Постанова

від 19.02.2014 по справі 5011-47/769-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р. Справа№ 5011-47/769-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Сухового В.Г.

За участю представників:

позивача: Мартинюк А.Г. - пред. за дов. б/н від 14.02.2014;

відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2012р.

у справі № 5011-47/769-2012 (суддя - Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм"

про стягнення 75 349,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2012р. у справі № 5011-47/769-2012, позов задоволено частково: підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна" 59 900,00 грн. - основного боргу, 1976,00 грн. - інфляційних втрат, 1 321,72 грн. - судового збору, витрати по оплаті вартості судової експертизи - 1 449, 78 грн., витрати на послуги адвоката - 3 120,56 грн. В решті частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2012р. у справі № 5011-47/749-2012 скасувати та прийняти нове, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна" відмовити повністю, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішення місцевого господарського суду, обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на 11.08.2010 позивач був повідомлений про закінчення робіт по виготовленню поліграфічної продукції за Договором, при цьому жодного примірника поліграфічної продукції відповідач позивачу не передавав. Відповідач вважає, що «11.08.2010» є датою початку перебігу позовної давності, яка відповідно до ст. 863 ЦК України складає 1 рік, натомість, позивачем подано позовну заяву 23.01.2012, тобто, зі спливом позовної давності, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Ухвалою від 12.11.2012 було прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 05.12.2012р.

05.12.2012 представником відповідача до початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду було подано клопотання про призначення судово-технічної експертизи. Обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач посилається на те, що висновки позивача, щодо неналежної якості продукції є безпідставними, оскільки продукція відповідає вимогам, обумовленим в Договорі №04/05-10 від 04.05.2010.

В судове засідання 05.12.2012 представники позивача та відповідача з'явилися. В судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2013.

В судове засідання 23.01.2013 представники позивача та відповідача з'явилися. представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заявленого відповідачем клопотання, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 23.01.2013

Ухвалою від 23.01.2013 зупинено апеляційне провадження у даній справі та призначено судово - технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертній установі - Київському науково - дослідному інституту судових експертиз; витрати по оплаті вартості судової експертизи судом покладено на відповідача.

В подальшому, до Київського апеляційного господарського суду від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення без виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013, у зв'язку з не забезпеченням виконання відповідачем ухвали суду в частині оплати вартості експертизи.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 введено до складу судової колегії замість судді Рябухи В.І. суддю Сухового В.Г.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України викладеної в Постанові Пленуму від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Ухвалою суду від 27.05.2013 поновлено апеляційне провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.06.2013.

В судове засідання 17.06.2013 представники сторін з'явилися. Представником відповідача в судовому засіданні було надано клопотання про призначення судово-технічної експертизи, проведення якої для об'єктивного та кваліфікованого експертного дослідження він просить доручити Харківському науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідач в судовому засіданні зазначив, що не отримував від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз рахунку - фактури на оплату судової експертизи.

Ухвалою від 17.06.2013 повторно зупинено апеляційне провадження у даній справі та призначено судово - технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертній установі - Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. Для уникнення суперечностей при проведенні судової експертизи, враховуючи Висновок експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №4575/12-33/4576/12-34 від 23.07.2012, що міститься в матеріалах справи, колегія суддів вважає за доцільне доручити проведення судово-технічної експертизи іншим експертам, ніж ті, що проводили судово-технічну експертизу, яка призначалась судом першої інстанції (Лінючев Г.В. та Науменко С.М.). Витрати по проведенню судової експертизи покладено на відповідача.

В подальшому, до Київського апеляційного господарського суду від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення без виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013, у зв'язку з не забезпеченням виконання відповідачем ухвали суду в частині оплати проведення експертизи.

Ухвалою суду від 27.01.2014 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.02.2014.

В судове засідання 19.02.2014 представник позивача з'явився, а представник відповідача не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого Ухвалу суду від 27.01.2014 представник відповідача за довіреністю отримав 03.02.2014.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 59 900,00 грн. - основної заборгованості, 5 810,30 грн. - інфляційних втрат, 9 638,73 грн. - процентів за надання комерційного кредиту за Договором на виготовлення поліграфічної продукції 04/05-10 від 04.05.2010, а також відшкодування судового збору та витрат на послуги адвоката в сумі 3 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при отриманні від відповідача зразка готової продукції (каталогу "Лаш Таймс" 2010 року, виготовлений на газетному папері), позивач виявив, що виготовлений зразок не відповідає умовам договору щодо якості продукції та вимогам стандартів щодо даного виду продукції, у зв'язку з чим звертався до відповідача з листами виправити недоліки роботи, або повернути кошти і наголошував на розірванні укладеного договору.

У відзиві на позов відповідач проти заявлених вимог заперечує. просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, наголошує на невідповідності виготовленої позивачем продукції вимогам договору та державним нормам у цій сфері. Також, відповідач посилається на сплив річного строку позовної давності, встановленого статтею 863 Цивільного кодексу України.

04.05.2010 між відповідачем - ТОВ "Текспрайм", як виконавцем, та позивачем -ТОВ "Лаш Україна", як замовником, було укладено Договір на виготовлення поліграфічної продукції № 04/05-10 (далі -Договору).

Вказаний Договір містить ознаки як договору підряду так і ознаки договору про надання послуг.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався на умовах, визначених договором, виконати поліграфічні роботи з виготовлення поліграфічної продукції і надає інші пов'язані з цим послуги, а позивач зобов'язався надати виконавцю редакційні матеріали для виготовлення замовлення, оплатити вартість поліграфічних послуг; відповідач виконує поліграфічні роботи з виготовлення замовлення відповідно до технічного завдання на замовлення, погодженого сторонами.

Замовник та виконавець складають та погоджують технічне завдання, кошторис вартості поліграфічних робіт та графік виконання робіт (п. 2.2 Договору).

Пунктами 2.7 - 2.9 Договору сторони визначили, що передача відповідачем готової продукції здійснюється уповноваженому представнику позивача, що має видану довіреність на право отримання виготовленого тиражу продукції на підставі видаткової накладної; кількість переданої по накладних продукції повинна відповідати кількості продукції, вказаній у листі -заявці на тираж; у разі, якщо від замовника після спливу 10 днів з моменту передачі виконавцем замовником виготовленого замовлення не надійшли претензії щодо якості виконаних поліграфічних робіт та/або порушення строків виготовлення замовлення, виконані роботи виконавцем вважаються такими, що виконані належним чином; вивіз тиражу продукції проводиться позивачем власними силами та за свій рахунок на протязі 3 днів з дня закінчення виконання робіт по її виготовленню.

Згідно п. 3.1 Договору кожен тираж номер продукції, виготовлений відповідачем, повинен відповідати технічному завданню, редакційним матеріалам і кольоропробам (що відповідають технічним вимогам), якщо такі були передані виконавцю.

Відповідно до п. 3.2 Договору якість виготовленої відповідачем продукції повинна відповідати технічним параметрам, вимогам, встановленим сторонами у цьому договорі, відповідних додатках до нього, а також вимогам, встановленим діючими актами законодавства до виду продукції, що виготовляється.

Згідно п. 8.1 Договору Договір діє до 31 грудня 2010 року.

Пунктом 8.4 сторони визначили, що закінчення строку дії договору не позбавляє сторони обов'язку повністю виконати свої зобов'язання по ньому.

Додатком № 1 від 05.05.2010 до Договору, сторони узгодили, що позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виготовити 40 полос газети, повно кольоровий друк, 2 скоби, щільність паперу 45 гр., формат А3 загальним тиражем 100 000 екз. (п. 1), вартість послуг складає 117 000,00 грн. (у вартість включено послуги з доставки замовлення замовнику); оплата послуг відповідача здійснюється наступним чином: 50% вартості на протязі 3-х банківських днів від дня підписання даного додатку згідно рахунку -фактури та 50% вартості протягом 1 дня після отримання замовлення в повному обсязі та підписання актів прийому -передачі відповідно до рахунку -фактури (п. 2);

Згідно Додатку № 2 від 05.10.2010 позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати верстку макету газети (п.1), оплата послуг складає 1 400,00 грн. (у вартість включено послуги з доставки вантажу), строк оплати - по факту виконання робіт (п. 2).

Відповідно до платіжних доручень № 2048 від 06.05.2010 на суму 46 500,00 грн., № 2135 від 21.05.2010 на суму 12 000,00 грн., № 2187 від 03.06.2010 на суму 1 400,00 грн., позивачем було перераховано на користь позивача 59 900,00 грн. за виготовлення поліграфічної продукції та виконання верстки макету.

Відповідач передав позивачу зразок готової поліграфічної продукції, який міститься в матеріалах справи.

21.01.2011 позивач надіслав відповідачу письмову вимогу, в якій наголошував на тому, що виготовлені відповідачем згідно Договору зразки поліграфічної продукції, не відповідають умовам вказаного Договору щодо якості продукції, просив усунути недоліки у семиденний строк або повернути перераховані на її оплату кошти в сумі 58 500,00 грн. У випадку не усунення недоліків, він розриває Договір, згідно п. 8.2 Договору.

Відповідно до п. 8.2 Договір може бути розірваний в односторонньому порядку шляхом відправлення офіційного листа за 60 календарних днів до розірвання

Відповідач відповіді не надав, у зв'язку з чим 18.03.2011 позивач звернувся з повторною письмовою вимогою про виконання зобов'язання, яка відповідачем була, також, проігнорована.

Тобто, Договір між сторонами є розірваним на підставі п. 8.2 Договору, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з позовом про стягнення коштів, які перераховувались відповідачу за виготовлення поліграфічної продукції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3).

Ч. 2 статті 852 Цивільного кодексу України визначено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем при дослідженні наданого відповідачем зразка готової поліграфічної продукції, виявлені недоліки у виконаній відповідачем роботі, зокрема, щодо кольоропередачі, розміру паперу, його щільності, які не відповідають вимогам, узгодженим сторонами в Додатку № 1 до Договору № 04/05-10 від 04.05.2010, тобто, виготовлений відповідачем зразок виявився неякісним і непридатним для використання, про що позивачем було направлено відповідачу листи від 21.01.2011 та від 18.03.2011

Для проведення судово-технічної експертизи під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем до матеріалів справи було додано:

- належним чином засвідчену копію протоколу результатів випробування зразків паперу газетного (каталог "Лаш Таймс", формат А-3, р-р 420х297 мм) за показниками маси паперу площею 1м2, наданих ТОВ "Лаш Україна", складеного АТ "Інститут Паперу" 16.08.2010, відповідно до якого за результатами дослідження встановлено, що наданий на дослідження папір не відповідає вимогам ГОСТ 6445-74 "Бумага газетная";

- зразок виготовленої відповідачем продукції - каталогу "Лаш Таймс" 2010 року, виготовлений на газетному папері;

- макет каталогу "Лаш Таймс" 2010 року, виготовлений на картонному папері.

Оскільки, в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції проведення призначених судом судово-технічних експертиз не відбулося з вини самого відповідача, у зв'язку з не забезпеченням виконання відповідачем ухвал суду в частині оплати вартості експертизи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який оцінив за правилами ст. 43 ГПК України Висновок експертів КНДІСЕ № 4575/12-33/4576/12-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи, що проводилась під час розгляду справи в суді першої інстанції та прийняв даний висновок, як належний та допустимий доказ в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України у даній справі, оскільки його складено уповноваженими особами ліцензованої установи і які попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку.

У Висновку експертів № 4575/12-33/4576/12-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів визначено, що виготовлена ТОВ "Текс Прайм" поліграфічна продукція відповідає вимогам Додатку № 1 від 05.05.2010 до Договору № 04/05-10 від 04.05.2010 за кількістю полос, способом кріплення (дві скоби) та повнокольоровим друком, а за вимірювальними показниками - не відповідає вимогам, визначеним у вказаному Додатку № 1 та ГОСТ 6445-74 Бумага газетная. Технические условия, а саме:

-розмірам: погоджений - формат АЗ (420x297 мм), встановлений вимірюванням - 390х275±0,5 мм;

- масі 1 м2: погоджена - 45г/м2 , встановлена вимірюванням - 42,67г/м ;

-щільності: визначена у ГОСТ 6445-74. Бумага газетная. Технические условия - 0,59-0,60г/м3 встановлена вимірюванням - 0,55 г/м3.

За межі компетенції фахівців інституту виходить встановлення можливості використання продукції, виготовленої ТОВ "Текс Прайм" за умовами Договору №04/05-10 від 04.05.2010 із встановленою метою її використання, а саме, в рекламно -інформаційних цілях.

Судові експерти дійшли висновку, що Договір на виготовлення поліграфічної продукції №04/05-10 від 04.05.2010 не містить вимог стосовно кольоропередачі, щільності та розміру поліграфічної продукції, а має лише посилання на технічне завдання, технічні параметри продукції, додатки до договору, державні та міжнародні стандарти без конкретизації останніх.

Проте, технічні параметри продукції, технічне завдання були погоджені сторонами у додатку № 1 від 05.05.2010 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010. Додаток № 1 від 05.05.2010 до договору № 04/05-10 від 04.05.2010 містить вимоги стосовно кількості полос газети, повнокольрового друку, кріплення у 2 скоби, щільності паперу - 45 гр. та формату видання - А-3. Провести дослідження на відповідність кольоропередачі не видається можливим, оскільки друкована продукція виготовлена ТОВ "Текспрайм" на папері біло-сірого кольору із жовтуватим відтінком, що, у свою чергу, суттєво впливає на кольоропередачу, проте, на якісному папері наявні зображення, виконані за аналогічних умов друку, могли б мати більш якісний вигляд.

Варто зазначити, що позивач заявив відповідачу претензії відносно якості виконаної ним роботи та просив усунути недоліки. Доказів усунення відповідачем таких недоліків не надано, як доказів виготовлення відповідачем продукції, яка б відповідала технічним характеристикам, узгодженим сторонами у Договорі та у Додатку № 1 від 05.05.2010. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право відмовитися від Договору на підставі не виконання відповідачем вимоги про усунення недоліків та доставки продукції (п. 8.3 Договору), тому позовна вимога про стягнення з відповідача коштів, які були перераховані відповідачу на виготовлення поліграфічної продукції в сумі 59 900,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Твердження скаржника, що станом на 11.08.2010 він повідомив позивача, що виготовив поліграфічну продукцію, спростовуються матеріалами справи, в яких відсутні будь-які листи, що направлялись відповідачем позивачу.

Також, в Протоколі результатів випробування зразків паперу газетного (каталог "Лаш Таймс", формат А-3, р-р 420х297 мм) за показниками маси паперу площею 1м2, наданих ТОВ "Лаш Україна", згідно з Листом №11/08-2010 від 11.08.2010 складеного АТ "Інститут Паперу" 16.08.2010, здійснюється аналіз самого паперу, а не зафіксовано, що відповідач повідомляв позивача зазначеним листом, як на це безпідставно вказує скаржник.

Щодо застосування позовної давності, яка була заявлена відповідачем відповідно до ст. 267 ЦК України, то варто зазначити наступне:

Згідно статті 863 Цивільного кодексу України, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Предметом Договору, відповідно до пункту 1.1 є виконання поліграфічних робіт з виготовлення поліграфічної продукції і надання інших пов'язаних з цим послуг.

Згідно п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності до вимог щодо неналежної якості роботи починається від дня прийняття роботи замовником. Позивачем, як замовником, отримано від відповідача зразок виготовленої продукції, з якістю якого позивач не погодився, про що він повідомив відповідача листом від 21.01.2011, який надісланий 21.01.2011, що підтверджується чеком Укрпошти № 5368, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що датою початку перебігу позовної давності є 21.01.2011, і яка відповідно, спливла - 21.01.2012. Позивач звернувся до суду з позовом 18.01.2012, про що свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті, таким чином, позовну давність позивачем не пропущено.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 5 810,30 грн. - інфляційних втрат за період з червня 2010 по листопад 2011 на підставі статті 625 ЦК України.

Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При частковому задоволенні вказаної вимоги суд першої виходив з того, що позивач направив відповідачу претензію 21.01.2011 та встановив семиденний строк виконання зобов'язання, на яку відповідач відповіді не надав, а саме, з 29.01.2011 у відповідача перед позивачем існує грошове зобов'язання в сумі 59 900,00 грн., яке відповідачем не виконано, і за прострочення виконання якого з 29.01.2011 по 30.11.2011 (граничний місяць нарахування, визначений позивачем самостійно) підлягають стягненню інфляційні втрати. За перерахунком суду першої інстанції інфляційні втрати складають 1 976,70 грн., з таким розрахунком погоджується і колегія суддів.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 638,73 грн. - процентів за надання комерційного кредиту на підставі ст. ст. 536, 1048, 1054, 1057 Цивільного кодексу України, дана вимога обґрунтовано не задоволена судом першої інстанції, оскільки:

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проте, виходячи з того, що умовами укладеного між сторонами Договору розмір відсотків не встановлено, але позивач зазначає, що відповідний розмір відсотків встановлено ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а правовідносини сторін у даному випадку регулюються ст. 1054, 1057 ЦК України. Такі твердження є безпідставними, оскільки даний Договір, який містить ознаки як договору підряду та ознаки договору про надання послуг і договори позики є різними є своєю правовою природою та регулюють різні види цивільних правовідносин, а тому застосування до даних правовідносин положень про договір позики є безпідставним (див. Постанову Верховного суду України від 02.07.2013 у справі №18/1372/12).

Позивач, також, просив суд відшкодувати за рахунок відповідача послуги адвоката в сумі 3 800,00 грн. На підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано Договір № 17-01/11 від 17.01.2011, який укладений між позивачем та адвокатом Мартинюк Т.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3698/10 від 19.06.2008), платіжним дорученням № 3705 від 25.01.2011 на суму 3 800,00 грн., довіреністю.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог та правомірно стягнув в сумі 3 120,56 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2012р. у справі №5011-47/769-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-47/769-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.Г. Суховий