертизи у даній справі -відсутні. Також, при призначенні судової експертизи за клопотанням саме відповідача судом у відповідній ухвалі було зобов'язано надати до Господарського суду міста Києва або безпосередньо до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України всі первинні документи, які містять відомості, -вихідні дані для вирішення поставленого питання, зобов'язано сторін на вимогу експерта надати останньому додаткову документацію, яка буде необхідна експерту для проведення експертизи. Також, в матеріалах справи наявний виготовлений примірник виготовленої відповідачем продукції, та макет, які і були предметом дослідження.

В судовому засіданні 16.10.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 04/05-10 від 04.05.2010 було перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 59 900,00 грн. в якості передоплати за друкування поліграфічної продукції. Відповідачем було передано позивачу зразок готової поліграфічної продукції, але позивачем при його перегляді були виявлені недоліки, зокрема щодо кольоропередачі, розміру паперу, його щільності, які не відповідають з погодженими вимогами в додатку № 1 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010. Відтак, позивач просив суд стягнути з відповідача суму перерахованих коштів -59 900,00 грн., оскільки зразки виготовленої відповідачем продукції не відповідали вищевказаним вимогам, визначеним у додатку № 1 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.2012 проти заявлених вимог заперечував. просив суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач у письмовому відзиві на позов посилався на необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, наголошував на належності виготовленої продукції вимогам договору та державним нормам у цій сфері. Також, відповідач наголошував на пропуск позивачем річного строку позовної давності, встановленого статтею 863 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши оригінали поданих до суду документів на відповідність їх копіям у справі, заслухавши представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2010 між відповідачем - ТОВ «Текспрайм», як виконавцем, та позивачем -ТОВ «Лаш Україна», як замовником, було укладено договір № 04/05-10 (далі -договір № 04/05-10), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався на умовах, визначених договором, виконати з поліграфічні роботи з виготовлення поліграфічної продукції і надає інші пов'язані з цим послуги, а позивач зобов'язався надати виконавцю редакційні матеріали для виготовлення замовлення, оплатити вартість поліграфічних послуг; відповідач виконує поліграфічні роботи з виготовлення замовлення відповідно до технічного завдання на замовлення, погодженого сторонами (п. 1.1), замовник та виконавець складають та погоджують технічне завдання, кошторис вартості поліграфічних робіт та графік виконання робіт (п. 2.2).

Умовами договору № 04/05-10 сторони визначили, що передача відповідачем готової продукції здійснюється уповноваженому представнику позивача, що має видану довіреність на право отримання виготовленого тиражу продукції на підставі видаткової накладної; кількість переданої по накладних продукції повинна відповідати кількості продукції, вказаній у листі -заявці на тираж (п. 2.7), у разі, якщо від замовника після спливу 10 днів з моменту передачі виконавцем замовником виготовленого замовлення не надійшли претензії щодо якості виконаних поліграфічних робіт та/або порушення строків виготовлення замовлення, виконані роботи виконавцем вважаються такими, що виконані належним чином (п. 2.8), вивіз тиражу продукції проводиться позивачем власними силами та за свій рахунок на протязі 3 днів з дня закінчення виконання робіт по її виготовленню (п. 2.9), кожен тираж номеру продукції, виготовленій відповідачем, повинен відповідати технічному завданню, редакційним матеріалам і кольоропробам (що відповідають технічним вимогам), якщо такі були передані виконавцю (п. 3.1), якість виготовленої відповідачем продукції повинна відповідати технічним параметрам, вимогам, встановленим сторонами у цьому договорі, відповідних додатках до нього, а також вимогам, встановленим діючими актами законодавства до виду продукції, що виготовляється (п. 3.2), договір може бути розірваний в односторонньому порядку шляхом відправлення офіційного листа з а60 календарних днів до розірвання (п. 8.2).

Також, сторонами договору № 04/05-10 було узгоджено:

- Додаток № 1 від 05.05.2010, згідно якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виготовити 40 полос газети, повно кольоровий друк, 2 скоби, щільність паперу 45 гр, формат А3 загальним тиражем 100 000 екз (п. 1), вартість послуг складає 117 000,00 грн. (у вартість включено послуги з доставки замовлення замовнику); оплата послуг відповідача здійснюється наступним чином: 50% вартості на протязі 3-х банківських днів від дня підписання даного додатку згідно рахунку -фактури та 50% вартості протягом 1 дня після отримання замовлення в повному обсязі та підписання актів прийому -передачі відповідно до рахунку -фактури (п. 2);

- Додаток № 2 від 05.10.2010, згідно якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати верстку макету газети (п.1), оплата послуг складає 1 400,00 грн. (у вартість включено послуги з доставки вантажу), строк оплати -по факту виконання робіт (п. 2).

Відповідно до платіжних доручень № 2048 від 06.05.2010 на суму 46 500,00 грн., № 2135 від 21.05.2010 на суму 12 000,00 грн., платіжне доручення № 2187 від 03.06.2010 на суму 1 400,00 грн., позивачем було перераховано на користь позивача 59 900,00 грн. за виготовлення поліграфічної продукції та виконання верстки макету.

21.01.2011 та 18.03.2011 позивач звернувся до відповідача з письмовими вимогами, направлення яких підтверджується фіскальними чеками Укрпошти та описами вкладеного у листи, в яких наголошуючи на тому, що виготовлені відповідачем згідно договору № 04/05-10 зразки поліграфічної продукції, не відповідають умовам вказаного договору щодо якості продукції, просив усунути недоліки або повернути перераховані на її оплату кошти в сумі 58 500,00 грн. У випадку не усунення недоліків, позивач наголошував на тому, що він розриває договір № 04/05-10.

Також, позивачем до матеріалів справи було додано:

- належним чином засвідчену копію протоколу результатів випробування зразків паперу газетного (каталог «Лаш Таймс», формат А-3, р-р 420х297 мм) за показниками маси паперу площею 1м2, наданих ТОВ «Лаш Україна», склденого АТ «Інститут Паперу»16.08.2010, відповідно до якого за результатами дослідження встановлено, що наданий на дослідження папір не відповідає вимогам ГОСТ 6445-74 «Бумага газетная»;

- зразок виготовленої відповідачем продукції - каталогу «Лаш Таймс»2010 року, виготовлений на газетному папері;

- макет каталогу «Лаш Таймс»2010 року, виготовлений на картонному папері.

Позивач у позові наголошував, що при отриманні від відповідача зразку готової продукції (каталогу «Лаш Таймс»2010 року, виготовлений на газетному папері), позивач виявив, що виготовлений зразок не відповідає умовам договору щодо якості продукції та вимогам стандартів щодо даного виду продукції, у зв'язку з чим звертався до відповідача з листами виправити недоліки роботи, або повернути кошти і наголошував на розірванні укладеного договору.

Відповідач у письмовому відзиві на позов наголошував на належності виготовленої продукції вимогам договору та державним нормам у цій сфері.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1.2.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року (із змінами і доповненнями), одними із основних видів експертиз, які проводяться в експертних установах, є технічна експертиза.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 у справі № 5011-47/769-2012 задоволено клопотання відповідача та призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції Україн, на вирішення якої поставлено питання про те, чи відповідає виготовлена ТОВ "Текс Прайм" поліграфічна продукція вимогам договору № 04/05-10 від 04.05.2010 та додатку № 1 до договору від 04.05.2010, а також діючим державним стандартам та технічним умовам.

Відповідно до висновку експертів № 4575/12-33/4576/12-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та дослідження матеріалів, по питанню першому надано відповідь про те, що виготовлена ТОВ «Текс Прайм»поліграфічна продукція відповідає вимогам додатку № 1 від 05.05.2010 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010 за кількістю полос, способом кріплення (дві скоби) та повнокольоровим друком, а за вимірювальними показниками - не відповідає вимогам, визначеним у додатку № 1 від 05.05.2010 до договору №04/05-10 від 04.05.2010 та ГОСТ 6445-74 Бумага газетная. Технические условия, а саме:

-розмірам: погоджений - формат АЗ (420x297 мм), встановлений вимірюванням - 390х275±0,5 мм;

- масі 1 м2: погоджена - 45г/м2 , встановлена вимірюванням - 42,67г/м ;

-щільності: визначена у ГОСТ 6445-74. Бумага газетная. Технические условия - 0,59-0,60г/м 3 встановлена вимірюванням - 0,55 г/м 3 .

Відповідно до висновку експертів № 4575/12-33/4576/12-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та дослідження матеріалів, по питанню другому надано відповідь про те, що питання можливості використання продукції, виготовленої ТОВ «Текс Прайм»за умовами договору №04/05-10 від 04.05.2010 та додатку № 1 від 05.05.2010 до зазначеного договору, із встановленою метою її використання, а саме в рекламно -інформаційних цілях, виходить за межі компетенції фахівців інституту.

Також, в мотивувальній частині висновку експертів № 4575/12-33/4576/12-34 вказано про те, що договір на виготовлення поліграфічної продукції №04/05-10 від 04.05.2010 не містить вимог стосовно кольоропередачі, щільності та розміру поліграфічної продукції, а має лише посилання на технічне завдання, технічні параметри продукції, додатки до договору, державні та міжнародні стандарти без конкретизації останніх. Згідно наявних у справі пояснень представника позивача ТОВ «Лаш Україна»від 21.12.2010 гр. Мартинюка А.Г., технічні параметри продукції, технічне завдання були погоджені сторонами у додатку № 1 від 05.05.2010 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010. Додаток № 1 від 05.05.2010 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010 містить вимоги стосовно кількості полос газети, повнокольрового друку, кріплення у 2 скоби, щільності паперу - 45 гр. та формату видання - А-3. Провести дослідження на відповідність кольоропередачі не видається можливим, оскільки друкована продукція виготовлена ТОВ «Текспрайм»на папері біло-сірого кольору із жовтуватим відтінком, що у свою чергу суттєво впливає на кольоропередачу, проте, як на якісному папері наявні зображення, виконані за аналогічних умов друку, могли б мати більш якісний вигляд.

Суд, дослідивши висновок експертів № 4575/12-33/4576/12-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та дослідження матеріалів, складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, приймає його як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки його складено уповноваженими особами ліцензованої установи і які попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку.

Відповідно до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Відповідно до ч.1 та ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В свою чергу, судом встановлено, що в пункті 1.1 договору № 04/05-10 сторони визначили предмет договору, а саме: виконання поліграфічних робіт з виготовлення поліграфічної продукції і надання інших пов'язаних з цим послуг. Таким чином, вказаний договір містить ознаки як договору підряду, так і ознаки договору про надання послуг.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).

Ч. 2 статті 852 Цивільного кодексу України визначено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Ч. 3 статті 858 Цивільного кодексу України визначено, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 № 18, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

З огляду на викладене судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору № 04/05-10 від 04.05.2010 відповідними платіжними дорученнями № 2048 від 06.05.2010 на суму 46 500,00 грн., № 2135 від 21.05.2010 на суму 12 000,00 грн., № 2187 від 03.06.2010 на суму 1 400,00 грн. було перераховано на користь відповідача грошові кошти загалом в сумі 59 900,00 грн. в якості передоплати за друкування поліграфічної продукції, до вартості яких входила і оплата послуг з доставки замовлення позивачу.

В свою чергу, як наголошував позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, останнім було передано позивачу зразок готової поліграфічної продукції, який доданий до матеріалів справи.

Судом встановлено, що позивачем при дослідженні наданого відповідачем зразку, виявлені недоліки у виконаній відповідачем роботі, зокрема щодо кольоропередачі, розміру паперу, його щільності, які не відповідають вимогам, узгодженим сторонами в додатку № 1 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010, тобто виготовлений відповідачем зразок виявився неякісним і непридатним для використання, про що позивачем було направлено відповідачу листи від 21.01.2011 та від 18.03.2011, направлення яких підтверджується фіскальними чеками Укрпошти та описами вкладеного у листи, в яких наголошуючи на тому, що виготовлені відповідачем згідно договору № 04/05-10 зразки поліграфічної продукції, не відповідають умовам вказаного договору щодо якості продукції, просив усунути недоліки або повернути перераховані на її оплату кошти, а у випадку не усунення недоліків, позивач наголошував на тому, що він розриває договір № 04/05-10, оскільки право позивача на одностороннє розірвання договору передбачено у п. 8.2 договору № 04/05-10 та обумовлено статтею 651 Цивільного кодексу України.

Також, судом приймається як належний і допустимий доказ в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України висновок експертів № 4575/12-33/4576/12-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та дослідження матеріалів, в якому експертами надано відповідь про те, що виготовлена ТОВ «Текс Прайм»поліграфічна продукція відповідає вимогам додатку № 1 від 05.05.2010 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010 за кількістю полос, способом кріплення (дві скоби) та повнокольоровим друком, але за вимірювальними показниками не відповідає вимогам, визначеним у додатку № 1 від 05.05.2010 до договору №04/05-10 від 04.05.2010 та ГОСТ 6445-74 «Бумага газетная. Технические условия», а саме:

-розмірам: погоджений - формат АЗ (420x297 мм), встановлений вимірюванням - 390х275±0,5 мм;

- масі 1м2: погоджена - 45г/м2 , встановлена вимірюванням - 42,67г/м ;

-щільності: визначена у ГОСТ 6445-74. Бумага газетная. Технические условия - 0,59-0,60г/м 3 встановлена вимірюванням - 0,55 г/м 3 .

Також, суд приймає до уваги і твердження експерта, викладене в мотивувальній частині висновку, про те, що договір на виготовлення поліграфічної продукції №04/05-10 від 04.05.2010 не містить вимог стосовно кольоропередачі, щільності та розміру поліграфічної продукції, а має лише посилання на технічне завдання, технічні параметри продукції, додатки до договору, державні та міжнародні стандарти без конкретизації останніх.

З огляду на викладене, оскільки наявними у справі матеріалами підтверджується, що виготовлена ТОВ «Текс Прайм»поліграфічна продукція відповідає вимогам додатку № 1 від 05.05.2010 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010 за кількістю полос, способом кріплення (дві скоби) та повнокольоровим друком, але за вимірювальними показниками не відповідає вимогам, визначеним у додатку № 1 від 05.05.2010 до договору №04/05-10 від 04.05.2010 та ГОСТ 6445-74 «Бумага газетная. Технические условия», а саме: -розмірам: погоджений - формат АЗ (420x297 мм), встановлений вимірюванням - 390х275±0,5 мм; - масі 1м2: погоджена - 45г/м2 , встановлена вимірюванням - 42,67г/м ; -щільності: визначена у ГОСТ 6445-74. Бумага газетная. Технические условия - 0,59-0,60г/м 3 встановлена вимірюванням - 0,55 г/м 3 , враховуючи те, що позивач, як замовник, на підставі ст. ст. 849, 852, 857, 858 Цивільного кодексу України, заявив відповідачу претензії відносно якості виконаної ним роботи та просив усунути недоліки, які відповідачем усунені не були, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, як не було надано і доказів виготовлення відповідачем продукції, яка б відповідала технічним характеристикам, узгодженим сторонами у договорі № 04/05-10 та додатковій угоді до нього від 05.05.2010, право позивача на відмову від договору у будь-який час до закінчення роботи передбачено вимогами статті 849 Цивільного кодексу України, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які були перераховані відповідачу на виготовлення продукції в сумі 59 900,00 грн. - є законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5 810,30 грн. інфляційних втрат за період з червня 2010 по листопад 2011 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та 9 638,73 грн. процентів на підставі ст. ст. 536, 1048, 1054, 1057 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи те, що позивач листом від 21.01.2011 заявив відповідачу вимогу про повернення перерахованих коштів, які повернуті відповідачем в сумі 59 900,00 грн. не були, як не було виготовлено і передано позивачу товар на суму перерахованої передоплати, відповідач не повідомляв позивача про намір усунути недоліки виготовленої продукції, а отже, відповідач мав повернути позивачу кошти у строк, встановлений ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто у семиденний строк з дня виставлення вимоги, тобто до 28.01.2012 включно, чого відповідачем здійснено не було. Таким чином, саме з 29.01.2011 у відповідача перед позивачем існує грошове зобов'язання в сумі 59 900,00 грн., яке відповідачем не виконано, і за прострочення виконання якого з 29.01.2011 по 30.11.2011 (граничний місяць нарахування, визначений позивачем самостійно) підлягають стягненню інфляційні втрати.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат складає 1976,70 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу 29.01.2011 - 30.11.2011 59900 1.033 1976.70 З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідач інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 1 976,70 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 638,73 грн. процентів на підставі ст. ст. 536, 1048, 1054, 1057 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором (ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України).

Як встановлено судом, умовами контракту не передбачено сторонами розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, як не встановлено і відповідного розміру жодним законом, зокрема не встановлено відповідного розміру і статтею 536 Цивільного кодексу України. Посилання позивача на те, що відповідний розмір відсотків встановлено ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, а правовідносини сторін у даному випадку регулюються ст. 1054, 1057 Цивільного кодексу України -судом відхиляється з огляду на те, що вказані норми регулюють правовідносини позики та комерційного кредиту, а між позивачем та відповідачем правовідносин позики та кредиту не виникало, адже внаслідок укладення договору № 04/05-10 у сторін виникли правовідносини, які визначені сторонами у п. 1.1 вказаного договору, а саме: відповідач зобов'язався на умовах, визначених договором, виконати з поліграфічні роботи з виготовлення поліграфічної продукції і надає інші пов'язані з цим послуги, а позивач зобов'язався надати виконавцю редакційні матеріали для виготовлення замовлення, оплатити вартість поліграфічних послуг; відповідач виконує поліграфічні роботи з виготовлення замовлення відповідно до технічного завдання на замовлення, погодженого сторонами, тобто правовідносини з виконання робіт і надання послуг.

Також, суд наголошує і на тому, що проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, обумовленими статтею 230 Господарського кодексу України, а відтак, їх розмір, встановлений вказаною статтею, не підлягає застосуванню до процентів, обумовлених статтею 536 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 638,73 грн. процентів на підставі ст. ст. 536, 1048, 1054, 1057 Цивільного кодексу України -задоволенню не підлягає.

Щодо заяви відповідача про застосування до вимог позивача строку позовної давності, встановленого ст. 863 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно статті 863 Цивільного кодексу України, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В свою чергу, судом встановлено, що в пункті 1.1 договору № 04/05-10 сторони визначили предмет договору, а саме: виконання поліграфічних робіт з виготовлення поліграфічної продукції і надання інших пов'язаних з цим послуг.

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено диспозитивність у застосуванні правових наслідків спливу позовної давності. Відповідно до цієї процесуальної норми на фактичні дані, що мають значення для застосування правових наслідків спливу позовної давності, можуть звертати увагу суду сторони як активні учасники процесу доказування, а не суд. Таке застосування правових наслідків сплину позовної давності відповідає засадам змагальності в господарському процесі, оскільки вони є складовою частиною господарського судочинства. Даною нормою права передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Таким чином, з огляду на приписи ст. 256, 261, 863 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що у початок перебігу позовної давності до вимог щодо неналежної якості роботи починається від дня прийняття роботи замовником. Отже, враховуючи те, що позивачем, як замовником, отримано від відповідача зразок виготовленої продукції, з якістю якого позивач не погодився, про що ним відповідачу надіслано лист від 21.01.2011, в якому заявлено претензії щодо якості виготовленого зразка, надіслання якого підтверджується чеком Укрпошти № 5368 від 21.01.2011 і описом вкладеного у лист, суд дійшов висновку, що річний строк позовної давності розпочався саме 21.01.2011, і відповідно, спливав би 21.01.2012. А оскільки позивач звернувся до суду 18.01.2012, про що свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті, в якому позивач направив позов до суду, таким чином, річний строк позовної давності позивачем не пропущено і підстави для його застосування у суду відсутні.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59 900,00 грн. заборгованості, 1976,70 грн. інфляційних втрат. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат позивача на послуги адвоката, які позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача в сумі 3 800,00 грн. суд зазначає наступне.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано договір договором № 17-01/11 від 17.01.2011, який укладений між позивачем та адвокатом Мартинюк Т.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3698/10 від 19.06.2008), платіжним дорученням № 3705 від 25.01.2011 на суму 3 800,00 грн., довіреністю.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката підлягають пропорційному відшкодуванню в сумі 3 120,56 грн., тобто пропорційно розміру заявлених позивачем вимог та задоволених судом позовних вимог.

Судовий збір, судові витрати по оплаті послуг адвоката, а також витрати на проведення експертизи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне розподілити судові витрати наступним чином: 1 321,72 грн. судового збору, 1 449,78 грн. витрати по оплаті вартості судової експертизи та 3 120,56 грн. витрат на послуги адвоката -покладаються на відповідача, а 315,66 грн. витрати по оплаті вартості судової експертизи -покладається судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс Прайм» (код ЄДРПОУ 36858594; місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 Б, кв. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна»(код ЄДРПОУ 33742658; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 15) суму заборгованості - 59 900 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп ., інфляційні втрати - 1976 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість) грн. 70 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс Прайм»(код ЄДРПОУ 36858594; місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 Б, кв. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна»(код ЄДРПОУ 33742658; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 15) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 321 одна тисяча триста двадцять одна) грн. 72коп., витрати по оплаті вартості судової експертизи - 1 449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) грн. 78 коп. . та витрати на послуги адвоката - 3 120 (три тисячі сто двадцять) грн. 56 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна»(код ЄДРПОУ 33742658; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс Прайм» (код ЄДРПОУ 36858594; місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 Б, кв. 3) витрати по оплаті вартості судової експертизи в сумі 315 ( триста п'ятнадцять) грн.. 66 коп.

5. Видати накази відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 22.10.2012